Незалежна газета.Засновник і редактор

Юрій Шеляженко.№ 11 (49)

30 листопада 2012 рокуГаряча лінія: (097) 317-93-26

E-mail: say@truth.in.uaСайт: www.truth.in.ua

Передплачуйте газету “Правдошукач” в усіх поштових відділеннях України! Передплатний індекс 49608. Вартість 2,24 грн./міс.

Розум переможе!

Початок нового політичного сезону після виборівне приніс несподіванок. У нехитрих виступах політиківзабагато дешевого популізму, шумних гасел длявідволікання уваги від ціннісної й стратегічної порожнечі.

І політики, і (суто теоретично) покликаніконтролювати владу “громадянське суспільство” й ЗМІманіпулюють стереотипами та забобонами народної маси,ганьблять розум та індивідуальність, воюють з людськоювірою у себе. Суспільству нав'язується абсурдна картинасвіту, в якій нема місця самостійно мислячим людям:торжествує тупа лояльність та тупа конфліктність.Показово, що всі 22 партії з виборчого бюлетеня,включаючи й 5-х переможців виборів, “відповіли”мовчанкою на листи з пропозицією офіційно підтвердитисвою прихильність цінностям суверенітету особистості.

Популісти всіх відтінків завоювали купудепутатських мандатів під шарманку двох простих, яксвист, мелодій.

По-перше, це марш тоталітаризму: “совєцького” чинаціонального. По-друге, це фанфари найсильнішому(правлячій партії, конкретному чемпіону світу з боксу абоабстрактному "народу", який, мовляв, нарощує м'язи, щобнабити пику олігархам з помсти за свої злидні). Те, що такийпорядок денний не для розумних – ясно, як Божий день.Отже, його прийняття аудиторією показує катастрофічний

занепад «колективного розуму» української нації.Посилення домінування популістів у суспільстві є

викликом для нас, поціновувачів розуму. Адже популістине терплять занадто розумних і схильні поливати брудомвсе, що їм не зрозуміло. У війні за статус найсильнішоговони “усуватимуть перешкоди” - дискредитуватимуть всіпомітні плоди розуму в інформаційному просторі, політиці,релігії, праві, науці, культурі.

Кожна розумна людина зараз стоїть перед вибором:переметнутися на бік популістів або захищати розум.Популістам потрібні невибагливі фахівці-циніки з низькимморальним самоконтролем – організатори, пропагандисти,майстерні обманщики. Захищати розум непопулярно, алезрештою можливо і вигідно за будь-яких умов, навіть запанування популістів. Стратегічна задача всіх розумнихлюдей – збільшувати коефіцієнт інтелекту суспільства. Якщопопулісти вважають, що наша роль – жертвенно витиратиїхні соплі, ми маємо доводити, що здатні на більше. Мимаємо вирощувати розумних людей навколо себе,умовляти друзів мислити самостійно, творити добро, неходити на зборища популістів, ігнорувати їхню пропаганду;не втрачати часу дарма "як всі", не бути рабами своїх потребта емоцій. Від наших зусиль залежить не тільки виживанняукраїнського народу, а й збереження всієї людськоїцивілізації.

Відкритий лист назахист презумпціїневинуватостіСтрілянина в тумані«стабільності»Мовна політикарежиму Януковича –антиконституційнаЗачем темнит судьяМаслак?Якість журналістикиМедіа-профспілкапоскаржилася насуддю, яка вигналажурналістаЄвген Сігал:«Законопроект пропродовольчу безпекувивчається»Харьковские школыполучиликомпьютерные классыот ЯнуковичаСергей Терехин:«Монетарнойполитикой управляюттакие же безумцы, каки 20 лет назад»Андрій Павловський:«Покращення» відЯнуковичазавершилось...»Попри залякування іпобиття, опозиціонерВалерій Кальченкопродовжуватимевикривати бандитськувладуОколо СирииУкраина для “честных”“Общественноеживотное”

у випуску:2

3

4

5

6

7

8

2 Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠11 (49) â³ä 30 ëèñòîïàäà 2012 ðîêóÒð è á ó í à

Конгрес СШАОрганізація Об'єднаних Націй

Рада ЄвропиЄвропейський Парламент

Європейська КомісіяКоординаційна рада генеральних прокурорів

держав-учасниць СНДПосольство Федеративної Республіки

Німеччина в УкраїніПосольство США в Україні

Відкритий лист

Глибокошановані представники міжнароднихорганізацій та інституцій!

05 жовтня 2012 року Генеральна прокуратураУкраїни оприлюднила відкритий лист першого заступникаГенерального прокурора, державного радника юстиціїпершого класу Рената Равелійовича Кузьміна до КонгресуСША як відповідь на вимогу Сенату звільнити екс-прем'ераЮлію Тимошенко з-під варти та на звернення НижньоїПалати Конгресу до Організації з безпеки і співробітництвав Європі (ОБСЄ) надавати "спільний всебічнийдипломатичний натиск" на діючу владу в Україні з метоюзвільнення Тимошенко.

Вважаємо своїм обов'язком, як народні депутатиУкраїни - члени українського парламенту, і, перш за все, якгромадяни України, висловити свою недовіру та протестпублічним діям першого заступника Генеральногопрокурора України Р. Кузьміна стосовно його листа доКонгресу США, в якому Р. Кузьмін, всупереч своїмпрагненням до демократії, патріотизму, справедливості,про які він так гучно наголошує у своєму листі, повністюнівелював та порушив основні підвалини міжнароднихправових приписів в частині загальновизнаних прав тасвобод людини. У листі першого заступника Генеральногопрокурора України зазначено: «І у випадку пані Тимошенковстановили істину. Прохання Сенату припинити пошукиістини у справі про вбивство чотирьох осіб призвело доспантеличення та розчарування більшості нашогосуспільства.

... Якщо ми підемо на це (припинимо розслідуваннявбивства 4-х осіб, в якому обвинувачується п. Ю.Тимошенко, - прим. авт.), ми скоїмо ще один злочин,демонструючи новому поколінню, що політик, який досягуспіху, може незаконно вчиняти злочинні дії, у тому числівбивства.

...Я не можу уявити собі, наприклад, що Сенат СШАможе вимагати від США припинити розслідування вбивствгромадян 11 вересня 2001 року лише тому, що прокурорвстановив причетність опозиційного політика до цьогожахливого злочину. Я не можу собі уявити, що Сенат США заналогічних причин може вимагати у Швеції припинитирозслідування кримінальної справи про вбивство Прем'єр-міністра Улофа Пальме. Сенат явно не припинить і пошуклідерів Аль-Каїди. І тому я не розумію, чому Сенатрекомендує Україні припинити розслідування вбивствачотирьох осіб.

... Юлія Тимошенко нанесла Україні важкого,можливо, непоправного збитку, який відзначився наморальному стані нації.

... Я сподіваюся, що мій лист спонукає Васповернутися до резолюції по Україні, вже озброївшисьфактами.

Бажаю Вам і Вашій країні успіхів».Перший заступник Генерального прокурора

України Р. Кузьмін у своєму листі до Конгресу США стосовноп. Юлії Тимошенко не лише порушив презумпціюневинуватості особи, встановлену міжнародним танаціональним законодавством, а й принизив честь і гідністьлюдини, що є неприпустимим та суперечить вимогам низкиміжнародно-правових актів, ратифікованих Україною.

Р. Кузьмін - перший заступник Генеральногопрокурора України, латентно прирівнює Юлію Тимошенкодо терористів, у тому числі лідерів Аль-Каїди - однієї знайбільших ультрарадикальних міжнароднихтерористичних організацій.

Такі публічні заяви першого заступникаГенерального прокурора України Р. Кузьміна, який повиненбути взірцем дотримання визнаних міжнароднимиорганізаціями та спільнотами загальних принципівміжнародного права, вимог чинного законодавства, єтакими, що дискредитують Україну та паплюжать її іміджне лише на національному, а й на міжнародному рівні.

З прикрістю доводимо до Вашого відома, що діїіснуючої української влади щодо порушення презумпціїневинуватості та, як наслідок, приниження честі та гідностілюдей, особливо опозиційного політика - Ю. Тимошенко, єнепоодинокими.

Зокрема 13 червня 2012 року Президент УкраїниВіктор Янукович у виданні «Bloomberg» заявив: «Злочини,скоєні у різних кримінальних справах, були вчинені заучасті Тимошенко. Це не секрет для всього світу - цесталося. Включаючи вбивство Щербаня. Там були мотиви.».Такими висловами Президент України В. Янукович винісвідповідний вердикт, перебравши на себеповноваження правоохоронних органів та суду.

Загальновизнаними є норми права, згідно з якимиособа, яка обвинувачується у вчиненні злочину, вважаєтьсяневинуватою, доки її вину не буде встановлено увизначеному законом порядку. Такі норми передбачені уратифікованих Україною міжнародно-правових актах, щозакріпили універсальні стандарти основних прав і свобод

Відкритий лист на захистпрезумпції невинуватості

лідерів України не мас заважати їм брати активну участь уполітичному житті країни і в міжнародних зустрічах.

За словами Віоли фон Крамон, члена комітету взакордонних справах бундестагу ФРН, Німеччина вимагаєзвільнення політичних ув'язнених в Україні та надання їмправа участі в парламентських виборах в кінці жовтня.

Разом з цим, уряд Німеччини заявив, що будеготовий дати згоду на підписання парафованої Угоди проасоціацію між Євросоюзом і Україною тільки в томувипадку, якщо Київ почне робити "чіткі" і "однозначні"кроки, які підтверджуватимуть верховенство права вкраїні.

Комісар ЄС із питань розширення та Європейськоїполітики сусідства Стефан Фюле висловив своюстурбованість щодо свободи слова в Україні: «Якщо виподивитеся на індекс свободи висловлювань, Україна нездійснила прогрес, а, навпаки, впала, і це викликаєстурбованість».

Президент Ради ЄС Герман ван Ромпей заявив, щоперспективи угоди залежатимуть від політичних обставинв Україні.

Майліс Репс та Марієтта де Пурбе-Лундін зМоніторингового Комітету ПАРЄ («Комітет з дотриманняобов'язків та зобов'язань державами-членами РадиЄвропи») змальовують вкрай похмуру картину реальноїситуації з верховенством права в Україні, в першу чергу -на прикладі кримінального переслідування членівколишнього уряду.

