1

Управління освіти Луцької міської ради

Міський методичний кабінет

КЗ «Луцький навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів №22-ліцей

Луцької міської ради»

Парадовська Т.М.

2017

2

Парадовська Т.М. Хочу. Можу. Треба. 200 ./ Т.М. Парадовська.─ Луцьк, 2018.─68 c.

Навчальний довідник призначений для повторення матеріалу з української літератури при підготовці

до ЗНО. У міні-конспектах визначено літературний рід, жанр, особливості стилю, композиції, тему та ідею

твору. Систематизовано відомості про літературні організації, художні засоби.

Видання призначене як для роботи на уроках, так і в позаурочний час.

Рецензенти:

Масицька Т.Є., кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови філологічного факультету

Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

Байло Л.В., учитель- методист ЛНВК № 26

Схвалено методичною радою ЛНВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №22-ліцей» (протокол № 1 від 4.01.2017 року)

3

ПЕРЕДМОВА

Міні-конспект із української літератури допоможе школярам повторити основні відомості при

підготовці до зовнішнього незалежного оцінювання.

У навчальному довіднику основну частину займає таблиця-тренажер, у якій зазначено літературний

рід, жанр твору, приналежність до стилю (напряму), указано тему, ідею, героїв твору.

Висловлення про письменників допоможуть пізнати авторів, встановити твори, про які йдеться.

Відомості з понятійного апарату сприятимуть повторенню літературознавчих термінів,

допоможуть встановити основні напрями та їх представників.

У таблицях розміщено допоміжні матеріали про місце подій, епохи, зображені у творах, присвяти.

Цей довідник можна використати як на уроках вивчення чи повторення творчості письменника, так і

в позаурочній роботі.

4

ЗМІСТ Таблиця1. ОСНОВНІ ЛІТЕРАТУРНІ СТИЛІ (НАПРЯМИ), ЇХ ПРЕДСТАВНИКИ

Таблиця 2. ЛІТЕРАТУРНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Таблиця 3. ШІСТДЕСЯТНИКИ

Таблиця 4. ПРИЙОМИ ПОЕТИЧНОГО СИНТАКСИСУ

Таблиця 5. ПОЕТИЧНИЙ ЗВУКОПИС (АЛІТЕРАЦІЯ, АСОНАНС)

Таблиця 6.РИТОРИЧНІ ФІГУРИ: ЗАПИТАННЯ ТА ЗВЕРТАННЯ

Таблиця 7.ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ: ОСНОВНІ ХУДОЖНІ ЗАСОБИ

Таблиця 8. ВІРШОВІ РОЗМІРИ

Таблиця 9. РОДИ Й ЖАНРИ В ЛІТЕРАТУРІ

Таблиця 10. ЦИТАТИ ПРО ПИСЬМЕННИКІВ

Таблиця 11.МІСЦЕ РОЗГОРТАННЯ ПОДІЙ У ТВОРАХ

Таблиця 12.ПСЕВДОНІМИ

Таблиця 13.СПИСОК ПРИСВЯТ ТВОРІВ

Таблиця 14.ЖАНРИ ЗАПОЧАТКУВАЛИ

Таблиця 15. ЕПОХИ В ТВОРАХ

Таблиця 16.РОДИНИ В ЛІТЕРАТУРІ

Таблиця 17.ПЕРШИЙ …

Таблиця 18. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРІВ

Таблиця 19. ПРОТОТИПИ

Таблиця 20.ТАБЛИЦЯ-ТРЕНАЖЕР З ЛІТЕРАТУРИ

Таблиця 21. ІЛЮСТРАЦІЇ ДО ТВОРІВ

5

Таблиця 1.ОСНОВНІ ЛІТЕРАТУРНІ СТИЛІ (НАПРЯМИ), ЇХ ПРЕДСТАВНИКИ

ЛІТЕРАТУРНИЙ

СТИЛЬ (НАПРЯМ)

ХАРАКТЕРИСТИКА

ПРЕДСТАВНИКИ ТА ЇХ ТВОРИ

БАРОКО Стиль в українській літературі, що характеризує жанри

вертепної драми, бурлескних віршів мандрівних

дяків (твори «низового бароко»), а також твори

письменників.

Г. Сковорода, вірші «De libertate»,

«Всякому місту – звичай і права»,

байка «Бджола та Шершень»

ОРНАМЕНТАЛІЗМ Мозаїчність композиції, багатотематичність творів,

екскурси в минуле, ліричні відступи, складна,

заплутана синтаксична побудова тексту.

«Слово про похід Ігорів»

КЛАСИЦИЗМ Стиль (напрям), ознакою якого є орієнтація на

античність. Вимоги класицизму: сувора нормативність

для епосу й лірики, а для драматургії проголошується

«три єдності» ─ єдність дії, часу й місця дії.

Іван Котляревський «Енеїда»

НЕОКЛАСИЦИЗМ Літературна течія в українській поезії 20-х років

ХХ ст., представники якої орієнтувалися на античні

традиції та художню практику класицистів 17-18 ст.

Звернення до вершин світової культури (античності),

глибока афористичність, підвищена увага до

композиції, національних та суспільних проблем;

висока естетичність, культура мислення та поетичне

мовлення.

Лірика Миколи Зерова, Максима

Рильського ( «Молюсь і вірю…» ),

Михайла Драй-Хмари, Юрія Клена

СЕНТИМЕНТАЛІЗМ Стиль, який характеризується увагою до внутрішнього Повість Г. Квітки -Основ’янка

6

світу людини, ідеалізацією персонажів, намаганням

викликати в читача співчуття до героя (сльози).

«Маруся»,

п’єса І. Котляревського «Наталка

Полтавка» (окремі риси)

РОМАНТИЗМ Розвивається наприкінці 18 – початку 19 ст.,

ґрунтується на новій світоглядній системі, відповідно

до якої автор пояснює переживання і поведінку героїв

у виняткових ситуаціях із втручанням не лише

реальних, а й неусвідомлених, надприродних сил.

«Незвичайний герой у незвичайних обставинах»;

звернення до історії, фольклору.

Тарас Шевченко «Гайдамаки»,

«Катерина», «До Основ’яненка»; роман

Пантелеймона Куліша «Чорна рада»

РЕАЛІЗМ Зосередження уваги на злободенних (хоч і прозаїчних)

проблемах повсякдення, намагання правдиво

показувати реальність. «Типовий герой у типових

обставинах»; щастя після довгої боротьби все ж

досяжне; взаємини людини й суспільства.

Повість І. Нечуя-Левицького

«Кайдашева сім’я», роман

Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як

ясла повні?», трагікомедія

Івана Карпенка-Карого «Мартин

Боруля»

МОДЕРНІЗМ Нереалістичний стиль XX ст., у якому обов’язковим є

орієнтація на красу і прекрасне, піднесення творчої

інтуїції, ірраціональних елементів.

Напрями ХХ ст., що розвивалися на спільній основі

модернізму: імпресіонізм, експресіонізм, символізм,

неоромантизм.

Новела Володимира Винниченка

«Момент», роман Валер’яна

Підмогильного «Місто»

ІМПРЕСІОНІЗМ Показ не дійсності, а розкриття того, як вона впливає

на героя, його почуття й внутрішній світ. Наявний

Новела М. Коцюбинського

«Intermezzo», повість «Тіні забутих

7

психологізм небуденних моментів з життя героя,

відмова від ідеалізації, єдність людини і природи.

предків», новела Миколи Хвильового

«Я (Романтика)»

ЕКСПРЕСІОНІЗМ Стиль, що мав передавати не стільки враження від

дійсності, як вираження авторського ставлення до неї.

Новела Василя Стефаника «Камінний

хрест»

СИМВОЛІЗМ Модерністський стиль, суть якого полягає в поєднанні

поезії й музики, створенні яскравих поетичних

незвичних образів, які є символічними.

Микола Вороний «Блакитна Панна»,

Павло Тичина «О панно Інно…»,

«Арфами, арфами…», Олександр Олесь

«Чари ночі», «О слово рідне, орле

скутий»

НЕОРОМАНТИЗМ Течія модернізму, суть якої полягає в прагненні

подолати одвічний для романтиків розрив між ідеалом

і дійсністю, у прагненні визволити «особистість у

самому натовпі, розширити її права», завдяки могутній

силі волі зробити бажане дійсним

Драма-феєрія Лесі Українки «Лісова

пісня»

ПОСТМОДЕРНІЗМ Гра зі словом, образом, «чужим текстом»; герой

почувається «дуже незатишно у холодному всесвіті», є

розгублений, усамітнений, утратив духовні орієнтири,

зневірився в ідеалах минулого. Характерними

ознаками є епатажність, абсурдизм, комічність,

буфонада як основні засоби зображення

Творчість Ю. Андруховича, Ю. Іздрика,

Л. Дереша, О. Ульяненка, С. Процюка,

В. Медведя, О. Забужко

Брати Капранові пишуть пародію на

вірш Володимира Сосюри «Любіть

Україну!»: «Любіть українок, негайно

любіть! Даруйте їм вірші і квіти…»

8

Таблиця 2. ЛІТЕРАТУРНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

ЛІТЕРАТУРНІ ОРГАНІЗАЦІЇ КІНЦЯ XIX-ПОЧ. XX СТ.

Літературна організація Рік, місто Представники

ПОКУТСЬКА

ТРІЙЦЯ

Василь Стефаник, Лесь Мартович, Марко Черемшина

МОЛОДА МУЗА Львів, 1906-

1929рр.

Луцький, Василь Пачовський, Богдан Лепкий, Сидір Твердохліб

ЛІТЕРАТУРНІ ОРГАНІЗАЦІЇ 20-Х РР.

СИМВОЛІСТСЬКІ УГРУПОВАННЯ

БІЛА СТУДІЯ 1918 Павло Тичина, Яків Савченко, Олекса Слісаренко

МУЗАГЕТ 1918 Михайло Жук, Дмитро Загул, Юрій Іванів-Меженко, Яків Савченко,

Павло Тичина

ГРОНО 1920 Валер'ян Поліщук, Павло Филипович, Дмитро Загул, Микола Терещенко,

Григорій Косинка, Микола Любченко

ФУТУРИСТСЬКІ ГРУПИ

ФЛАМІНГО 1919 Михайль Семенко

КОМКОСМОС

(ПЕРЕЙМЕНОВАНА

НА «АСПАНФУТ»)

1921-1924 Гео Шкурупій, Мирослав Ірчан, Марко Терещенко, Микола Бажан, Юрій

Яновський

9

НОВА ГЕНЕРАЦІЯ 1927-1930 Михайль Семенко

УГРУПОВАННЯ "ПОПУТНИКІВ" ("БУРЖУАЗНИХ")

НЕОКЛАСИКИ

Київ,

1920-ті роки

«Гроно п’ятірне»: Микола Зеров, Павло Филипович, Максим Рильський,

Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт

МАРС

(майстерня

революційного слова)

1924-1929 рр. Валер'ян Підмогильний, Григорій Косинка, Євген Плужник,

Борис Антоненко-Давидович, Дмитро Фальківський,

Тодось Осьмачка

ЛАНКА

була реорганізована в

МАРС

Київ,

1924-1926 рр.

