gazeta jat#2

12
Привіт тобі, якщо ти зараз читаєш цю газету (а ти її неодмінно читаєш, бо неможливо пройти повз цей номер). Адже «Ять» стала ще цікавішою та не- передбачуванішою! Маємо для тебе кілька новин та тем, на які неодмінно хочеться поговорити. По-перше, Ять-редакція розши- рюється! Виходимо на міжуніверси- тетський рівень такими темпами, що не за горами (як сказав один продви- нутий чувак) і міжгалактичний. Ять культурою зацікавились студенти КНУКіМ. Якщо ти про таких чув і маєш певні стереотипи, тоді тобі варто зазирнути на сторінку 10 та про- читати добову дозу чуток про студентів КНУ та КНУКіМ та спробувати від- найти серед них правду. По-друге, цей номер став майже вдвічі товщим, а це значить, що ти чи- татимеш його вдвічі довше і дізнаєшся вдвічі більше інформації. Матимеш змогу посміЯТЬся, послухати, що вони говорЯТЬ і побачити, як ВСР-івці ка- рикатурЯТЬ. По-третє, тут ти знайдеш унікальну інформацію, написану саме для тебе такими ж як ти! Ми доводимо, що ідеї ніколи не сплЯТЬ. Тільки тут ми зав’яжемо тобі вузлик на пам’ЯТЬ та розкажемо про безкоштовні програми для дизайну та верстки, а головне де їх скачати! А якщо тобі набрид тачпад і тебе не влаштовує мишка, прочитаєш стонадцЯТЬ порад про планшет, що воно таке і з чим його їдять. Якщо ти знаєш теми, що ятрЯТЬ твою студентську душу і маєш про що розказати, радо зустрінемо тебе на сторінках «Ять»! Якщо ти теж поді- ляєш погляди Ять-культури — приєд- нуйся сам і приводь друзів! Час мотивувати, а може й демоти- вувати! ѣ-редакція -привіт ...Ять! стор.10 К НУ&К НУ К і М стор.3 ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ: даєш планшет! №2(2) стор.9 “Стереотипне” мистецтво П о п- арту ...Ять!!!

Upload: jat-jat

Post on 22-Mar-2016

244 views

Category:

Documents


3 download

DESCRIPTION

Ять-редакція розширюється! Виходимо на міжуніверситетський рівень такими темпами, що не за горами (як сказав один продвинутий чувак) і міжгалактичний. Ять культурою зацікавились студенти КНУКіМ. Якщо ти про таких чув і маєш певні стереотипи, тоді тобі варто зазирнути на сторінку …. та прочитати добову дозу чуток про студентів КНУ та КНУКіМ та знайти серед них правду.

TRANSCRIPT

Page 1: Gazeta JAT#2

Привіт тобі, якщо ти зараз читаєшцю газету (а ти її неодмінно читаєш, бонеможливо пройти повз цей номер).Адже «Ять» стала ще цікавішою та не-передбачуванішою! Маємо для тебекілька новин та тем, на які неодміннохочеться поговорити.

По-перше, Ять-редакція розши-рюється! Виходимо на міжуніверси-тетський рівень такими темпами, щоне за горами (як сказав один продви-нутий чувак) і міжгалактичний. Ятькультурою зацікавились студентиКНУКіМ. Якщо ти про таких чув імаєш певні стереотипи, тоді тобіварто зазирнути на сторінку 10 та про-читати добову дозу чуток про студентівКНУ та КНУКіМ та спробувати від-найти серед них правду.

По-друге, цей номер став майжевдвічі товщим, а це значить, що ти чи-татимеш його вдвічі довше і дізнаєшсявдвічі більше інформації. Матимеш

змогу посміЯТЬся, послухати, що вониговорЯТЬ і побачити, як ВСР-івці ка-рикатурЯТЬ.

По-третє, тут ти знайдеш унікальнуінформацію, написану саме для тебетакими ж як ти! Ми доводимо, що ідеїніколи не сплЯТЬ. Тільки тут мизав’яжемо тобі вузлик на пам’ЯТЬ тарозкажемо про безкоштовні програмидля дизайну та верстки, а головне де їхскачати! А якщо тобі набрид тачпад ітебе не влаштовує мишка, прочитаєшстонадцЯТЬ порад про планшет, щовоно таке і з чим його їдять.

Якщо ти знаєш теми, що ятрЯТЬтвою студентську душу і маєш про щорозказати, радо зустрінемо тебе насторінках «Ять»! Якщо ти теж поді-ляєш погляди Ять-культури — приєд-нуйся сам і приводь друзів!

Час мотивувати, а може й демоти-вувати!

ѣ-редакція

-привіт...Ять!

стор.10

КНУ&КНУКіМ

стор.3

ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ:

даєш планшет!

№2(2)

стор.9

“Стереотипне”мистецтво

Поп-арту

...Ять!!!

Page 2: Gazeta JAT#2

2

Google — найвідоміша пошу-кова система у всьому світі.Щоденно реєструє понад

50 млн. пошукових запитів. Ми вирі-шили зробити рейтинг найбезглузді-ших пошукових запитів у Google, хочі щиро сподіваємось на те, що вонистановлять меншість від загальноїкількості.

За даними статистики пошуковихзапитів у Google з російських сайтів,я можу сказати, що росіяни — ну ду-ууже цікаві люди. Більше 1,5 млн.разів користувачі просили відповістиїм на тупі питання. На кого вони хо-тіли справити враження залишаєтьсявеликим питанням, мабуть, на пред-ставників протилежної статі.

Одним з найулюбленіших запитівв Google є питання: «Як зробити такщоб мене відпустило будь ласка». Ма-буть, воно відображає рівень нарко-тичного сп’яніння молодих людей, якізнайомі з Google і звикли довірятийому у всіх питаннях. Бідні, ніхто неможе зарадити їм у цьому питанні,крім Його Величності Google.

«Чисто поржать» — ще один по-пулярний запит. Це напевно, щобуроки вчити було не нудно.

А ось цей запит може і образити:«Чим жінка відрізняється від людини».Залишимо його без коментарів.

Якщо ввести в пошукову сис-тему: «Чи є…», то нам відкриютьсятакі варіанти: «Чи є життя на марсі»,«Чи є місце чарам в буденномужитті». Російською: «Есть ли…» —«Есть ли жизнь на марсе», «Есть лиНЛО», «Есть ли жизнь послеродов», «Есть ли 7 ноября в австра-лии», «Есть ли будущее в России»,«Есть ли жизнь после свадьбы». НаМарсі напевно таке саме життя як імайбутнє Росії.

Введемо: «Що буде якщо…» і ре-зультат не змусить себе чекати: «Щобуде якщо відсканувати дзеркало».Російською: «Что будет если…» —«Что будет если в унитаз поезда наполном ходу бросить лом», «Чтобудет если выпить йод». Зрозуміло,чому потяги з рейок сходять.

