ХОДА НАШОЇ

ІНДУСТРІї Працівники промисловості на­

шої країни, змагаючись за гідну

зустріч 50-річчя утворення СРСР, виконали план дев' яти мі­(·яців по обсягу реалізації і ви­робництву більшості найважливі­ших видів ПРОДУКЦІІ. Приріст промислового виробництва порів­няно з відповідним періодом ми­

нулого року становить 6,7 про­

цента. ПРОДУКТИВ.lість праці зрос-

ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАІН, ЄДНАJifТЕСЯI

РІК

ВИДАННЯ 33-й

но 155 (3463)

ВІВТОРОК

24 ЖОВТНЯ

1972 р.

ЦІпа 2 коп.

ла на 5,3 процента. .--.. ---------.. ----------------..... -------.. IIII~--Про це повідомило ЦСУ СРСР. UPrAH БРОВАРСЬКОГО МІСЬКОГО КОМІТЕТУ КОМУНІСТИЧНОІ ПАРТІІ УКРАІНИ, (ТАРС). МІСЬКОІ І РАИОННОІ РАД ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ КИlВСЬКОI ОБЛАСТІ

ПЕРЕД>КОВТНЕВА ТРУДОВА ВАХТА 3 МІСТА-В СЕЛО

Слава передовикам со-

ціалістичного змагання,

які показують зразки ко-

муністичного ставлення

праці!

(/з Закликів ЦК КПРС до

55-ї річниці Великої ЖОВТ­

невої соціалістичної рево-

люції).

Продукція понад план У ці дні колентив мебле­

вої фабрики трудиться з

(особливим піднесенням. По­рівняно з минулим роном продуктивність праці зросла

(начальник М. Н. Рекеда), зокрема бригади М. К Теп­ЛІОна С. В. Рибака, Ф. П. Новб~синської. Вони постій­но перевиконують місячні завдання, прагнуть своєю працею прискорити завер· шення виробничої програми другого року п'ятирічки . Соціалістичне зобов'язан-

Раніше ЙОСИПОВІІЧ

Микола Соро-

кун працював 11;]

промислових під­

приємствах Києва. Та ось уже мину­ло Трl! рОКІ!, ЯК

він п ерейшов на роботу в своє рід­не село Рудню і трудиться на П.~ем­

птахозавод і газо­

електрозваРНIІК о ~I.

Сумлінно виконує свої обов ' я зки, все роБІІТЬ акуратно, ВИСОI( ОЯI(існо. Він висококва.1і фі К 0-

ваннй спеціаліст, має п'ятий вироб­ничий розряд. За­раз успішно несе трудову вахту на

честь 55-их роко· вин Великого Жовтня, 50-річчя утворення СРСР. На фото:

М. И . СОРОКУН. Фото П . Теп .~юка.

. на 6,7 процента, а Биробітон на одного робітнина уже до·· снг 7 тисяч нарбоваllців . На фабриці впроваджено кілька нових технологічних проце­сів , з допомогою яких виго­

товляється поточним мето­

дом висоноянісна продунція. В ході цієї велиної роботи з найБІЛьшою силою виявила­ся творчість наших уміль­ців - раціоналізаторів і ви­нахіднинів. Цього року У ви­робництві використовується

близьно 50 рацпропозицій і заходів по нау новій організа­ції праці із загальним еко·

номічним ефентом 18 тисяч карбованців.

ня - завершити виробничий рік до 25 грудня, - за по­передніми підрахунками, бу­де перекрито . Меб:ле.вики мають всі МОЖЛИВОСТl 1 до­

кладуть максимум зусиль для того, щоб план по виго­товленню і реалізації про­дукції виконати до 22 гpy~­ня . Уже виготовлено мебшв та виробів широного вжитну

майже на 70 тисяч карбован­ців понад план .