Валер’ян Підмогильний, Євген Плужник,

Борис Антоненко-Давидович, Тодось Осьмачка, Григорій Косинка

ВАПЛІТЕ

(Вільна академія

пролетарської

літератури)

Харків,1926-

1928рр.

Керівники: Михайло Хвильовий, М. Яловий, О. Досвітній

Представники: Микола Бажан, Олександр Довженко,

Володимир Сосюра, Павло Тичина та інші

ПРОЛЕТАРСЬКІ УГРУПОВАННЯ

ГАРТ

1923-1925 рр.

Керівник – Василь Еллан-Блакитний.

Представники:Володимир Сосюра, Павло Тичина,

Микола Хвильовий, Олександр Довженко

ПЛУГ

Харків,

1922-1932рр.

Керівник – Сергій Пилипенко. Представники: Наталя Забіла, Дмитро Бедзик,

Володимир Гжицький. Головна мета - масовість

МОЛОДНЯК

(Бойовий загін

пролетарського

1926-1932 рр.

Представники: Сергій Воскрекасенко, Іван Гончаренко, Ярослав Гримайло

10

фронту)

ВУСПП

(Всеукраїнська спілка

пролетарських

письменників)

1927 р. Представники: Іван Кулик, Іван Микитенко, Іван Ле, Леонід Смілянський та

інші

ЛІТЕРАТУРНІ ОРГАНІЗАЦІЇ 50-70 РР.

ШІСТДЕСЯТНИКИ

Дмитро Павличко, Ліна Костенко, Василь Стус, Василь Симоненко,

Борис Олійник, Микола Вінграновський, Іван Драч

КИЇВСЬКА ШКОЛА Василь Голобородько, Микола Воробйов, Віктор Кордун

ВІСІМДЕСЯТНИКИ Василь Герасим'юк, Ігор Римарук, Іван Малкович, Оксана Забужко, Оксана

Пахльовська, Іван Козаченко

ЛІТЕРАТУРНІ ОРГАНІЗАЦІЇ 80-90 РР.

БУ-БА-БУ

(Бурлеск─ Балаган─

Буфонада)

Львів ,1985 р. Юрій Андрухович, Віктор Неборак, Олександр Ірванець

ЛУ-ГО-САД Львів ,1986 р. Іван Лучук, Назар Гончар, Роман Садловський

ПРОПАЛА

ГРАМОТА

Київ, 1991 р. Віктор Недоступ, Семен Либонь, Юрко Позаяк

ЧЕРВОНА ФІРА Харків, 1991 р. Сергій Жадан, Ростислав Мельників, Іван Пилипчук та ін (спадкоємці

футуризму)

11

НОВА

ДЕГЕНЕРАЦІЯ

Івано-Франківськ,

1992р.

Іван Андрусяк, Іван Ципердюк, Степан Процюк

500 1993 р. Максим Розумний

ЗАХІДНИЙ ВІТЕР 1994р. Василь Махно, Борис Щавурський, Г. Безкоровайний

АУП

(Асоціація

українських

письменників)

1997р. Ю.Покальчук

УГРУПОВАННЯ ЕМІГРАНТІВ

ПРАЗЬКА ШКОЛА

1920-ті рр.

О. Ольжич, Ю. Дараган, О. Теліга, Є. Маланюк, Л. Мосендз,

О. Лятуринська, Н. Лівицька-Холодна, О. Стефанович та ін.

СЛОВО

США,1945 р.

В. Барка, І. Багряний, Й. Гірняк, Г. Костюк, Ю. Лавріненко,

Є. Маланюк, У. Самчук та ін.

МУР

(Мистецький

український рух)

Німеччина,

1945-1948рр.

Є. Маланюк, У. Самчук, І. Багряний, Т. Осьмачка, В. Барка,

Ю. Косач та ін.

НЬЮ-ЙОРКСЬКА

ГРУПА

Нью-Йорк, 1958 р.

Б. Рубчак, Ю. Тарнавський, П. Килина, Е. Андієвська

Таблиця 3. ШІСТДЕСЯТНИКИ

ПОЕТИ Д. Павличко, Л.Костенко, В.Симоненко, І.Драч, М.Вінграновський, Б.Олійник, В.Стус,

І.Калинець

ПРОЗАЇКИ Г.Тютюнник, Є.Гуцало, В.Дрозд, В.Шевчук, Р.Іванчук, Н.Бічуя, Ю.Щербак

ЛІТЕРАТУРНІ КРИТИКИ І.Світличний, І.Дзюба, Є.Сверстюк

12

ХУДОЖНИКИ ТА

ГРАФІКИ

А.Горська, О.Заливаха, Г.Севрук, Л.Семикіна, В.Шевчук, Г. Якутович

КІНОМИТЦІ ТА

ТЕАТРАЛЬНІ ДІЯЧІ

С.Параджанов, Ю.Іллєнко, Л.Осика, Л.Танюк, І.Миколайчук

КОМПОЗИТОРИ В.Сильвестров, Л.Грабовський, М.Корик, В.Івасюк

ПУБЛІЦИСТИ ТА

ПРАВОЗАХИСНИКИ

В.Чорновіл, Л.Лук’яненко,В.Марченко, В.Мороз, О.Тихий, М.Осадчий, М.Зваричевська

13

Таблиця 4. ПРИЙОМИ ПОЕТИЧНОГО СИНТАКСИСУ

СТИЛІСТИЧНА

ФІГУРА

ХАРАКТЕРСТИКА ПРИКЛАД

АНАФОРА Утворюється повтором одних і тих самих слів або

словосполучень на початку суміжних мовних

одиниць (рядків, речень тощо). Найчастіше – це

однакові слова на початку кожного рядка поезії.

У тебе коні все турецькії,

У тебе стрільби все стрілецькії,

У тебе воли, як стодоли,

У тебе корови, як обороги...

З колядки

ЕПІФОРА Повторення однакових виразів, слів або звукових

сполучень у кінці віршових рядків чи строф з метою

посилення виразності, підкреслення чогось.

У тебе задовгі руки, - сказав Прокруст, -

Відрубаємо – і ти будеш щасливий.

У тебе задовгі ноги, - сказав Прокруст, -

Відрубаємо – і ти будеш щасливий…

Надія Кир’ян

СИНТАКСИЧНИЙ

ПАРАЛЕЛІЗМ

Полягає у подібному зображенні двох явищ із різних

сфер життя, показ одного явища на фоні іншого.

Зашуміла дібровонька,

Листом зашуміла,

Затужила дівчинонька,

Серцем затужила.

М.Шашкевич

ТАВТОЛОГІЯ Повторення однакових або спільнокореневих слів для

посилення та увиразнення мови.

Пливе земля. І спокій сподіванний –

як тиша тиші. Як кінець кінця.

Хлющиться вода. О прикладись до

14

рани,

наблизь мене до свого реченця!

В.Стус

ІНВЕРСІЯ Побудована на порушенні нормованого, звичайного

порядку слів у реченні. Для української мови

властиве розміщення додатків та обставин,

виражених іменниками, в позиції після слова, до

якого вони відносяться; означень та прислівникових

обставин – у позиції перед словом, до якого вони

відносяться. Інший порядок їх розміщення

вважається інверсією.

Через тисячі літ

Лиш приходить подібне кохання

В.Сосюра

Зелена гілка в лузі на вербі

Від доторку твого зів’яне.

Д.Павличко

(Звичний порядок такий: зів’яне від

твого доторку).

Таблиця 5. ПОЕТИЧНИЙ ЗВУКОПИС (АЛІТЕРАЦІЯ, АСОНАНС)

ПРИЙОМ

«ПОЕТИЧНОГО

ЗВУКОПИСУ»

ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИКЛАДИ

АЛІТЕРАЦІЯ Повторення подібних за звучанням приголосних у

віршованому рядку чи строфі для підсилення

звукової або інтонаційної виразності й музичності.

Хто се, хто се по сім боці

Чеше косу? Хто се?

Тарас Шевченко

(повторення звуків «х», «т», «с»)

АСОНАНС Повторення однакових голосних звуків у рядку чи

строфі, що надає віршованій мові милозвучності.

Була гроза, і грім гримів,

Він так любив гриміти…

М.Вінграновський

(повторення звуків «і», «и»).

15

Таблиця 6.РИТОРИЧНІ ФІГУРИ: ЗАПИТАННЯ ТА ЗВЕРТАННЯ

РИТОРИЧНА ФІГУРА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИКЛАДИ

РИТОРИЧНІ

ЗАПИТАННЯ

Це такі запитання, які не потребують відповіді (або

відповідь очевидна, або очевидно, що її неможливо

знайти). Вони зосереджують увагу на питанні,

проблемі, про яку йдеться у творі.

Хто може випити Дніпро,

Хто властен виплескати море,

Хто наше злото- серебро

Плугами кривди переоре?

Максим Рильський

Чи то так у жалю, в голосінні

Промайнуть молодії літа?

Леся Українка

РИТОРИЧНІ

ЗВЕРТАННЯ

Звертання до абстрактних понять, неживих

предметів, явищ природи або відсутніх людей як до

присутніх. На них не очікується жодної відповіді:

риторичне звертання не має на меті дійсного

контакту з особою, предметом чи явищем. Слугує для

того, щоб привернути увагу читача.

Верни до мене, пам’яте моя.

В. Стус

Земле рідна! Мозок мій світліє…

В. Симоненко

Благословенна будь, моя незаймана

дівице Десно!.. Далека красо моя!

Щасливий я, що народився на твоєму

березі.

О.Довженко

16

Таблиця 7.ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ: ОСНОВНІ ХУДОЖНІ ЗАСОБИ

ОСНОВНІ ТРОПИ

ОЗНАКИ ПРИКЛАД

ЕПІТЕТ Художнє означення, за допомогою якого

автор підкреслює певну властивість чи рису

зображуваного об’єкта.

Іменник: «трепет щастя», «вечора синь»,

«просинь мети»;

прикметник, дієприкметник: «щастя

золотого», «стежки, скриті, інтимні»,

«грім залізний», «синь прозора», «гори

найсвятіші», «невсипущий мозок»,

«прив’ялі діброви», «втомлена пісня»,

«береза плакуча», «світе вольний,

несповитий»;

прислівник: «пес доброзичливо

скривився», «води ритмічно, невпинно

понесли його в своїх гарячих обіймах».

ПОРІВНЯННЯ В основі — смислова подібність, схожість

явищ, виділення певної риси предмета через

зіставлення з іншим.