Спробуємо «Як…»: «Як вбити», «Як

завагітніти». Росій-ською: «Как…» —«Как жрать суши».

А от першим урейтингу запиту«Возможно ли…» є«Возможно ли за-беременеть с пер-вого раза».

Продовжуютьсписок безглуздихзапитів: «ЧомуПутін краб», «Чомуя така дурна», та«Неможна захо-дити в кімнату добога навіть якщойого там немає».

Чесно кажучи, явід щирого серця

повеселилася, шукаючи матеріали доцієї статті. Не треба думати, що цібезглузді запити вигадані або їхні ав-тори з іншої планети. Адже якщо це іне наше творіння, то, можливо, тво-ріння людей з якими ми спілкуємось.УВАГА!!! Озирнись навкруги і поди-вись хто поруч з тобою.

Олена Давиденко

Google допоможе всім!Звертайся!

Google,

1. Як включити комп?2. Як спати стоячи?3. Скільки буде 2х2?4. Кава це чоловічий рід?5. Як відчути біль?6. Столиця Росії?7. Хто президент України?8. Картопля це фрукт?9. У курки є хвіст?

10. Цигарки курять чи п’ють?

ТОП-10 Безглуздих запитів

Google радитьGoogle — лідер пошукових запитів

любий, ти скажита проблему розв’яжи...

Page 3: Gazeta JAT#2

Кожен, хто користується гра-фічними редакторами, хоча біноді стикається з трудно-

щами, що викликають обмеженіможливості комп’ютерної миші читачпада. Тоді на допомогу приходитьграфічний планшет — така собі мріякожного свідомого малювальника. Ітут виникає питання, як обрати план-шет. Що ж, ми будемо раді Вам допо-могти!

Ять-культура попереджає, щонайкращі критерії для обираннябудь-чого — це коли ти дивишся наріч, і відчуваєш — «ЦЕ МОЄ».

Але для неосвічених представ-ляємо нехитру інструкцію щодо того,як обрати графічний планшет.

Крок перший — потрібно визна-читись, що ми будемо робити с цієюстрашною штукою. Якщо Вам простохочеться помалювати, то оптималь-ний варіант — недорогий планшетформату А6, без зайвих функцій таклавіш.

Власне, у мене є такий (WacomBamboo One A6), вірою і правдою слу-жить вже чотири роки — бездоганнопідходить для малювання графіті«вконтакті» та нехитрих картин в гра-фічних редакторах (про них нижче).Але все одно прийде час, коли Ви від-чуєте що цей формат здавлює Вашітворчі амбіції своїми безжальнимирамками.

Так що раджу одразу звернутисвою увагу на графічні планшетиформату А5 ( а краще А4) — найкра-щий варіант для дизайнера/веб-ди-зайнера/художника (але любителя).Для тих, хто вважає себе професій-ним діячем в вищезазначених сферах,треба враховувати ще таку характе-ристику, як кількість градацій натис-нення — це означає, що перо (при-

стрій, яким Ви і малюєте) буде діятияк олівець — інтенсивність лінії будезалежати від сили натискання нанього. Такі характеристики, звичайно,можна встановити і на комп’ютері(розмір, прозорість та інтенсивність),але, повірте, цього замало для ство-рення якісної художньої продукції.Зазвичай, в комплекті з такими план-шетами можна знайти різні наконеч-ники, що імітують пензлі, фломастерита олівці. Також при покупці план-шета треба знати про таки атрибути,як ExpressKeys — набір кнопок, роз-ташованих по обидва боки планшета.Можна призначити їм потрібні фун-кції і забути про клавіатуру. Наступ-ний — спеціальне місце для пера. Ценеймовірно зручно, якщо воно крі-питься до планшету, тому що має чу-дову особливість десь губитися, якбудь-яка звичайна ручка. Третій —зверніть увагу на те, чи є у планшетапідставка для того, щоб можна булопоставити його у вертикальне поло-ження — може, вам зручно працю-вати саме так. І останнє — якщо Вишульга, обов’язково перевірте, чи під-ходить Вам саме цей прилад.

А ще існує планшет-монітор, якиймені майже сниться — малюєш собіпрямо на екрані, а потім синхроні-зуєш із комп’ютером. Звичайно, кош-тує він близько трьох тисяч доларів,та, якщо поміркувати, потрібен лишепрофесійно-професійним професіо-налам, а до цього можна обмежитисяі звичайними планшетами А3 або А4та великим монітором.

Другий крок — власне цінова кате-горія і фірма. Існує чимало виробниківцих девайсів, в наших звичайних та ін-тернет-магазинах найчастіше можназустріти планшети фірми Wacom, Ge-nius, Kanvus, Aiptek.

Wacom — це бренд. Їх продукціянайдорожча серед всіх, принаймні,вони гарантують високу якість і фун-кціональність. Особисто я всіма ру-ками і ногами за Wacom, але, почи-наючи з А4-х, ціни на планшети не-приємно кусають. Тут на допомогуприходить Genius, який обіцяє негіршу продуктивність та довговічністьза приємну суму на чеку. Щодо іншихдвох — не буду обманювати, не знаюжодної людини, хто ними користу-ється. Тобто, раджу обирати середWacom та Genius, щоб не помилитися.

Третій крок — програмне забезпе-чення і взагалі налаштування роботи зпланшетом. По-перше, для того, щобкористуватися планшетом, зазвичай непотрібно таскати з собою диск чищось інше — підключив USB та корис-туйся. По-друге (про це ВСІ забува-ють) — планшет потрібно встановитиПАРАЛЕЛЬНО до монітору, щоблінії, які ви проводите рівнесеньковниз не йшли кудись під кутом 40 гра-дусів. По-третє — самі програми. Зви-чайно, для планшета підходить будь —який графічний редактор, чи то Paint,чи щось із пакету всім відомих Adobeабо Corel. З деякими Wacom в ком-плекті йде програма ArtRage, але вонамає більш розважальний характер.Також існують два цікавих редактораAutodesk Sketchbook Pro 2011 та Auto-desk SketchBook Designer 2011, в пер-шому функції дуже подібні до фото-шопних, а другий поєднує в собі век-торну та растрову графіку, але це вжедля професіоналів. В будь-якому разівсе залежить від Вашого вміння корис-туватися графічними редакторами,планшет лише імітує олівець і папір.Тож бажаємо Вам творчих успіхів!

Юліана Бабкова

3

даєш планшет!ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ:

Page 4: Gazeta JAT#2

4

Ні, це не студенти ліниві, про-сто інколи «вельмишановні»викладачі полюбляють «за-

морочити» нам голову. І ось тоді, ми зчистою совістю сидимо вконтакті чина fb замість того, щоб виконувати ні-кому не потрібне завдання.