Комісар Ради Європи з прав людини ТомасХаммерберг оприлюднив доповідь по Україні (лютий 2012року), якою підкреслено значні недоліки функціонуванняукраїнської системи правосуддя та наслідки цього длядотримання прав людини; висловлено занепокоєннявразливістю судової системи до зовнішнього втручання, втому числі політичної природи; закликано до рішучих дійпо усуненню факторів, які роблять суддів вразливими тапослаблюють їхню незалежність, в тому числі процедурита критерії призначення та звільнення суддів, а такожзастосування дисциплінарних заходів; вказано на складВищої ради юстиції, який наразі не відповідає міжнароднимстандартам, на дисбаланс між захистом та обвинуваченнямта на випадки незаконного переслідування, залякування,інших форм тиску на адвокатів, що є порушенням прав назахист та перешкоджає ефективному служінню справіправосуддя.

На засіданні Постійного комітету ПАРЄ в Парижі 9березня 2012 року було ухвалено жорстку заяву пропогіршення ситуації з ув'язненими політиками в Україні.

Ось такими є справжні реалії України як суверенної,незалежної, демократичної, соціальної та правовоїдержави, як її високопосадовці теперішньої владипозиціонують перед міжнародною спільнотою.

Сподіваємося на Вашу подальшу підтримку уборотьбі за незалежну, демократичну, правову Україну.

Щиро висловлюємо Вам свою повагу.З найкращими побажаннями,Народні депутати України Фракції «БЮТ-

Батьківшина» у Верховній Раді України А. Кожем’якін,О. Тищенко, О. Кондратюк та інші (всього 75 підписів).

людини, зокрема: Загальній декларації прав людини (п. 1ст. 11); Міжнародному пакті про громадянські і політичніправа (п. 2 ст. 14); Європейській конвенції прав людини іосновоположних свобод (п. 2 ст. 6).

Зазначені міжнародно-правові акти закріплюютьсуть та значення презумпції невинуватості як об'єктивногоправового положення у сфері кримінального судочинства,а також межі та способи інформування суспільства проскоєні злочини та осіб, які підозрюються чиобвинувачуються у їх вчиненні, представниками влади тажурналістами в медІйних засобах з дотриманнямпрезумпції невинуватості.

Міжнародні нормативно-правові акти, зазначенівище, визначають той універсальний перелік прав і свобод,який у своїй єдності має забезпечити гідну життєдіяльністьлюдини в суспільстві і який знайшов своє закріпленняпереважно в основних законах держав, що визнали названіакти, в тому числі і в Конституції України, яка є ОсновнимЗаконом України.

Презумпція невинуватості, як невід'ємна складоваосновних прав і свобод людини, задекларована статтею 62Конституції України - особа вважається невинуватою увчиненні злочину і не може бути піддана кримінальномупокаранню, доки її вину не буде доведено в законномупорядку і встановлено обвинувальним вироком суду - цеоб'єктивне правове положення, констатація і вимогаОсновного Закону України, звернена до всіх державних ігромадських формувань, посадових і службових осіб,громадян, до загальної суспільної думки.

Обвинувачений вважається невинуватим до тих пір,поки той, хто вважає його винним, на суб'єктивному рівні(слідчий, прокурор, потерпілий чи інший суб'єкт процесу)не доведе у встановленому законом порядку (тобто укримінально-процесуальній формі) його вину передналежними судом допустимими і достовірними доказами.Лише коли суд погодиться з ними, на їх основі ухвалитьобвинувальний вирок щодо обвинуваченого (в суді вінпідсудний). І лише з моменту, коли вирок суду наберезаконної сили, обвинувачений вважається винним увчиненні злочину, І лише з цього часу можна вважати іназивати його злочинцем.

Призначення презумпції невинуватості насампередполягає в тому, щоб протистояти у кримінальномусудочинстві обвинувальному ухилу, суб'єктивізму,тенденційності чи навіть свавіллю - всьому, що перетворюєкримінальне судочинство у знаряддя розправи надобвинуваченим, ототожнює обвинуваченого з винуватим,робить його фактично безправним.

Європейський суд з прав людини у своїх рішенняхнеодноразово зазначав, що допустимість доказів єпрерогативою національного права і, за загальнимправилом, саме національні суди повноважні оцінюватинадані їм докази (параграф 34 рішення у справі Тейксейраде Кастро проти Португалії від 9 червня 1998 року,параграф 54 рішення у справі Шабельника проти Українивід 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів,передбачений національним правом, має відповідатиосновним правам, визнаним Європейською Конвенцієюпро захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на вказане, обвинувачення особи увчиненні злочину не може ґрунтуватися на доказах,одержаних у результаті порушення або обмеження їїконституційних прав і свобод.

Ми звертаємося до Вас з надією на підтримку уборотьбі з безчинством, яке, на жаль, вчиняє діюча владав Україні. Українська влада наразі сконцентрована в рукахосіб, наближених до Президента, які контролюють ЗМІ,формують державні інститути у відповідності до своїхекономічних та політичних інтересів.

Політичні репресії та переслідування, які є офіційновизнаними низкою європейських країн, порушення правта гідності людей в Україні спричинили справжній вибухпротестів міжнародних регіональних спільнот, лідерівурядів іноземних країн та прикули увагу усіх провідних мас-медіа світу до такого безчинства в Україні.

Нагадаємо:9 червня 2011 р. на сесії в Страсбурзі

Європарламент висловив власну оцінку, прийнявширезолюцію про ситуацію в Україні «Справи Юлії Тимошенкота інших членів колишнього уряду». У заяві зазначено, щоЄвропарламент «стурбований зростанням вибірковогопереслідування фігур політичної опозиції в Україні, а такожзастосуванням непропорційних заходів, зокрема, увипадках Тимошенко і пана Луценка, колишнього міністравнутрішніх справ». Європарламент наголосив наважливості забезпечення прозорості розслідувань ісудових процесів, а також застеріг від будь-якоговикористання кримінального законодавства длядосягнення політичної мети. У резолюції зазначається, щотриваюче розслідування стосовно визначних політичних

3Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠11 (49) â³ä 30 ëèñòîïàäà 2012 ðîêó Òð è á ó í à

Конституційний Суд України розглядає два поданнянародних депутатів від опозиції (Сергій Соболєв, ОленаШустік, Сергій Сас та інші) щодо відповідності КонституціїУкраїни (конституційності) сумнозвісного Закону України«Про засади державної мовної політики». Поданняготувалися за ініціативою народного депутата УкраїниОлега Тищенка, який розповів газеті «Правдошукач» проосновні аргументи на користь визнання цьогоукраїножерського закону антиконституційним.

Згідно з Конституцією України якдержавоутворюючого акта Українського народудержавною мовою в Україні є українська мова; державазабезпечує всебічний розвиток і функціонуванняукраїнської мови в усіх сферах суспільного життя на всійтериторії України (частини перша, друга статті 10).Зазначена стаття Конституції України міститься у розділі І„Загальні засади“, положення якого встановлюютьстрижневі елементи суспільного ладу Українського народуі конституційного устрою Української держави, тобтодоктринальні положення державотворення. Ці положеннязакон Ківалова-Колесніченка грубо порушує.

Трагічне вбивство охоронців київськогосупермаркету «Караван» висвітило безпорадність інікчемність української міліції, особливо кричущу на тліщедрих бюджетних асигнувань. Ціла зграя лоботрясів,екіпірованих за останнім писком сучасних розшуковихтехнологій, не спромоглася відшукати і заарештуватизухвалого потрійного вбивцю. Зрештою міліцію за рукупривели до самогубця на ім’я Мазурок. Але до перебігуподій навколо цієї історії виникає багато питань, особливоз урахуванням нещирості та брехливості правоохороннихструктур.

У більшості випадків, особливо у кінофільмах,демонструється чесність і самовідданість міліціянтів, які занадто опосередкованими ознаками і прикметами, шляхомдедукції, вираховують і сценарій, і задум, і найбільшвірогідні місця перебування виконавців злочинів, де їх ізатримують, іноді ризикуючи життям. Але то в кіно…

У житті, видається, все інакше. У часи, коли всенавколо оплутано відеоспостереженням, електроннимибазами даних, інформаторами і хранителями спокою влади,міліція, СБУ, прокуратура виявляються безсилими.Спіймати одного злочинця, що залишив стільки слідів, нашаправоохоронна система виявилася нездатною. Натомість,уся ця зграя дармоїдів полюбляє хизуватися переднеозброєними громадянами на мітингах незадоволеноївладою частини населення, штучно провокуючи бійки чиінші конфлікти нібито силового протистояння, в якомупостраждалими виявляються виключно екіпіровані дозубів міліціянти, що за своєю кількістю зазвичайперевищують кількість протестуючих мирних інеозброєних людей, серед яких багато бабусь і дідусів, якістають фігурантами кримінальних справ у якостінападників.

Порядні чиновники, особливо люди військові аботакі, що очолюють інші високодисципліновані івідповідальні структури, за умов подібного ганебногорезультату своєї діяльності чи недієздатності подають увідставку. Але це не про наших можновладців, що діютьвкрай непрофесійно і нічого доброго не зробили длядержави та її простих громадян, які можуть хизуватися ізайматися виключно самолюбуванням, навішуючи собіпогони такої значущості, що й на плечах не вміщуються, таробити погрозливі, як у кам’яних пам’ятників, обличчя, що,на їх думку, має свідчити про їх особисте місіонерськепризначення. Вони, особливо у середніх та вищихешелонах корпоративної ієрархії, вже звикли дорозкішного й забезпеченого життя, маючи карт-бланш напобори з громадян, організацій, водіїв та інших категорійосіб і вже на генетичному рівні ці жирні коти не здатні, яккажуть, мишей ловити, а тим більше йти на найменшіризики, скажімо, отримати у пику у силовому протистояннібандитизму, не кажучи про щось більше.

То які ж надії покладає український «самодержець»Янукович на цих горе-вояків, які у скрутній ситуаціїпершими злиняють з поля бою? Чи не тому з такоюпоспішністю протягується проект Закону, за яким арміїдозволялося б втручатися в сутички з громадянамиУкраїни? Дикість? Але цілком реальна, бо на внутрішнівійська, мабуть, немає надії. Між тим, на армію годісподіватися, бо вона (мається на увазі командний склад)по-своєму розбещена і ні на що сьогодні не здатна. Але,якщо Верховний Головнокомандувач усе це терпить інічого не помічає, він підтверджує таким чином, що йоговсе влаштовує. А чи влаштовує це платників податків, зарахунок яких уся ця армада разом із Януковичемутримується?