~O СВЯТКОВОГО СТОЛУ

Особливо відзначився у переджовтневому змаганні нолентив меблевого цеху

ОПЕРАТИВНІ ДАНІ

Ю, ВЛАСИК, голова фабричного комі­тету профспілкн.

імені Кірова

Раціонально викорис тат и кожний метр закритого грунту - таке завдання було поставле­не перед робітнинами парнико­но-тепличного господарства рад­

госпу імені Щорса. Треба ска­зати, що з завданням вони

справилися непогано . У першо­

му обороті плівкових теплиць

виростили розсаду напусти, по­

м:ідоріІВ, баклажані:в, у другому

6,8 - 0,1 -0,5 99

управління сільського господарства райвиконкому ІІРО надій молока господарствами району

за 22 жовтня 1972 року

імені Щорса 6,5 «З о р я» 6,2 <<ТребухіВСЬКIІЇІ» 6,0

-t-0,9 - 1,4 93 -0,2 +0,7 99 -0,3 + 0,8 90

Назви ~;)сподаРСТ8

Радгоспи "ПлоскіВСЬКIІЙ » « Русанівський » «3 а ВОРИЦЬКlIЙ "

10,0 7,5 7,2

-0,6

- 0,1

+0,6 + 0,1 +0,4

90 94 95

«ЛіткіВСЬКlІЙ» 5,6 «БоБРИЦЬКIІЙ » 5,5 «Заплавний» 5,5 «Жердівський» 5,4 « Красилівський» 5,1 «В еликодимерський» 5,0 «Гогол і вськи іі» 4,1

Птахофабрики Пухівський ППР 9,4 СеМlІполківська 7,8 Калитяиська 6,5 ПлеМ ,lавод «Рудня» 6,2 Богданівська 5,4

-0,6 98 -0,2 + 0,7 98 -0,4 +0,5 64 -0,2 +0,6 96 -0,4 -0,1 99 +0,1 +М 87 -0,2 -0,7 98

+0,1 +1,6 91 -0,4 +0,3 100 +0,1 - 0,3 100 +0,2 100

+0,5 99

- по 10,6 Нілограма огірків . на кожному квадратному метрі.

Ще кращих результаті,в добили­ся майстри високо,го врожаю СІ бригади Володимира Олек­сандровича Гончаренка - Н. С За глинська та Н. Г. Заглинська, Таїсія Гончаренко, Олександра Лесин- та інша. На кожному нвадратному мет,рі ВИРОС1'или

по 13-20 кілограмів огірків. Тепер ці робіТНИЦі в третьому

оборОТі вИ!рощують на одному гентарі пl,Д п.тrівною з газовим опаленням помідори. Вони дал!! слово одержати на кожному

квадра тному меТІІі 4 кілограми плодів. Доглядають насадження суМл.jнно: дотримують темпера­турного режиму, піджив­

люють рослини. Зав'язь на кож­ному кущі рясна. ПеРШlі 200 кі­лограміrВ помідорів уже на­дійшли в магазини Ниєва. У пе­реддень річниЦі Великого Жовт­ня буде масове достигання помі­дорІв, які прикрасять святковий стІл трудящих.

П. МАЛЯРЕНКО. агр.оНОМ-ОВО'lівник.

ПЛЕНУМ

ЦК ЛКСl\1 J'крліllИ 21 жовтня в Кнєві відбувся

Пленум ЦК комсомолу Украї­ни. його учасники обговорили доповідь першого секретаря ЦК ЛКСМУ А. М. Гіренка «Про стан і заходн по дальшому по­ліпшенню виутріспілкової робо· ти в комсомольських організа­ціях респуБЛіКЮ>.

Комсомольські організації УкраїНи поліпшнли роботу по комуністичному вихованню мо­лоді. Юнаки і дівчата республі­ки беруть ще активнішу участь у дальшому розвитку eKoHon1i­ки і культури. Разом з тим на · Пленумі відзначалося, що в ря­ді комсомольських колективів рівень внутріспілкової роботи ще не відповідає вимогам сьо­годнішнього дня.