Наш «рєйтінг» очолює завданняодного «професора-чарівника». Нампотрібно було написати «Як впли-нула стаття російського боксера«Хуйе нах» на розвиток історіогра-фії». Можу лише сказати, як вонавплинула мій мозок. Знаєте, коли вгуглі вбиваєш дане словосполучення,то кожна сторінка вражає своїм «на-повненням».

Наступним за «рєйтінгом», але неза абсурдністю стає завдання з мови.Нам сказали написати текст з 50 про-фесіями. Першою думкою було напи-сати його так: «Журналіст, економіст,столяр, математик … і лінгвіст дуже ці-каві професії. Кінець!» Але все ж такими «напрягли» свій мозок, провеливихідні у чудовій компанії сотень спи-саних та нервово розірваних клапти-ків паперу і написали «чудо-текст».Найдивніше, що більшою пробле-мою, ніж написання більш-менш ло-гічного твору з 50 професіями ставпошук цих самих 50 професій. Дужедопомогли усілякі «мерчендайзери»,«конферансьє», «хостеси», ну, і далі втакому ж дусі. Правда, пізніше мимали «головний біль» з перекладом їхукраїнською. Здавалося б, що для

творчих особистостей це не про-блема, але спробуйте-но перекластиукраїнською «рекрутер», «маркето-лог» тощо. Ось и виходили в насслова на кшталт «гадознавця» (той,хто здогадається, яким був іншомов-ний відповідник, отримає підписку нагазету «Ять»).

Принісши завдання на пару, мизрозуміли, що недаремно студенти нечасто виконують домашнє завдання.Тому що наш викладач був настількизадоволений, що запропонував напи-сати не менш «творчу» роботу під на-звою «Це не моя ковбаса». Завданняполягало в тому, щоб дане реченняпрозвучало в творі не менше, ніж 7разів з різною інтонацією. Студентизвичайно вічно голодні, але ж не на-стільки, щоб твори про ковбасу пи-сати.

КНУКІМ викладачі теж полюбля-ють «розвеселити». Один викладачсказав їм перекласти текст олбан-ською, використовуючи інтернет-меми. Для граматєїв та«інтернет-чайників» повідомляю: яне помилилася в написанні слова «ол-банська».

Вікіпідєйні «вумні» люди кажуть:«Олбанська чи падонська мова — іро-нічний термін російськомовної мере-жевої субкультури для позначенняспецифічного мережевого жаргону».

На цьому наш «рєйтінг» завершу-ється. Аффтар йде гуляти. Вчіть ол-банську, красавчеги!)

Стаття написана на правахвічно незадоволених студентів. Всізбіги заради нашої безпеки вважативипадковими.

Анастасія Загребельна

Піди туди, не знаю куди

рейтинг найабсурдніших д/ззроби то, не знаю що

Та ні, що ви, я зовсім не злюся...от лише висплюсь і приготую вам сюрприз

Ктулху вже прокинувсяале поки він чистить зуби, у нас ще є час!

Це не моя ковбаса?

Це не моя ковбаса!

Це не моя ковбаса...

Page 5: Gazeta JAT#2

Бувало таке, що зайшовши наякийсь інтернет-форум абоблог вам здавалось, що люди,

які залишають там свої коментарі,м’яко кажучи, неадекватні та спілку-ються якоюсь незрозумілою мовоюабо ж друг «В КОНТАКТІ» раптомзамість звичного «Привіт» пише«Прєвєд, Мєдвєд»? Не дивуйтесь,просто люди, які багато часу прово-дять в Інтернеті, живуть своїм окре-мим життям, далеким від реальності, уних формуються нові звички, куль-турні цінності і навіть нова мова, такзваний «інтернет-сленг». Окремунішу у світовій мережі займають ін-тернет-меми.

Трохи історії: уперше термін«мем» був вжитий у 1976 році британ-ським вченим Річардом Докінзом. Зайого теорією мем — це елемент від-творюваних мислячих структур, ін-фекційний інформаційний зразок,який копіюється, інфікуючи розумлюдини, змінює її поведінку задля роз-множення зразка. З популяризацієюІнтернету меми здобули прекрасне се-редовище існування та переросли вокреме соціальне явище, під назвоюінтернет-меми. Якщо ж ви не хочетевдаватись в такі наукові подробиці,скажемо просто так:

Інтернет-мемом може бути будь-яка одиниця інформації — слово, ви-раз, картинка, відео.

Схема творення та поширеннямемів дуже проста. Наприклад, хтось,з метою пожартувати, з необачності,чи то від природного дибілізму, ляпаєякусь «фігню» ( це, до речі, дужедобре виходить у наших політиків) іпішло-поїхало: фразу миттю підхоп-люють любителі «паржать» і розпов-сюджують її на різноманітних фору-мах, блогах по електронній пошті.

Іноді меми виходять за межі Інтер-нету, поширюються в ЗМІ та пере-творюються на медіавірус.

Пропоную вашій увазі прикладинайяскравіших та найпопулярнішихінтернет-мемів.

Британські вчені — інтернет-мем,що з’явився у відповідь на велику кіль-кість публікацій у російських ЗМІ, якідля більшої авторитетності почина-лися словами «Британські вчені вия-вили…», «Британські вчені прийшлидо висновку…». Як правило, далі на-водилися якісь безглузді факти, які бніхто не став перевіряти. На проти-вагу їм в Інтернеті з‘явилися лулзипро молдавських учених на кшталт:«Молдавські вчені винайшли проти-заплідні таблетки для чоловіків. Таб-летки виключно ефективні: жоден зчоловіків, які їх приймали, так і не за-вагітнів.»

Інтернети — множина від словаІнтернет. Мем з’явився після виступуДжорджа Буша-молодшого, який від-повів на запитання аудиторії проможливість введення обов‘язковоївійськової повинності в США наступ-ним чином: «Я чув, що чутки ходятьпо... е... інтернетах, що у нас буде при-зов. Призову у нас не буде, крапка ».

Йа креветко! («криведко», «кри-ветко») — загалом фраза не має ви-значеного значення, популярноюстала завдяки цитаті з Башоргу: «Так...звичайно лекція з фізики у нашогопрепода досить захоплюючий і се-рйозний захід... Але коли передтобою на парті красується напис:«ЙА КРИВЕТКО!»...

Ще одна фраза звідти ж пояснюєзначення вислову: «Ти уяви, як ти ви-глядаєш — голова зігнута по відно-шенню до тулуба, і пальці передобличчям, як щупальця креветки...»

