1. Опис навчальної дисципліни

Таблиця 1

Найменування показників

Галузь знань, напрям

підготовки, освітньо-

кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної

дисципліни

денна форма навчання

Кількість кредитів - 3

0301 соціально-політичні

науки нормативна

6.030101 «Соціологія»

Модулів - 2

Спеціальність

Рік підготовки – 2

Змістових модулів - 2 Семестр – 3

ІНДЗ: є Лекції – 26 год.

Загальна кількість годин - 108 Практичні (семінари) – 20 год.

Тижневих годин

(для денної форми навчання):

аудиторних – 4

самостійної роботи –2

індивідуальної роботи – 2

Освітньо-кваліфікаційний

рівень - бакалавр

Самостійна робота – 32 год.

Індивідуальна робота – 30 год.

Форма контролю – залік

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Значну суспільну увагу та зацікавленість науковців викликають процеси, які почалися в

сер. ХХ ст. та продовжуються зараз, – пов’язані із посиленням ролі етнічних спільнот у

соціальному житті. Ці процеси були обумовлені як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками

існування етнічних спільнот, але вони набули дуже небезпечних форм. Внутрішні зміни буття

етносів супроводжуються загостренням міжетнічних суперечностей, непорозуміннями між

етнічними спільнотами та владою певних країн, що стає, у свою чергу, джерелом напруженості

у міжнародних відносинах. Збільшується кількість кровопролитних конфліктів і воєн,

пов’язаних із етнічними питаннями.

Розв’язування етнічної проблематики вже не може бути справою лише етнологічної

науки, від якої людство очікує відповіді на низку гостро актуальних питань. Етнічні проблеми –

досить несподівані для теоретиків – повстали у такій гостроті та не очікуваних формах, а,

головне, у таких великих масштабах, що вимагають задля свого розв’язання сукупних

теоретичних зусиль представників багатьох наук, у тому числі, соціології. Сучасна соціологія

має теоретичні та методологічні інструменти для оцінки макросоціальних процесів, здатна

аналізувати тенденцій розгортання багатьох соціальних проблем загальнопланетарного

масштабу. Саме такими виявляються етнічні та міжетнічні проблеми, які спроможні

трансформувати світове соціальне середовище у цілому. Саме у часи поширення

етносоціальної проблематики з’являється нова соціологічна дисципліна – етнічна соціологія,

яка стає ще однією теорією середнього рівня.

Мета навчального курсу «Етносоціологія» – формування у студентів теоретичного

уявлення про етносоціальні процеси як окремий та надзвичайно важливий вимір соціального

буття людини в цілому. Фахівець-соціолог повинен розуміти та аналізувати складну

взаємозалежність різних аспектів буття сучасного людства. Невід’ємною частиною

підготовки фахівців соціально-гуманітарного напрямку, у тому числі у галузі соціології, є

формування вміння виокремлювати етносоціальну проблематику у суспільному процесі.

Виходячи із цього, провідним завданням курсу «Етносоціологія» стає формування у

студента проблемного підходу до вирішення професійних завдань. Крім того, курс

«Етносоціологія» передбачає вивчення основних понять, категорій та термінів, що

використовуються в науці про етнічні спільноти у сучасному світі; з’ясування місця етнічної

проблематики та науки «Етносоціології» у системі наукового знання; розуміння специфіки

етносоціальних питань в Україні. Особлива увага приділяється феномену етнічності як одному

із факторів соціальної трансформації в епоху глобалізації і зростаючій міграції.

Навчальна дисципліна вивчається студентами другого курсу та завершується

складанням заліку.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати :

- сутність зміни теоретичних уявлень про етнічний вимір соціальних процесів;

- основні закономірності існування етнічних спільнот як фундаментальних соціальних

груп та методологію їх дослідження;

- сучасні концепції етноса та етнічності у контексті явища «етнічного ренесансу»;

- особливості форми реалізації суб’єктності етносів у сучасному соціальному просторі;

- головні проблеми формування міжетнічного діалогу в поліетнічній країні;

- сутність проблеми етнічної рівності та ідей сепаратизму.

вміти :

– аналізувати сучасні етносоціальні процеси у світі та в Україні;

– застосовувати теоретичні знання із етносоціології в ситуації загострення

соціальних протиріч у багатоетнічному середовищу;

– розробляти теоретичні моделі організації моніторингу стану окремої етнічної

спільноти із метою дослідження рівня реалізації її суб’єктності у політичному процесі

певного суспільства, країни;

– класифікувати та практично реагувати на етносоціальні ініціативи із точки зору їх

безпеки/небезпеки для етнокультурної та соціально-політичної цілісності країни.

3. Програма навчальної дисципліни.

Змістовий модуль № 1

Теоретичні засади знання про етнічну сферу людського буття

ТЕМА 1. Етносоціологія як наука та навчальна дисципліна, її зв’язок із

іншими науками про етноси.

Історія виникнення та розвиток науки про етноси. Етнографія. Народознавство.

Фольклористика. Антропологія. Етнологія. Проблема розмежування їх предмету та

методів дослідження. Виникнення соціології етносу як наукового відгуку на вимоги часу.

Її об’єкт, предмет, методи. Науковий статус етносоціології та зв’язок із іншими науками

про етноси. Р. Турнвальд, X. Сетон-Уотсон, Б. Андерсон, Е. Геллнер, Ф. Геккманн, К.

Кван, Е. Ренан, Е. Сміт, Е. Хобсбаум, Т. Шибутані, Л. Гумільов, Ю. Бромлей, М. Шаповал,

І. Кон та ін. «Національний» характер етносоціологічних досліджень. Етносоціологія в

Україні. Понятійно-категоріальний апарат етносоціології.

ТЕМА 2. Ч. І. Формування етносоціального знання в Західній Європі та

Російській імперії. Етнічні знання у радянськи часи.

Накопичення етносоціального знання у європейській культурі. Дескриптивний етап

розвитку етнології. Формування етнічної проблематики у ХІХ – поч. ХХ ст. у Західній

Європі. Еволюціонізм. Дифузіонізм. Французька соціологічна школа. Функціоналізм

(англійська школа). Історична етнологія (американська школа. Ф.Боас).

Західноєвропейський структуралізм. Етнопсихологія. Друга світова війна та нові течії в

етнології. М.Херсковіц. Л.Уайт. Дж.Стюард. К.Гірц. Криза етнологічної науки в другій

пол. ХХ ст.