Пленум. накреслив конкретні заходи, спрямовані на підви­щення БОЙОВИТОСТі первинних комсомольських організацій.

Тепло зустрінутий присутні­ми, на Пленумі виступив член Політбюро ЦК КПРС, перший секретар ЦК КП України В. В. Щербицький. (РАТАУ).

НА ЕКРАНІ­

ГЕРОУ -ЖНИВ Центральне телебачення пока­

зало другий виП,уск докумен­тального повнометражного теле­

візійного фільму «Хліб Сходу.). У першому випуску телегля­

дачі побачили початок збирання хліба на Сході країни, познайо­милнся з гер,ОЯМИ жнив на по­

лях Снбіру і Казахстану. Кінокадри показують поїздку

Генерального секрет а р я ЦК КПРС Л. І. Брежнєва в ряд східних областей; його з,устрічі з хліборобами, керівни,ками кол­госпів і радгоспів, районів, країв і областей, творцями но­вої сільськогосподарської тех­ні,ки. На цих зборах було взято високі зобов 'язання по збиранню врожаю. Про те, як були вико­нані ці зобов'язання, розповідає другий випуск фільму «Хліб Сходу.). Творці фільму показа­ли трудове піднесення і великий подвиг героїв жнив нииішнього року. (ТАРС) . , .................. .. ПЕРШЕ ЗАНЯТТЯ Минулої п'ятниці відбулося

перше заняття районної партій­ної школн ,керівних кадрів по вивченню основ наукового уп­равління соціалістичним вироб­ництвом. В складі її слухачів­дир.ектори підприємств, радгос­пів і птахофабрик, головні еко­номісти, се,кретарі партійних ор­ганізацій.

Заняття відкрив другий сек­ретар міського комітету КП Ук­раїни М. О. Сергієн,ко. Лекцію «Утворення і розви­

ток СРСР - торжество леніи­ської національної політики КПРс,) прочитав доцент Київ­ського політехнічного інституту, кандидат історичних наук Ф. Г. Ск,убіЙ. . Старший викладач ц,ього ж ін.

стнтуту П. П. Бауберов прочи­тав лекцію «Суть управління при соціалізмі і принципи уп­равління соціалістичним вироб­ництвом. Функції управління та їх розвиток у сучасних умо­вах.).

Про організацію роботи ра­йонної партійної школи керів­них кадрів прис.утніх проінфор­мував завідуючий ,кабінетом по­літосвіти MicbICJROMY КП Укр,а­їни М. К. КозіЙ.

В. РОМАНЧЕНКО.

КОМПЛЕКС БАДЬОРОСТІ І ЗДОРОВ'Я З І-го березня цього року в нашій "раїНі запро­

ваджено новий всесщозний номплекс ~(Готовий до праЦі і оборони СРСР». Ян Вlдаl'>'ІО, п'ять його сту­пенів розраховані на групи населення вІком від 10 до 60 років. Таке велике за масштабами завдання широкого залучення людей до занять фізичною культурою ставиться вперше.

горнувся в нашій респуБЛіЦі. Добрий старт у цій велиній і копіткій роботі взяли численні виробничІ колентиви. Так, на Надіївськ!й шахті іменІ ІллІча (Ворошиловградська область) близько п'ятсот гІр­ників на чолі з начальником дІльницІ, Героєм Со­цІалістичної ПрацІ В. В . Шонаревим вийшли на старти ГПО. БІльш як чотириста з них вже завер­шили складання норм.

свято перетворився, наприклад, фінальний легко­атлетичний крос за програмою ГПО праЦівнинів сІльського господарства Ниївської областІ. В ньому взяло участь більш як дві тисячі колгоспнинів, пра­цІвнинІв радгоспів і будівельникІв.