Ктулху — персонаж творів Го-варда Лавкрафта та деяких його по-слідовників. Став популярним у 2006році в рунеті після акції «ПитанняПутіну», на якій президенту було за-дано жартівливе питання «Як Ви ста-витеся до пробудження Ктулху».Ктулху за популярністю перевершивсвого автора. У книзі він постає якжахливе жорстоке чудовисько, а в Ін-тернеті його часто зображають до-брим та дружелюбним, існує навіть

«Культ Ктулху». Хоча часто зустріча-ються цитати, які доводять проти-лежне: «Ктулху захаває ВСІХ!»,«Ктулху з’їсть твій мозок».

Фофудья — мем, що виник післятого, як у 2006 році в Живому Жур-налі з’явилося повідомлення про те,що на інтернет-конференції лідераукраїнських комуністів Петра Симо-ненка чоловік з прізвищем Ноздрева-тенков поставив запитання, у якомустверджував, що його дочці заборо-няють носити фофудью (візантійськутканину) в українській школі, моти-вуючи тим, що державна мова — ук-раїнська. Найчастіше мем використо-вується для висміювання російсько-українських відносин.

Іноді краще жувати — мем, пород-жений британськими рекламщиками,які доводили, що жування орбіту ко-рисне не тільки для зубів, але і для ін-дивіда в цілому. Мем використовуєтьсятоді, коли хтось необдумано чи черезнестачу сірої речовини у черепній ко-робці ляпає якусь фігню.

Мопед не мій, я просто розмістивоб’яву — мем, що виник на форумі од-ного українського сайту, присвяченогомотоциклам. Найчастіше вживаєтьсяпо відношенню до людини, яка нама-гається втікти від відповідальності.

Ви, мабуть, запитаєте: «Для чоговесь цей цирк і чому не можна спілку-ватись нормальною мовою?» На-справді, причин виникнення мемівкілька. По-перше, вони дещо спро-щують спілкування — іноді одним-двома словами можна пояснити те,що звичайною мовою передати не такто й просто. По-друге інтернет-мемидуже часто запозичують з інших мов івони набувають статус міжнародних,що значно зближує інтернет-зомбі увсьому світі. І по-третє, мабуть, най-головнішою причиною виникненнямемів є просте бажання людини «па-ржать над ближнім своїм», що і при-зводить до появи всілякого роду луз-лів. Отож, подобається вам це чи ні, амеми швидко заполоняють не тількиІнтернет, а й мозок усіх тих, хто си-дить у ньому холодними довгими ве-чорами. Тому, якщо не хочете здава-тись «нубом» в «інтернетах», — учітьмову мемів.

Руслана Нагорна

5

Що то за лексеми,які звуться

Персонаж Говарда Лавкрафта —

Ктулху

«МЕМИ»?

Page 6: Gazeta JAT#2

6

Найпоширеніші завдання медіа-дизайну так чи інакшепов’язані з графікою, а такі

файли часто потребують корекції. В ро-боті з растровими зображеннями по-кликані допомогти кілька нехитрих, алепотужних редакторів: GIMP, Paint.NETі Artweaver.

Програма GIMP (www.gimp.org)має надзвичайно широкі можливості дляроботи з графікою — функціональнопрактично нічим не поступається ле-гендарному Adobe Photoshop. Тутмайже кожен інструмент Photoshop,незалежно від того призначений він длямалювання, виділення, роботи з кольо-ром, шарами, масками чи контурами,має аналог чи заміну, хоча реалізації ок-ремих з них можуть відрізнятися, абомати індивідуальні особливості. Про-грама має досить специфічний інтер-фейс, він складається з кількох окремихвікон, і спершу викликає щирий подив.Проте у такої системи є і свої плюси: за-вжди можна згорнути в трей непотрібнівікна, тим самим очистивши цінний ро-бочий простір, до того ж надзвичайнагнучкість меню дозволяє за кілька се-кунд створювати нові панелі інструмен-тів, комбінуючи в них потрібні саме вамфункції.

На відміну від свого найближчогородича, стандартного MS Paint, редак-тор Paint.NET (www.getpaint.net) маєкуди більші можливості, залишаючисьпри цьому напрочуд компактним. Вфункціонал Paint.NET включені якможливості для малювання, так і для ре-дагування готової графіки. Однак най-більш успішно вона справляється з

ретушуванням фотографій і їх творчоюобробкою. Звичайно наявні і такі неза-мінні функції як яскравість зображення,контраст, насиченість, окрім того, при-сутній також унікальний ефект — 3D-обертання. Але має Paint.NET і суттєвийнедолік — через те що програма працюєу власному форматі pdn, який не «розу-міють» інші програми, ускладнюєтьсяекспорт зображень.

Якщо дві попередні програми єнепоганими аналогами Photoshop, тоArtweaver (www.artweaver.de) пози-ціонується розробниками як альтер-натива іншому, трохи менш відомомукомерційному растровому редакторуCorel Painter. Тут теж є низка стандар-тних інструментів для обробки циф-рових фотографій, але коником про-грами є все ж не ретуш, а малювання ітворче редагування зображень. Про-грама чудово працює з графічнимипланшетами, для чого і передбаченийвеликий вибір налаштувань для стан-дартних пензлів, імітація традиційнихзасобів для малювання (олівець, мар-кер, крейда, пастель, акрилові і олійніфарби тощо) та досить широкийспектр різноманітних фільтрів.

Серед програм що спеціалізуютьсяна векторній графіці найпопулярнішою(і не даремно) є Inkscape (www.in-kscape.org). Це потужний і зручний ін-струмент для створення художніх ітехнічних ілюстрації. Редактор вирізня-ється широким набором інструментівдля роботи з кольорами і стилями, під-тримує роботу з контурами, альфа-ка-налами, шарами, векторизацію раст-рової графіки тощо. Inkscape своїми

можливостями не просто наздоганяєCorel Draw і Adobe Illustrator, а й пропо-нує користувачам додаткові форматизберігання графічної інформації (на-приклад, svg), які дозволяють домогтисявищої якості і точності зображення зменшим розміром файлу. До недоліківпрограми можна віднести підвищені ви-моги редактора до системних ресурсів,внаслідок чого — не надто високу швид-кість роботи.

Не менш популярною є й аніма-ційна графіка. Для створення 2D аніма-ції чудово підходить програма SynfigAnimation Studio (www.syn-fig.org).Вона дозволяє без особливих зусильстворювати анімаційні фільми високоїякості. Як правило, двомірна анімаціядуже трудомісткий і дорогий процес,оскільки всі головні і проміжні кадрималюються вручну. Але Synfig Anima-tion Studio дозволяє дуже якісно іплавно промальовувати проміжні кадриавтоматично, тим самим значно скоро-чуючи час і зусилля необхідні для ство-рення анімації.

Тривимірну анімацію можна ство-рювати в Caligari Truespace (www.cali-gari.com). Програма дає змогу за ліченіхвилини анімувати персонажів і фізичніявища. Caligari Truespace прораховуєанімацію і візуалізує змодельовані сцениз реалістичним освітленням, також під-тримує імпорт великої кількості форма-тів, створення власних скриптів таплагінів.