Сполучники: «круглі хмари, білі, як

сніг, жваві, ворушливі, мов живе

срібло», «мов зачарований, стоїть

Бахчисарай»; ор.в.: «горами хвилі

підійма»; стверджувальна

форма: «…дівчинонька така гарна, як

зіронька»; заперечення: «ой то не зоря

— то дівчина моя»; поширені: «По

обидва боки високі, але не круті гребні

17

гір, неначе дві велетенські зелені хвилі

на морі піднялися разом, а далі збіглися

докупи краями, злилися і тут підскочили

вгору білою піною» (І.С.Нечуй-

Левицький)

МЕТАФОРА Уживання слів і словосполучень у непрямому

значенні на основі подібності, аналогії, що

міститься в їх семантиці, скрите порівняння,

може бути розгорнуте в порівняння.

Хтось заплутав зажурені віти в

павутиння нитки золоті», «скрізь і

завжди він з вояцтвом…», «сплять —

вкриваються вітрами», «облетіли надії».

МЕТОНІМІЯ Вказівка на окреме явище, за яким

передбачаються інші, заміна назви одного

предмета назвою іншого на основі тісного

зв’язку між ними.

Радіє Київ рідний мій» (Київ – замість

кияни); «І Коллара читаєте з усієї сили, і

Шафарика, і Ганка» (Коллара,

Шафарика, Ганка – замість назви твору

— ім’я автора).

АЛЕГОРІЯ Перенесення значень одного кола явищ на

інше, наприклад, відтворення людських

характерів та взаємин в образах тварин,

предметів, явищ природи, іносказання.

«Вовк та ягня» (Л.Глібов) (поміщики та

селяни, або сильний, жорстокий та

слабкий, незахищений).

ОКСИМОРОН Сполучення слів, що виражають протилежні

або суперечливі поняття, і, як результат,

виникає нове смислове значення (дотепно-

безглузде, алогізм).

«Многоголоса тиша», «дзвінка тиша»,

«вас я боюся, ви трупи живії, мрій

наших спільних, любові, надій, вас я

боюся — ви, зрадники-друзі…»(Леся

Українка)

УОСОБЛЕННЯ Це один із різновидів метафори, у якому «Важким холодним сном за хатою спала

18

ознаки істоти переносяться на неістот

(предмети, явища, поняття, рослини,

природні об’єкти).

земля »(М. Коцюбинський).

«Плачуть голі дерева, плачуть солом'яні

стріхи, вмивається сльозами убога земля

і не знає, коли усміхнеться»

(М. Коцюбинський).

«Йде весна запашна, квітами-перлами

закосичена» (П. Тичина).

«Цей ліс живий, у нього добрі очі»

(Л. Костенко).

ГІПЕРБОЛА Словесний зворот, у якому ознаки предмета

подаються в надмірному, перебільшеному

вигляді з метою привернути до них особливу

увагу читача.

«Його церкви аж хмари зачіпали»

(настільки височенні).

«Шаровари шириною в Чорне море»

(М. Гоголь).

СИНЕКДОХОЮ Узаємозаміна однини множиною і навпаки. Бережи копійку (замість сказати:

бережи гроші).

Не ступала людська нога (не ступала

жодна людина).

Не показує носа (людина не приходить).

АНТИТЕЗА Протиставлення протилежних понять, явищ,

предметів, людських характерів тощо.

«Люди мучились, як в пеклі, пан

втішався, мов в раю»(Леся Українка).

19

Таблиця 8. ВІРШОВІ РОЗМІРИ

І. Д в о с к л а д о в и й

Хорей - —

Ямб - —

__ спондей

пірихій

За алфавітом

Рима – це співзвучне закінчення рядків (клаузул).

Рими поділяються:

на чоловічі - наголос на ост.складі рядка від кінця;

жіночі – наголос на другому від кінця складу;

дактилічні – на третьому від кінця.

ІІ. Трискладовий

Дактиль -

—

Амфібрахій –

—

Анапест -

— За наголосом

3. Римування

суміжне (аабб )- паралельне

перехресне (абаб)

кільцеве (абба) - охоплююче

Верлібр ( вільний вірш) – система віршових рядків, яка будується переважно на інтонаційно-синтаксичній основі,

без урахування кількості складів і наголосів у віршовому рядку.

Сонет – 14-рядкова поезія з особливим чергуванням рим( 4+4+3+3)

Кількість стоп у рядку називається розміром вірша.

20

Таблиця 9. РОДИ Й ЖАНРИ В ЛІТЕРАТУРІ

ЛІРИКА віршована форма,

відсутність сюжету,

зображення почуттів

ліричного героя

Види: філософська,

інтимна (любовна),

громадянська

(патріотична),

пейзажна,

релігійна,

медитативна

пісня, ліричний вірш, гімн, послання, романс

ЕПОС прозова форма, наявність сюжету байка, оповідання, новела, усмішка, гумореска,

повість, кіноповість, літопис, роман, роман у новелах

ЛІРО-ЕПОС віршована форма, наявність сюжету історична пісня, балада, дума, поема, роман у віршах

ДРАМА наявність конфлікту, твори призначені для

постановки на сцені

власне драма, драма-феєрія, комедія, трагікомедія

21

Таблиця 10. ЦИТАТИ ПРО ПИСЬМЕННИКІВ

ПИСЬМЕННИК ЙОГО ВНЕСОК У ЛІТЕРАТУРУ ЦИТАТА

МАРУСЯ ЧУРАЙ

Їй приписують авторство багатьох пісень,

що набули неабиякої слави серед українців:

«Віють вітри, віють буйні…», «За світ

встали козаченьки» та ін.

«Дівчина з легенди» ─ так називають Марусю

Чурай, дівчину з Полтави, що жила в XVII ст.

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА

Видатний український просвітитель-

гуманіст, філософ, поет, педагог ,

представник давньої української

літератури.

«Український Сократ», «український Горацій»,

«український Езоп».

«Його мандрівне життя є предметом

оповідань і легенд» (М. Костомаров);

«Він свідомо обрав своїм кабінетом цілий світ»

(П.Тичина)

ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ

Український письменник, поет, драматург,

громадський діяч, засновник нової

української літератури (поема «Енеїда»

вважається «енциклопедією життя

українського народу»), автор першої п’єси

в історії нашої літератури («Наталка

Полтавка»).

««Енеїда» — поема народна, істинно класичне

творіння», ««Енеїда» — твір, наіскрений

сонцем, розпашілий од земних пристрастей»

(О. Гончар);

«…сила п’єси «Наталка Полтавка» в

надзвичайній простоті, правді і, найголовніше,

в любові автора до свого народу, в любові,

22

котра з серця І. Котляревського перейшла на

його твір» (І. Карпенко-Карий);

«Будеш, батьку, панувати, /Поки живуть

люди, /Поки сонце з неба сяє,/ Тебе не

забудуть» (Т.Шевченко);

«…енциклопедія з українського

народознавства» (Т.Шевченко про ««Енеїду»);

«сміховина на московський кшталт»

(Т.Шевченко про ««Енеїду»);

ГРИГОРІЙ КВІТКА-

ОСНОВ’ЯНЕНКО

Український прозаїк, драматург,

журналіст, літературний критик і

культурно-громадський діяч,

основоположник української прози. Тарас

Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка

засновником нової української прози.

«Утни, батьку, щоб нехотя на весь світ

почули, що діялось в Україні»( Т.Шевченко до

Г.Квітки- Основ’яненка); «батько української

прози» (Т.Шевченко), один із перших у Європі

«творців людової повісті» (І. Франко)

ТАРАС ШЕВЧЕНКО

Український поет, письменник, художник,

громадський та політичний діяч.

Національний герой і символ України. Член

Кирило-Мефодіївського братства. Академік

Імператорської академії мистецтв.

«Він був кріпаком і став велетнем у царстві

людської культури» (І. Франко);

«Шевченко як поет — це був сам народ, що

продовжував свою поетичну творчість».

(М. Костомаров).

23

ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ

Український письменник, фольклорист,

етнограф, мовознавець, перекладач, критик,

редактор, видавець. Автор першого

історичного роману в історії української

літератури (роман «Чорна рада»)

«Куліш – першорядна зірка в нашому

письменстві, великий знавець української мови,

а притім добрий знавець язиків і літератур

європейських народів»(І. Франко);

« Тільки його можна вважати за справжнього

європейця, за ту людину, яка наблизилась до

типу західного інтелігента»(М.Хвильовий);

« Брильянт в українській літературі»

(Т.Шевченко про «Чорну раду»)

МАРКО ВОВЧОК

Основоположниця дитячої української

прози.

З великою симпатією про письменницю згадує

Шевченко, називаючи її своєю «донею».

ІВАН НЕЧУЙ-

ЛЕВИЦЬКИЙ

Український прозаїк, перекладач,

письменник, видатний майстер

реалістичної прози та пейзажу.

«Великий артист зору», «…всеобіймаюче око

України» ( І. Франко);

«Арена людських пристрастей» (Євген Гуцало

про «Кайдашеву сім`ю»);

«найкраща оздоба українського письменства»

( І. Франко про «Кайдашеву сім`ю»)

24

ПАНАС МИРНИЙ

Український прозаїк та драматург. Автор

великих за обсягом прозових творів.

«Корифей української прози»;

«перший симфоніст української прози»

(О. Гончар);

«В цій людині билося палке серце патріота,

справжнього гуманіста»(О. Гончар);

«будинок з багатьма прибудовами і

надбудовами, зробленими неодночасно і не за

строгим планом» (О. Білецький про роман)

ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

Український драматург, актор, ерудит,

один з корифеїв українського побутового

театру.

«...Він був одним з батьків новочасного

українського театру, визначним артистом та

при тім великим драматургом, якому рівного не

має наша література» (І. Франко).

ІВАН ФРАНКО

Видатний український письменник,

публіцист, перекладач, учений,

громадський і політичний діяч.

«…У важкі часи безправ’я і темряви він був для

Західної України і університетом, і

енциклопедією, і академією наук, і народним, не

затвердженим ніякою монаршою ласкою

міністром культури та освіти…» (П. Тичина);

«Іван Франко — це розум і серце нашого

народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя

України. України і людськості. …Франко живе

25

в народній пам’яті як великий Каменяр…»

(М. Рильський);

«…Після Шевченка не було в нас такої

постаті. …» (О. Гончар).

ЛЕСЯ УКРАЇНКА

Українська письменниця, перекладач,

культурний діяч. Писала у жанрах поезії,

лірики, епосу, драми, прози, публіцистики.

Також працювала в ділянці

фольклористики і брала активну участь в

українському національному русі.

«Дочка Прометея» – так Лесю Українку

назвали за неабияку мужність, незламність,

високу духовну місію;

«...єдиний мужчина в українській літературі»

(І. Франко);

«...геніальна жінка» (М. Павлик);

«...діамантовий вінець України» (М. Рильський

про «Лісову пісню»);

«… змальовано трагедію високої душі,

що заблудилась серед болота буденного

людського життя» (М. Драй- Хмара про

«Лісову пісню»).

ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА

Українська письменниця, учасниця

феміністичного руху на Буковині.