Ціна такої терпимості є дуже високою. По-перше,міліція та інші силові структури не захищають громадян відзухвалого вбивці, який знаходиться серед нас, і у будь-якиймомент хтось наступний може виявитися його жертвою,тим більше, що за підозрами тих же горе-правоохоронців,

існують щонайменше п’ять нерозкритих ними вбивств ізсхожим «почерком» злочинця і його зброї. По-друге,незавершеність операції призводить до викиду вінформаційний простір великого обсягу недостовірної, аможе й провокаційної, інформації, від якої можутьстраждати невинні люди.

Скажімо, визначення Міністром МВС особизлочинця не надає впевненості в гарантованій відсутностіпомилки, бо хоч портретний збіг Ярослава Мазурка зособою на відеозаписі досить високий, проте повнаавтентичність викликає сумніви не тільки у його дружини.Під час обговорень у ЗМІ та Інтернет-просторі цієї трагічноїінформації надавалися найнегативніші оцінки роботіміліції, яка проґавила усе, що можна було проґавити, та йпродовжує у тому ж дусі. Оцінювали і спеціалісти з чималимстажем розшукової діяльності, і громадяни, які з такоюдіяльністю ніколи не зіштовхувалися, до яких можнавіднести і автора цієї статті.

Неможливо второпати: яким чином людина, щовибігла після скоєння злочину із супермаркету, на очах усотень, а може й тисяч громадян, без транспорту, без нічогомиттєво кудись зникла непоміченою? Як швидко охороначи керівництво «Каравану», маючи рації, тривожні кнопки,мобільні телефони, повідомили міліцію про злочин і якшвидко міліція на це повідомлення відреагувала? Чомумиттєво не була задіяна система «перехват», коли жоднаособа не просковзне поза увагою міліції і обладнання, якимвона екіпірована? Якщо дійсно вчинок «караванськоговбивці» був спровокований здирництвом жертв, то цевеликий урок усім здирникам, в тому числі і серед міліції.

Також виникають ще питання. Охоронці «Каравану»вивернули вбивці усі кишені і той виклав на стіл усе, окрімпістолета, який привів у дію, не маючи змоги вільнопокинути приміщення охорони. Тобто, можна ізвпевненістю констатувати, що ані паспорта, аніідентифікаційного коду, які згодом вилучено у самогубця,при ньому не було. Звідки вони з’явилися у самогубця?

Стрілянинав тумані «стабільності»

Другий факт: на кольоровій відеозйомці на місціпідбору вбивцею товарів у «Каравані» бачимо, і цепідтверджено численними коментарями, що вбивця буводягнений у зелену куртку та штани сірого кольору.Самогубцю ж Мазурка знайшли у синій куртці та штаняхкольору хакі… Виникає питання: де і яким чином мігпереодягнутися самогубця Мазурок, якщо міліціявпевнена, що це «Караванський стрілець»?

Пістолет, з якого вчинив самогубство Мазурок, і цепідтверджує міліція, не співпадає з тим, з якого булоздійснено потрійне вбивство в «Каравані». То яким чиномхоч Мазурок, який зник, як стверджує його дружина,наступного дня після кривавих подій у «Каравані», хочсправжній вбивця, встановлення особистості якоговикликає сумніви, спромігся мати вільний доступ не тількидо гардеробу і документів, а й до власного «арсеналу»?Навіть кількість патронів у магазинах пістолетівзмінювалася у залежності від «бойового завдання». Колийшов до «Каравану» (якщо це одна й та ж сама особа)магазин до пістолета був повним, а коли вирішивзастрелитися – зарядив один патрон?...

Виходить, в період, коли міліція начебто когосьшукала, Мазурок крутився у неї під носом. Майже в центріКиєва в радіусі півтора-двох кілометрів та мешкав тутпівтора місяці і навіть навідувався додому, або тримавзв'язок з кимось із родичів чи близьких… Оце і єпрофесійна робота правоохоронців? Чи окрім викраденнябюлетенів у Первомайську і заміни їх фальшивими таздійснення низки аналогічних ганебних вчинків нашаміліція взагалі ні на що не здатна?

Міліція виявилася брехливою навіть у таких речах,як винагорода за будь-яку інформацію про вбивцю. Цявинагорода у шахрайський спосіб не була виплачена навимогу людини, що знайшла труп Мазурка, під приводомтого, що, мовляв, малося на увазі затримання злочинцяживцем. Але усі ми є свідками того, що такої умовипочатково не висувалося. Тим більше, що вірогідністьвбивства злочинця під час затримання була дуже високоюза заявою представників тієї ж міліції.

Звичайно, заздалегідь було зрозуміло, що всіекспертизи стосовно самогубця співпадуть і експертизаДНК теж, бо залишити нерозкритим такий ганебний длявлади випадок означатиме повний крах довіри, якої і безтого як кіт наплакав. Крім того, вже маємо достатнюпрактику спотворення владою будь-чого. Приміром,експертиза документів, яка не влаштовувала владу, у справіпроти Ю. В. Тимошенко була замінена не передбаченоюзаконодавством України «рецензією» на офіційнийекспертний висновок. При цьому «рецензію» надаластруктура, ніким і нічим не уповноважена на здійсненнятаких дій, а офіційного уповноваженого експерта, якийпублічно заявив про тиск влади з вимогоюсфальсифікувати результати експертизи, було звільнено зроботи, бо інакше не витримувала критики і без того слабкадоказова база. Щось схоже може бути й зараз.

Немає, на жаль, у сьогоднішньої влади такої щироїмети – встановити істину. Мета полягає у іншому – вдіятитак, щоб лише їй було комфортно. Хіба не так було зохмурянням Європи і світової спільноти стосовнополітичних переслідувань? Чи вибори народних депутатівУкраїни, які Азаров з Януковичем поквапилися оголоситивзірцем демократії для Європи, не стали таким желицемір’ям і шахрайством?

Боляче усвідомлювати, що ця зграя самозакоханихнаперсників, які репрезентують сьогоднішню владу,ганьбить не тільки себе, а й усю державу та всіх її громадян,жируючи на гроші платників податків та не даючи народові,який їх найняв на службу, належної віддачі. Які подальшіперспективи з їхньою більшістю?.. Мабуть, настають некращі часи. Народний депутат України О.Тищенко

Мовна політика режимуЯнуковича – антиконституційна

Окрім того, за гучними гаслами про захистнаціональних меншин приховано дискримінаційний змістзакону. Частиною другою статті 7 Закону України «Прозасади державної мовної політики» № 5029-VI кількістьрегіональних мов в Україні зводиться до переліку звісімнадцяти (російська, білоруська, болгарська,вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська,молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська,румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська,кримчацька), що не відповідає положенням КонституціїУкраїни та є дискримінаційним стосовно інших мов, які непотрапили до списку, задекларованого цим Законом.Відповідно до положень частини третьої статті 10, статті 11Конституції України, в Україні гарантується вільнийрозвиток, використання і захист російської, інших мовнаціональних меншин України. Держава сприяє розвитковіетнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіхкорінних народів і національних меншин України.

Під час розгляду та прийняття закону Ківалова-Колесніченка допущено суттєві порушення процедури. Небуло враховано 2054 пропозиції та поправки, подані

депутатами. Таким чином було знехтувано конституційнеправо законодавчої ініціативи народних депутатів України.Законопроект не був розданий депутатам дляознайомлення, не було подано порівняльної таблиці іззазначенням усіх пропозицій та поправок, не булодотримано процедури його обговорення в другомучитанні, не проводилося постатейне обговорення таголосування.

Під час голосування 03.07.2012 року за прийняттязаконопроекту № 9073 в цілому у залі засідань були відсутнінародні депутати України, чиї голоси було використано напідтримку зазначеного законопроекту. Відповідно доданих письмової реєстрації відсутніми були 78 народнихдепутатів України. Голосувати за прийняття відповідногорішення могли лише 209 осіб, а це не є більшістю від складуПарламенту, яка необхідна для прийняття законів.

Проштовхування у такий шахрайський спосібантиукраїнського закону про мовну політику – величезнаганьба режиму Януковича. Народ протестує проти наругивлади над національною культурою, а опозиціяпринципово відстоює інтереси народу.

4 Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠11 (49) â³ä 30 ëèñòîïàäà 2012 ðîêóÐå ç î í à í ñ

Якість журналістикиДиким степом нашого «громадянського

суспільства» шириться плач Ярославни: мовляв,журналістика стає непрофесійною та безграмотною. Якісь«гуру», «соціологи» та «лідери думки організованихгромадських угруповань» звично потихеньку опитали одинодного і поставили журналістиці трійку з мінусом. Кажуть,олігархи наймають в свої ЗМІ масу недоучок, бо їх працядешева і контрольована. Готовий рецепт «покращення»:єдина прес-карта, яку претендує видавати Комісія зжурналістської етики. Вони хочуть вирішувати, хто маєправо називати себе журналістом, а хто – ні.

Чесно кажучи, я радію, що не маю журналістськоїосвіти. З жахом уявляю собі, як би складав іспит з такогопредмета, як «журналістська етика» (підручник Іванова таСердюка в моєму електронному архіві лежить в одній теціз «Маніфестом комуністичної партії» та «Майн Кампф»)...

«В чому головне завдання журналіста?» – питаєсуворий екзаменатор. «Чесно писати про те, що меніцікаво!» – відповідаю щиро. «Помиляєшся, студенте!Головне завдання журналіста – задоволенняінформаційних потреб аудиторії!» – виправляєекзаменатор. «Вибачте, професоре, але у нас свободаслова, я сам засновую засоби масової інформації і самвизначаю своє головне завдання» – починаю сперечатися.«Тоді ти не журналіст!» – суворо відповідає екзаменатор.

«Назви єдиний пріоритет для журналіста» –продовжує випитувати екзаменатор. «Висловлювативласну думку, не зважаючи на авторитети та стереотипи»– відповідаю щиро. «Яка безграмотність! Для журналістаіснує тільки один пріоритет: повне, збалансованевисвітлення актуальних подій» – втовкмачує неслухняномустуденту екзаменатор. «Незалежна думка завждиактуальна» – посміхаюся. «Тільки не на екзамені!» – зволитькепкувати мій вчитель, суддя та кат.