Специфіка багатоетнічного суспільства російської держави. Розвиток етнографії,

антропології, статистики, соціології, етнології. Прогресизм як принцип етносоціального

пізнання. С.Соловьов, В.Ключевський, М.Ковалевський, П.Сорокін та ін. Марксистська

методологія пізнання етнічної реальності у контексті соціальної теорії марксизму. Поява

етносоціології як окремої науки у 60-ті рр. ХХ ст. Ю.Бромлей, І.Кон, О.Шкаратан,

Л.Дробіжева, С.Соколовський, В.Тішков, О.Дугін та ін.

ТЕМА 2. Ч. ІІ. Українська етнологічна думка у складі російської етнології.

Розвиток етносоціальних знань за часів незалежності України.

Українські території у складі Російської імперії. Складність української історії як

чинник довгого становлення української етнології. Літописна література. І.Вишенський,

Ф.Сафонович, Г.Новицький, В.Барський. Осередки етнологічних досліджень: «Харківська

школа етнографії», Ніжинська гімназія вищих наук, Одеське товариство історії та

старожитностей, Тимчасова комісія зі розбору древніх актів та ін. Суспільно-політичний

контекст етнологічних досліджень. Наукові доробки П.Чубинського. Україногенез у

працях М.Костомарова, П.Куліша, М.Маркевича, М.Максимовича, І.Срезневського,

О.Афанасьєва-Чужбинського, В.Антоновича, М.Сумцова, А.Кримського, М.Драгоманова,

І.Огієнка. Львівська школа етнології. І.Франко, Ф.Вовк, В.Гнатюк, Ф.Колесса, В.Шухевич

та ін. Українська академія наук. М.Грушевський. Злет української етнології у 20-30- ті рр.

ХХ ст. М.Рудницький. В.Кубійович. Ю.Липа. Занепад українознавства та ідеологія

інтернаціоналізму. Теоретична етнографія як аналог етнології.

Розвиток етносоціальних знань за часів незалежності України: організації та

персоналії. Українська етнологічна думка наприкінці ХХ- початку ХХІ ст.

Тема 3. Основні етнологічні концепції та теорії.

Примордіалізм. Е.Шилз, К.Гірц, П.Ван ден Берг та ін. Два основні напрямки

примордіалізму: соціобіологічний та соціокультурний. Переніалізм як окремий напрямок

примордіалізму. Е.Сміт, Дж.Фішмен, В.Коннор та ін.

Інструменталізм ( ситуаціонізм). Дж.Ротшильд, Л.Белл, Дж.Нейджел,К.Янг та ін.

Конструктивізм. Б.Андерсен, Е.Хобсбаум, Т.Рейнджер, В.Тішков та ін.

Класифікація етнологічних теорій за Е.Смітом: примордіалізм, переніалізм,

модернізм, етносимволізм, постмодернізм.

Перевага примордіалізму в етнологічних розвідках дослідників більшості країн

світу.

ТЕМА 4. Етногенез як міждисциплінарна проблема. Проблеми українського

етногенезу.

Етногенез як міждисциплінарна проблема сучасної науки. Відсутність

загальноприйнятої теорії і методики етноісторичних та етногенетичних досліджень.

Еволюціонізм. Глобальний еволюціонізм об етносе як усталеній структурі. Соціально-

біологічна проблематика етногенетичного процесу. Роль географічного та природного

середовища. Етногенез як становлення антропної реальності.

Етнічний процес. Класифікація етнічних процесів: етно-еволюційні, етно-

трансформаційні; об’єднуючи (асиміляція, інтеграція, консолідація, фузія, фіксація) та

роз’єднуючи (парціація, сепарація, дисперсія).

Залучення методів пізнання різних наук (археології, історії, етнографії, географії,

лінгвістики, антропології, топоніміки, генетики та ін.).

Формування українського етносу в природно-географічному середовищу басейну

Дніпра. Складові українського етногенетичного процесу: іранці, фракійці, германці,

кельти, тюрки, балти, східні та південні слов’яни. Українці – європеоїди адріатичної

раси; їх антропологічні ознаки. Проблема походження етноніму «українці». Межове

культурно-історичне буття українського етносу. Англійській геополітик Х.Дж. Макіндер

про Україну як «культурний кордон» між Європою та азійським тиском.

Складність етнічного процесу у Нові часи: втрата етнічної однорідності і водночас

формування своєрідної моделі співіснування різних етнокультур. «Синкретизм» та

амбівалентність ідентичності українців. Доведення української ідентичності історично:

неповторний усталений спосіб життя, мислення, культурні стереотипи, прагнення до

особистої свободи, волелюбність, кордоцентричність, перевага емоційності й почуттів над

волею.

ТЕМА 5. Етнос як соціальна та культурна організація. Антропосоціогенез та антропо-соціокультурогенез. Психіка та культура. Тіло та

свідомість. Перехід людини із антропної реальності до реальності соціокультурной.

Єдність соматичних, психічних та соціальних функцій людини. Соціальність та соціальне.

«Соціальність» у природі. Основні (елементарні) соціальні ритуали. Етнічність як

специфічна соціальність. Соціальне як локальне інтерсуб’єктивне середовище.

Закономірність існування локальних культурних груп як умови формування «людини

розумної». Етнофор. Пралогіка етнофору. Сім’я. Етнічна група. Структура етнічної групи.

Специфіка природного середовища та культурні особливості локальної групи. Локальні

уявлення простору та часу. Інтегративна функція культури. Ідеалотворююча функція

культури. Проблема етнічної ментальності.

Змістовий модуль № 2

Етносфера в епоху глобалізації

ТЕМА 6. Етнічна мозаїчність людства та критерії класифікації етнічних

спільнот. Багатоетнічність сучасних країн. Етнічний склад та етнічна структура суспільства.

Етнічна класифікація. Етнічна стратифікація. Соціальні відносини між домінуючою

етнічною групою та етнічною меншиною. Соціологічне значення (вимір) статусу етнічної

меншини. Залежність соціально-економічного статусу групи та її місця у ранговій

структурі суспільства від етнічної приналежності. М.Вебер, Г. Ленскі про складнощі

етносоціальних відносин. Типи реагування етнічних меншин на своє соціальне

положення: плюралізм, асиміляція, сецесія. Відмінність соціально-економічної від

етнічної стратифікації (мінімальна мобільність, етноцентризм, конкуренція між групами,

різниця у доступі до влади). Тенденції існування етносфери.

ТЕМА 7. «Етнічний Ренесанс» та його наслідки.