«Гірська орлиця»;

«…пишна троянда в саду української

літератури» (М. Старицький);

«Велика українська письменниця, бо час нічого

не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх в

нашому народі» (В. Земляк).

26

МИХАЙЛО

КОЦЮБИНСЬКИЙ

Український письменник, громадський

діяч, голова «Просвіти» в Чернігові.

«Великий сонцепоклонник» ─ так

Коцюбинського назвали за мотиви єдності

людини та природи, оспівування її краси, любов

до життя;

«Симфонія звуків і букв» (М.Петлюра про

новелу«"Intermezzo"»)

ВОЛОДИМИР

ВИННИЧЕНКО

Український політичний та державний діяч,

прозаїк, драматург та художник.

«Майстер психологічного аналізу»,

«І відкіля ти взявся у нас такий?»( І. Франко)

ЄВГЕН МАЛАНЮК

Український письменник, культуролог-

енциклопедист, публіцист, літературний

критик, сотник Армії УНР, «Імператор

залізних строф».

«Український Одіссей» ─ так Маланюка

прозвали через те, що він багато мандрував,

більшість життя провів у еміграції, за межами

України.

«Поет залізних строф» – так поета назвали за

філігранну мову, відданість класичним формам

у поезії.

27

ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ

Український поет та романіст. Один із

найвизначніших романтиків в українській

літературі першої половини ХХ

століття. Прозу Ю. Яновського через

художню виразність вважають поезією в

прозі.

«Поет людської чистоти» (О. Гончар);

«Яновський у прозі був поетом» (Юрій

Смолич).

ПАВЛО ТИЧИНА

Поет, перекладач, публіцист, громадський

та державний діяч. Новатор поетичної

форми.

«Феномен Тичини-феномен доби» (В.Стус)

ВАЛЕР’ЯН

ПІДМОГИЛЬНИЙ

Український письменник і перекладач, один

з найвизначніших прозаїків українського

«розстріляного відродження». Видатний

майстер так званої інтелектуальної прози

(типовий приклад – роман «Місто»).

«Коли б хтось із читачів оцих моїх спогадів та

запитав мене, кого з молодих українських

письменників 20-30 років я вважаю найбільш

інтелектуально заглибленим, душевно тонким

або, по-простому кажучи, найбільш

інтелігентним, то я б ні на хвилину не

задумався і відказав: — Валер’яна

Підмогильного»(Ю. Смолич).

28

ОСТАП ВИШНЯ

Український письменник, новеліст, класик

сатиричної прози ХХ ст.

«Король українського тиражу» (так автора

багатьох «усмішок» (гуморесок) назвали за

величезну популярність його творів серед

українців);

«Остап Вишня – справжній мисливець і при

тому поет полювання» (М. Рильський).

АНДРІЙ МАЛИШКО

Український поет, перекладач,

літературний критик. Його твори дуже

музикальні, багато з них стали народними

піснями (наприклад, «Пісня про рушник»).

«Солов'їне серце України».

Андрій Малишко називав себе сурмачем, «що

кличе військо битву і першим йде в запеклу

битву сам»

ІВАН ДРАЧ

Український поет- шістдесятник,

перекладач, кіносценарист, драматург,

державний і громадський діяч.

Продовжувач традицій Михайла

Коцюбинського, Павла Тичини.

«Сонячний поет, в ураган узутий».

29

ЛІНА КОСТЕНКО

Українська письменниця- шістдесятниця.

Лауреат Шевченківської премії, премії

Антоновичів, премії Петрарки.

«Цариця поезії в Україні»(Джордж Луцький)

ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО

Український поет і журналіст,

шістдесятник.

«Витязь молодої української поезії»(О. Гончар);

«Поет з горніх Шевченкових вершин»

(В. Захарченко); «син мужицький, золоте

коріння» (І.Драч).

ВАСИЛЬ СТУС

Український поет, перекладач, прозаїк,

літературознавець, правозахисник. Один із

найактивніших представників українського

культурного руху шістдесятників. Лауреат

державної премії ім. Т. Шевченка, Герой

України.

«Різьбяр власного духу»(І. Дзюба).

30

ГРИГІР ТЮТЮННИК

Український письменник-прозаїк. Один із

найвидатніших новелістів української

літератури.

«Один із найвидатніших наших новелістів»

(В. Шевчук ); «живописець правди»(О.Гончар).

ІВАН БАГРЯНИЙ

Український поет, прозаїк, публіцист,

політичний діяч. Автор першого в

українській літературі пригодницького

роману («Тигролови»), засновник цього

жанру.

«Упродовж усього життя біг над

прірвою»(М.Жулинський).

31

Таблиця 11.МІСЦЕ РОЗГОРТАННЯ ПОДІЙ У ТВОРАХ

«Повість минулих літ» Іскоростень, Київ, Вишгород «Дитинство » степ на півдні України

«Гайдамаки» на Правобережжі,Умань, Вільшана,Чигирин, Лисянка, Лебедин, Сміла

«Зачарована Десна» на березі Десни, с.Сосниця

«Земля» на Буковині село Д. Буковина біля р.Серег

«Intermezzo» біля Кононівки

«Кайдашева сім’я» у Семигорах, Западинцях, Києві

«Лісова пісня» на Волині

«Маруся Чурай» у Полтаві, Києві

«Мина Мазайло» у Харкові

«Місто» у Києві

«Мойсей» на Близькому Сході

«Наталка Полтавка» під Полтавою

«Ой Морозе,Морозенку» Савур-могила

«Різдво» Дуклі

«Слово о полку Ігоревім» в Путивлі, на Дону, у Києві, р.Каяла

«Сом» на річці Оскіл, що на Харківщині

«Сон» Україна, Сибір і Петербург

«Тигролови» Сибір, праліси Сіхоте-Аліня, тайга, на Далекому Сході, у Зеленому Клині

«Тіні забутих предків» на Гуцульщині, Карпати

«Україна в огні» у Тополівці

«Хіба ревуть воли як ясла повні» у Пісках

«Чи не той то Хміль» Жовті води (Золотий Брід)

«Чорна рада» на хуторі Хмарище, у Києві, Ніжині, урочище Романів Кут

32

Таблиця 12.ПСЕВДОНІМИ

ПСЕВДОНІМ ПОХОДЖЕННЯ СПРАВЖНЄ ПРІЗВИЩЕ

Григорій Квітка-

Основ’яненко

м.Основа Квітка Григорій Федорович

Марко Вовчок дружина Марковича- Марковичка Вілінська Марія Олександрівна

Іван Нечуй-Левицький Іван Нечуй Левицький Іван Семенович

Панас Мирний за характером Рудченко Панас Якович

Іван Карпенко-Карий від імені батька+ герой Шевченка Тобілевич Іван Карпович

Панас Саксаганський м.Саксагань (родом мати) Панас Карпович Тобілевич

Микола Садовський дівоче прізвище матері Микола Карпович Тобілевич

Олена Пчілка як бджола роботяща Косач(Драгоманова)

Олег Ольжич Кандиба Олег Олександрович

Олександр Олесь Кандиба Олександр Олегович

Микола Хвильовий усіх хвилює Фітільов Микола Григорович

Остап Вишня плід вишні солодкуватий і одночасно

терпкий, такий і сміх

Губенко Павло Михайлович

Іван Багряний барка-лодка Лозов’ягін (Лозов’яга) Іван Павлович

Юрій Клен Бурґардт Освальд

Григорій Косинка назва квітів Стрілець Григорій Михайлович

Сивенький Самійленко Володимир

Старець Варсава Григорій Сковорода

Мирон, малий Мирон Іван Франко

Василь Чечвянський Василь Губенко (брат Остапа Вишні)

33

Таблиця 13.СПИСОК ПРИСВЯТ ТВОРІВ

ТВІР ПРИСВЯТА

М.Коцюбинський «Intermezzo» Кононівським полям

Т.Шевченко «Кавказ» «іскрєннєму моєму Якову де Бальмену»

«Гайдамаки» «Григоровичу на пам’ять 22.04.1838»

«Катерина» Жуковському

М.Хвильовий «Я (Романтика)» «Цвітові яблуні»

Г.Тютюнник «Три зозулі з поклоном» Любові всевишній

О. Кобилянська «Земля» своєму батькові

О. Кобилянська «Людина» Кобринській

Марко Вовчок «Інститутка» Шевченку

Таблиця 14.ЖАНРИ ЗАПОЧАТКУВАЛИ

ЖАНР ПРІЗВИЩЕ ПИСЬМЕННИКА

Співомовка Степан Руданський

Усмішка Остап Вишня

Кіноповість Олександр Довженко

Драматична поема Леся Українка

Історичний роман Пантелеймон Куліш

Роман Панас Мирний

П’єса Іван Котляревський

Повість Григорій Квітка-Основ’яненко

34

Таблиця 15. ЕПОХИ В ТВОРАХ

АВТОР, ТВІР ЕПОХА

П.Куліш «Чорна рада» Руїна

О.Довженко «Україна в огні» ІІ світова війна

Ю.Яновський «Вершники» Громадянська війна

Т.Шевченко «Гайдамаки» Коліївщина

М.Куліш «Мина Мазайло» 20-ті роки

І.С.Нечуй-Левицький « Кайдашева сім’я» Пореформена доба

Таблиця 16.РОДИНИ В ЛІТЕРАТУРІ

Брати Остап Вишня і Василь Чечвянський

Батько і сини Михайло й Ярослав Стельмахи

Батько й дочка Андрій і Валентина Малишки

Брати й сестра І.Карпенко-Карий, Панас Саксаганський, Микола Садовський, Садовська-Барілотті

Батько й син Олександр Олесь, Олег Ольжич

Мати й дочка Олена Пчілка, Леся Українка

35

Таблиця 17.ПЕРШИЙ …

твір нової української літератури «Енеїда» І.Котляревського

драматичний твір «Наталка Полтавка» І.Котляревського

прозовий твір «Маруся » Г.Квітки-Основ’яненка

історичний роман «Чорна рада» П.Куліша

соціально-побутова повість «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького

соціально-психологічний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні» П.Мирного

урбаністичний роман «Місто» В.Підмогильного

пригодницький роман «Тигролови» І.Багряного

36

ТАБЛИЦЯ 18.ЕПІГРАФИ ДО ТВОРІВ

АВТОР, НАЗВА ЕПІГРАФ

В.Підмогильний «Місто» «Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як

тварина — людина їсть і п'є: як тварина — вона множиться і як тварина — викидає; як

янгол — вона має розум, як янгол — ходить просто і як янгол — священною мовою

розмовляє» (Талмуд. Трактат Авот)

«Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?». (А. Франс. Таїс.)

Т.Шевченко «І мертвим, і

живим...»