«Що означає принцип news not views?» – запитує віннаостанок. «У коротких новинних повідомленнях фактимають бути відокремлені від думок. У публіцистиці, на

відміну від новин, я можу вільно викладати і коментуватибудь-які факти та погляди з власної точки зору» – заявляюя. «Неук! Ти не повинен мати ніякої точки зору! Ти служишсуспільству, а не собі!» – обурюється екзаменатор. «Я –вісник суспільства, в якому кожен громадянин не цураєтьсяслужити собі і бути пророком-вільнодумцем. Іншомусуспільству нема сенсу служити, бо це будеобслуговуванням глупоти» – сперечаюся. Екзаменатор, вжене слухаючи, ставить мені двійку з журналістської етики...

Сподіваюся, мені вдалося розкрити в цих уявнихдіалогах глибокий нонсенс нині поширених уявлень прожурналістську етику. Журналісти так звикли від когосьзалежати, комусь служити, що одна пані з телебаченнянавіть каже: нам потрібно створити авторитетнийжурналістський орган, який би позбавляв журналіста прес-карти за «джинсу», тоді це було б аргументом у суперечкахз власниками. Так само один навіжений самурай оголосиввійну уявним демонам і вибрав «переможну стратегію»:харакірі. Невже не вистачає волі особисто сказати тверде«ні», посилаючись на особисту честь та гідність, повагу досебе як найвищий авторитет?! Якщо звільнять – створитина свої гроші своє ЗМІ і розвиватися, замість того, щобприслуговувати (звісно ж, не абстрактному «суспільству»,а конкретним корпораціям, включаючи й сектор NGO, бутина побігеньках у їх менеджерів та піар-стратегів).

Невже не зрозуміло, що «проблеми» «джинси»,«падіння рівня журналістики» та «журналістської етики»активно роздмухуються тими, чий бізнес – формуватигромадську думку, визначати порядок денний,маніпулювати свідомістю громадян? Вони активніше за всіхпідкупають журналістів і грошима, і тонкою психологічноюгрою, перетворюють журналістику на сцену вистави засвоїми сценаріями. Звісно, що їм не потрібні самостійнігравці в журналістиці з нормальною для початківцівзвичкою протиставляти стандарту глянцевої тупості щосьнезграбне, але нове, діяти методом проб і помилок, невідмовлятися від взаємно вигідних і справедливих

господарських відносин із тими, хто не претендує купитидушу журналіста з потрохами та зробити журналіста«професійним» статистом на службі у «суспільства» в своїйособі.

Гітлер змушував євреїв ходити по вулицях із зіркоюДавида, перш ніж відправити їх у газові камери. Сталінзмушував «ворогів народу» публічно каятися, перш ніж їхрозстрілювали. Так само і кишенькове «громадянськесуспільство» олігархів – стовпів режиму Януковича заразготове добровільно стати в чергу за клеймом прес-карти.Потім будуть казати, що самі вибрали собі неволю. І будутьправі...

Але завжди будуть і ті, хто не помилиться у виборі.Ми знаємо, що якість журналістики – це продукт вільноїдумки, а не дешевої гри на публіку та казуїстичноїстандартизації. Ми самі відповідатимемо за себе, і ніякелукавство «спеціалістів з етики» для нас не указ. Козацькомуроду нема переводу!

Юрій ШЕЛЯЖЕНКО

Зачем темнит судья Маслак?13 ноября 2012 года в Королевском райсуде

Житомира слушалось уголовное дело № 4-757/12 пожалобе Ольги Кравченко на постановление о возбуждениипротив нее уголовного дела. Это было бы рутинноесудебное заседание, если бы судья Вита Маслак непроявила особого внимания к присутствующемусвободному слушателю с диктофоном. Им был я, редакторгазеты «Правдоискатель» Юрий Шеляженко. Если вкратце,меня вытолкал из зала суда сотрудник «Грифона» пораспоряжению судьи. Я вызвал милицию и подалзаявление о преступлении судьи – во-первых, превышениеслужебных полномочий; во-вторых, препятствованиеработе журналиста.

Вот как это происходило. Судья Маслак началасудебное заседание с требования к журналисту назватьсвои паспортные данные. Я назвался. Поскольку передзаседанием судья выражала сомнение в моем правеприсутствовать на заседании, я также сказал, чтоприсутствую на открытом судебном заседании наосновании статьи 20 УПК и статьи 11 закона осудоустройстве и статусе судей. Сел и приготовился молчаслушать заседание.

Но судья Маслак на этом не успокоилась. Онаспросила у сторон и прокурора, согласны ли они на«участие в процессе» журналиста. Формулировка сама посебе безграмотная: слушатели не принимают участия взаседании.

Ольга Кравченко и ее защитник, адвокат И. Татиевне возражали, ссылаясь на открытость судебногозаседания.

«Потерпевший», руководитель херсонскойагрофирмы «Прогресс» Иванов был против, заявил, что яего несправедливо критикую. Кстати, дать комментарийдля публикации о своем видении дела на диктофон или вписьменном виде Иванов уже неоднократно отказывался.

Представитель Иванова, адвокат Кононов тоже былпротив присутствия журналиста. Сослался без всякихконкретных статей законов на «тайну следствия» и на то,что журналист-де должен заранее подавать ходатайствооб участии в судебном процессе. Я не стал его поправлять,ведь слушатели сидят и слушают, а не дискутируют сучастниками процесса. Но, вообще-то, по законуходатайства подаются только для получения разрешенияна фото- или видеосъемку. Простое присутствие и записьна диктофон на открытых судебных заседанияхразрешается журналистам и вообще всем желающим наосновании самого закона о судоустройстве и статусе судей,без ходатайств и без получения разрешений, явочнымпорядком.

Прокурор Козачук, даже не ссылаясь на нормызакона, поддержал Иванова и его адвоката. После этогосудья Маслак заявила, что будет слушать дело при участиисторон, и обратилась ко мне: «Покиньте зал судебногозаседания, суд определил список участников, которыемогут находиться в судебном заседании». Я ответил: «Вашачесть, если Вы обращаетесь ко мне, я не услышал никакихзаконных и обоснованных распоряжений». После этого онаобъявила технический перерыв и вызвала «Грифон», чтобывыставить меня из зала суда. Я, в свою очередь, вызвалмилицию и подал заявление о преступлении.

Гласность – один из главных принциповсудопроизводства, закрепленных в статье 129 Конституции

Украины. Любой желающий может прийти на открытоесудебное заседание, чтобы воочию увидеть наш «самыйсправедливый суд в мире». Закрытые судебные заседаниятоже бывают, но только в случаях, когда рассмотрение деланепосредственно касается государственной тайны илиинтимных сторон жизни людей. Но если, например, судятза взяточничество генерала, знающего государственныетайны – нельзя засекретить такой судебный процесс,потому что суть дела не касается государственной тайны.Таков демократичный закон.

Сейчас, когда Украина катится под откос втоталитарную бандократию, кое-кому мешает гласностьсудопроизводства. Особенно если судят все чаще несогласно закону, а согласно неким зеленым бумажкаминостранного производства, которые, кстати, растут вцене.

Судья Вита Маслак, вчерашняя студентка (в 2006году закончила киевский политех, в 2011 – харьковскуююракадемию, работала в банковском секторе, назначенасудьей впервые 23.01.2012), не проработав судьей и года,придумала ноу-хау в области засекречивания судебныхзаседаний по уголовным делам. Она уверена, чтозаседание можно объявить закрытым для охраны тайныследствия. Причем, нарушая пункт 10 первой части статьи253 Уголовно-процессуального кодекса (УПК), она объвилазаседание закрытым только после того, как пришелжурналист, а не на стадии назначения дела к рассмотрениюс соответствующей письменной фиксацией обоснованногорешения про закрытое слушание дела. Объявление о«закрытом» заседании, кстати, было вывешено на доскеобъявлений суда без всяких пометок «Посторонним входвоспрещен!».

Опытные юристы понимают, насколько грубонарушила закон судья Маслак. Для простого читателяобъясню на пальцах. Тайна следствия состоит в том, чтосогласно статье 121 УПК данные досудебного следствиянельзя оглашать без согласия следователя или прокурора.Но согласно статье 113 УПК досудебное следствиеначинается только после возбуждения уголовного дела.Рассматривая жалобу на постановление о возбужденииуголовного дела, судья согласно статье 236-8 УПКисследует материалы, на основании которых быловозбуждено дело, то есть, материалы дознания, а нематериалы досудебного следствия. Более того, УПК прямозапрещает судье рассматривать материалы досудебногоследствия при обжаловании постановления овозбуждении уголовного дела. На материалы дознаниятайна следствия не распространяется. По аналогии, когдапроизошло убийство, сам факт убийства не может бытьсекретом. Нельзя скрывать факты преступлений. Обществоимеет право знать, что преступник сделал свое черноедело, и быть готовым к самозащите. Секретом остаютсятолько те подробности, которые выяснил следователь,когда все уже согласились с тем, что преступлениедействительно имело место, что это реальный факт, невыдумка рейдеров и не юридическая фикция с цельюотобрать чье-то имущество. И то, тайна следствия остаетсятайной только до передачи дела в суд. После этого всематериалы, собранные следователем, оглашаются в суде,чтобы публично доказать вину предполагаемогопреступника или оправдать его за недоказанностьюобвинения.

Вы спросите, чем объясняется вопиющая расправанад журналистом судьи Маслак. Для меня это тоже секрет,но характер уголовного дела подсказывает, где зарытасобака.

Ольгу Кравченко, ведущего юрисконсульта БТИКиево-Святошинского района, обвиняют в «незаконной»регистрации прав собственности на помещениеконсервного цеха. Этот цех не поделили между собойагрофирмы «Рубежовская» и «Прогресс». В 2006 годуКиевский межобластной апелляционный хозяйственныйсуд решил спор в пользу «Рубежовской», кассация оставиларешение в силе. БТИ действовало в соответствии с закономи ведомственными инструкциями, что позже подтвердилослужебное расследование. Но владелец «Прогресса» ещев «лихие 90-е» заручился поддержкой «прокурорских», и стех пор органы прокуратуры старательно возбуждаютуголовные дела в защиту интересов «Прогресса», чтобыотобрать злополучный цех у «Рубежовской» в обходсудебного решения. Это обычная рейдерская схема,которой владельцы «Рубежовской» успешно противостоят:в этом году, например, через суд было отмененоскандальное постановление о признании преступникомубитого директора «Рубежовской» Сергея Помазана.Подробнее об этом деле можно прочитать в выпускахгазеты «Правдоискатель» № 8 (46) и № 6 (44), начиная спервой полосы. Киевский апелляционный хозяйственныйсуд 18.10.2012 г. отказал «Прогрессу» в пересмотререшения от 2006 г. по «вновь открывшимсяобстоятельствам».