Передумови та наслідки етнічної класифікації та стратифікації: завоювання,

анексія, недобровільна (примусова) міграція, добровільна міграція, «коренізація». Етнічні

забобони, етнічна дискримінація та її наслідки. Міжетнічний конфлікт. «Американський

котел», «американський салат». Теорія мультікультуралізму: виникнення, європейська

практика та сучасний стан. Сутність критики мультикультуралізму. Міграційні процеси у

сучасному світі як фактор ускладнення етнодинаміки.

ТЕМА 8. Етнос як суб’єкт сучасного соціального простору. Етнос як сутнісний прояв соціальної форми матеріального світу, як результат

тенденції до його ускладнення. Етнос – фундаментальне (неруйнівне) антропо-соціально-

культурне утворення чи форма со-буття, со-дії, со-свідомості пралюдей первісної

соціальної групи. Інтеграція у етносі взаємодій елементів та структур фізичного,

хімічного, біологічного та соціального рівнів матерії.

Гомологія етносу як специфіка його організації, функціонування, збереження.

Міфологія етносу як сукупність традиційної соціальної дії, соціальної структури, обряду,

мови, символічного та знакового середовища. Конекціонізм про мережеву інформаційну

структуру етносу. Самостворення, само розширення, само ускладнення як чинники

виникнення суб’єктності етносу. Суб’єктність етносу – спроможність надавати

адекватний відгук на внутрішні та зовнішні процеси, якщо вони загрожують існуванню.

Етнос як суб’єкт – умова формування особистості як суб’єкту.

Відсутність «фізичної» об’єктності сучасного етносу.

ТЕМА 9. Етносоціальні процеси у світі.

Феномен етносоціальної ієрархії у світі. Два напрямки активності етносу як

функціональної організації: збереження внутрішнього середовища та його редуплікація у

просторі та часі. Етнічна культура як програма динаміки етносу від внутрішнього стану

до зовнішнього. Внутрішня організація етносу як упорядкованість множини процесів та

головний ресурс міжетнічного змагання. Два рівні організації топосу близьких етнічних

спільнот: першій – процес уточнення «соціальної дистанції»; другий рівень – створення

єдиного ритму соціального та культурного існування (народження народу). Культурний

діалог як спроможність деяких етносів стати народом «історичним». Складність

визначення етнічних кордонів у сучасному соціально-політичному просторі. Теорія

соціокультурних систем Д.Николаєнко.

Форми сучасних стратегій існування етнічних спільнот: «поглинаючі» та

конгломеративні.

ТЕМА 10. Етнополітичні стратегії. Етнос як народ. Етнос та нація.

Три рівня міжетнічного відбору (О.Внутских). Протиріччя етнічного відбору:

ускладнення та елімінація. Взаємозв’язок двох процесів: загублення суб’єктності етносу

та загублення його спроможності до адаптації до викликів сучасного соціального світу.

Асиміляція як спрощення складності соціального та протиеволюційна подія. Проблема

зникнення етносів та проблема впливу людини на біосферу.

Проблема збереження міжетнічного відбору за критерієм якості внутрішнього

етнічного середовищу. Два етапи стратегії по збереженню внутрішнього етнічного

середовищу: перший – винесення агресії етнофорів назовні (агресія до сусідів); другий –

збільшення порядку (внутрішнє насильство) серед внутрішніх структур, ускладнення дій

етнофорів, укріплення всієї системи життєздатності етносу. Ефективність такої стратегії у

контексті світової історії. «Етнос-лідер», «етнос-проект». Сучасна етнологія щодо

ідеальної стратегії міжетнічного відбору: якість внутрішнього етнічного середовища як

фундаменту розвитку етнофору.

Проблема розмежування понять етносу та нації: етимологія, сучасний зміст понять.

Відсутність загальнонаукової домовленості щодо застосування цих понять. Політизація

понять. Концепції етнічної нації. Основні підходи до розуміння етнічної та національної

ідентичності.

ТЕМА 11. Етносоціальні процеси в Україні. Принцип внутрішньої організованості етносу як провідний соціальний фактор

реалізації етнічного ресурсу в історичному процесі. Історія українського етносу у

контексті концепції соціального відбору (О.Внутских) та концепції магістралі

соціального розвитку (В.Орлов). Українська етнологічна спадщина про причини

складності етносоціальної історії українців. Етноси, субетноси, етнічні меншини на

території України. Мовно-культурне питання двох етносів на теренах України (українці та

росіяни). Взаємозв’язок та взаємозалежність етносу (як структури, що ускладнюється) та

сучасного становища етнофорів – умови існування етносу. Сучасний етнофор та його

ідентичності. Поширення патріотизму посеред етнофорів в Україні як нове етносоціальне

явище.

Раціональні практики зміни конфігурації регіональной етнічної суб’єктної бази в

Україні. «Відучи» та «відомі» етноси. «Виклики» сучасного світу до українського етносу.

ТЕМА 12. Ефективне управління етносоціальними процесами.

Два напрямки ефективної дії соціального управління: першій – збереження

усталених соціальних та культурних практик, «алгоритму існування» певного етнічного

середовища, типу соціокультурних реакцій членів етнічної групи; другій – підтримка

існуючих еліт та створення механізмів їх формування й відтворювання. Біологічні,

соціальні та культурні засади формування еліти (Л.Гумільов, А.Букалов) як творця

духовного середовищу етнічної групи. Дії влади на підтримку ідеалотворюючої функції

культури. Етнос як суб’єкт – фундамент соціального та економічного розвитку території

(регіону), країни. Етнос – джерело психо-фізичного стану його населення завдяки

найбільш комфортної етнічної ідентичності та поширення певних культурних практик,

носій певної політичної моделі існування.

Перспектива створення механізму моніторингу етносоціальних процесів на певних

територіях як інструменту ефективного управління.

4. Структура навчальної дисципліни.

н/

н

Назва теми

Аудиторні та позааудиторні заняття (денна форма)

Лекції Практичні

заняття

Самостійна

робота

Індивід.

робота Усього

Змістовий модуль І

Теорія та практика національної безпеки

1

Тема 1. Етносоціологія як наука

та навчальна дисципліна, її

зв’язок із іншими науками про

етноси.

2 - 2 2 6

2

Тема 2. Ч. І. Формування

етносоціального знання в

Західній Європі та Російській

імперії. Етнічні знання у

радянськи часи.

Тема 2. Ч. ІІ. Українська

етнологічна думка у складі

російської етнології. Розвиток

етносоціальних знань за часів

незалежності України.

4 2 4 4 14

3 Тема 3. Основні етнологічні

концепції та теорії. 2 2 2 2 8

4

Тема 4. Етногенез як

міждисциплінарна проблема.

Проблеми українського

етногенезу.