«Аще кто речетъ, яко люблю Бога, а брата своего ненавидитъ, ложь есть» (Соборно[е]

послание Иоанна. Глава 4, с. 20)

О. Кобилянська «Земля» «Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона

найглибша » (Юнос Лі)

Т.Шевченко «Кавказ Кто даст главе моей воду,

И очесем моим источник слез,

И плачуся и день и нощь,

о побиенных…

Иеремии глава 9, стих 1

37

ТАБЛИЦЯ 19.ПРОТОТИПИ

АВТОР, НАЗВА Герой Прототип

Панаса Мирного “Хіба ревуть

воли, як ясла…”

Чіпка Місцевий розбійник Василь Гнидка

Микола Куліш «Мина

Мазайло»

Мина Мазайло Харківський службовець «Донвугілля» з Н-ської

вулиці Холодної Гори

О. Кобилянська «Земля» Михайло і Сава Федорчуки, Рахіра,

Анна

Члени родини Костянтина Жижияна — Михайло і

Сава. Прототипом Рахіри стала Маріука Магас.

Анна списана з наймички Кобилянських.

«Ой Морозе, Морозенку» Морозенко Станісла в- Н естор Мрозови цький

Іван Нечуй-Левицький

«Кайдашева сім’я»

Кайдаші Сім'я Мазурів із села Семигори

П. Куліша «Чорна рада.

Хроніка 1663 року»

Полковник Шрам Паволоцький полковник Попович

38

Таблиця 20.ТАБЛИЦЯ-ТРЕНАЖЕР З ЛІТЕРАТУРИ

Автор

Назва

Жанр, вид

твору,

джерело

Тема, ідея, проблематика

твору, мотиви

Герої, образи

Стиль, напрям,

об'єднання,

худ.засоби

Примітки

ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА, ФОЛЬКЛОР

народ «Чи не той то

хміль»

історична

пісня, ліро-епос

возвеличення боротьби проти

поляків під проводом

Б.Хмельницького

Богдан

Хмельницький;

згадується урочище

Золотий Брід (Жовті Води)

хміль/

Хмельницький-

паралелізм;

«хорошої

вроди», «вражі

ляхи»- постійні

епітети

Національно-

визвольна

війна 1648-

1654 рр.

«Ой Морозе,

Морозенку»

історична

пісня, ліро-епос

героїчна боротьба українців

проти загарбників і загибель

одного з героїв заради

визволення українських

земель

Морозенко,

Морозиха

твір має свого

роду

обрамлення —

починається і

закінчується

уславленням

мужності

козацького

ватажка

Морозенка.

«Віють вітри» соціально-

побутова

пісня (стала

дівочі страждання в розлуці з

милим, возвеличення щирого

почуття кохання

використав

І.Котляревській у

драмі «Наталка

імовірна

авторка -

легендарна

39

народною) Полтавка» співачка

Маруся Чурай

«Засвіт

встали

козаченьки»

Пісня, що стала

народною

козак збирається в дорогу,

лишає матір і кохану; форма

діалогу

козак, Маруся,

мати

«Дума про

Марусю

Богуславку»

дума

невільницького

циклу,

народний ліро-

епос

звільнення козаків-

невільників (30 років там

пробули) Марусею

Богуславкою з турецького

полону, Великдень

Маруся, козаки

(700)

полонянка

Маруся з

Богуслава -

реальна особа

«Ой летіла

стріла»

балада,

народний ліро-

епос

оплакування вбитого сина удова, син,

символічний образ

трьох зозуль

нагадує

народні

голосіння;

несподіваний

фінал: удова

«в суботу

сваталась, в

неділю

вінчалась, а в

понеділок

нагайка

шуміла коло її

тіла»

Невідомий «Слово про

Ігорів похід»

героїчна поема,

ліро-епос

тема: похід князя Ігоря на по-

ловців у 1185 р.; ідея: заклик

руських князів до єднання в

ім'я захисту рідної землі.

Композиція поеми:1.Заспів;

згадка про бояна. 2. Розповідь

про збір Ігоревого

образ рідної землі (Дніпро, сонце);

співець Боян, Ігор («Лучче ж бо

потятим бути, аніж

полоненим»,

«пересів із сідла

орнаменталізм знайшов руко-

пис А.Мусін-

Пушкін;

згадується

р.Каяла, що

біля Дону

Великого,

40

війська;затемнення Сонця. 3.

Перша битва з половцями-

перемога. 4. Друга битва на

річці Каялі- поразка. 5.

Тужіння за Ігоревим

військом. 6. Віщий «мутен

сон» і «золоте слово»

Святослава. 7. Плач

Ярославни. 8. Утеча Ігоря з

полону й повернення додому

золотого у сідло

невольниче»,

«сміливий сокіл»),

Святослав

( приснився віщий

«мутен сон»,

закликає до

об’єднання в

боротьбі проти

половців у

«золотому слові»),

Всеволод,

Ярославна

(зверталася до

вітру, Дніпра-

Славути,сонця),

половці Овлур

(допоміг Ігорю

втекти з полону),

Гзак і Кончак

Путивль

Нестор

Літопи-

сець,

1113р . ;

ігумен

Силь-

вестр,

1116р.

«Повість

минулих

(временних)

літ»

(Початковий

літопис)

епос,

перший літопис

часів Київської

Русі (XII ст.)

висвітлює історію східних

слов'ян і князівської влади;

легенда про заснування Киє-

ва; про помсту княгині Ольги

(Ольга тричі помстилася

древлянам за смерть Ігоря)

Кий, Щек,

Хорив, Либідь

монументалізм оригінал не

зберігся;

найдавніший –

Лаврентіївсь-

кий список;

вислів

Святослава

«Іду на Ви»

став

афоризмом

41

Григорій

Сково-

рода,

1722-1794

рр.

«Всякому місту

- звичай і

права»,

1785

р.(ліричний

вірш, що став

народною

піснею)

громадянська

(філософська),

поезія (збірка

«Сад божест-

венних пісень»)

гостра сатира на суспільне

життя XVIII ст.; осуд бюро-

кратів, пияк, ледарів; жити

мудро, не заплямити совісті;

тільки той, у кого чиста

совість, не боїться смерті

один із варіантів

цієї пісні

І.Котляревський

використав як арію

возного в п’єсі

«Наталка Полтавка»

бароко в діа-

логах і філо-

софській поезії;

класицизм у

байках

філософія: у

природі -

краса,

гармонія, у

суспільстві -

несправедли-

вість; «Світ

ловив мене, та

не спіймав»-

викарбувано

на могилі;

мораль байки

(«сила»)

більша за

основну

частину.

«Dе Ііbегtatе»

(«Про свободу»)

патріотична

лірика

тема вольності та свободи;

поезія присвячена

Б.Хмельницькому

«Бджола та

Шершень»

байка (збірка

«Байки хар-

ківські»-30

байок)

вислів Епікура перегукується

з ідеєю байки – ідеєю

«сродної праці», тобто праці,

яка має стати для людини

природною потребою,

приносити їй задоволення, а

суспільству – користь

(Бджола); осуд людей-

паразитів (Шершень); 2 час-

тини: сюжет, «сила» (тлума-

чення)

Бджола, Шершень

Л І Т Е Р А Т У Р А Х У І І І - Х І Х СТ.

Іван

Котля-

ревський,

1769-1838

рр.

«Енеїда», видана

1842 р.

ліро-епос,

травестійно-

бурлескна

поема (6 час-

тин)

тема:змалювання життя

українського суспільства к.

ХVІІІ — поч. ХІХ ст. різних

верств населення; подорож

Енея; ідея: утвердження

безсмертя українського

Еней, його батько

Анхіз і мати Венера;

троянці Низ та

Евріал (вирізає

рутульців);

верховний бог Зевс,

класицизм сюжет

запозичив у

Вергілія;

перший

український

твір,

42

народу, його традицій, духу

свободи і побратимства; в

образах троянців - запорожці,

богів - пани

бог-покровитель

торгівлі Меркурій,

бог вітрів Еол, бог

моря Нептун; богиня

шлюбу Юнона

(створює перешкоди

Енеєві); цариця

Дідона (цариця

Карфагена),

пророчиця Сивілла

(страшна «бабище»),

цариця Цирцея

(Катерина ІІ); цар

Латин, його дружина

Амата й дочка

Лавінія; цар

рутульців Турн

(спалює троянський

флот).

Топоніми: Карфаген-

острів Сицилія-

пекло- Латинська

земля

написаний

живою

народною

мовою

«Наталка

Полтавка»,

1819 р.

соціально-

побутова

драма,

малоросійсь-

ка опера (ав-

торське)

тема: життя і побут україн-

ського села в XIX ст.; ідея:

оспівування духовної величі

людини з народу

Горпина Терпилиха,

її дочка Наталка,

родич Микола(«один

собі живу нас віті, як

билинка на полі;

сирота-без роду, без

племені…», носій

класицизм +

елементи

сентимен-

талізму

опера

М.Лисенка,

починається

піснею

«Віють

вітри, віють

буйні»; дві

43

авторської

світоглядної позиції),

Петро, возний

Тетерваковський

(судовий чиновник,

говорить суржиком),

виборний

Макогоненко (хитрий, як лисиця,

про Наталку:«Золото-

не дівка!»)

дії,

кульмінація в

кінці твору

Григорій

Квітка-

Основ'я-

ненко,

1778-1843

рр.

«Маруся»,

1832 р.

епос, повість

(сентимен-

тально-

реалістична,

соціально-

побутова)

тема: розповідь про нещасли-

ве кохання дівчини-селянки та

хлопця-сироти;

ідея: засудження соціально

нерівності, яка перешкоджає

щастю героїв, возвеличення

гуманності, щирості, кохання;

життєвий соціально-

побутовий конфлікт; трагічне

завершення (Маруся помирає

за день до повернення

коханого, хлопець постригся в

ченці, незабаром теж помер)

Наум Дрот, його

дружина Настя, їх

дочка Маруся («Та

що ж то за дівка

була! Висока,

прямесенька, як

стрілочка..») ,

Василь, Олена (подруга Марусі)

Обряди: весілля,

сватання, похорон

сентименталізм намагався

довести

спромож-

ність україн-

ської мови

передавати

глибокі

почуття;

присвячено

дружині

Анні Квітці

Тарас

Шевченко,

1814-1861

рр.

Шевченко

–

«Катерина»,

1839 р.

ліро- епос,

соціально-

побутова

поема (рання

творчість)

тема: зображення трагічної

долі жінки-покритки;

особливості композиції:

ліричні відступи; кульмінація-

зустріч Катерини з офіцером

на зимовій дорозі

Катерина, москаль

Іван, батьки, кобзар,

малий Івась

романтизм

(рання

творчість)

присвячено

В.Жуковсь-

кому

44

основопо-

ложник

україн-

ської

літера-

тури.

1 -ше

видання

«Кобза-

ря» -1840р

(8 творів)

«Гайдамаки»,

1839-1841 рр.

ліро-епос,

героїко-

історична

поема (2

вступи, 10

розділів,

епілог;

відсутність

розв’язки),

рання

творчість

тема: змалювання картин

селянського повстання 1768 р.