Всякого рода мошенники и рейдеры обычнодействуют под прикрытием неких покровителей в высокихкабинетах, например, той же областной прокуратуры.Говорят, что по этому делу и в Генпрокуратуре есть«заинтересованные лица». Когда позиция прокурора илисудьи на судебном заседании сильно расходится с законом,они будут очень стараться, чтобы общественность об этомне узнала от пришедшего на заседание журналиста. Аучастники процесса связаны обязательством не оказыватьдавление на суд, любое их слово может быть истолкованопревратно. Если же, например, адвокат выскажет сомненияв законности действий прокурора или судьи, это можетстать поводом для жалобы в квалификационно-дисциплинарную коллегию адвокатуры и в конечном счетелишения права на профессию. Поэтому рейдеры оченьхотят, чтобы суд был негласным. Ведь у свободныхслушателей не связаны руки, они могут свободнорассказывать обо всех беззакониях, которые видели в суде.

Судья Маслак еще недавно складывала присягу, вкоторой обещала вершить правосудие справедливо,подчиняясь закону. Она клялась в верности закону, то есть,Конституции Украины, закону о судоустройстве и УПК. Иона же бесчестно растоптала закон 13 ноября, выгнав иззала суда журналиста без установленных закономоснований. Я сделаю все от меня зависящее, чтобыпривлечь к ответственности – как минимум,дисциплинарной – эту первую ласточку тоталитаризма сего скорыми расправами над неугодными за закрытымидверями вместо справедливого, публичного суда.

Когда гласность судопроизводства уничтожаютруками нечестных судей, мы не должны молчать. Сегоднянас не пускают в суд, завтра могут лишить права голоса, апослезавтра – и имущества, и жизни.

5Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠11 (49) â³ä 30 ëèñòîïàäà 2012 ðîêó Ðå ç î í à í ñ

Медіа-профспілкапоскаржилася на суддю, яка

вигнала журналістаНезалежна медіа-профспілка звернулася до

Вищої кваліфікаційної комісії суддів України зі скаргоющодо протизаконної поведінки судді Корольовськогорайонного суду міста Житомира Маслак Віти Петрівни.

13 листопада суддя Маслак В. П. під час розглядукримінальної справи незаконно видалила із залусудових засідань редактора газети «Правдошукач»Юрія Шеляженка, що був присутній там у якостівільного слухача і дотримувався порядку. При цьому,всупереч закону, вона не ухвалила мотивованерішення про розгляд справи у закритому засіданні.Встановлених законом підстав для закритого розглядуцієї справи не було.

НМПУ звертає увагу, що статтею 20Кримінально-процесуального кодексу Українизакріплено принцип гласності судового розглядукримінальних справ і, відповідно до статті 8 Кодексупрофесійної етики судді, суддя у визначеному закономпорядку надає можливість одержувати відомостізасобам масової інформації.

Слід також зазначити, що публічність розглядусудових справ гарантована ч.1 ст.6 Європейськоїконвенції захисту основоположних прав та свободлюдини. А також ст.34 Конституції України, та ст.25 ЗУ«Про інформацію». Журналіст і громадянин маєневід’ємне право на отримання і поширенняінформації про діяльність професійних суддів таздійснення ними судочинства.

Нагадуємо, що відповідно до статті 11 ЗаконуУкраїни «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справу судах відбувається відкрито, крім випадків,установлених процесуальним законом. Учасникисудового процесу та інші особи, присутні на відкритомусудовому засіданні, можуть використовуватипортативні аудіотехнічні засоби (наприклад,диктофон). Розгляд справи у закритому судовомузасіданні допускається тільки за вмотивованимрішенням суду у випадках, передбаченихпроцесуальним законом.

СКАРГА ЩОДОНЕПРАВОМІРНОЇ

ПОВЕДІНКИ СУДДІ

1. Інформація про суддю: Маслак Віта Петрівна,суддя Корольовського районного суду міста Житомира,безпідставно видаливши журналіста з відкритого судовогозасідання, вчинила зазначений нижче дисциплінарнийпроступок 13.11.2012 р. під час розгляду кримінальноїсправи № 4-757/12 за скаргою Кравченко О. А. на постановупро порушення кримінальної справи на відкритомузасіданні, на якому був присутній член Незалежної медіа-профспілки України Шеляженко Юрій Вадимович у якостівільного слухача та журналіста, який висвітлює судовийпроцес.

2. Зазначаємо, відповідно до статті 83 ЗаконуУкраїни «Про судоустрій і статус суддів», підставипритягнення судді до дисциплінарної відповідальності:істотні порушення норм процесуального права приздійсненні правосуддя, грубе одноразове порушенняправил суддівської етики, що підриває авторитетправосуддя.

Обґрунтовуємо, в чому саме, на нашу думку, полягаєвищезазначена підстава:

Суддя Маслак В. П. допустила:1) істотне порушення норм процесуального права

при здійсненні правосуддя, а саме, ст. 20 Кримінально-процесуального кодексу України (у редакції, що діяластаном на 13.11.2012 р.): розгляд справ у всіх судахвідкритий, за винятком випадків, коли це суперечитьінтересам охорони державної або іншої захищеної закономтаємниці;

2) грубе одноразове порушення правил суддівськоїетики, що підриває авторитет правосуддя, а саме, грубопорушила ст. ст. 7, 8 Кодексу професійної етики судді,затвердженого V з'їздом суддів України 24 жовтня 2002 р.(суддя повинен здійснювати судочинство в межах та впорядку, визначених процесуальним законом, і виявлятипри цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу доучасників судового процесу та інших осіб; суддя увизначеному законом порядку надає засобам масовоїінформації можливість одержувати відомості, виключаючипри цьому порушення прав і свобод громадян,приниження їх честі й гідності, а також авторитету суду тастатусу судді), чим спричинила справедливу критику своєїнеправомірної поведінки у засобах масової інформації, щопідриває авторитет правосуддя.

3) грубе порушення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенціїзахисту прав та основоположних свобод людини, ст. 34Конституції України, ст. 25 ЗУ «Про інформацію», якігарантують право на публічність правосуддя та правожурналіста відвідувати органи державної влади, правовикористовувати журналістом під час здійснення своїхпрофесійних обов’язків портативні аудіозаписуючіпристрої.

3. Викладаємо факти та обставини про порушеннясуддею посадових обов‘язків та присяги. Вказуємо дані напідтвердження такої інформації, дату вчинення суддеюнеправомірних дій:

Маслак Віта Петрівна, суддя Корольовськогорайонного суду міста Житомира, 13.11.2012 р. під часрозгляду кримінальної справи № 4-757/12 за скаргоюКравченко О. А. на постанову про порушення кримінальноїсправи на відкритому засіданні, на якому був присутнійчлен Незалежної медіа-профспілки України ШеляженкоЮрій Вадимович у якості вільного слухача та журналіста(головного редактора газети «Правдошукач»), якийвисвітлює судовий процес, вимагала від Шеляженка Ю. В.покинути відкрите судове засідання, на якому він бувприсутній в зв’язку із виконанням обов’язків журналіста тадотримувався порядку. Коли Шеляженко Ю. В. попросивроз’яснити, які саме норми Кримінально-процесуальногокодексу України є підставою таких вимог, суддя Маслак В.П. оголосила перерву в судовому засіданні та наказаласудовим розпорядникам вивести Шеляженка Ю. В. із залусудових засідань.

Зазначене судове засідання, відповідно до ст. 20КПК України, було відкритим, оскільки у справі невиносилося вмотивоване рішення суду про розгляд справиу закритому судовому засіданні відповідно до приписів ч.3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»(розгляд справи у закритому судовому засіданнідопускається за вмотивованим рішенням суду у випадках,передбачених процесуальним законом).

Слід зазначити, що 18.02.2012 р. ця справа слухаласяу відкритому судовому засіданні Апеляційним судомЖитомирської області, про що суд прямо зазначив у своємурішенні.

Усне необгрунтоване посилання судді Маслак В. П.на необхідність збереження таємниці слідства як підставудля закритого слухання справи є помилковим, оскількитаємниця слідства у розумінні статті 121 КПК Україниполягає в тому, що дані досудового слідства можнаоголосити лише з дозволу слідчого або прокурора, протевідповідно до статті 113 КПК України досудове слідствопровадиться лише після порушення кримінальної справи,а відповідно до п. 1 ч. 12 статті 236-8 КПК України у судовомузасіданні під час розгляду судом скарги на постанову пропорушення кримінальної справи суддя досліджуєматеріали, на підставі яких було порушено справу;відповідно до ч. 15 статті 236-8 КПК України, розглядаючискаргу на постанову про порушення справи, суд повиненперевіряти наявність приводів і підстав для винесеннязазначеної постанови, законність джерел отримання даних,які стали підставою для винесення постанови пропорушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідьвирішувати ті питання, які вирішуються судом при розглядісправи по суті. Зі змісту наведених норм процесуальногозакону вбачається, що у судовому засіданні під час розглядусудом скарги на постанову про порушення кримінальноїсправи суддя розглядає лише дані та матеріали, зібрані допорушення кримінальної справи і, відповідно, до початкудосудового слідства, а тому на ці матеріали непоширюється заборона оголошувати дані досудовогослідства, встановлена статтею 121 КПК України. Відповіднероз’яснення норм процесуального закону давалося також

Постановою Пленуму Верховного Суду України від04.06.2010 р. № 6 «Про деякі питання, що виникають під часрозгляду судами України скарг на постанови органівдізнання, слідчого, прокурора про порушеннякримінальної справи», якою встановлено, що зурахуванням вимог статті 121 КПК щодо недопустимостірозголошення даних досудового слідства суддя не вправівимагати від органу дізнання, слідчого або прокурора, упровадженні якого знаходиться справа, будь-яких іншихматеріалів, крім тих, на підставі яких було прийняторішення про порушення справи.