2 2 1 2 7

5 Тема 5. Етнос як соціальна та

культурна організація. 2 2 1 2 7

Разом по 1 змістовому модулю 12 8 10 12 42

Змістовий модуль № 2

Етносфера в епоху глобалізації

6

Тема 6. Етнічна мозаїчність

людства та критерії класифікації

етнічних спільнот.

2 - 2 4 8

7 Тема 7. «Етнічний Ренесанс» та

його наслідки. 2 2 4 2 10

8 Тема 8. Етнос як суб’єкт

сучасного соціального простору. 2 2 2 2 8

9 Тема 9. Етносоціальні процеси у

світі. 2 2 4 2 10

10 Тема 10. Етнополітичні стратегії.

Етнос як народ. Етнос та нація. 2 2 3 4 11

11 Тема 11. Етносоціальні процеси

в Україні. 2 2 3 4 11

12 Тема 12. Ефективне управління

етносоціальними процесами. 2 2 2 2 8

Разом по 2 змістовому модулю 14 12 20 20 66

Всього годин 26 20 30 32 108

5. Теми семінарських занять.

№

з/п

Теми семінарських занять Кількість

годин

1 Тема 1. Формування етнологічних знань: європейський та вітчизняний

досвід.

1. Дескриптивний етап розвитку етнології.

2. Системні уявлення про етнічну сферу життя людини.

3. Проблема предметного поля наук про етноси.

4. Найбільш глибокі думки та концепти в європейській та вітчизняній

соціально-гуманітарних та етнічних науках.

2

2 Тема 2. Концепції та теорії сутності та походження етносів.

1. Примордіалізм та конструктивізм як відображення двох

протилежних підходів: сутність розбіжностей.

2. Концепція етносу Л.Гумільова.

3. С.Широкогоров – учень Ф.Вовка. Наукові досягнення, їх сучасне

значення.

4. Б.Андерсен та його теорія про вимишлені суспільства.

5. В.Євтух, О.Нельга, М.Степико, В.Балушок та інші українськи

дослідники про етнічні спільноти.

6. Українська етнологічна думка про етногенез українського народу.

7. Межове культурно-історичне буття українського етносу: недоліки

та переваги.

4

3 Тема 3. Етнос як соціальна та культурна організація.

1. Наукова проблема переходу людини із антропної реальності до

реальності соціокультурной.

2. Сучасні уявлення про роль психіки у формуванні культурного

середовища первісної людини.

3. Культура глобальна та культура локальна.

4. Біологічні та культурні механізми формування структурі етнічної

групи.

2

5. Зміст понять соціальне – соціальність – етнічність – ментальність.

4 Тема 4. Передумови, перебіг та наслідки «Етнічного Ренесансу».

1. Етнічна мозаїчність людства та критерії класифікації етнічних спільнот.

2. Етнічна стратифікація та її наслідки у житті сучасного суспільства.

3. Сутність проекту «американського котла».

4. «Етнічний Ренесанс» та його теоретичні й практично-політичні наслідки.

5. Мультікультуралізм: теорія та драматична практика.

6. Сучасні тенденції існування етносфери.

2

5 Тема 5. Етнос як суб’єкт сучасного соціального та політичного простору.

1.Процеси глобалізації та стан етносфери: ставлення до етносу як до

«переробленого матеріалу».

2.Сучасна світова картина етнічного спротиву соціальним технологіям його

«знищення».

3.Етнічна революція у СРСР у 90-ті рр. ХХ ст.: уроки та наслідки.

4.Етнічна складова військового конфлікту у Югославії та в сучасній Україні.

5.Поняття «парад суверенітетів» із точки зору етносоціології.

2

6 Тема 6. Феномен етносоціальної ієрархії у світі.

1.Напрямки активності етносу як функціональної організації.

2.Роль та функції етнічної культури у стратегії соціальної дінамики етносу.

3.Внутрішня організація етносу як головний ресурс міжетнічного змагання.

4.Проблеми культурного діалогу. Культурний кордон.

5.Етнічні кордони у сучасному соціально-політичному просторі. Теорія

соціокультурних систем Д.Николаєнко.

2

7 Тема 7. Етнополітичні стратегії. Етнос як народ. Етнос та нація.

1. Концепція рівнів міжетнічного відбору (О.Внутских).

2. Суб’єктність етносу як основа процесів його адаптації до соціальних змін.

3. Проблема зникнення етносів та проблема впливу людини на біосферу.

4. Відомі стратегії збереження етнокультурного середовища: їх недоліки та

переваги. Етнос-лідер.

5.Наукова проблема розмежування понять етносу та нації.

2

8 Тема 8. Етносоціальні процеси в Україні.

1. Принцип внутрішньої соціальної організованості етносу у контексті історії

українського етносу.

2. Українська етнологічна спадщина про причини складності етносоціальної

історії українців.

3. Раціональні практики зміни конфігурації регіональной етнічної суб’єктної

бази в Україні.

4. Проблеми етносоціальних відносин в Україні.

5. Соціальна дистанція у міжетнічних відносинах. Змішані шлюби.

2

9 Тема 9. Ефективне управління етносоціальними процесами.

1. Управління як наукова проблема: чи існує можливість управління

етнічними процесами.

2. Влада та історичний «алгоритм існування» певного етнічного середовища.

3. Влада та етнічна еліта: досвід взаємовідносин в Україні.

4. Етнос як суб’єкт – фундамент соціального та економічного розвитку

території (регіону), країни.

2

Усього 20

6. Самостійна робота.

Самостійна робота передбачає опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу по

кожній темі та навчальної літератури (з переліку рекомендованої викладачем). Загалом на

самостійну роботу разом із підготовкою до складання модульного контролю передбачено 30

годин.

№

з/п Тема

Кількість

годин

Змістовий модуль 1. Теоретичні засади знання про етнічну сферу людського буття

1

Тема 1. Етносоціологія як наука та навчальна дисципліна, її зв’язок із

іншими науками про етноси.

1. Визначте соціальні та наукові фактори появи нової галузі знання – етносоціології.

2

2

Тема 2. Ч. І., Ч. ІІ. Формування етносоціального знання в Західній Європі та

Російській імперії. Етнічні знання у радянськи часи. Українська етнологічна

думка у складі російської етнології. Розвиток етносоціальних знань за часів

незалежності України.

1. Виберіть найбільш відомі концепти та теоретичні уявлення про етносоціальні

проблеми в етнологічній науці в Західній Європі та Російській імперії (разом із

українськими дослідниками).

2. Наведіть приклади розвитку етносоціології в Україні.

4

3. Тема 3. Основні етнологічні концепції та теорії.