(Коліївщини); ідея:

звеличення подвигу

гайдамаків, осуд

шляхетського свавілля; 2 сю-

жетні лінії: зародження руху

народних мас, любов Яреми й

Оксани

Максим

Залізняк,

Іван Гонта,

Ярема

Галайда (наймит-

попихач),

Оксана

романтизм

присвячено

В.Григоро-

вичу;

крилатий

вислів «Все

йде, все

минає»;

перший

роман у

віршах

«Сон» («У всякого

своя доля»), 1843

р.

ліро-епос,

сатирична

поема (коме-

дія - авторсь-

ке) (період

«трьох літ»)

заклик до боротьби проти

свавілля і жорстокості росій-

ського царату; форма сну,

подорожі; умовно 3 частини:

Україна, Сибір, Санкт-

Петербург; засоби комічного:

іронія, сатира, сарказм,

гротеск

Кирило-

Мефодіївське

братство

написано під

враженням

від подорожі

в Україну в

1843 р.

«Кавказ»,

1845 р.

ліро-епос,

сатирична

поема

(період

«трьох літ»)

осуд колоніальної політики

самодержавства на Кавказі;

заклик до боротьби проти

загарбницької політики

імперії; гімн героям-

кавказцям, які боролися за

волю; основа твору- монолог

російського колонізатора,

звернений до горця

образи-символи:

Прометей (народ),

Орел (імперія)

крилаті слова

«Борітеся —

поборете!

Вам Бог

помагає! За

вас правда,

за вас слава. І

воля святая»

«І мертвим, і

живим...», нап..

ліро-епос,

послання

своєрідний заповіт українській

інтелігенції, яка має бути

афоризм «У

своїй хаті

45

в грудні 1845

року в с.

В’юнищах, де

Шевченко деякий

час проживав у

маєтку

С. Самойлова

(період

«трьох літ»)

разом з народом, просвітити

його.

Композиційно поема

поділяється на п’ять частин:

епіграф; вступ (ліричний герой

закликає тогочасну

інтелігенцію не бути

байдужими до долі України);

ліричний герой критикує

тогочасну українську еліту;

узагальнення й

проповідницький монолог

автора; у кінці лунає заклик до

інтелігенції повести народ

праведним шляхом.

своя правда, і

сила , і

воля», «і

чужому

научайтесь, і

свого не

цурайтесь»,

«обніміте ж,

брати мої,

найменшого

брата»

«Заповіт»,

1845 р.

громадянсь-

ка лірика

(період

«трьох літ»)

заклик до повалення

російського самодержавства і

розбудови нового вільного

суспільства

назву

«Заповіт» дав

віршу

М.Костома-

ров; музику

писали

М.Лисенко і

Г.Гладкий

Пантелей

мон

Куліш,

1819-1897

рр.

«Чорна рада»,

1857 р.

епос,

історичний

роман (пер-

ший), роман-

хроніка (за

автором)

Головна ідея: утвердження

думки про необхідність

національної злагоди

українців, про те, що

провідною силою для розумної

організації українського

суспільства є його національна

Переяславський

полковник Яким

Сомко (мріяв бачити

Україну єдиною,

неподільною),

правобережний

гетьман Павло

романтизм,

Кирило-Ме-

фодіївське

братство

46

еліта.

Історичний час: період Руїни;

18 частин, дві сюжетні лінії:

історична (боротьба за владу

Сомка та Брюховецького) і

любовна (Петро, Леся, Сомко)

Тетеря, ніжинський

полковник Васюта

Золотаренко, кошовий гетьман

Іван

Брюховецький (здобуває владу

безчесним шляхом),

отаман Кирило Тур

(хоче врятувати

Сомка, користується

симпатією в автора);

Шрам (Чепурний)

(рятує Лесю),

Михайло Черевань,

його дружина

Меланія,

дочка Леся,

Божий Чоловік (викупляв з неволі

козаків, лікував

людей зіллям); образ

дороги (полковник

Шрам і його син

Петро їдуть з

Правобережної на

Лівобережну

Україну)

Іван

Нечуй-

«Кайдашева

сім'я», 1879 р.

соціально-

побутова,

висміювання життя

українського села в перші Маруся й Омелько

Кайдаші, їхні сини

реалізм окремі герої

мають

47

Левиць-

кий, 1838-

1918 рр.

сатирично-

гумористич-

на повість (9

частин)

десятиліття скасування

кріпацтва; основна проблема:

стосунки батьків і дітей

Сюжет:

- експозиція – опис села

Семигори, знайомство з

персонажами; розмова

Кайдашенків про дівчат,

залицяння Карпа до Мотрі,

оглядини в Довбишів;

- зав’язка – одруження Карпа

з Мотрею, прихід молодих у

хату до батьків, побутові

суперечки;

- розвиток дії – сутички між

Кайдашихою і Мотрею,

Карпом і батьком, одруження

Лавріна, пригоди Мелашки,

пияцтво і смерть Кайдаша,

розподіл спадщини;

- кульмінація – історія з

кухлем: через копійчаного

глечика Кайдашисі викололи

око;

- розв’язка – груша всохла –

настає лад у сім’ї.

Карпо й Лаврін,

невістки Мотря й

Мелашка, баба

Палажка

прототипів

(сім’я

Мазурів)

Панас

Мирний,

1849-1920

рр., та

«Хіба ревуть

воли, як ясла

повні?», 1875 р.

перший

соціально-

психологіч-

ний роман

історія життя і морального

падіння Чіпки Варениченка

(«пропащої сили»); конфлікт

між соціально-політичним

Чіпка Варениченко

(«дуже палкий

погляд, бистрий, як

блискавка», «темні

реалізм Панас

Мирний

написав

нарис

48

Іван Білик

(брати

Рудченки)

(4 частини) станом селянина в

пореформеній Україні та

сильною індивідуальністю.

карі очі- теж гострі»),

мати Мотря, батько

Іван Вареник (Притика, Остап

Хрущ, Хрущов), баба

Оришка, товариш

Грицько

Чупруненко, його

дружина Галя, друзі

Лушня, Матня,

Пацюк; москаль

Максим Гудзь

(«перший красень на

селі» ), секретар

Чижик, голова

повіту Кряжов, пани

Польські

«Подоріжжя

від Полтави

до

Гадячого»;

потім на

основі

нарису

створив

повість

«Чіпка»;

пізніше до

написання

роману

долучився

Іван Білик,

твір дістав

назву

«Пропаща

сила», а

згодом —

«Хіба ревуть

воли, як ясла

повні?»

Іван

Карпенко-

Карий

(Тобіле-

вич),

1845-1907

рр.

«Мартин

Боруля», 1886 р.

драма,

трагікомедія

(5 дій, події

протягом

кількох

тижнів)

тема: дворянство як міф про

краще життя; проблема:

підміна етичних цінностей

становою належністю

(бажання Мартина Борулі

стати дворянином);

експозиція: знайомство з

Мартин Боруля,

його дружина

Палажка, син

Степан, дочка

Марися, шляхтич

Гервасій

Гуляницький,

реалізм сюжет

побудовано

на фактах із

життя

родини

Тобілевичів

49

родиною Мартина Борулі;

зав’язка: домовленість Борулі

із повіреним Трандалєвим про

апеляцію щодо визнання

Мартина дворянином;

розвиток дії: повернення з

міста Омелька, який

розповідає про втрату майна –

сватання до Марисі

здрібнілого шляхтича й

відмова Мартина Борулі –

приїзд Націєвського і його

втеча – «муштрування»

Мартином рідних, щоб все

робили по-панськи;

кульмінація: відмова у

дворянстві;

розв’язка: Мартин Боруля

спалює бумаги про дворянство

реєстратор

Націєвський, наймити Борулі –

Омелько Трандалєв

й Трохим

Іван

Франко,

1856-1916

рр.

Перекла-

дач,

науко-

вець,

фолькло-

рист

«Гімн», 1880 р. громадянсь-

ка лірика

(збірка «3

вершин і

низин»)

зображення незламного

оптимізму, віри в оновлення

життя, своєрідний гімн

українського народу; музична

інтерпретація М.Лисенка

алегоричний образ

вічного

революціонера

«Чого являєшся

мені у сні?»

любовна

лірика

(збірка

«Зів'яле

листя»)

осмислення власних душевних

переживань, мотив

нерозділеної любові

реалізм написаний у

формі

монологу

50

«Мойсей», 1905р. філософська

поема

(ліричний

пролог і 20

пісень)

ідея: заклик вірити у свій

народ, позбутися рабської

психології й будувати нове

життя.

Сюжет:

- експозиція – розділи І–XI;

- зав’язка – виникнення і

наростання конфлікту між

пророком і народом, що,

підбурюваний Авіроном і

Датаном, не бажає йти з ним

до мети;

- розвиток дії відбувається

у XIІ–XVIІІ розділах;

- кульмінація – розмова

Мойсея та Єгови, смерть

вождя;

- розв’язка – ідеали, за які

боровся Мойсей, утілюються в

життя

Мойсей (розповідає

казку про те, як

дерева обирали собі

короля), народ,

князь конюхів

Єгошуа (намагається

підірвати віру

Мойсея), Єгова(бог),

Датан (веде народ

до землі обітованої) і

Авірон- супротивники

Мойсея, демон

пустелі Азазель

неоромантизм в основу

поеми-

«Мойсей»

Івана Франка

покладено

біблійну ле-

генду про

єврейського

пророка;

скульптура

Мікеландже-

ло «Мойсей»

надихнула

поета

написати

поему

ЛІТЕРАТУРА XX СТ.

Ольга

Кобиля-

нська,

1863-1942

рр.

«Земля», 1902 р. соціально-

психологічна

повість

земля як сенс життя для се-

лянина; одвічні проблеми:

людини і землі, злочину й ка-

ри, батьків і дітей; мотив бра-

товбивства (Каїн і Авель).

Сюжет:

- експозиція – весілля в селі

(Парасинки та Тодорики) – це

заможний газда

Івоніка Федорчук,

його дружина

Марійка, старший

син Михайло,

молодший –

Сава, заможний

газда Василь

модернізм сюжет узято

з реального

життя.

Прототипам

и героїв

повісті стали

члени

родини

51

велика подія; молодята

запрошують усе село

розділити їхню радість; так за

одним столом зібралися

герої твору: головні і

другорядні, багаті і бідні;

- зав’язка – перше побачення

Анни з Михайлом та щось

«неймовірно страшне й

потворне», що летіло з лісу;

- кульмінація – однієї ночі

Сава з Михайлом пішли до

панського лісу по жердини,

аби полагодити тин; другого

дня Михайла знайшли в лісі

вбитим; самої трагедії, що

відбулася в лісі, не показано

(братовбивство через землю);

- розв’язка – похорон

Михайла;

- епілог – розповідь про те,

що сталося в наступні роки з

героями.

Чоп’як, його

дружина Докія,

дочка Парасинка,

чоловік

Парасинки

Тодорика, панська

наймичка Анна,

циганка Рахіра та її

батько Григорій.

