Упорядкувала Юлія БерезенкоНамалювала Мар’яна Качмар

“Братське”Київ2012

Видано з благословення Святійшого Патріарха Київського

і всієї Руси-України Філарета

Дарунок святого Миколая: вірші, казки, оповідання. [Для мол. та сер. шкільного віку] / Упор. Ю. Березен-ко; худож. М. Качмар. – К., 2012. – 72 с.

Видання підготоване з ініціативи Київського молодіжного православного братства святих князів-страстотерпців Бориса та Гліба

Чудотворець Миколай щороку готує для кожної ди-тини гостинця. Герої цих історій дістали подарунки зовсім особливі та незвичайні: Каріна і Яна отримали в дар справжню дружбу, а Надійка – старшу сестру. А от що знайшов під подушкою Миколка в нагороду за свій грандіозний вчинок, ти дізнаєшся, коли розгор-неш цю книжку!

Видання розраховане на дітей молодшого, серед-ньо го шкільного віку та для родинного читання. Стане в пригоді на уроках української літератури, християн­ської етики, у церковних недільних школах і гуртках.

Тексти © АвториУпорядкування © Юлія Березенко

Обкладинка, ілюстрації © Мар’яна Качмар

3

Валентина Вздульська

З любов’ю, cвятий Миколай

Дорога Каріно! Я знаю, що це проти правил. Але дозволь цьо-

го разу мені написати тобі листа, а не навпаки. Річ у тім, що я хочу попросити тебе про послугу. У школі, на великій перерві, підійди до новенької дівчинки Яни. Вона страшенно сором’язлива. Допоможи їй призви-чаїтися у класі. Домовилися?

З любов’ю,святий Миколай

Я витріщилася на аркуш паперу, який що йно витягла з кишені рюкзака. Був світа-нок 19 гру дня, і я збиралася до школи. Усі нор-мальні діти цього ранку отримували подарун-ки. Хто – солодощі, хто – книжку, хто – іграш-ку. А я примудрилася дістати якийсь дурний жарт! Цікаво, хто це постарався? Я розсерди-лася. Страшенно­страшенно, ну просто зовсім!

– Що таке, мала? Не сподобався гос­тинчик? – підморгнув тато, відвозячи мене до школи.

– Сподобався! – буркнула я. Вони з ма-мою за сніданком подарували мені ковзани. Сказали, що їх передав святий Миколай. Ще

Я подивилася на Яну, Яна подивилася на мене. У нас обох наче відібрало мову.

– Ти… ти теж?.. – вичавила я з себе. І піс-ля цих слів нас обох прорвало. Ми не могли спинитися, поки не розповіли одна одній усіх наших думок, переживань і підозр, породже-них листом “від святого Миколая”. Я навіть роз казала їй про Сашка.

– Ні, Каріно! Я впевнена, це не він. Ти по-думай, адже свого листа я отримала не тут, не в Києві, а ще коли жила в Білій Церкві!

Ми замовкли, замислившись.– То ти… Ти гадаєш, це й справді був…

він? Святий Ми… – я обірвала себе на півслові.Ми дивилися одна на одну шаленими

очи ма. А тоді Янка залопотіла:– Каріно, ти тільки подумай! Хто б не на-

писав ці листи, він зробив нам величезний по-дарунок. Ну­просто­таки­ве­ли­че­зний! – по-шепки виголосила вона. – Він подарував нам обом справжню дружбу!

Я охнула. Вдихнула і видихнула. Але ж Яна має рацію! Оце так подарунок! Не цукерка, і навіть не ковзани… А справжній, дуже­дуже, ну просто зовсім!

9

24

Ігор Калинець

ЛистСвятий отче Миколаю,пишу без принуки:чи достатньо є у Раюдітям подарунків?А писати тобі, отче,я набравсь відваги –будь ласкавий і на менети зверни увагу.Прошу дуже небагато:якщо є друкарня,то хотів би я дістатиз неба книжку гарну.Щоб цікава була, звісно,й, звісно, кольорова,і до того ж українська –це обов’язково!Як ти можеш пам’ятати,що куди принести?Тож не гнівайся на мене,що даю адресу.Старші люди – то забудьки(кажу просто в очі).Запиши мою адресудесь окремо, отче!

25

Світлана Прудник

Чарівне дерево Миколая

Напередодні свята дідусь Миколай діс-тає свою торбинку і складає до неї гостинчи-ки. Туди їх вміщається дуже багато, але сама торбинка залишається легкою. Це хитрість у неї така чарівна – щоб подарунків вистачило всім дітям, а святому Миколаєві нести її було не важко.

Ще дідусь Миколай неодмінно спиняєть-ся біля чарівного дерева і просить:

– А чи не знайдеться у тебе дві різочки для вередунів?

Дерево сміється (воно ж чарівне) ось так:– Ха­шелесь, шелесь­ха­ха­ха.А тоді запитує в гілок:– Чия черга цьогоріч на землю спускати-

ся?Дві гілочки радісно відповідають:– Ми, ми допомагатимемо дідусеві Мико-

лаю!І прудко стрибають до хитрої торбинки.