У комплексу ГПО благородні цІлі. І головна серед них - зміЦнення здоров'я трудящих. Саме це становить предмет ПостІйного пІклування Ному­нІстичної партії і Радянського уряду. Новий комп­лекс дасть можливІсть розв'язати завдання переходу від масового Фізкультурного руху до загальнонарод­ного, краще пІдготувати радянських людей до захи­сту Батьківщини. Ось чому його пропаганда і впро­вадження зразу набрали широкого розмаху .

Масовий рух за складання нормативів ГПО роз-

По-діловому ставляться до органІзації спортивної роботи на НижньоднІпровському заводІ металовиро­бів (м . Дніпропетровськ). Тут стало правилом раз на тиждень заслуховувати в колективі повІдомлен­ня Інструнтора фізкультури про складання норм ГПО, про успіхи в <<Цеху здоров'я » .

Спортивними досягненнями врожаїться нива ДСТ «Нолос.). Сільсьні фізкультурники борються за ре­корди і в праці, і в спорті. У справжнє спортивне

У Занарпатськїй області на першому етапі облас­ної спартакlади сІльської молоді в змаганнях · взяли участь всІ виробничі бригади. На другому - в ра-

йонних змаганнях - від 400 до 500 кращих спорт­сменів. Успіх забезпечила спільна злагоджена ро­

бота комсомольських, профспілкових і спортивних організацій.

Зроблено чимало, але це тільки перші кроки. Свої зусилля в багатогранній роБОТі по складанню норм повинні об'єднати профспілки, комсомол, спор­тивнІ товариства, органІзації ДТСААФ, штаби ци­вільної оборони, медичні заклади. Впровадження комплексу - справа всієї громадськостІ .

(РАТАУ).

Партійне .ar,иттн

У ДІЄВОСТІ - ЗАПОРУКА УСПІХУ Піс.1Я ОПУО.ш;уваНIІЯ Постанови травне-'

ВОПІ 0972 р.) Il.leHpIY ЦК кпрс «При UO:lliH партійних документ:в» партійний КО­:lIЇT~'Г РіЦГ\lСПУ «Бобрицькиіі» розгорнув ~. НЬО:lIУ нанрнмку широку ідейно-виховну і iJрганізацїЙНу ;~інльність. ГО.10вна мета, яку :\ІИ IIt~jJt'е,ІіДУЄ\l\l, -- ДНUИ'ГИСJl поліпшення lJобllТIІ uіддіШ;IІВIІХ і цехових ОРГilні:зацій, посилеll ня Їх вшиву ІІа всіх дііlЯIІІ;ах рад­

ГОСПНОГlI виробllицтва. Бе;! lІере6:дьшеННJI ~НІЖН~ rка:зати, Щ'.І

:шаЧIІ:l частина наших "омуністів-- дійс­но lIepi\~OBi виробничники, ;!даТllі удаРІІі)

ТРУДИТИСЯ і осu!JИ{"I'ЮI щ)иклаДЮI вести аа

собою J;О;Il'I\ТIШ робітlІ11ків paДГO~I1)', на до-CHГHeHНJI НоВИХ jJубежів сіЛЬСЬКіlгосподар-

СЬКОГО ВIlРI)бшщтвй.

ПартіііНllїі ЮНlітет uсобливу увагу звер­тає на посиденнн ;;'вангардної pOJJi ';O\lYHi­стів, піДВllщення Їх відпuвідальності :за до­jJучену справу. JJока:JОВЮI є ТЮ;lІіі НРИ· кац. Ще два ІЮЮ! тому fiригада _\; 1 пер­ШОГІ) . відділка вваlf;аJШі:Н відстаючою. lIарт­І;!)\( :щціl(;;'ВИВСН IJРI'iLН1:зацією роботи в цьо­

\1)' кuлеlанві і ПРИЙШОВ ДО висновку, ЩО

вона ВЮlагає !\lІріННИХ:J~lін. 3а рекоменда­цією партійного КЮlітету дирекція призна­