1. Назвіть приз віща дослідників, країну їх походження, головні тези їх наукових

праць про етносоціальну сферу життя людини.

2

4.

Тема 4. Етногенез як міждисциплінарна проблема. Проблеми українського

етногенезу.

1. Назвіть не менш як 10 наукових дисциплін, які досліджують процес етногенезу.

2. Назвіть етнічні спільноти, яки долучені до українського етногенезу.

1

5. Тема 5. Етнос як соціальна та культурна організація.

1. Поясніть переваги уявлення про етнос як організацію. 1

Змістовий модуль 2. Етносфера в епоху глобалізації

6 Тема 6. Етнічна мозаїчність людства та критерії класифікації етнічних

спільнот.

1. Згадайте класифікації етнічних спільнот та їх критерії.

2

7

Тема 7. «Етнічний Ренесанс» та його наслідки.

1. Обоснуйте соціальні засади прояву етнічного соціального вибуху в другій пол.

ХХ ст.

2. Поясніть внутрішньо етнічні фактори етнічного «неспокою» практично на усіх

континентах.

4

8 Тема 8. Етнос як суб’єкт сучасного соціального простору.

1. Сутність поняття «суб’єкт соціальний». Які ознаки етносу дозволяють

застосовувати до нього таке визначення як «суб’єкт соціальний».

2

9 Тема 9. Етносоціальні процеси у світі.

1. Проаналізуйте етносоціальні процеси, відомі вам із ЗМІ: регіональні, у країні.

2. Чи є схожість у перебігу етносоціальних процесів у вашій країні та у сусідній.

4

10 Тема 10. Етнополітичні стратегії. Етнос як народ. Етнос та нація.

1. Чи існує стратегія у етносу як функціональної організації? Які її ознаки? 3

11 Тема 11. Етносоціальні процеси в Україні.

1. Етноси України, їх сучасний стан та соціальна активність/неактивність 3

12 Тема 12. Ефективне управління етносоціальними процесами.

1. Етнос та управління. Закономірності функціонування етноспільнот. 2

Разом 30

7. Індивідуальні завдання

Індивідуальним науково-дослідним завданням для студентів є опрацювання та

висвітлення проблем з соціології етносу у фаховій періодиці та наукових монографіях.

Підсумковий аналіз має бути поданий у вигляді реферату-доповіді як розв’язання

конкретної проблеми. Цінним є обґрунтування особистої думки із допомогою доробок

відомих дослідників, сучасних експертів.

Рекомендований обсяг реферату – 10-12 сторінок формату А-4.

Реферат повинен містити таки частини як Зміст, Вступ, Основну частину, Висновки.

Використана література.

Вступна частина повинна містити обґрунтування актуальності теми, постановку

проблеми, формулювання завдань, зазначення методів дослідження проблеми, аналіз

джерел, на основі яких підготовлений реферат.

Основна частина включає аналіз, коментарі, факти, логічну аргументацію власної

позиції. Висновки – це короткі підсумки проведеного дослідження.

В роботі обов’язково повинні бути посилання на джерела, які використовував автор.

В цілому змістову структуру реферату можна узагальнити наступним чином:

короткий зміст (анотація) – 150-200 знаків; ключові слова; вступ; основна частина;

висновки.

В оцінюванні будуть враховані: актуальність та чітке формулювання проблеми;

повнота висвітлення проблеми та її розв'язання відомими авторами; аргументація за і

проти; грамотність оформлення (ДСТУ).

Тематика індивідуальних завдань

1. Етнологія та етносоціологія: співвідношення та взаємодія.

2. Тенденції розвитку сучасної науки про етноси в Україні.

3. Підходи до визначення поняття «етнос» в західноєвропейській етнології та в

Україні.

4. Загальне та особливе в становленні закордонної та вітчизняної етнології.

5. Новітні концепції в етнології як розв’язання наукової кризи кінця ХХ ст.

6. Складові популярності вчення Л. Гумильова про етногенез та етносферу.

7. Сучасні етнологічні концепції західних наукових шкіл (кінець ХХ – поч. ХХІ ст.).

8. Історичні процеси формування етнічної карти світу.

9. Історичні форми спільності людей в етнографії, етнології, етносоціології.

10. Антропологічний склад українців (у працях українських дослідників).

11. Етногенез як наукова проблема. Структура етносу.

12. Етногенез українців: сучасний стан проблематики.

13. Головні тези вчення Л. Гумильова про етногенез та етносферу.

14. Соціальні практики під час становлення та формування етносу.

15. Сучасні наукові уявлення про зв'язок психіки та культури.

16. Сучасні визначення поняття етнічності.

17. Наукова проблема визначення етносу.

18. Особливості етнічних образів, ментальності та характеру українців (Б. Савчук та

ін.)

19. Етнічні локальні культурні практики та вірування (Б. Савчук та ін.).

20. Наукова проблема: етноси та їх діаспори ( С. Лур’є та ін.).

21. Методологічні проблеми дослідження етнічних процесів (С. Лурьє та ін.).

22. Етнокультурні та етносоціальні процеси під час глобалізація світу.

23. Етносоціологія як відгук на проблеми етнічного стану у сучасному світі.

24. Становлення української етносоціології та її сучасний стан.

25. Народження української нації: проблеми та перспективи із точки зору

етносоціології.

26. Критерії історичного «змагання» між етнічними спільнотами.

27. Етнічні конфлікти в Україні та сусідніх державах із точки зору етносоціології.

28. Росіяни в Україні: соціальний статус, самопочуття, процес інтеграції в українську

націю (Арбєніна та ін.)

29. Етнічна та мовна структура населення України.

30. Шкала соціальної дистанції в дослідженні міжетнічних стосунків.

8. Питання для підсумкового контролю.

1. Об'єкт і предмет етнології.

2. Співвідношення етнографії, етнології та етносоціології.

3. Проблема визначення предмету етнографії, етнології та етносоціології..

4. Джерела й методи дослідження наук про етноси.

5. Основні досягнення дескриптивного періоду розвитку знання про етноси.

6. Основні етапи розвитку етнології.

7. Науково-методологічні напрямки в етнології наприкінці XIX – I-й половині XX ст.

8. Сучасна етнологія, її проблематика та зв'язок із іншими науками.

9. Етапи становлення української етнології.

10. Поняття «етнос», проблеми визначення його змісту.

11. Структура етносу як наукова проблема.

12. Етногенез як наукова проблема.

13. Особливості етногенезу слов'ян.

14. Український етногенез, його дослідники.

15. Взаємозв'язок психіки та культури.