Не обходиться робота медіадизай-нера і без верстки макету. Не існуєінших безкоштовних програм для вер-стки настільки функціональних як

Нині все більшої популярності набувають про-грами, доступні для вільного використання, що неможе не тішити. Адже, погодьтесь, безглуздо відда-вати купу грошей за софт, яким користуєшся лишечас від часу (я свідомо не зачіпаю тут проблеми пі-ратського копіювання, залишмо її для окремоїстатті). Зараз практично кожній комерційнійпрограмі можна протиставити більш-менш адек-ватний, повністю безкоштовний її аналог. Є середних і такі, що стануть у нагоді оформлювачеві ви-давничої продукції — редактори растрової та век-

торної графіки, програми для верстки тощо. Однакдля медіадизайнера (навіть початківця), цей софт— основний робочий інструмент, тож тут не доекспериментів. Втім є одне «але» — багато з цихпрограм можуть практично на рівних конкуруватиз платними аналогами у функціональності, ста-більності і якості виконаної роботи, не кажучи вжепро їхню компактність. Тож пропоную на деякийчас забути про стереотип, що безкоштовне ПЗ неможе бути якісним, і переглянути перелік медіади-зайнерських програм світу Open Source.

«Бєзвозмєздно,тоєсть даром»

Огляд безкоштовного софту для медіадизайну

Page 7: Gazeta JAT#2

7

Ця книгав і д к р и в а єсмисл редагу-вання, йогоособливостіта задачі.

Автор беззайвих питаньр о з к р и в а єструктуру ре-дакторськогоаналізу й за-гальну схемуредагування.Читач одразу«в’їде» у мето-дику й технікуредагування,а також зро-

зуміє правку тексту. На відміну від минулоговидання, звідси викинуто усі радянські забо-бони викликані ідеологічним мисленням, атакож додана інформація досвіду останніхроків. Отже, після ознайомлення з цим ви-данням можна бути впевненим у правиль-ності написання усіх своїх СМС-пові-домлень.

Перед тим, як купувати цю книгу, вам конченеобхідно хоча б місяць відвідувати трена-жерну залу, адже вона доволі важка, має 350оригінальних статей. Ці статті присвячені усімсучасним питанням видавничої справи, книж-кового маркетингу, менеджменту і основам за-кордонного книжкового бізнесу.

Енциклопедія стане у нагоді як ледачимстудентам, так і «навороченим» науковцям,усім тим у чиїй діяльності присутні елементитворчості, організаційно-виробничих, право-вих та книготворчих питань видавничоїсправи. Також ця книга пригодиться тим, хтохоче здаватися вищим, ставши на неї ви до-дасте 10-15 сантиметрів зросту.

Маковєєв Н. П., Мільчин А.Е. та ін.

Енциклопедія книжкової справи

Дженіфер Нідерст

Освоєння Веб-дизайну

Scribus (www.scribus.net), тож її і роз-глянемо. Програма призначена длястворення публікацій різного роду —від найпростіших візиток до багатопо-лосних повноколірних видань. Вонаміцно утримує свої позиції відноснотаких монстрів верстки як Quark-Xpress та Adobe InDesign. У розпо-рядженні користувачів потужна сис-тема управління кольором, розширенапідтримка растрової графіки, управ-ління шарами, використання додатко-вих модулів (плагінів), скриптів інавіть генерація штрих-кодів. Дляспрощення роботи Scribus пропо-нує багато готових шаблонів, алезвичайно ж можна створювати ма-кети і «з нуля».

До речі у Scribus передбачена фун-кція для додрукарської перевірки ма-кета, що дозволяє виявити і ліквідуватинайтиповіші помилки. Але найцікаві-шою можливістю програми є те, щовона дає змогу на лише експортуватифайл в PDF, а й відкривати його для ре-дагування. Адже працює Scribus самев цьому форматі, завжди створюючивисокоякісні безпроблемні PDF-файли. Не менш корисним є те, щопрограма Scribus дозволяє «на місці»редагувати растрові зображення в зов-нішньому редакторі (за замовчуван-ням це GIMP) та повністю сумісна з«рідним» форматом векторного ре-дактора Inkscape.

Таким чином Scribus є досить по-тужним інструментом для додрукарськоїпідготовки публікацій і її можливостейз головою вистачає для виконання біль-шості видавничих завдань.

Шрифт — неодмінний атрибут ме-діадизайну. Але з часом їх набираєтьсястільки, що стає важко з ними розібра-тися, вони захаращують багато віль-ного простору, сповільнюють роботукомп’ютера. Для таких випадків і при-значені менеджери шрифтів, що до-зволяють швидко і легко створитиоптимальні умови для роботи. Середбезкоштовних гарно себе проявилиNexusFont та Font Frenzy.

NexusFont (www.xiles.net) показуєвсі інстальовані, а також не інстальо-вані шрифти, допомагаючи підібратипотрібний. За допомогою програмиможна встановити або навпаки вида-лити встановлені в системі шрифти,зокрема в пакетному режимі, знайти івидалити повторювані шрифти тощо.Програма є портативною, завдякичому можна скинути її з усіма необхід-ними шрифтами на флешку і викорис-товувати їх без установки на будь-якому комп’ютері.

Font Frenzy (www.fontfrenzy.org) —менеджер, за допомогою якогоможна не тільки інсталювати чи ви-даляти шрифти та керувати вста-новленими, а й вирішувати проблемипов’язані з некоректністю їх роботи,

створювати резервні копії шрифтів, від-новлювати випадково видалені, пере-глядати довідкову інформацію прошрифт тощо.

І наостанок розповім про ще однукорисну утиліту — програму для ство-рення скріншотів. Як відомо, в біль-шості версій Windows для цією функціїпризначена клавіша «Print Screen», принатисканні якої в буфер обміну копію-ється знімок усього екрану. Але її мож-ливості досить обмежені. Тому якальтернативу, пропоную невеличку, аленапрочуд багатофункціональну про-граму PicPick (www.picpick.org). З її до-помогою можна робити якісні знімкиусього екрану, активного вікна, елемен-тів управління Windows, загалом, будьякої необхідної його частини довільноїформи. До того ж, програма дозволяєще й редагувати щойно створені скрін-шоти.

Певна річ, описаними тут програ-мами список безкоштовного софтудля медіадизайну не обмежується.Надто вже їх багато. Як зазначалосявище, практично кожен комерційнийпродукт має свій безкоштовний ана-лог (а зазвичай навіть кілька). Мож-ливо, в чомусь вони і не дотягують досвоїх платних «родичів», проте дозво-ляють швидко, просто і, головне, без-коштовно, редагувати чи створюватиякісні видавничі продукти.

Оля Фомішина

Мільчин А.Е.