чиml бригаДИРО~1 члена КПРС Галину ДЮІИ­дівну Іtорнієнко. Активно В:Jялася вона ;за

роботу, налагоди:ш трудову дисципліну, і :ІГІЦО\І бригада вийшла на одне з перших

\І:('ЦЬ У господарстві. ІІро це свідчить уже ТР, щО робітники її здали державі У ЦЬОЩ'

Ріщі ]·1;)fJ ТОНН овочів і ПШ1НУЮТЬ зібрати ї:-; ще :)()() ТОНІІ. Ве:lИliУ роботу I!POBOiIJlTb TaI(O)I; I\IЩ}їіісти К. А. Буча, о. о. Буха­"ет, А. А. Мовчан, М. М, KO~IOBa та інші.

Ilарт:ііні :!бори, які проходять аара:! у

ві,ці.lІ(IІВИХ парт()ргані~аціях, п()казують,

ЩО lill"уністи правильно jJО:JРI·іють :!авдан­ІІП, I!tII'тавлні ІІ,;JРНУМЮІ ІЩ ]ШРС, р()б­.1 нть :! них ПjJаliтичні висш)В!tи, визнача­

ють ('ВОЮ РІ1І1Ь і ~I;('цe в загальній роботі

ко.lективу. Адже Ч,lен КПРС не просто пе­ребуває на об;lіку, сплачує членські внес­КИ та відвідує абори. ;~йвдання його наба­гаТІ) ширше і псчесніше - бути справж­

ні" бійцем партії: подавати приклад у пра­ці, виконувати кон!(ретні доручення. І ні­що не може служити виправданням ДД,1

тих, хто пасивно ставиться до роботи п&·р­т:ііної органі:1ації, віД.\IОВЧ}'ЄТЬСЯ на зборах. Та!\а ПОВС,~ін!(а комуністів ПРИХОВУЄ недо­:JіIШ в роботі або, ЩО ще гірше, свіДЧИТІ)

ІІРО її :Jапущені"ть, Гостро й ПРИНЦИlІовtI критикувати порушни!(ів норм паР1'ійного життя, байдужих до ),('1І1ХУ :загальної спра­

ви, до lIСДо.lі!(ів -- одне:! В'.·жливих зав­

дань, які ставлять перед собою комуністи.

Так, у червні нинішнього ро!\у, !\оли РЦГОСПЩJJlСТУШIВ ДО аакладаН!lJI сінажу, lІарrійНIІЙ KO~liTel' направив безпосере;ЩЬtJ

ІІа цю ваЖШIВУ і віДllовіда.1ЬНУ діЛJllIКУ ро­бuти шість KO~IYH:CTiB. Одна!( серед них ~1ІІi:lЙШIJВСЯ ОДИН, Щtl не виправдг.·В довір' я, :lааИШИВШIІ саМОВ::Шlti роботу. І\омупіст М. 1. Сатир не виконав партійного дору­ч('ння і не :Іроаумів неправильності СВ()Є·І

поведінки. й()го ВЧИН!)/{ став предмеТО'1 об­говорення усієї органі:щції. ;іа п()рушеННJI

статутних вимог на М. І. Сатира накш.-ДС­н() партійне стягнення.

Суворого осуду ;з боку хсіх членІв КПРС :!аС.'IУГОВУЮТЬ і ті, хто своєю повед;нкою ганьбить високе звання комуніста. До та­"ИХ товаришів вживаються суворі заходи ПП.ІИВУ, аж до ви!\лючення з рядів партії.