16. Психічні процеси як джерело створення людиною інтерсуб'єктивного локального

середовищу.

17. Поняття ментальності в сучасній етнології.

18. Особливості психічного складу етнофорів.

19. Українська ментальність та чинники її формування.

20. Наукова класифікація в етнології.

21. Антропологічна класифікація.

22. Лінгвістична класифікація народів.

23. Язикова родина. Найбільш представницькі (за чисельністю носіїв).

24. Теорія та практика етнокультурної взаємодії.

25. Поняття господарсько-культурного типу.

26. Основні риси й особливості традиційної культури.

27. Регіональна етнологія як новий науковий напрямок.

28. Географічна класифікація народів.

29. Європейська колонізація: причини та наслідки із точки зору етносоціології.

30. Слов'янські народи у Європі.

31. Етнос та діаспори.

32. Предмет і метод етносоціології.

33. Структура, задачі, функції етносоціології.

34. Основні поняття етносоціології.

35. Поняття етнічності та його концепціалізація.

36. Расово-біологічні трактування етносу і нації.

37. Конструктивізм і інструменталізм як новітні ідеї в етносоціології.

38. Етносоціальні процеси, їх типи.

39. Етно-національні питання в роботах П.А.Сорокіна.

40. Поняття етносу, нації, класу: коректність використання в етносоціології.

41. Етнічна стратифікація, її соціально-структурні і психологічні фактори.

42. Поняття етнічна і національна меншість.

43. Сутність і форми соціокультурної адаптації.

44. Основні стратегії етносів та етнофорів у міжетнічних комунікаціях.

45. Етнічна ідентичність як наукова проблема.

46. Етноцентризм - фобія чи закономірність поведінки людини.

47. Гомологія структури етносу як основа його гуманістичного потенціалу.

48. Теорія та практика міжетнічної толерантності.

49. Фактори міжетнічної ворожнечі. «Змагання» етносів.

50. Структурно-функціональний підхід у трактуванні причин міжетнічних конфліктів.

51. «Політизована етнічність» (Дж.Ротшильд).

52. Цивілізаційна концепція конфліктів між народами (С.Хантингтон).

53. Релігійно-конфесіональний фактор у етнічних конфліктах.

54. Концепція «внутрішнього колоніалізму» та її сучасна практика.

55. Концепція «конфлікту цінностей» та її сучасна практика.

56. Концепція мультукультуралізму. Її недоліки у практиці європейських країн.

57. Геополітичні фактори етнічних проблем.

58. Джерела і типологія етносепаратизму.

59. Політична влада як джерело етносоціальних проблем.

60. Етносоціологія про перспективи існування етносу.

9. Форма підсумкового контролю успішності навчання - залік. Студенти мають можливість не складати залік, отримавши за семестр не менше 75

балів.

10. Методи та засоби діагностики успішності навчання.

Під час вивчення курсу передбачається застосування активних методик організації

навчального процесу на основі проблемно-пошукового методу при читанні лекцій і

проведенні семінарських занять.

а) поточний контроль за роботою та рівнем знань та вмінь через усне та

письмове опитування;

а) письмові контрольні та самостійні роботи;

б) тестові завдання;

в) співбесіди на консультаціях;

11. Розподіл балів.

Поточний контроль

(мах - 40 балів)

Модульний контроль

(мах - 60 балів)

Загальна

кількість

балів Модуль 1 Модуль 2

Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 МКР 1 МКР 2

15 балів як середнє

арифм.

+ 5 балів за активність

15 балів як середнє

арифм.

+ 5 балів за активність

20 40 100

До поточної модульної оцінки додаються бали за активну навчальну діяльність

протягом семестру:

- 5 балів додаються, якщо на 75% практичних занять студент отримав позитивну

оцінку або важливі доповнення;

- 3 бали додаються, якщо на 25 % практичних занять студент отримав позитивну

оцінку або доповнення.

Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів на практичних заняттях

Рівні

навчальних

досягнень

Оцінка в

балах (за 12-

бальною

шкалою)

Критерії оцінювання

Початковий

(понятійний)

1 Студент володіє навчальним матеріалом на рівні засвоєння

окремих термінів, фактів без зв'язку між ними; відповідає на

запитання, які потребують відповіді «так» чи «ні»

2 Студент мало усвідомлює мету навчально-пізнавальної

діяльності, робить спробу знайти способи дій, розповісти суть

заданого, проте відповідає лише за допомогою викладача на рівні

«так» чи «ні», може самостійно знайти в підручнику відповідь

3 Студент намагається аналізувати на основі побутових знань і

навичок; виявляє окремі властивості, спроби виконання вправ, дій

репродуктивного характеру, за допомогою викладача робить прості

розрахунки за готовим алгоритмом

Середній

(репродуктив

ний)

4 Студент володіє початковими знаннями, знає близько

половини навчального матеріалу, здатний відтворити його відповідно

до тексту підручника або пояснень викладача, провести за зразком

економічні розрахунки; слабо орієнтується у поняттях, визначеннях,

самостійне опрацювання навчального матеріалу викликає значні

труднощі

5 Студент знає більше половини навчального матеріалу, розуміє

сутність предмета, може дати визначення економічних понять,

категорій, однак із помилками, впевнено працювати з підручником,

самостійно оволодіти частиною навчального матеріалу; робить прості

розрахунки за алгоритмом, але висновки не логічні, не послідовні

6 Студент розуміє основні положення навчального матеріалу,

може поверхово аналізувати події, економічні ситуації, робить певні

висновки; відповідь може бути правильною, проте недостатньо

осмисленою, самостійно відтворює більшу частину матеріалу; вміє

застосовувати знання під час розв'язування розрахункових завдань за

алгоритмом, користуватися додатковими джерелами

Достатній

(алгоритмічн

о-дієвий)

7 Студент правильно і логічно відтворює навчальний матеріал,

розуміє основоположні теорії і факти, встановлює причинно-

наслідкові зв'язки між ними, вміє наводити свої власні приклади на

підтвердження певних думок, застосовувати теоретичні знання у

стандартних ситуаціях; за допомогою викладача може скласти план

реферату, виконати його і правильно оформити, самостійно

користуватися додатковими джереламb, правильно використовувати

термінологію, скласти прості таблиці, схеми

8 Знання студента досить повні, він вільно застосовує вивчений

матеріал у стандартних ситуаціях, логічно висвітлює суспільні події в

державі і за рубежем, вміє аналізувати, робити висновки до

економічних розрахунків; відповідь його повна, логічна, обґрунтована,

однак із деякими неточностями; вміє самостійно працювати, може

підготувати реферат і захистити його положення

9 Студент вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує

економічні знання у дещо змінених ситуаціях, вміє аналізувати і

систематизувати інформацію, робить аналітичні висновки,

використовує загальновідомі докази у власній аргументації, чітко

тлумачить економічні поняття, формулювання законів, нормативних

документів, може самостійно опрацювати матеріал, виконує прості

творчі завдання; має сформовані типові навички

Високий

(творчий

професійний)