Методика редагування тексту

Яна Дорошенко

Раніше вважалось, що такі книжки тільки для«прохаваних» юзерів. До прикладу, якщо якійсьчувак хоче поспіхом пізнати GNU Emacs, книгастане йому в пригоді. Та цього разу книга орієн-тована на звичайних «чайників».

Книга виходить за тісні рамки HTML, щобзахопити такі речі як дизайн, графіка і муль-тимедіа.

Як написано у першій главі, ніколи непізно розпочати своє навчання, головне ки-нути погані звички й назбирати кошти напримірничок.

Що варто почитати чайнику-видавцеві?

Page 8: Gazeta JAT#2

8

«Якщо хочеш, щоб світ зміню-вався, змінюй його сам.»

Ганді

Що ви собі уявляєте, почувшислово «мінімалізм»? Щосьмаленьке, непримітне, про-

стеньке та незамислувате? Яке примі-тивне мислення… В сучасності самемінімалізм є функціональним, доро-гим, трендовим, просторовим, про-гресивним стилем. Найвідомішийнапрям мінімалізму — це мінімалізм вінтер’єрі. Не повірю, якщо хоч раз вжитті не чули про таке. Але ж декоромприміщень можливості мінімалізму незакінчуються. Він може бути присут-нім в будь-якій галузі мистецтва: в жи-вописі, скульптурі, дизайні одягу,промисловому дизайні, в музиці, фо-тографії…

Мінімалізм не є просто стилем, вінпереростає у ставлення до життя, фі-лософію. Ні в одному декоративномустилі не відчувається філо- софськеначало так само явно як у мінімалізмі.Я би порівняла цей стиль з природою,де все невимушене, просте, в той жечас приголомшливе та досконале, деповітря переповнює легені, а відсут-ність меблів дає змогу відчути свіжутраву на дотик…

Згадаймо трохи історії. Виник-нувши на початку 20 століття, цей на-прям символізував відмову відплавного стилю модерн. У мінімалізмінемає місця замислуватим орнаментамі пишним узорам. Коли Європі наску-чили пишна розкіш бароко, добірністьі примхливість рококо, строгі пропор-ції класицизму, дизайнерська думкамимоволі звернулася до Сходу, до куль-тури найдавнішої країни сонця з їїпростими, близькими до досконалостіформами, максимальною функціо-нальність, мобільність і філософієюспоглядальності.

Саме злиття Заходу зі Сходом вдизайні виплеснулося в течію «міні-малізм».

Дехто спитає: «Чому люди обира-ють мінімалізм, чим ця простота їхприваблює?» Ми знаємо наскількишвидко розвивається сучасний світ татехнології, як зростає темп життя що-секунди, а від матінки-природи відри-вають все більші й більші шматки.

Люди завалюють себе з ніг до головипредметами розкоші, побуту, непот-рібними дрібницями, залишаючи всеменше місця собі, своїм думкам, фан-тазіям. За нас зараз все робить техніка:думає, говорить, читає, пише… Хвиляурбанізації накрила світ з головою.

В цей час на допомогу приходитьмінімалізм. Уявіть: після виснажливогодня на роботі, 2 годин у довжезнійпробці, людина повертається додому,де його чекає невелика, затишна кім-натка з мінімальною кількістю меблів,але з просторовою свободою, з при-родною витонченістю — це будесправжній відпочинок, як моральний,так і фізичний. Що важливо для життя— мінімалізм є суцільною функціо-нальністю. Непотрібних речей, вико-наних у мінімалізмі ви не знайдете, бокожна має свою функцію. Тому можнасказати, що мінімалізм є інструментомспрощення життя.

Можливо дехто заперечить важли-вість цього або будь-якого іншогостилю та всього дизайну вцілому, по-силаючись на те, що «в житті є речіважливіші». Є, не сперечатимусь.Але ці люди не розуміють, що ди-зайн є абсолютно у всьому, без ньогонормальне життя було б неможливе,дизайн є нашим головним помічни-ком у сучасності. Якщо не вникати усутність професії «дизайнер»,можна вважати, що ці люди роблятьречі гарними, вдосконалюють їх, абиїх вигляд був товарним та приємним.Але крім цього вони роблять речізручними та простими в користу-ванні, функціональними, корис-ними. Стилі вже, в свою чергу,допомагають людині знайте своє«я» у величезному світі дизайну,зрозуміти свої потреби та цінності.

Змінити стиль хоча б свого інтер’єру —буде зміною й усього життя.

Карім Рашид, всесвітньо відомийпромисловий дизайнер сказав: «Незавалюй свій робочий стіл. Він за-вжди повинен залишатись чистим, якгірська верховина. Це допомагає від-чувати себе вище робочої рутини йзберегти як ясність думки, так і бадьо-рість духу.» Ось один з постулатів су-часного мінімалізму. Карім Рашидвинайшов новий напрямок в дизайні–чуттєвий мінімалізм. На думку дизай-нера, людство все більше живе у вір-туальному світі, а фізичний світ відцього набуває іншого значення, пред-мети побуту стають технологічнимиоб’єктами. Тому дизайн Рашида — цедизайн максимально наближений допотреб людини. А його роботи вра-жають досконалістю.

Не менше задоволення приносятьроботи інших майстрів, які виража-ють себе через мінімалізм, таких як:Франк Стелла у живописі, Мауро Пе-ручетті у скульптурі, Майкла Кенни уфотографії та багатьох інших.У му-зиці така течія, як мінімал знайшласвоїх багаточисленних шанувальниківта здобула своє почесне місце на сві-товій музичній арені.

Дизайн, течії, стилі — все це вига-дано не випадково, а для покращеннянашого життя, його увиразнення. Шу-кати себе ніколи не пізно, бо пошуксебе — це шлях до гармонії. Може змі-нивши декор своєї кімнати, викинувшикупу старих набридлих речей, при-дбавши одну корисну та гарну річ, визміните своє життя, свій настрій, по-гляди, ідеї на краще… Все в руках лю-дини, а дизайн — знаряддя нашої уяви,не бійтеся ним користуватись.

Діана Непран

Філософіямінімалізму

Page 9: Gazeta JAT#2

9

Поп-арт — мистецтво, що вражаєабсурдністю та ледь помітною іро-нією. Виник у 50-х роках XX ст. уСША і Великобританії, але популяр-ним став тільки після 1964 року навиставці у Венеції, де представлялисьроботи Раушенберга.

Представники цього стилю, від-штовхуючись від абстракціонізму, го-ловними героями своїх витворівробили предмети — звичайнісінькіречі, з якими ми стикаємося щодня.Джерелом натхнення для них сталамас-медіа — журнали, реклама, упа-ковка, телебачення, фотографіятощо. Щоб зрозуміти цей стиль, не-обхідно пройнятися творчістю такихмитців, як Клаас Олденбург, РобертРаушенберг, Джаспер Джонс, РойЛіхтенштейн, Енді Уорхол та ін.