Там і їм вистачає місця.Дерево у святого Миколая теж чарівне. На

ньому ростуть і вишневі гілки, і березові, і вер-бові, і... Святий Миколай виростив таке дерево,

26

на якому яблуневі гілки сусідять із каштанови-ми, букові з дубовими, вишневі з мандарино-вими, щоб не засаджувати небо садом. Там ма-ють сяяти зірки.

Коли торбинку спорано, дідусь Миколай на небесних санях спускається на землю.

І ходить від хати до хати, обдаровуючи слухняних і чемних дітей гостинчиками:

– Молодець, Катрусю!– Рости здоровим, Остапчику!– Будь розумницею, Марійко!Подарунки самі вистрибують із хитрої

тор бинки, ховаються під подушками і з нетер­пін ням чекають, щоб уранці їх знайшли.

І дві гілочки­різочки раз у раз намагають-ся вистрибнути звідти.

– А ви куди? – зупиняє їх дідусь Миколай. – Ховайтесь у торбу!

Не тому повертає він їх на місце, що бо-їться: аж на дві гілочки стане менше на його чарівному небесному дереві. Навіть неслухня-ній дівчинці, нечемному хлопчику залишає він гостинчики. Хіба що менші, ніж іншим дітям.

– А вони, я вірю, – усміхається в бороду, – наступного року краще поводитимуться.

Та й прошкує зі своєю торбинкою до на-ступної оселі.

27

30

Лідія Дяченко

Таємничий гість

У шибку кімнатиЗорять зоренята.Над ліжком хлоп’ятиДідок сивуватий.

Нашіптує ДаніКолядки різдвяніЙ кладе під подушкуДарунки жадані.

31

Наталка Малетич

Ангельська пригода

Ти любиш зиму? Чекаєш першого снігу? Святого Миколая з дарунками і Різдва? Стри-байко і Побігайчик також люблять і чекають. А надто чекають першого снігу, бо тоді їхні шубки стають білі­біленькі, пухкі­пухкенькі, достоту наче вигаптувані зі сніжинок. Ти вже, мабуть, здогадуєшся, що Стрибайко і Побігай-чик – зайченята, до того ж вони – близнюки, і про них наша оповідь.

Снігу цієї ночі натрусило – аж віконця в заячій хатці замело. Тож Стрибайко з Побігай-чиком вже тричі вибігали надвір: спершу вікна від снігу розчистили, тоді стежку до криниці протоптали, а тепер ото знову біжать – вже їм ялинку закортіло прикрашати.

– Куди ж ви, до Різдва ще далеко! – гукає їм услід мама.

Та зайці не слухають: понабирали повні лапки яблук та горішків і подалися до ялинки. Добре, що недалеко біля хатки росте – мамі їх із вікна видно. У лісовій школі нещодавно по-чалися довгі­предовгі зимові канікули (такі, як у тебе літні). А вдома близнюкам нудно – книж-ки вже всі перечитали, чекають, коли Миколай

36

ме дівниками, ангел Побігайчик навіть пере став пчихати і зіграв дві партії в шахи – з кожним із зайців.

А потім ангел мусив повертатися додому, бо ж там сумував його хворий братик, для яко-го Стрибайко і Побігайчик напхали в торбин-ку медівників, горіхів, яблук і закоркований ма-линовий сироп. Ангелик пообіцяв, що незаба-ром прийде до них у гості разом із братом і зі святим Миколаєм, і, притиснувши торбинку з гостинчиками до грудей, спурхнув у повітря. З порогу Стрибайко та Побігайчик махали йому лапками, аж поки він не піднявся так високо, що став схожим на сніжинку – одну з тисяч, які саме посипалися на землю.

А потім – хоча все навколо, і навіть очі зайцям, запорошив великий лапатий сніг – вони таки побачили, що в небі яскраво спалах-нула невеличка зірка. І близнюки здогадалися, що ангелик вже вдома: він засвітив лампу під абажуром біля ліжка, напуває брата малиною з медівниками і розповідає про свою пригоду. І тоді зайчата ще раз помахали обом – були пев-ні, що ангели з небес їх бачать.

46

Оксана Лущевська

Бажання

1.Хіба можна написати гарного листа, коли

хтось тарабанить по підлозі? рипає дверцята-ми? стукає чашками?

Хіба можна зібрати думки, коли хтось ви-щить? кричить? белькоче?

Хіба можна хоч слівце видавити із себе під час бекання? мекання? гиркання?

Отож­бо, не можна! Ну, може, якщо сильно­сильно зціпити

зуби, то… Ні! Ні! Ні! – Та­то! Ма­ма! Ба­ба! Бу­бу! Ді­ду! Ту­ту!

Бе­бе! Ду­ду! – Натусику, – сердито кидаю ручкою і під-

ходжу до малої, яка вчепилася за кухонну што-ру і тягне її на себе. – Ти вже маєш ґулю! Хо-чеш другу?