Костянтина

Жижияна —

Михайло і

Сава (у

повісті —

Федорчуки).

Прототипом

Рахіри стала

Маріука

Магас. Анна

списана з

наймички

Кобилянсь-

ких.

Леся

Українка

(Лариса

Косач),

1871-1913

рр.

«Сопtrа sрет

sреrо»,

1890 р.

філософська

лірика

(збірка «На

крилах

пісень»)

Провідний

мотив: заперечення тужливих

настроїв, протиприродних

молодості, оптимізм людини

за будь-яких життєвих

ситуацій.

назва (пере-

клад) «Без

надії

сподіваюсь»

(побудована

на

оксимороні)

52

«Лісова пісня»,

1911 р.

драма-феєрія

(пролог, 3

дії: весна,

літо, осінь)

вічні проблеми: сила матері-

ального і духовного; краса

людської душі і тягар побуто-

вого гніту; гуманістичні ідеї

перемоги гармонії природи і

краси в житті людини.

Сюжет:

- зав’язка – дитина лісу

Мавка, розбуджена голосом

сопілки сільського парубка

Лукаша, прокидається від

зимового сну;

- розвиток дії – з’являється

молодиця Килина – втілення

бездуховності й моральної

обмеженості. Вона в усьому

протистоїть Мавці –

уособленню любові й краси.

Коли Лукаш зраджує кохану і

сватає Килину, охоплена

відчаєм Мавка

втрачає бажання жити й

добровільно погоджується

покинути цей світ, зникнути

«у підземеллі темного

Марища» – «Того, що в скалі

сидить»;

- кульмінація – розлючена

Килина хоче зрубати Вербу-

Мавку, але Перелесник (дух

Лукаш, його мати,

дядько Лев; Килина,

діти

Килини; хлопчик;

Мавка, Лісовик

(перетворює Лукаша

на вовкулаку),

перелесник,

Водяник, Русалка

Польова, Злидні,

«Той, що

греблі рве», «Той,

що в скалі сидить»;

Доля.

неоромантизм метафорич-

ність,

символіч-

ність, неоро-

мантична

проблемати-

ка

53

вогню) запалює Вербу, а з нею

згорає все господарство;

- розв’язка – мати й Килина

повертаються в село, а Лукаш

залишається в зимовому лісі;

- епілог – розповідь про те,

що сталося з героями далі

Михайло

Коцюби-

нський,

1864-1913

рр.

«Іntermezzo»

(перепочинок),

1908 р.

психологіч-

на новела з

автобіогра-

фічною

основою

ідеї: важливість ролі митця в

суспільстві; людина щаслива й

повноцінна лише в гармонії з

природою

Внутрішній монолог; філо-

софська проблема: людина і

суспільство, людина і природа.

-кульмінація: зустріч і з

селянином

Моя утома,Ниви у

червні, Три білі

вівчарки, Зозуля,

Жайворонки,

Людське горе,

Залізна рука

города, Сонце

Три білих вівчарки:

самозакохана Пава –

дворянство, Трепов –

жандармерія

(кличкою стало

прізвище міністра

внутрішніх справ),

«дурний Оверко» –

принижене і темне

селянство, якому

досить дати трошки

волі, і воно вже не

кинеться ні на кого

імпресіонізм;

«Братство

тарасівців»

розповідь від

першої

особи;

перелік

дійових осіб

на початку

твору; сюжет

новели —

безфабуль-

ний. Зміна

настрою:

душевна

втома-

гармонія з

природою-

обурення,

гнів

«Тіні забутих

предків»,

1911 р.

епос, повість тема: показ життя гуцулів,

їхніх звичаїв, побуту, єдності

людини і природи; гімн при-

Іван Палійчук,

Марічка Гутенюк,

Палагна, сусід Юра,

неоромантизм

й імпресіонізм

написана під

враженням

від

54

роді, чистоті почуттів; осуд

бездуховного життя

нявка, щезник,

чугайстер, аріадник

(злий дух)

перебування

в Карпатах;

екранізував

С.Параджа-

нов;

завершується

словами «Під

вікнами

сумно

ридали

трембіти»

Микола

Вороний,

1871-1938

рр.

«Блакитна

Панна»

пейзажна

лірика (цикл

«Гротески»)

єдність краси природи і мис-

тецтва; абстрактний образ

Блакитної Панни символізує

весну

блавати, камеї,

фрески; вірш

побудований на

персоніфікації

символізм репресова-

ний,

розстріляний

Олександр

Олесь

(Кандиба)

1878-1944

рр.

«Чари ночі» інтимна

лірика,

романс

гімн молодості, коханню,

філософське осмислення

скороминущості життя і його

вічності; прийом обрамлення;

основний художній засіб-

паралелізм (людина-природа)

символізм;

неоромантизм,

романс

«Сміються,

плачуть

солов'ї»

(музика

В. Безкоро-

вайного)

«О слово рідне!

Орле скутий!..»

патріотична

лірика

роль поетичного слова в житті

народу, осуд національного

безпам'ятства, зневаги

до рідного слова, заклик до

його збереження

символізм поезія -

відгук на

революційні

події 1917 р.

Павло

Тичина,

1891-1967

«О панно Інно» інтимна

лірика

глибокі переживання лірич-

ного героя, що згадує про

юнацьке кохання

Інна – Нюся

Коновал

елементи

різних течій

модернізму:

збірка

«Сонячні

кларнети»;

55

рр. символізму,

імпресіонізму

кларнетизм -

світоглядно-

естетична

концепція

П.Тичини,

виражена

через різні

поетичні

засоби

«Пам’яті

тридцяти»

вірш-

реквієм,

громадянсь-

ка лірика

уславлення героїзму студентів,

полеглих за незалежність

України

16.01.1918 полягло

під Києвом 300

студентів-козаків;

образ Аскольдової

могили

події під

Крутами

«Ви знаєте, як

липа шеле-

стить…»

інтимна

лірика

(елегія)

мотив кохання; паралелізм

картин природи і людських

переживань

Максим

Рильсь-

кий, 1895-

1964 рр.

«Молюсь і вірю» філософська

лірика

оспівування земних насолод,

захоплення красою і неосяж-

ною величчю світу

неокласицизм поезія

належить до

ранньої

лірики

Микола

Зеров

«Київ традиція» сонет утвердження незнищенності

краси, культури, духовності

стародавнього Києва

Аспанфути,

войовничі готи,

згадується образ

юного Тичини,

який «животворив

душею давній міт / І

«Плуга» вів у сонячні

комуни»

написаний у

часи

національної

поразки,

закликає

зосередитися

на

духовності

56

Юрій

Яновський

1902-1954

рр.

«Дитинство»(з

роману у новелах

«Вершники» )

(розповідь від

третьої особи)

новела розкриття першовитоків

входження людини у

прекрасний, але жорстокий

світ

Данилко, прадід

Данило, батько

Ригор, мати

Ригориха; «Український

Техас»- перекопська

рівнина

неоромантизм утілення ідеї

про сутність

життя,

швидкоплин-

ність,

вірність,

мудрість

простої

людини.

Працюючи

над твором,

використав

розповіді Ми

-коли

Куліша про

його дитячі

роки та

природу Тав-

рійського

краю (митці

спілкували-

ся).

Микола

Хвильо-

вий (Фіті-

льов),

1893-1933

рр.

«Я (Романтика)»,

1924 р.

(ліричний заспів,

3 частини,

розповідь від

1особи)

новела (збір-

ка

оповідань

«Сині

етюди»);

присвята

«Цвітові

яблуні»

проблема гуманності і фана-

тичної відданості революції;

протистояння добра і зла в

душі героя, роздвоєність («я

чекіст, але і людина»); тема:

складна революційна дійсність

«Я» (фанатик з

роздвоєною душею),

матір Марія, доктор

Тагабат (садист),

Андрюша(комунар),

дегенерат (страж

революції)

імпресіонізм заснував

ВАПЛІТЕ,

очолив

літературну

дискусію

(памфлети

«Камо

грядеши?»,

57

«Україна чи

Малоро-

сія?»); 20-і

рр. ХХст.,

панський

палац біля

міста

Володи-

мир

Сосюра,

1898-1965

рр.

«Любіть

Україну»,

1944 р.

патріотична

лірика

заклик бути патріотами; за

вірш автора звинувачено в

«націоналізмі»; деякі рядки

було змінено

символізм,

романтизм

двоїстість

поета

(націоналіст і

комуніст)

Валеріан

Підмо-

гильний,

1901-1937

рр.

«Місто»,

1928 р.

перший

урбаністич-

ний

роман (має

два

епіграфи)

історія розвитку людини, яка

потрапила з провінції до сто-

лиці; філософські питання

буття

Степан Радченко,

Надійка (сільська

ментальність),

«мусінька», Тамара

Василівна (її чоловік

Гнідий, син Максим),

Зоська(непередбачу-

ваність, називала

Степана

«божественним»),

Рита (фальшивість),

Левко, Михайло

Світозаров,

Вигорський

екзистенціа-

лізм

репресова-

ний 1935 р.,

розстріляний

1937 р.;

роман був

заборонений;

епіграф до

роману: «Як

можна бути

вільним,

Евкріте…»

Остап

Вишня

(Павло

Губенко),

«Моя автобіо-

графія»

Гумореска,

художня

автобіогра-

фія

гумор і легка іронія в розповіді

про дитинство та юність:

сім'ю, навчання, початок

літературної діяльності

реалізм;

«Плуг», «Гарт»

репресова-

ний 1933 р.,

10 років

заслання.

58

1889-1956

рр.

Увів жанр

«усмішка» -

синтез

анекдоту і

пейзажної

лірики

«Сом» усмішка

(збірка

«Мисливські

усмішки»)

гумористична оповідь про ри-

балок, які намагалися спіймати

сомів на Осколі, Дніпрі; ідея:

заклик любити й берегти

природу

дід Панько, пан,

рибалки

Микола

Куліш,

1892-1937

рр.

«Мина Мазайло»,

1929 р.

сатирична

комедія

змалювання процесів україні-

зації у 20-х роках XX ст.; за-

судження міщанства, націо-

нальної упередженості; засоби

комічного: гротеск, сатира

Мина Мазайло,

Рина, Уля, Мокій,

тьотя Мотя,

дядько Тарас

експресіонізм розстріляний

у 1937 р.; ІІ

президент

ВАПЛІТЕ

Богдан-

Ігор

Антонич,

1909-1937

рр.

«Різдво» філософська

лірика

(збірка «Три

перстені»)

поєднання язичницьких і

християнських мотивів; зв'язок

з лемківським фольклором

був

заборонений

як поет-

містик

Олек-

сандр

Довженко

1894-1956

рр.

Режисер,

кіно-

сценарист

«Зачарована

Десна»,

1956 р.