10 Студент володіє глибокими і міцними знаннями та

використовує їх у нестандартних умовах, ситуаціях; може визначати

тенденції та суперечності процесів; робить аргументовані висновки,

практично оцінює окремі нові факти, явища, процеси, самостійно

визначає мету власної діяльності; розв'язує творчі завдання, може

сприймати іншу позицію як альтернативну, знає суміжні дисципліни,

використовує знання, аналізуючи економічні явища

11 Студент володіє узагальненими знаннями з предмета,

аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях, уміє

знаходити джерела інформації та аналізувати їх, ставити і розв'язувати

проблеми, застосовувати вивчений матеріал для власних

аргументованих суджень у практичній діяльності (диспути, дискусії,

круглі столи), спроможний за допомогою викладача підготувати

виступ на студентську наукову конференцію, самостійно вивчити

матеріал, визначити програму своєї пізнавальної діяльності, знаходити

інформацію в газетах, журналах, публікаціях, Інтернеті,

мультимедійних програмах тощо, оцінювати економічні явища в

суспільстві, виявляє свою життєву позицію

12 Студент має системні, дієві знання, виявляє неординарні творчі

здібності у навчальній діяльності, використовує широкий арсенал

засобів доказів своєї думки, розв'язує складні проблемні завдання,

схильний до системно-наукового аналізу та прогнозу явищ; уміє

ставити і розв'язувати проблеми, самостійно здобувати і

використовувати інформацію, виявляє власне ставлення до неї,

виконує науково-дослідну роботу, логічно та творчо викладає матеріал

в усній та письмовій формі; розвиває свої здібності й нахили;

використовує Інтернет, моделює економічні ситуації в нестандартних

умовах

Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів на контрольних роботах 1 бал – студент може розрізняти об’єкт навчання і відтворити деякі його елементи,

мало усвідомлює мету навчально-пізнавальної діяльності.

2 бали – студент фрагментарно відтворює незначну частину навчального

матеріалу, має не чіткі уявлення про об’єкт навчання, виявляє здатність елементарно

викладати думку, може відтворити кілька термінів, явищ, без зв’язку між ними; повинен

вибрати вільний варіант відповіді.

4 бали – студент має початковий рівень знань; знає близько половини навчального

матеріалу; здатний відтворити його відповідно до тексту підручника або пояснень

викладача, повторити за зразком певну дію, описує явища, процеси без пояснень причин;

за допомогою викладача здатен відтворити їх послідовність, слабко орієнтуються в

поняттях, має фрагментарні навики в роботі з підручником, самостійне опрацювання

навчального матеріалу викликає значні труднощі, здатен давати відповіді на прості,

стандартні запитання, виявляє інтерес до навчального матеріалу.

6 балів – Студент знає більше половини навчального матеріалу, розуміє основний

навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять,

сформулювати правило, здатен відтворити його з помилками та неточностями, має стійкі

навики роботи з текстом підручника, може самостійно оволодіти більшою частиною

заданого матеріалу, формулює поняття, наводить приклади, знає основні дати,

орієнтується в хронології, підтверджує висловлене судження одним-двома аргументами;

здатен використовувати наочні матеріали; відповіді непослідовні та нелогічні.

8 балів – студент виявляє знання і розуміння основних положень навчального

матеріалу, може поверхово аналізувати події, процеси, явища і робити певні висновки;

відповідь його правильна, але недостатньо осмислена; самостійно відтворює більшу

частину навчального матеріалу; відповідає за планом, висловлює власну думку щодо

теми, вміє застосовувати знання при розв’язуванні задач за зразком; користується

додатковими джерелами.

10 балів – студент правильно і логічно відтворює навчальний матеріал, розуміє

основоположні теорії і факти, встановлює причинно-наслідкові зв’язки між ними; уміє

наводити окремі власні приклади та підтвердження певних думок, застосовувати вивчений

матеріал у стандартних ситуаціях; самостійно користується додатковими джерелами;

частково контролює власні навчальні дії; правильно використовує термінологію; складає

таблиці та схеми.

12 балів – знання студента є достатньо повними, він вільно застосовує вивчений

матеріал у стандартних ситуаціях, логічно висвітлює події з точки зору смислового

взаємозв’язку, уміє аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежності між

явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь

повна, логічна, обґрунтована, але з деякими неточностями.

14 балів – студент вільно володіє навчальним матеріалом, застосовує знання в

дещо змінених ситуаціях, уміє аналізувати і систематизувати інформацію, використовує

загальновідомі докази у власній аргументації; висловлює стандартну аргументацію при

оцінці дій, процесів, явищ; чітко тлумачить поняття; здатен до самостійного опрацювання

навчального матеріалу.

16 балів – студент володіє глибокими і міцними знаннями, здатний

використовувати їх у нестандартних ситуаціях; може визначати тенденції та протиріччя

процесів; робить аргументовані висновки; критично оцінює окремі нові факти, явища,

ідеї; використовує додаткові джерела та матеріали; самостійно визначає окремі цілі

власної навчальної діяльності; вирішує творчі завдання; відрізняє упереджену інформацію

від об’єктивної; здатен сприйняти іншу позицію як альтернативну.

18 балів – студент володіє узагальненими поняттями з предмета, аргументовано

використовує їх у нестандартних ситуаціях, уміє знаходити джерело інформації та

аналізувати її, ставити і розв’язувати проблеми, самостійно оцінює різноманітні життєві

явища і факти, виявляючи особисту позицію щодо них.

20 балів – студент має системні, дієві знання, виявляє неординарні творчі

здібності у навчальній діяльності, користується широким арсеналом засобів-доказів своєї

думки, вирішує складні проблемні завдання, схильний до системно-наукового аналізу та

прогнозу явищ; вміє ставити і розв’язувати проблеми, самостійно здобувати і

використовувати інформацію, виявляє власне ставлення до неї; самостійно виконує

науково-дослідну роботу; логічно і творчо викладає матеріал письмовій формі; розвиває

свої обдарування та нахили.