Крім цього, слід звернути увагу на наступне.Шеляженко Юрій Вадимович був присутнім на судовомузасіданні у якості вільного слухача та журналіста. Правовізасади діяльності журналістів визначені ст. 34 КонституціїУкраїни, законами України "Про інформацію", "Продруковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Проінформаційні агентства", "Про порядок висвітленнядіяльності органів державної влади та органів місцевогосамоврядування в Україні засобами масової інформації","Про телебачення і радіомовлення", "Про державнупідтримку засобів масової інформації та соціальний захистжурналістів" та іншими нормативно-правовими актами.Відповідно до Закону України "Про інформацію" закріпленогарантії діяльності засобів масової інформації тажурналістів, оскільки професія зобов'язує журналістапершим опинятися в гущині подій, осягати глибинний змістявищ, причини і наслідки і витлумачувати їх для загалу.

Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про інформацію» під часвиконання професійних обов'язків журналіст має правоздійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи іззастосуванням необхідних технічних засобів, за виняткомвипадків, передбачених законом. Має правобезперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владнихповноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, табути особисто прийнятим у розумні терміни їх посадовимиі службовими особами, крім випадків, визначенихзаконодавством.

Крім того, публічність судового розгляду укримінальному процесі гарантована ч. 1 ст. 6 Європейськоїконвенції захисту прав та основоположних свобод людини,яка є також частиною внутрішнього права України.

Таким чином, недопущення Шеляженка ЮріяВадимовича до висвітлення судового процесу є грубимпорушенням його конституційних та законних прав якжурналіста і громадяднина, порушенням суддеюМіжнародних договорів, згода на які надана ВерховноюРадою України.

Викладене підтверджується фотографієюоголошення про судові засідання з дошки для оголошень;копією статті з інтернету «Зачем темнит судья Маслак?»;копією редакційного посвідчення та членського квиткапрофспілки Шеляженка Ю. В.; копією свідоцтва продержавну реєстрацію друкованого ЗМІ «Правдошукач»;копією ухвали Апеляційного суду Житомирської області від18.02.2011 р.; компакт-диском з аудіозаписом (спілкуваннясудді з присутніми у залі до початку судового засідання,власне судового засідання та подальшого видаленняжурналіста із залу судових засідань).

4. Висловлюємо прохання до Вищої кваліфікаційноїкомісії суддів України про притягнення судді (П.І.Б., назвасуду) до дисциплінарної відповідальності: Маслак ВітаПетрівна, суддя Корольовського районного суду містаЖитомира.

Голова НМПУ Луканов Юрій Вадимович20.11.2012 р.www.profspilka.org.ua

6 Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠11 (49) â³ä 30 ëèñòîïàäà 2012 ðîêóÄ å ï ó ò à ò

Євген Сігал: «Законопроект пропродовольчу безпеку вивчається»

24 жовтня Кабінет Міністрів України зареєструвавзаконопроект № 11378 про продовольчу безпеку України.Головним комітетом визначено Комітет з питань аграрноїполітики та земельних відносин. Заступник Голови комітетуЄвген Сігал погодився розповісти про цей законопроект:

– Законопроект про продовольчу безпекувивчається. Це актуальна проблема. Населення маєзабезпечуватись безпечними і якісними продуктамихарчування. Зараз калорійність раціону харчуванняукраїнця складає близько 2500 кілокалорій, тоді як урозвинених країнах цей показник сягає 3800. Програмоюекономічних реформ Президента України ВіктораЯнуковича передбачено посилити гарантії продовольчоїбезпеки, а для цього потрібно поліпшити законодавство.

Ми маємо сформувати і законодавчо закріпитикомплексний підхід щодо формування сучасної аграрноїполітики та вибору її пріоритетів у забезпеченніпродовольчої безпеки, який би враховував соціально-економічні та екологічні особливості. Слід врегулювативідносини між державою і учасниками ринкупродовольства, щоб стабільно забезпечувати населенняУкраїни широким асортиментом якісних і доступних заціною продуктів.

Продовольча незалежність України маєзабезпечуватись вітчизняним виробництвомпродовольства. Обсяг імпорту основних продуктів не маєперевищувати 20%, інакше це загрожуватиме нашій

продовольчій незалежності. Уряд пропонує такожнакопичувати двомісячний запас зерна у державнихпродовольчих ресурсах. Іншими принципами формуванняпродовольчої безпеки є забезпечення захисту інтересівдержави у системі міжнародної продовольчої безпеки вумовах глобалізації та регіональної економічної інтеграції,економічна обґрунтованість загальнодержавних потреб,пов’язаних із забезпеченням населення продовольством,достатність і стабільність запасів продовольства,своєчасність проведення заходів щодо формуванняпродовольчої безпеки та їх відповідність реальним іпотенційним внутрішнім і зовнішнім загрозам, фізична таекономічна доступність якісних і безпечних основниххарчових продуктів для населення в кількості таасортименті, що необхідні для забезпечення раціональногохарчування. Для реалізації основних напрямів державноїполітики у сфері продовольчої безпеки розробляютьсядержавні цільові програми з питань продовольчогозабезпечення.

Проблема продовольчої безпеки України в періодтрансформації її економічної системи та соціальногоустрою на засадах ринкових відносин є тією сфероюдержавної політики, яка уособлює магістральні напрямизабезпечення сталого соціально-економічного розвиткусуспільства, а також національної і економічної безпеки.Чинне законодавство гальмує процес реформ, в ньомувідсутнє навіть повне визначення терміну “продовольча

безпека” та параметрів продовольчого забезпеченнянаселення, що ускладнює проведення реальної оцінкистану продовольчої безпеки.

Водночас Головне науково-експертне управліннявисловило й низку зауважень до законопроекту, який, надумку наших експертів, може бути прийнятий за основу впершому читанні.

Експерти зазначили, що дуже поширеним узаконопроекті є словосполучення «основні харчовіпродукти». Перелік основних харчових продуктів маєзатверджуватись Кабінетом Міністрів України. Однак упроекті не визначено, що означає цей термін, яке йогоспіввідношення із «набором продуктів харчування», що єскладовою прожиткового мінімуму. Окрім того, змістрозділу «Інструменти формування продовольчої безпеки»не повною мірою відповідає його назві, бо фактичноєдиним інструментом формування продовольчої безпекиу цьому розділі можна вважати державні цільові програмиз питань продовольчого забезпечення. Інші ж положеннярозділу стосуються питань встановлення суб’єктівформування державних продовольчих ресурсів тарозподілу повноважень між відповідними органамидержавної влади щодо формування, розподілу тарозпорядження такими ресурсами.

Вважаю, що до цих зауважень слід прислухатись.Але питання продовольчої безпеки, безперечно, має бутивирішене на законодавчому рівні.

Сергей Терехин: «Монетарнойполитикой управляют такие же

безумцы, как и 20 лет назад»Народный депутат Украины Сергей Терехин

прокомментировал интернет-порталу "Главком" (http://glavcom.ua) свое видение экономической политики власти.

- Сейчас на первый план снова выходит темасотрудничества с МВФ, которая завязана, в том числе,на требовании повышения коммунальных тарифов…

МВФ ничего не говорил о коммунальных тарифах.Они говорили о том, что если НАК «Нафтогаз» продаеткакой-то свой продукт (нефть, газ, сжиженный газ), тодолжен продавать его по одной цене. И это правильно. Длякухонной конфорки нужно 17 – 18 миллиардов кубов газа.Его себестоимость с 40 %-ной рентабельностью – 50долларов. Коммунэнерго нужно еще от 8 до 11 миллиардовкубов, которые мы импортировали из России. А нашеправительство заявляет о сокращении закупок газа до 27миллиардов кубов. Кому идут эти миллиарды кубометров?Если бизнесу – то пусть бизнес и покупает газ посуществующим ценам.

- То есть пусть Ахметов сам договаривается?Сто процентов. Г-н Бойко (министр топлива и

энергетики, - Главком) рассказал, что в следующем годубудут максимально снижены централизованные покупкигаза. Потому что Ахметов покупает по прямым договорам,Фирташ тоже – сам по себе. Так тогда вопрос – зачемповышать тарифы населению?

- Удастся ли в итоге найти компромиссы идоговориться с МВФ?

Не удастся. Пока не будут решены политическиевнутренние вопросы по поводу Тимошенко, Луценко,последних выборов, ничего не будет.

- Что делать правительству в такой ситуации?Денег никто не дает, внутренние резервы тают…

А давайте посмотрим структуру затратконсолидированного бюджета, где две трети приходятся

на бюджетную сферу и социальные выплатыразнообразного характера, а одна треть – просто воруется.Как бы это ни называлось – подготовка к Евро-2012,строительство дорог, украинский клон «Сколково»…

- То есть рецепт старый – не воровать…Как альтернатива – можно поднять налоги.- В последние дни доллар сильно скачет вверх.

К чему готовиться?Напомню, что я был автором валютного

законодательства этой страны. Еще в 1992-м году, стогдашним министром финансов Польши ЛехомБальцеровичем мы написали декрет о валютномрегулировании, который вступил в силу практическидвадцать лет назад. В нем была одна ключевая строчка –соотношение между национальной и иностраннойвалютами устанавливается по итогам торгов на свободномрынке. После этого мы создали валютную биржу, которуюпотом разогнали и перешли на «двусторонки» междубанками. Затем была создана система межбанковскихонлайн-платежей… А сейчас что? Последнее решение,протянутое Арбузовым, заключается в том, что если емуне понравится, что банки не верят в гривню и уходят ввалютную позицию, то Нацбанк может обязать эти банкипродавать валюту в принудительном порядке. Мы это ужепроходили в 93-м году, когда премьер-министром Кучмойбыла введена обязательная продажа и официальный курс.Чем это отличается от сегодняшнего времени?Официальный курс у нас – до сих пор 7,99, а на межбанке –уже 8,3. Это дежа вю – прошло 20 лет, а монетарнойполитикой управляют такие же безумцы, как и тогда.

- К чему может привести такая политика?Обрыв будет. Наступит эффект 98-го года.- Обрыв до какой отметки? Все равные цифры

называют.