Характерна ознака робіт Олден-бурга — зображення невеличкого по-бутового предмету в гігантськихрозмірах, що іноді дивно змальованийта має незвичне розташування у про-сторі. У Раушенберга також є свійстиль: він приклеював до полотнарізні фотографії, змальовував їх і дороботи прилаштовував опудало. Одназ його найвідоміших робіт — опудалоїжака. Також відомим є живопис, девін використав фотографії Кеннеді. Уроботах Джонса головним героєм єамериканський прапор. Він один ізперших художників, що почав вико-ристовувати державний символ. Ліх-тенштейн малював коміксами, укожного коміксу є своя головна ідеята свій сюжет. Про ці сюжети глядачможе тільки здогадуватися… В них

розповідається про любов, людськістосунки. Роботи виконані тонамиодного кольору. Подібно до ньогопрацював і Уорхол. У його компози-ціях часто повторюються зобра-ження жерстяних пляшок кока-коли,портрети Елвіса Преслі та МерлінМонро у вигляді колажів. Такимчином, він звернув увагу на сформо-вані стереотипи і символи (кока-кола– символ демократії, Мерлін Монро –символ краси).

Ідею поп-арту розкриває Е. Уор-хол: «Ти можеш дивитися телевізор ібачити кока-колу, і ти знаєш, що пре-зидент п’є кока-колу, Ліз Тейлор п’єкока-колу, і ти теж можеш пити кока-колу… І що всі ці склянки коли одна-кові». Енді Уорхол вважає поп-артреакцією на споживання товарів, ісаме це споживання робить частиноюсвого мистецтва. Взагалі, у кожній ро-боті прибічників поп-арту відчува-ється атмосфера реклами — буденноїта вульгарної. І хоча метою поп-арту єповернення до реальності, тобто зоб-раження реальних образів — її спотво-рюють занадто різкі яскраві кольорита часті повторення одного й того жзображення чи предмета. Ще одноюметою цього стилю є розкриття есте-тики мас-продуктів. Вони відтворю-ють звичайні малюнки, речі, предметипобуту, користуючись звичайноюмовою засобів масової інформації.

Поп-арт часто можна зустріти врекламі (наприклад, рекламний ролик«Revo»), бо він допомагає яскраво йнав’язливо рекламувати товар. В ди-зайні інтер’єру поп-арт також почавактивно використовуватись, та зго-дом тенденція використання зменши-лась. Тому що яскраві кольори таобрази, що постійно повторюються,мають властивість набридати, а ро-бити капремонти щомісяця українціпоки що не в змозі. До речі, якщо вамсамим хочеться відчути поп-арт уКиєві – ласкаво просимо на вулицюСтрілецьку, де ви зможете задоволь-нити потребу у мистецтві чудернаць-кими скульптурами та гігантськоюмозаїкою у стилі поп-арт ;)

Альона Грозна

Page 10: Gazeta JAT#2

10

Ось чуємо назву Київський на-ціональний університет ім.Т.Г.Шевченко. Наша уява од-

разу вимальовує нам міцний фунда-мент знань, закріплений багатьмароками, високі, довгі коридори з ве-ликими аудиторіями, де сидять се-рйозні, напружені, майже геніальні,студенти та старанно записуютькожне слово лектора… Може колисьтак і було, але, як кажуть: «Зміню-ються часи, змінюються й цінності».Наведу декілька найпопулярніших су-часних стереотипів про КНУ.

1. Ніхто давно вже не дивується,якщо людина каже, що навчається в«Шеві», бо всі знають — це не дово-дить ще її великого таланту, а можливолише підкреслює товщину батьків-ського гаманця. До речі, відомо, що

більшість студентів КНУ вступили насвої престижні спеціальності за круг-леньку суму зелених. Бо по двістібалів з кожного сертифікати далеконе є гарантом успіху при вступі доКНУ. Окрім цього у бідного абітурі-єнта повинен бути, як мінімум, дип-лом з міжнародної олімпіади.

Отже вступ до університету Шев-ченко — справа темна і загадкова.

2. «Простим смертним» не місце вКНУ. Де-де, а саме в ньому соціальна не-рівність аж вилазить назовні. Немож-ливо не помітити, як на парковці ви-блискують новенькі бентлі, мерседеси,мазераті. А скупчення сорок на гілкахдерев біля університету також не випад-кове, бо саме на цих студентах кілограмизолотих цяцьок з коштовними камін-цями можна побачити за кілометр.

А от одягу з Троєщини ви в КНУніяк не побачити, бо дівчатка-моделіходять до університету лише в усіля-ких Дольчегабанах, Шанелях та Лубу-тенах. Хлопці ж, в свою чергу,під’їжджають на ягуарах у костюмахАрмані. І всю цю «делегацію» завер-шує колонна особистих охоронців,що старанно слідкують за своїми«об’єктами».

3. Якось випадково мені до рук по-трапив записник студентки КІМО.Звісно, нічого особистого там небуло. А от розкладів авіарейсів, занятьз іноземних мов, походів до салонукраси, витрат на бензин разом з ви-тратами «на те на се» було достатньо.Так що папір говорив краще за йоговолодарку.

Біда в тому, що до навчання у роз-бещених діточок багатіїв ніякої охотинемає. Їх набагато частіше можна по-бачити в нічних клубах, ресторанах,тусовках, ніж на парах в університеті.Виходить так, що диплом з КНУ ціну-ється вище за інші, а кого цінуватиіноді й незрозуміло.

Звісно, стереотипи, чутки, пліткина рівному місці не виникають, длятого повинна бути хоч якась причина.Але стереотипи залишаються лишестереотипами, далекими від справ-жніх фактів. Скажу, що, поспілкував-шись з нашими колегами з КНУ, я непобачила великих відмінностей відбудь-яких інших студентів, як не поба-чила і численних коштовностей на їхшиях або наддорогого вбрання. Вбудь-якому разі один стереотип неспростуєш, бо він є правдою: навча-тися в університеті Шевченко прес-тижно, це гордість, знання там даютьна вищому рівні, а роботодавці при-ймають випускників з хлібом і сіллю.

Інколи виникає відчуття, щовсе наше життя — це суцільнийстереотип. Навіть набридає,коли тобі говорять: студентизавжди голодні, сесію не можнаскласти без хабарів…

А скільки разів ми оцінювалилюдину тільки за вишем, у якомувона навчається! Якщо Моги-лянка — то всі ботани. У КІМО(ІМВ) — мажори. А в КНУКіМ всітанцюють і співають.

Тож настав час розвінчу-вати міфи й руйнувати сте-реотипи. І наша вам порада:ніколи не судіть про людину,якщо ви про неї знаєте лише зчуток.

Чутки про студентів КНУ

Мені потрібенхороший дипломдля синочка?