Шкала оцінювання (національна та ECTS)

Сума балів

за всі види навчальної

діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену,

курсової роботи

(проекту),

практики

для заліку

90 – 100 A Відмінно Зараховано

82 – 89 B Добре

75 - 81 C

67 -74 D Задовільно

60 - 66 E

1 – 59 Fx Незадовільно

Незараховано

(з можливістю

повторного складання)

12. Рекомендована література.

1. Арутюнян Ю.В., Дробижева Л.М., Сусоколов А.А. Этносоциология [Текст]

/Ю.В.Арутюнян. – М.: Аспект-Пресс, 1999. – 271 с.

2. Балибар Э. Валлерстайн И. Раса, нація, класс. Двусмысленные идентичности

[Текст] /Э.Балибар. – М.: Логос-Альтера, Ессе Ноmo. 2003. – 272 с.

3. Баран В.Д., Козак Д.Н., Терпиловський Р.В. Походження слов’ян [Текст] /В.Баран. –

К., 1991.

4. Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса [Текст] / Ю.Бромлей. – М., 1983.

5. Бистрицький Є. Кордони проходять всередині нас [Электронный ресурс]/

Є. Бистрицький – Режим доступа : http://bystrytsky.org/svoboda10.htm.

6. Вівчарик М. М. Україна: від етносу до нації: Навч. посіб. [Текст] / К.: Вища шк., 2004.

7. Грушевський М. Історія України-Руси [Текст] /М. Грушевський. – К., 1991.

8. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли [Текст] /Л. Гумилев – Л., 1989.

9. Гумилев Л.Н. Этносфера: История людей и история природы [Текст] /Л. Гумилев –

М.: Экопрос, 1993. – 544 с.

10. Данилевский Н.Я. Взгляд на культурне и политические отношения славянского

мира к Германо-Романскому [Текст] /Н. Данилевский. – М.: ЭКСМО «Алгоритм», 2003.

– 642 с.

11. Дністрянський М.С. Кордони України [Текст] /М. Дністрянський. – Львів, 1992.

12. Дробижева Л.М. Этнополитические конфликты. Причины и типология

[Текст] // Л. Дробижева. Россия сегодня: трудные поиски свободы. – М., 1993.

13. Емельянова Ю.П. Этнос в социокультурной реальности [Текст] /Ю.Емельянова. –

Севастополь: СевНТУ, 2012. – 456 с.

14. Етнографія України [Текст] / Навч. посібник / За ред. Макарчика С.Л. – Львів: Світ,

1994.

15. Етно-національна структура українського суспільства [Текст] / Довідник / Ред.: В.Б.

Євтух, В.П. Трощинський, К.Ю. Галушко та інші – Київ.: Наукова думка, 2004. –

344 с.

16. Етносоціологія [Текст] : навч. посібник / В. Л. Арбєніна ; Харківський національний ун-т

ім. В.Н.Каразіна. – Вид. 2-ге, доповн. і перероб. – Х. : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2007. – 315 с.

17. Євтух В.Б. Етносоціологія. Довідник [Текст] / В. Євтух. – Нац.пед.ун-т ім.. М.П.

Драгоманова, ін-т етнічних, регіональних та діаспорознавчих студій, Центр

етноглобалістики. – К. Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2011, – 205 с.

18. Євтух В.В. Етносоціологія. Етнічна динаміка українського суспільства [Текст] / В.

Євтух. – К., Знання, 2007.

19. Здравомыслов А.Г. Межнациональные конфликты в постсоветском

пространстве. М., 1997.

20. Касьянов Г.В. Теорії нації та націоналізму: Монографія [Текст] / Г. Касьянов. – К.:

Либідь,1999.

21. Кафарський В.І., Савчук Б.П. Етнологія. Підручник [Текст] / В. Кафарський. – К.:

Центр навч. Літератури. 2006. – 432 с.

22. Ковальчук О.В. Українське народознавство [Текст] / О.Ковальчук. – К., 1992.

23. Константинова С.С. Этнология. Конспект лекций [Текст] / С. Константинова. –

Ростов н/Д: «Феникс», 2005. – 176 с.

24. Коршук Р.М. Етнополітологія [Текст] /Р.Коршук. Навчальний посібник. – К.: Алерта,

2011. – 200 с.

25. Крип’якевич І. Історія української культури [Текст] / І. Крип’якевич. – К., 1994.

26. Культура і побут населення України [Текст] / За ред. В.І. Наулка. Вид. 2-е,

перероб. і доп. К., 1993.

27. Мнацаканян М.О. Этносоциология: нации, национальная психология и

межнациональные конфликты [Текст] / М. Мнацаканян. – М., 1998.

28. Налчаджян А.А. Этногенез и ассимиляция [Текст] / А. Налчаджян. – М.: «Когито-

Центр», 2004.

29. Нации и национализм [Текст] / Б. Андерсен, О. Бауэр, М. Хрох и др.; Пер с англ. и

нем. – М.: Праксис, 2002. – 416 с.

30. Нельга О. В. Теорія етносу: курс лекцій [Текст] / О. В. Нельга. – К.: Тандем, 1997. –

368 с.

31. Перепелкин Л.З, Соколовский С.В. [Текст] / Л.Перепелкин. – Новосибирск,1995.

32. Півтора Г.П. Походження українців, росіян, білорусів та їх мов [Текст] / Г. Півтора.

– К.: ВЦ Академія, 2001.

33. Савчук Б., Українська етнологія: Навч. посібник [Текст] / Б. Савчук. – Івано-

Франківськ: Лілея-НВ, 2004. – 560с.

34. Сикевич З.В. Социология и психология национальных отношений: Учеб. пос.

[Текст] / З.Сикевич. – СПб.:Изд- во Михайлова В.А., 1999.

35. Степико М. Буття етносу: витоки, сучасність, перспективи (філософсько-

методологічний аналіз) [Текст] / М. Степико. – К. : Товариство «Знання», 1998.

36. Татунц С.А. Этносоциология: Учеб. пособие [Текст] / С. Татунц. – М., 1999.

37. Тиводар М. Етнологія. Навч. посібник [Текст] / М. Тиводар. – Львів: Світ, 2004.

38. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций [Текст] / С. Хантингтон. – М.: ООО

«Издательство АСТ», 2003. – 603 с.Хардт М., Негри А. Империя. – М.: Праксис,

2004. – 440 с.

39. Черниш Н. Й. Соціологія: Курс лекцій [Текст] / Н.Й. Черниш. – Львів: Вид-во

Львівської Богословської Академії. – 1998. - 362 с.

40. Юрій М.Ф. Етнологія: Навчальний посібник [Текст] / М. Юрій. – К.: Дакор, 2006. –

360с.