Это зависит от того, каким образом будут тратитьсяденьги из валютного запаса страны. Если Нацбанк будеттратить их постепенно или вообще не будет, а постепеннодевальвировать курс, не выходя с интервенциями, тогдавсе будет нормально – будет 8,4 в следующем году. Еслиже правительство опять будет говорить, что мы держимкурс, то давайте посмотрим на платежный баланс. Раньшемы подпитывались валютными переводамигастарбайтеров из-за рубежа – из Европы или России. ИзРоссии они остаются до сих пор, а в Европе уже – все. Я ужне говорю о торговом балансе – везде упала ипотека,поэтому упало строительство, из-за чего сократилисьпродажи металла. Разве что Фирташ хорошо себячувствует, поскольку до сих пор прекрасно идут продажиудобрений. Я не вижу сейчас возможностей привлечь встрану больше долларов, евро или юаней, чем их выходитотсюда.

- Так никто не видит возможностей. И как выоцениваете перспективы дефолта в такой ситуации?

Дефолта по гособязательствам, наверное, не будет,потому что на «вторичке» правительство продает своибумаги за 9,5 % годовых. Между прочим, Испания в апрелеотказалась делать это за 7,2 %. Ну невозможноналогоплательщикам платить такую плату за то, чтонынешнее правительство закрывает какие-то свои дырки!Люди, которые сейчас управляют финансами, не понимают,скажем, что такое «эконометрика». То есть не могутпросчитать, что будет с государственными финансами,когда придет время платить по долгам, и каким образомэти долги будут влиять на экономическое развитие внутристраны. К тому же, правительство не только берет в долгза рубежом, а и является заемщиком, предоставляющимлучшие условия внутри страны.

Павел Вуец, «Главком»

Харьковские школы получиликомпьютерные классы от Януковича

По инициативе Президента Украины ВиктораЯнуковича более половины школ Украины получили вподарок новые компьютерные классы.

17 из 33 школ Московского района г. Харькова былиоснащены новыми компьютерами.

Торжественное открытие таких классов в школах25 и 31 провел народный депутат Украины ДмитрийСвяташ. В церемонии открытия приняли участие не толькостаршеклассники, но и ученики первых классов, у которыхуже в следующем году начнутся уроки информатики.

«Президентская инициатива направлена то, чтобысовременные школы шли в ногу со временем. Когда моепоколение училось в школе, такой возможности не было.Теперь же развитие технологий настолько стремительное,что, когда сегодняшние первоклашки будут выпускаться,эти компьютеры сильно устареют, и сейчас невозможнодаже представить, какие модели их заменят», - сказал наоткрытии Дмитрий Святаш.

По словам министра образования и науки ДмитрияТабачника в интервью МАИР, проблема обеспечения

учебных заведений инновационными технологиямисуществует, но решается. "Это прописано в еще однойважной государственной программе «Сто процентов»,которой предусмотрена информатизация украинскихсредних школ, постепенное обновление паркакомпьютеров и самое главное - подключение среднихучебных заведений к интернету. А также подготовкаучителей математики и информатики. В целом проблемаинформатизации школ находится под контролемПрезидента, поэтому до конца 2013 года мы стопроцентноее завершим. В 2011 году мы начали программуобеспечения нетбуками детей социально незащищенныхкатегорий. Надеемся, до конца 2012 года все школьникииз числа детей-сирот или лишенных родительской опекибудут обеспечены нетбуками" - пообещал Табачник.

Информатизация школ началась в 1985 году, когдабыло принято правительственное решение о направлениив сферу образования нескольких тысяч первых советскихперсональных ЭВМ и о введении в средних школах общегокурса основ информатики и вычислительной техники.

Святаш со школьникамипроверил новые компьютеры

7Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠11 (49) â³ä 30 ëèñòîïàäà 2012 ðîêó Ä å ï ó ò à ò

Андрій Павловський: «Покращення»від Януковича завершилось...»

Покращення від Президента Віктора Януковичазакінчилося. Таку думку в ефірі телеканалу ТВі озвучивнародний депутат від фракції "БЮТ-Батьківщина" АндрійПавловський.

«Ось відкриваю я бюджет, і що ми бачимо? Базовісоціальні стандарти, прожитковий мінімум, мінімальнапенсія, мінімальна заробітна плата протягом року зростатине будуть. В цей час будемо спостерігати ріст інфляції,зростання цін. Тобто, реально падатиме купівельнаспроможність людей» - зазначив Павловський.

Опозиціонер підкреслив, що на соціальний захистмалозабезпечених громадян виділяється 75% від рівнязабезпечення прожиткового мінімуму: «Що таке рівеньзабезпечення? В усіх законах про соціальні стандарти тагарантії написано: прожитковий мінімум – базовийсоціальний стандарт. Треба розраховувати всі видисоціальних допомог, пільг, виплат саме з прожиткового

мінімуму, а не з якогось рівня забезпечення, який, до речі,наполовину менше розміру прожиткового мінімуму, а щей від нього 75% – тобто, реально малозабезпечена родинаотримає лише третину прожиткового мінімуму! Копійки!».Та й ті копійки, за прогнозами політика, з’їсть інфляція.

Павловський обурюється: «А де гроші на молодіжнуіпотеку? Я не знайшов у жодній статті бюджету. А де грошіна виплату компенсацій вкладникам Ощадбанку, оцятисяча? Знову їх в бюджеті нема! Тобто, виходить так, щопередвиборчі соціальні ініціативи Президента ВіктораЯнуковича завершилися разом із виборами, і тепер ми їхне знаходимо в державному бюджеті. Покращеннязавершилось. І знову ми бачимо в цьому бюджеті ганебніприкінцеві положення, четвертий пункт, який зновупризупиняє дію 13-ти законів про соціальний захистчорнобильців, афганців і так далі».

6 грудня Верховна Рада України ухвалила закон про

держбюджет на 2013 рік. Згідно із документом, Кабмінзапропонував наростити дефіцит держбюджету в 2013 роціна 30% у порівнянні з бюджетом 2012 року, до 50,4 млрдгривень. Доходи бюджету передбачаються на рівні 361,5млрд гривень, витрати – 410,7 млрд гривень.

У новому бюджеті ціна на російський газ становить421 долар, прогноз ВВП 3,4%, а інфляція передбачаєтьсяна рівні 4,8%.

Інтернет-сайт "Економічна правда" звертає увагу,що облігації на 8 млрд гривень будуть випущені дляфінансування "Нафтогазу", на 300 млн гривень - дляУкраїнського дунайського пароплавства, на 5 млрд гривень- для Аграрного фонду і на 1,4 млрд гривень - длязбільшення статутного фонду Ощадбанку.

Таким чином, реальний дефіцит бюджетустановитиме не 50,4 млрд гривень, а 65,1 млрд гривень –стверджують журналісти ЕП.

Попри залякування і побиття,опозиціонер Валерій Кальченко

продовжуватиме викриватибандитську владу

Напередодні виборів у Кіровограді було вчиненонапад на народного депутата, члена фракції «БЮТ-Батьківщина» Валерія Кальченка.

Напад стався близько 21:00, коли депутат виходивз квартири. «Коли він виходив з квартири, назустріч почаврухатись молодий чоловік спортивної статури, а коли вонипорівнялися, нападник наніс Кальченку сильний удар вголову. У Валерія Михайловича розсічення надбрівної дуги.Лікарі нанесли шість швів над оком. До того ж у ньогосильне забиття голови», - розповів колега по фракції,народний депутат Сергій Сас.

Після нападу Кальченко перебував у шоковомустані, отримавши серйозний струс мозку.

Сас заявив про своє переконання, що напад наКальченка пов’язаний з його політичною діяльністю,оскільки саме за його ініціативою у Кіровограді вивішенобілборди про те, що область за останні піврокуперемістилась з 5-го на 24-е місце за показникамисоціально-економічного розвитку.

«Влада на Кіровоградщині розгублена: вони боятьсяпрограти вибори, бачать, що втрачають свій рейтинг, і томувдаються до таких кримінальних злочинів», - заявив СергійСас.

Відповідно до закону про статус народногодепутата України, народний депутат як представникдержавної влади у разі порушення прав, свобод іінтересів людини та громадянина, що охороняютьсязаконом, та інших порушень законності має право на місцівимагати негайного припинення порушення абозвертатися з вимогою до відповідних органів державноївлади, органів місцевого самоврядування, їх посадовихосіб, керівників підприємств, установ та організаційприпинити такі порушення. У разі порушення законностінародний депутат може звернутися з депутатськимзверненням до відповідних посадових осібправоохоронних органів чи органів виконавчої влади,що здійснюють державний контроль у відповідній галузі.Право депутата на критику антинародної та протиправноїдіяльності злочинної влади гарантується КонституцієюУкраїни. Влада чудово це знає, тому й вдалася до відвертокримінальних методів для розправи над опозиційнимполітиком, який розкриває очі людям.

Адже представники Партії Регіонів наКіровоградщині привели економіку області в повнийзанепад. Таку заяву керівник Кіровоградськогорегіонального штабу Об’єднаної опозиції «Батьківщина»,народний депутат України Валерій Кальченко зробив підчас свого виступу на обласному радіо.

Він навів конкретні факти, які підтверджуютьабсолютно провальну діяльність голови Кіровоградськоїобласної державної адміністрації Сергія Ларіна та першогозаступника голови обласної ради Олександра Шаталова насвоїх посадах.

Зокрема, за інформацією Валерія Кальченка, доприходу у владу цих ставлеників Партії регіонівКіровоградщина за своїми економічними показниками врейтингу інших областей України займала п’яте місце.Проте минулий рік видався фактично провальним – 24місце.

«На сьогодні середня заробітна плата вКіровоградській області набагато менша, ніжсередньомісячна - по Україні, і цей розрив уже сягає майже700 гривень», – сказав у своєму виступі народний депутатУкраїни.

«Рівень безробіття в півтора рази більшийсередньоукраїнського показника. Зокрема, що стосуєтьсямолоді, то безробітніх серед них –50%. Заборгованість ізвиплати зарплат більша, ніж в інших областях втричі», -зазначив Кальченко.

За словами керівника Кіровоградської«Батьківщини», такий стан речей Об’єднану опозицію непросто обурює, а спонукає якомога активніше діяти зарадиголовної мети – усунення від влади діючого президентаЯнуковича і всіх його ставлеників на місцях.