Вам червоний?

Page 11: Gazeta JAT#2

Які емоції у Вас викликає словоКНУКіМ? Ви усміхаєтесь, при-гадуючи веселого ректора? В

голові лунають слова пісні «Кропива,ти моя, кропива»? Вам хочеться тан-цювати під слова реклами: «Якщо титочно знаєш, ким ти хочеш бути, —університет культури — твоє май-бутнє»? Ви не знаєте, що означає цякракозябра? Тоді ці історії в першучергу маєте прочитати саме Ви!

Завалив ЗНО і в… прибираль-ники? Ні! В КНУКІМ

Сертифікат з 200 балами, золотамедаль… Виявляється, що це не маєжодного значення. Головне прийтидо «зіркового» ректора, посміхну-тись «голлівудською» посмішкою івсе: «чекаємо 1 вересня у балетнійпачці..» «А? Що? Я ж на редакторавступала..?!!»

Україна має талантДо «кулька» мене затягнуло через

мою подругу, яка, як завжди, заваритькашу, а от розхльобувати доводитьсяусім друзям. У тому числі й мені. Ко-ротше, вона нібито вчиться на юр-фаці, але це все так умовно… Відкриювелику таємницю: у КНУКіМ ніхто невчиться. Там танцюють і співають.«Геть від науки! Дайош мистецтво!»— сказав би сучасний Хвильовий. Такот, моя подружка просила занести відїї імені довідку до самого МихайлаМихайловича. Заходжу до секретаря,вона відривається від запису, вимикаємікрофон, знімає перуку… Так це ж невона, а він..Влад Яма власною персо-ною! Він питає: «А Вам до кого?»«До пана Михайла». «А він на зйом-ках». «А чи могли б Ви зв’язати менез деканом юридичного факультету?»«Він теж на зйомках. І до Вашого ві-дома: у всіх працівників сьогодні кон-цертний день». З того часу довідок заподружку я не ношу.

Ти шо Перший національний недивишся?

Мої друзі показились. Інакше я неможу назвати їхню поведінку. Ірка за-хотіла вступати на ведучу до «кулька»(мені дісталась роль уболівальника). Іщо Ви думаєте? Звісно, провалила!Не склала іспит із телевізійної діяль-ності ректора! Я думаю, що їй маєбути соромно ще й за те, що вона, ук-

раїнка до сьомого коліна, не знає на-пам’ять пісень «Вареники» і «Сало».Хіба ж не так?

За Бабусю!Інша знайома потрапила до «по-

плавка» завдяки її бабусі — фанатціМихайла Михайловича, яка дивитьсявсі програми за участю ректора, спі-ває пісні з його репертуару. Оскількистаренькій вже 78 років і її до універ-ситету взяти не можуть, то прийнялимолоду зміну — Наталку (так звутьмою знайому). А бабусі залишилосьтільки хвалитись онучкою і розказу-вати казки про благородство МихайлаПоплавського.

Хочу в телевізорПрочитала на форумі: «Допомо-

жіть написати твір про розквіт КНУ-КіМ під час перебування на посадіректора Михайла Михайловича. Пе-реможці матимуть шанс знятись у на-ступному кліпі пана Поплавського,потрапити на перші шпальти газет нафотографіях із ректором чи записатипісні із … Самі здогадайтесь, із ким:)Крім цього, Михайло Михайловичзбирається видати книжку, до якоїувійдуть найкращі, на його думку,твори на цю тему». Видавці, думайте.Здається, саме для вас накльовуєтьсяцікава пропозиція.

Далі буде:)

P. S. Це все балачки на рівні «бла-бла-бла». А якщо чесно, то в кожномужарті є частина правди. І, звісно, ба-гато зайвої балаканини. Про цих“окультурених”студентів ходять ле-генди. Із них насміхаються, говорять,ніби людей з дипломом цього вишуніхто не хоче брати на роботу, поши-рюють чутки, що в КНУКіМ нічого невчать… Попри усі ці провокації, кіль-кість охочих подати документи з кож-ним роком усе збільшується, чималопрестижних посад часто обіймаютьсаме студенти цього ВНЗ, та й викла-дають в універі багато зіркових викла-дачів. І кому тут вірити?..

Зайти на сайт і прочитати “10 при-чин навчання в КНУКіМ”? Ні, інфор-мація не зовсім об’єктивна. Озна-йомитись із відгуками? Не радимо.Самі переглядали їх, але однозначнихвідповідей не знайшли. Тому доводи-лось жити з усіма стереотипами щодоКНУКіМівців у голові. Але нещо-давно довелось поспілкуватись зі сту-дентами цього вишу. І мусимосказати, що не такий страшний вовк,

як його малюють (жартуєм). ТобтоКНУКіМівці, як зараз люблять гово-рити, цілком адекватні люди.

Студенти КНУКіМ активні, вонипостійно влаштовують якісь кон-церти, “світяться” на телебаченні. Уних можна навіть вчитися піаритисвій університет. Хто може похвали-тися тим, що після проведеного нимидня відкритих дверей усі абітурієнтихочуть вступати в їхній університет?Звичайно, хтось із усмішкою на вус-тах читатиме ці слова. Але що правда,те не гріх.

Всі персонажі статті вигадані,будь-які збіги з реальними людьмивипадкові:)

11

Найсвіжіші пліткипро КНУКіМівців

Нумо, дівчатка! Ніжки вище!

Page 12: Gazeta JAT#2

12

Увага!!!Конкурс на кращий демотива-

тор продовжується! Нагадуємотеми: Інститут журналістики,видавнича справа і редагування,реклама і зв´язки з громадські-стю, журналістика. Переможецьотримає в подарунок підписку надемотивуючу газету «Ять» до кін-ця навчання в інституті:)

Тому, якщо в твоїй голові на-родилась ідея бомбезного демо-тиватора, то не забудь надіслатийого нам за адресою:

[email protected]. ми чекатимемо саме на твою роботу;)

Головний редактор:Анастасія Зелінська

Керівник проекту:Олексій Ситник

Над номером працювали: Анастасія Загребельна, Юліана Бабкова,

Валерія Каарна, Олена Давиденко,Яна Дорошенко, Оля Фомішина,

Альона Грозна, Діана Непран,Руслана Нагорна, Олексій Босий

Тираж: скільки роздрукуютьПідписано до друку: кульковою ручкою

Адреса редакції:м. Київ, Мельникова 36/1 — Щорса 36б

Адреса для листування:[email protected]

Наш сайт:www.gazetayat.ho.ua

За достовірність інформації редакціявідповідальності не несе, бо таке

понаписують...Всі права захищено, кулаками!

______________________

Як підписатися на газету “ЯТЬ”? Надішли листа з текстом “Хочу ЯТЬ”

на ел.скриньку — [email protected]