автобіогра-

фічна кіно-

повість

поетизація краю дитинства,

його людей, природи; спогади

про сім'ю, село, повінь, війну;

«Сучасне завжди на дорозі з

минулого в майбутнє»

Сашко, дід Семен,

батько Петро

Семенович, мати

Одарка Єрмолаївна,

дядько Самійло,

баба Марусина

реалізм і

романтизм,

елементи

експресіонізму

«Гарт»,

ВАПЛІТЕ.

1958 р. -

«Земля»

О.Довженка

серед 12-ти

найкращих

фільмів у

світі.

59

«Україна в огні» кіноповість тема :зображення початку

війни з фашистськими

загарбниками та відступу

радянських військ; ідея:

незламність сили і

непохитність духу нашого

народу, здатність до

визвольної боротьби і

впевненість у перемозі над

ворогом. Пісня «Ой піду я до

роду гуляти» є своєрідним

обрамленням.

Лаврін Запорожець,

дружина Тетяна,

сини Іван, Роман,

Сава,Григорій,

Трохим, дочка

Олеся, Христя

Хутірна, Василь

Кравчина, зрадник

Заброда, полковник

Еріх фон Крауз,

його син Людвіг

«Так не

підкорятися і

так умирати,

як умирають

українці,

можуть лише

люди високої

марки»

(Ернест фон

Крауз)

Уривки з

кіноповісті

вперше були

надруковані

російською

мовою 1943

року,

українською

1962. Сталін

заборонив кі

ноповість як

для друку,

так і для

екрану.

Андрій

Малишко,

1912-1970

рр.

«Пісня про

рушник»,

1959 р.

пісня

(музика

П.Майборо-

ди)

мотив материнської та

синівської любові, патріотиз-

му; рушник - символ дороги,

символіка кольорів; пісню

перекладено 35 мовами світу

образи-

символи

класичний

стиль, народ-

нопоетична

основа

на музику

покладено

100 віршів

60

Василь

Симоне-

нко, 1935-

1963 рр.

«Ти знаєш, що ти

людина»,

1962 р.

ліричний

вірш,

філософська

лірика

неповторність кожної людини утвердження

національної гідності

шістдесятник;

класичний

стиль

15 років

забороняли;

посмертно -

Державна

премія

ім. Шевченка

«Задивляюсь у

твої зіниці»,

1962 р.

ліричний

вірш,

сповідь,

громадян-

ська лірика

синівська любов до матері-

України, готовність віддати за

неї життя

монолог, звернення

сина до неньки-

України, простота

форми

Григір

Тютюн-

ник, 1931-

1980 рр.

«Три зозулі з

поклоном»,

1966 р.

новела (збір-

ка «Зав'язь»;

«Любові

всевишній

присвячуєть-

ся»)

автобіографічні моменти;

складність людських сто-

сунків; героїв єднає любов як

найвище мірило людських

цінностей, яка підносить

людину над буденністю

оповідач (син),

Михайло,

Соня─батьки,

Марфа Яркова,

дядько Левко

імпресіонізм написано під

впливом

пісні «Летіла

зозуля через

мою хату»

Олесь

Гончар,

1918-1995

рр.

«Залізний

острів», 1963

новела-

засторога з

роману

,,Тронка",

9-а з 12

зображення першого кохання

й смертельної небезпеки, яку

несуть зброя й війна

кохана Тоня

(вожата), радист

Віталик, тато Тоні,

мати Віталика,

Лукія Назарівна,

дядько Сухомлин

романтизм відсутність

розв’язки

символізує

смертельну

небезпеку

людства,

гуманістич-

них

цінностей

Іван Драч,

1936 р.

«Балада про

соняшник»,

1962 р.

балада,

написана

верлібром

(збірка «Со-

асоціативність, символ, мета-

форичність; роль поезії і по-

ета, тема обдарованості

соняшник (поет),

сонце (поезія)

шістдесятник;

символізм,

імпресіонізм

перекладач,

журналіст,

голова

Народного

61

няшник») Руху; поема

«Чорнобиль-

ська

мадонна»

Василь

Стус,

1938-1985

рр.

«Як добре те, що

смерті не боюсь

я»

патріотична і

філософська

лірика,

філософська

медитація

відповідь ув'язненого Стуса

своїм «суддям»; своєрідний

заповіт; передчуття трагічної

смерті, мужність

ліричний герой (символ незламного

патріота й

громадянина);

тяжкий хрест (символ

страдницьких,

подібних Христовим

мук, долі),

недовідомі версти (символ незнання,

але передчуття

тяжкого майбуття);

судді (символ влади

й несвободи);

обличчя, очі (символи «дзеркал»

душі)

шістдесятник;

екзистенціа-

лізм,символізм;

«Українська

Гельсинська

група»

репресова-

ний,

дисидент

(2 арешти),

посмертно –

Шевченків-

ська премія

«О земле

втрачена,

явися...»

патріотична

лірика

(збірка

«Палімпсе-

сти»)

духовний зв'язок людини з

рідною землею; світлі спогади

про рідний край і сумна дійс-

ність; прийом обрамлення

Ліна

Костенко,

1930 р.

«Маруся Чурай» історичний

роман у вір-

шах (9 розді-

2 сюжетні лінії: нещасливе

кохання Марусі та Грицька у

поєднанні з широкою карти-

Маруся

Чурай,Гриць

Бобренко, Іван

шістдесятниця;

модернізм

в основі

балада «Ой

не ходи,

62

лів,

ключовий

розділ -

«Сповідь»)

ною України XVII ст.; проб-

леми: вірність і зрада, митець і

народ

Іскра, Мартин

Пушкар, Лесько

Черкес, Галя

Вишняківна, Семен

Горбань

Грицю»;

роман

відзначено

Шевченків-

ською

премією

«Страшні слова,

коли вони мов-

чать»

філософська

лірика (цикл

«Іскри

історії»)

ліричний роздум про значення

слова в житті, свідомості

людини; «Поезія - це завжди

неповторність, якийсь без-

смертний дотик до душі»

«Українське

альфреско»

Філософська

лірика (кн.

«Сад нета-

нучих

скульптур»)

переосмислення атрибутів

української свідомості; мотив

самотності,зв’язок між

поколіннями, між містом і

селом

ТВОРИ ПИСЬМЕННИКІВ -ЕМІГРАНТІВ

Іван

Багряний

(Лозов'я-

гін), 1906-

1963 рр.

«Тигролови»(1-ша

назва «Звіроло-

ви»), 1944 р.

пригодниць-

кий роман

(елементи

автобіогра-

фізму)

трагедія України в часи то-

талітарного режиму, відобра-

ження впливу сталінського

терору на долі інженера-

авіатора Г.Многогрішного

Григорій

Многогрішний,

майор Медвин,

Сірки, Наталка

екзистенціа-

лізм,

неоромантизм

репресова-

ний,

1940 р. -

еміграція в

Німеччину.

1992 року

посмертно

присудили

Шевченківсь

ку премію

63

Євген

Маланюк,

1897-1968

рр.

«Стилет чи

стилос?»

громадянсь-

ка

філософська

лірика

роздум про творчу місію мит-

ця і його покликання; стилет і

стилос, зброя й перо, сила і

краса символізують боротьбу

за ідеали народу

модернізм;

МУР, Празька

школа

концепція

мистецтва

Маланюка:

завдання

поета -

служити

Україні,

втілювати

загально на-

ціональні ідеї

64

Таблиця 21. ІЛЮСТРАЦІЇ ДО ТВОРІВ

На малюнку зображено епізод

із твору

Івана Нечуя-Левицького

«Кайдашева сім’я»

На малюнку зображено епізод

із твору

Івана Нечуя-Левицького

«Кайдашева сім’я»

На малюнку зображено

епізод із твору

Івана Нечуя-Левицького

«Кайдашева сім’я»

На малюнку зображено

епізод із твору

Івана Нечуя-Левицького

«Кайдашева сім’я»

На малюнку зображено епізод

із твору

Івана Нечуя-Левицького

«Кайдашева сім’я»

На малюнку зображено епізод

із твору

Івана Нечуя-Левицького

«Кайдашева сім’я»

На малюнку зображено

епізод із твору

Івана Нечуя-Левицького

«Кайдашева сім’я»

На малюнку зображено

епізод із твору

Івана Нечуя-Левицького

«Кайдашева сім’я»

65

Видатний український

державний діяч, пам’ятник

якому ви бачите на фото, є

персонажем твору

«De libertate»

На малюнку зображено епізод

із твору В.Стефаника

«Кам’яний хрест»

На малюнку зображено

епізод із твору Панаса

Мирного «Хіба ревуть

воли, як ясла повні»

Персонажів цього

пам’ятника згадано в

«Повісті минулих літ»

(уривок про заснування

Києва)

На малюнку зображено епізод

із твору «Слово про похід

Ігорів»

На малюнку зображено

героїню твору «Слово про

похід Ігорів»

На малюнку зображено

епізод із твору «Слово про

похід Ігорів»

На малюнку зображено

епізод із твору Михайла

66

Коцюбинського «Тіні

забутих предків»

На малюнку зображено героїв

драми-феєрії Лесі Українки

«Лісова пісня»

На малюнку зображено епізод

із поеми Тараса Шевченка

«Гайдамаки»

На малюнку зображено

епізод із поеми Тараса

Шевченка «Гайдамаки»

На малюнку зображено

епізод із поеми Тараса

Шевченка «Гайдамаки»

На малюнку зображено епізод

із поеми Тараса Шевченка

«Гайдамаки»

На малюнку зображено епізод

із поеми Тараса Шевченка

«Гайдамаки»

На малюнку зображено

епізод із поеми Тараса

Шевченка «Гайдамаки»

На малюнку зображено

епізод із поеми П.Куліша

«Чорна рада»

67

На малюнку зображено епізод

із поеми І.Котляревського

«Енеїда»

На малюнку зображено епізод

із поеми І.Котляревського

«Енеїда»

На малюнку зображено

епізод із поеми

І.Котляревського «Енеїда»

На малюнку зображено

епізод із поеми

І.Котляревського «Енеїда»

На малюнку зображено епізод

із поеми І.Котляревського

«Енеїда»

На монументі, присвяченому

Івану Котляревському,

висічено рядки вірша Тараса

Шевченка

На рисунку зображено

одного з персонажів

античної міфології – Сізіфа,

який викочує на гору

камінь. Образ Сізіфа

переосмислила Леся

На малюнку зображено

героїв драми-феєрії Лесі

Українки «Лісова пісня»

68

Українка в поезії «Contra

spem spero!» (Без надії

сподіваюсь!)

На картині зображено головну

героїню твору поеми Тараса

Шевченка «Катерина»

Персонажа давньогрецької

міфології, зображеного на

малюнку, згадано в поемі

Тараса Шевченка «Кавказ»

На малюнку зображено

епізод твору Михайла

Коцюбинського «Тіні

забутих предків»

На плакаті часів Другої

світової війни є цитата з

твору Т.Шевченка «Заповіт»