Жорстоке побиття керівника Кіровоградськоговиборчого штабу «Батьківщини», народного депутатаУкраїни Валерія Кальченка Об’єднана опозиція розцінюєяк пряме свідчення владного бандитизму і кримінальногорозгулу в Україні. Про це йдеться у заяві Об’єднаноїопозиції.

«Відбулася подія, яка має привчити українськесуспільство спокійно сприймати будь-які форми наруги наднашою країною, демократією і законністю. «Стабільність»від Партії регіонів - це вибухи в опозиційних агітнаметах уЛьвові, цькування кандидатів-мажоритарниківподатківцями у Миколаєві, провокації проти агітаторів уЛуганську, Черкасах, Харкові – і так по всій країні. І осьсьогодні через побиття керівника опозиційного виборчогоштабу дається чіткий сигнал «братві» – можна калічити івбивати всіх, хто не подобається владі, без огляду назаслуги перед країною, вік чи статус народного депутата»,- говориться у заяві.

В Об’єднаній опозиції вважають показовимвідсутність протягом цілої доби будь-якої публічної реакціїправоохоронних органів.

«Очевидно, за цієї влади побиття опозиційногокерівника обласного виборчого штабу і народногодепутата (!) не є викликом і ганьбою для правоохороннихорганів. Так само як і сотні інших фактів знущань іпровокацій проти представників Об’єднаної опозиції», -наголошується у документі.

У заяві зазначається, що саме «Батьківщина»сьогодні стала для влади об’єктом найбрутальнішихтехнологій, агітаційних пасквілів, кримінальних дій іпереслідувань, оскільки режим чітко зрозумів - Об’єднанаопозиція несе загрозу їхнім бандитським порядкам у країні.

«Ми вимагаємо чесного розслідування фактупобиття нашого колеги. Ми звертаємося доправоохоронних органів із вимогою провести чеснерозслідування і знайти бандитів, які здійснили напад. Митакож закликаємо міжнародні організації, які проводятьмоніторинг виборчої кампанії в Україні, дати свою оцінкубрутального побиття керівника Кіровоградськоговиборчого штабу, народного депутата Валерія Кальченка»,- наголошується у заяві.

Кальченко Валерій Михайлович народився 24 лютого 1947 р. За освітою інженер-будівельник. МіністрУкраїни з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофиз 31 серпня 1996 р. до 8 лютого 1999 р. Член партії ВО «Батьківщина», голова Кіровоградської обласної організації.Ордени «За заслуги» III ступеня (серпень 1998), II ступеня (жовтень 1999), I ступеня (грудень 2011), але від останньоговідмовився, вважаючи аморальним приймати нагороду від Віктора Януковича - "людини, котра із власних страхіввлаштувала безпрецедентне по своїй жорстокості і антизаконню судилище над лідером опозиції Юлією Тимошенко,поправши демократичні цінності, системно бореться з будь-якими проявами людських свобод".

8 Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠11 (49) â³ä 30 ëèñòîïàäà 2012 ðîêóÑ à ò è ð à

Передплачуйте газету “Правдошукач” в усіх поштових відділеннях України! Передплатний індекс 49608. Вартість 2,24 грн./міс.

Засновник, редактор, видавець:Шеляженко Юрій Вадимович

(фізична особа-підприємець, ДРФО 2961810532).Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого

засобу масової інформації серія КВ № 14488-3459 Р,видане Міністерством Юстиції України 10.10.2008 р.

Тираж 2100 примірників. Розповсюджуєтьсябезкоштовно та по передплаті (ціна 2 грн. 24 коп.).

Адреса редакції, видавця: поштовий індекс 01042,м. Київ, вул.Тверський тупик, буд. 9, к. 82.

Тел. +38 (097) 3179326, факс +38 (044) 5290435.Електронна пошта: say@truth.in.uaПідписано до друку 30.11.2012 р. Віддруковано у

ТОВ “Прес Корпорейшн Лімітед”, вул. Чехова, 12-а,Вінниця, 21034, тел. 0432-556397. Замовлення № 126610.

Всеукраїнська незалежна газета

ФЕЛЬЕТОН.

– Здравствуй, Владимир Владимирович.– Привет, Витя. Что надо?– Рейтинг коррупции у нас растет.– Мне докладывали.– Эти сволочи твердят, что Украина на 144 месте

между Конго и Папуа-Новой Гвинеей!– Тебе-то что? Наслаждайся жизнью в своем

Межигорье.– Украина рядом с Сирией! В Сирии гражданская

война!– Если у вас нет гражданской войны, это не твоя

заслуга, а наша недоработка.– Хватит шутки шутить! Скажи, как Россия оказалась

на 133 месте? У тебя-то дворец на море, целых тривертолетных площадки и мега-яхта!

– А ты гайки закручивай тщательнее. Интернетзакрой, за клевету винти, чтобы меньше про коррупциютрепались. Ничего не записывай на себя, живи хорошо забюджетный счет. Учись! Все мои понты, от дворца на мысеИдокопас до Кремля, все яхты, самолеты и мерседесыпринадлежат государству. Много чего олигархидобровольно сдали в бюджет... У нас нет никакойкоррупции, одна экспроприация! Еще ты, слюнтяй, малодевок сажаешь. Одна твоя Юлька – это тьфу, я давечазапроторил целую банду феминисток-богохульниц. Теперь

ОколоСирии

Россия на 133-й позиции. Рядом с Ираном, родинойпаранджи.

– А как бацька выкрутился, в курсе?– Знаю. У подлеца Беларусь на 123 месте. При том,

что в стране шагу нельзя ступить, не забашляв ему лично.– Обскакал всех.– Та ну его в баню! Такой всегда найдет, кому дать

на лапу!

“Общественное животное”ФЕЛЬЕТОН.

1.

- Кто ты?- Я тот, кем я выгляжу.- Какой ты?- Я такой, как все.- Чего ты хочешь?- Того, чего хотят все.- Чего же хотят все?- Жить и радоваться жизни. Главное, все хотят

любви.- Кого ты любишь?- Я люблю всех.- Значит, ты любишь себя?- Отвечу "да", и все подумают, что я их не люблю.- Как ты думаешь?- Я думаю так, как все.- А если все ошибаются?- Я не умнее всех.

2.

- У тебя есть враги?- Как у всех.- Кто такие враги?- Они не такие, как все.

- Может, враги живут не хуже всех?- Всем без разницы.- Может, враги не мешают тебе жить?- Всем от них тошно.- Может, ты сумеешь договориться с врагами?- Всем это не понравится.- Что ты сделаешь для уничтожения врагов?- Буду воевать со всеми.- А если все сочтут тебя врагом?- Я всех уничтожу!

3.- Что ты знаешь?- То, что знают все.- Может, ты знаешь больше всех?- Пусть все со мной согласятся.- Что ты делаешь?- То, что нужно всем.- Может, тебе нужно больше всех?- Пусть все это признают.- Кому ты веришь?- Я верю всем.- Может, ты верен себе?- Пусть все разрешат мне быть верным себе.- Тебе есть чем похвастаться?- Всем есть чем похвастаться.- Может, ты лучше всех?- Пусть все об этом скажут.

- Ты заставишь всех признать тебя лучшим?- Я не могу судить за всех.- А если представится возможность судить за всех?- Все будут такими, как я!

Украина для “честных”

В один прекрасный день Украина сталадемократической страной. Пример подал ПрезидентЯнукович: он добровольно отказался от Межигорья впользу детей. Дети были счастливы и долго благодарилипапу.

Депутаты стали голосовать лично. Чтобы зря нетратить время занятых людей, которые раньше сдаваликарточки и позволяли другим депутатам болтать скольковздумается, регламентный комитет предложил запретитьдискуссии в парламенте. Все олигархи лично

проголосовали за этот закон своими собственнымикредитными карточками. Согласно новому регламенту,законы стали приниматься быстро, молча и по отмашке.

Все политики принялись публиковать декларациио доходах. В декларациях честно указывалась сумма взяток,с которых уплачен подоходный налог. Политик,поставивший прочерки в декларации в разделе «взятки»,лишался доверия общества. Обязательной графойдекларации стала сумма откатов начальству. Это не толькодисциплинировало начальство, но и помогало установитьсправедливый размер налогообложения с учетомрасходов.

Наконец-то был принят честный закон о двухгосударственных языках: матерщине и суржике.

Остальные предвыборные обещания выполнялисьи перевыполнялись.

Лозунг «от стабильности к благополучию» сталреальностью. Благодаря усилиям Партии регионов все, ктотолько мог, побежали от стабильности в Украине кблагополучию в других странах.

Слоган «мы их остановим» также был воплощен вжизнь. Оппозиция остановила перебежчиков, пикетируяаэропорты, вокзалы и визовые отделы посольств.

Виталий Кличко выступил с отчетом о выполнениисвоей программы «Политика может быть откровенной». Онс гордостью сообщил, что активисты партии «Удар» за годоткровенно побеседовали в укромных уголках с тысячамижелающих сбежать за кордон, научили рагулей родинулюбить и платить членские взносы организациямгражданского общества.

Коммунисты вернули страну народу и ввели налогна роскошь. Затем они популярно объяснили, чтодемократия в нашей стране – большая роскошь. С тех порнарод никак не может расплатиться за владение страной.

Олег Тягнибок раздал по презервативу каждомуукраинцу в рамках программы защиты украинцев. Вскореповысилась рождаемость. Когда у Тягнибока спросили,почему презервативы были проколотые, он ответил:«Семейные ценности сделают вас свободными!». Ивыставил свою кандидатуру на пост крестного отца нации.

В интернете стали поговаривать, что политикиведут себя слишком честно. За такие разговорчикимодераторы банили нарушителей честности, но техстановилось все больше. Профсоюз свободныхвалютчиков, возмущенных честным курсом доллара,организовал движуху «Народная Армия Лжецов»,сокращенно НАЛ. Боевики НАЛа призывали людейпостоянно признаваться в любви к власти, держа дулю вкармане. Всем депутатам, во все государственныеучреждения посыпались признания в любви. Те настольконюх потеряли, что к следующим выборам даже не велиникакой агитации, а только целовались с избирателями ипреподносили пайки.

На этих новых выборах все партии проиграли.Кроме одной – маленькой партии снайперов. Передпринятием бюджета на будущий год она заблокировалавход в парламент, вооружившись «калашами», и честнореализовала свое предвыборное обещание: «Для насвласть - не цель, но мишень».

А потом наступил конец света.

ФЕЛЬЕТОН.