– Гу­гу! Ду­ду! – Грррррр, – вискалюю зуби, мов дикий

звір. – Нато! – викрикую голосно. – Дай спо-кій! Я пишу листа! До святого Миколая!

47

–

60

Олеся Мамчич

“Миколай святий...”

Миколай святийзіроньку впустив,зажурився тим,і заплакав...Доненька малазіроньку знайшла,кличе: Мико­Микола...(щоб не плакав)...

61

Володимир Чернишенко

Колька

Мене звуть Колька. Марія Сергіївна, наша класна, називає мене Миколкою, але мені не подобається. Микола – це щось таке велике і доросле, це такий дядько у довгому пальті з костуром, вусатий, ясна річ, а то й з бородою. Як святий Микола, приміром. (Я не сказав – за-втра саме дев’ятнадцяте грудня, день Миколи). А я не дядько, вусів не маю…

До речі. Про Миколу. Я ще з осені замо-вив собі під подушку “Зоряну платформу­5”. Це такий комп’ютер, з якого тебе ніхто не зга-няє, прикриваючись якоюсь “роботою”. Він – лише для дітей. Так ось, завтра Микола прине-се мені його під подушку.

– Миколко, знову ґав ловиш?!Це Марія Сергіївна мене шпетить. У нас

урок. Усі однокласники сидять, роззявивши роти, і ловлять кожне учительчине слово. Жа-люгідно. А тепер он Наташа зачитує перед класом свій твір про святого Миколу.

– Якось святий Микола ішов вулицею і почув, як плаче дитина. Він збочив із дороги, підійшов ближче до вбогої хати і зазирнув у ві-кно. У кімнаті на долівці сиділа дівчинка і зби-

Галина Кирпа

Святому Миколаю пощастилоБоже,я цілий день слухалась маму.А потім – цілий тиждень.А потім – цілий місяць.А потім – цілий рік.Але не думай,ніби я слухалась мамуна догоду Святому Миколаєві,який розносить чемним дітям гостинці!Правда, мені страшеннохотілося побачити,як він зайде у замкнені двері?чи здогадається, де моє ліжко?чи світитиме світло, чи йтиме навпомацки?чи пощастить йому просунути руку під мою подушку й не збудити мене?Де там!Я все це прогледіла!Одне тільки знаю – йому пощастило!А мені – ще більше:якби ви знали,що то був за гостинець!

69

Зміст

Валентина Вздульська З любов’ю, святий Миколай................................3Галина МанівПодарунок святого Миколая..............................10Ігор КалинецьЛист..........................................................................24Світлана ПрудникЧарівне дерево Миколая......................................25Лідія ДяченкоТаємничий гість....................................................30Наталка МалетичАнгельська пригода..............................................31Оляна РутаЧобітки для Сніжинки.........................................38Зоряна ЖивкаЗимова молитва.....................................................41Лідія ДяченкоМама зі снів.............................................................42Юля СмальЛист до Миколая...................................................45Оксана ЛущевськаБажання...................................................................46

Віра ВовкМолитва...................................................................54Наталка МалетичРукавички для мами.............................................55Олеся Мамчич“Миколай святий...”..............................................60Володимир ЧернишенкоКолька......................................................................61Галина КирпаСвятому Миколаю пощастило..........................68

Видавництво «Братське» пропонує:

«Золота книжка» – поетичне за-вершення серії «Християнська чи-танка». На сьогодні це найповніше видання української поезії для дітей, при свяченої основам християнської ві­ри та реаліям християнського життя. У віршованій формі, яка сприяє кра-щому запам’ятовуванню, оповідається про Церкву, Таїнства, чесноти. Вели-кий розділ присвячено святам право-славного циклу; чимало тут віршів­

молитов і віршів­славнів за чудовий світ, подарований нам Богом. Поезії, написані як класиками української літератури, так і сучасними талановитими поетами, покликані прище-пити дитині не лише перші знання основ нашої віри, а й добрий поетичний смак.

«різдвяна чудасія» – це барви-ста й дуже затишна книжка святоч-них історій. Її головні герої – твари-ни, які не менше за людей люблять Різдво. Разом із осликом, овечкою та верблюдом читач помандрує до Вифлеєма, де стане свідком народ-ження Спасителя. А відтак пережи-ве безліч пригод, пізнає таємниці чарівної ночі, повірить у здійснення мрій разом із чарівним зайчатком, малим мишеням, капосним лисом, невгамовною синичкою та іншими незабутніми героями цієї книжки.

Літературно­художнє видання

Дарунок святого Миколая:вірші, казки, оповідання

Формат 60х90/16. Наклад 1000 прим.Гарнітура Garamond.

Віддруковано на ТОВ “Задруга”04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 86

Упорядкування,редагування Юлія Березенко Коректура Олена Приліпко Художнє оформлення та обкладинка Мар’яна Качмар

Верстка Юлія Березенко

Чекаємо на ваші відгуки, зауваження та пропозиції:agape.kyiv@gmail.com

Замовити книжки можна,зателефонувавши 098­435­53­10, 095­010­35­45

або написавши на таку електронну адресу: agape.kyiv@gmail.com