Биробничі п()/{ааники визн~ 'І а ють

справжнє ставлення члена КПРС дО дору­ченої еПI)аВI!. Найпершим завданням кому­ніста є ()еобистий прикдад ударної парці,

орган::щція соц;адістичного змаг;;,·ння. Очо­люють йогu в нашому господарстві кому­ністи - передовики - механізатор І. Ф. СіjJИК, ВlJдії Т. І. Дудінський та М. К. Й:о­веш;о, фураїl;ИР П. С. Майстренко, тракто-

ВЕРСТАТИ ПРИЗНАЧЕНО М () (; 1\ В ІІ •• А М у молодому КО­

леКТІІві Броварсь-

Р.jJрвансь!\иЙ ааВІІ:\ фjJе:!срних ВРI)статів на ТjJИ "існці jJан:ше гр •. -фіка ВИГОТоВIlВ партію ),ніверса.1ЬНІІХ І1рсцизіЙllИХ агрегатів Д.1Н піДП!Н!Є~IСТВ МІН'JШІІ і ІІовосибіjJська. ДОСТj)()К()ВИЙ випуск цієї про­дукції pC:JY:IbTaT J~,агання, ЯI;е РО:!Гllрнулоея :Іа прис!(ореннн

техн:'1НОГО І1рогресу, )ll'хан:аацію ТРУДO:llіст!(их робіт.

Н'НТ1Іадцнть I1I11;ів МИНУЛО від того дня, коди у Вірменській РСР

став ДО ладу :Іавод фjJР:ЩНіИХ верстатів. ;!а проектами :llосковеьких

; І;IІЇвсь/(их спеціа.lіет:в споруджувались виробничі корпуси. На

т6::lісь!\их :З::'водах навча .1ИСЯ 'Іайстерності майбутні верстатобудів­

!l!ШI. А І1і;IЛРIІЄ\lства Куйбишева, ТеРНОПll:ІЯ, Фрунзе, Ташкента

1'01'1"8<1.111 ,ри єррваtщів устаткування.

Наl'тав час, і верстати BipMeHcЬ!toгo виробництва ;JавоюваЛ!l ВИСОКУ IІ1(і1lКУ на В;lНГ, на \lіжнародній виетавці в Алжірі, на яр­~Iap!(y в ДеИПI\;ГУ. ТІ'ІН'Р піДПjJИЄМСТВО є ГОЛОВНЮІ по виготовленню ШИjJIІКIІ~'Іlівер('а.1ЬНИХ ПjJl'ЦИ:Jіііних верстатів. РО:lроб.1lені одеськими

КОНСТРУК'!ОjJа\lИ, ВОНИ широко ви!(ористовуються В народному гос­

ПО;(арстві всіх братніх jJрспуfiJIік IЦHlїlIlI. (ТАРС -- РАТАУ).

1(01'0 Х:І і (jo:Jit воду НilГ\іSl ІваllіНIІ;] ГУ:ШІ( ВliilЖ3ПЬСН І\стсраном. Тут ПР<lЦЮЄ укладаль­

Illщею - П~Рl·Аізнн· цею Х.1іба з по· Ч:ІТКУ пуску піJt­ПРНfмrтпп. 80llа ill(уратно, Г\06росо­віСl1О виконує свої о(jов'НЗКIІ, НС до­

пускає браку в ро­

боті, ііде в першнх РЯіцх сottіаліСТI1Ч­ного змаГ<1НlI5І на

честь 55-х роковин 8еликого Жовтня І та 50-річчя утво­РСНІІН СРСР. На фото: Н. І.

Гуляк за роботою. Фото П. Тl'плюкз.

рист, член парт!(ому г. І. Шусть та інші. Це заВДЯl\И їх організ~rорським здібно­

СТЯ~І, ;ніц;а тиві та прагненню внести ваго­

мий особистий вклад у розв' язання основ­них завдань п' ятиріч!(и У радгоспі досягну­то хороших успіхів. 30Kpe~la, до Дня пра­цівниківсільського господарства виконано

дер.1Н'ВНИЙ план продажу овочів, їх здан!) :~7] О тонн. На сьогодні цей по!(а~шик ДОС}/Г 4,5 тисячі тонн, а роб:тники успішно ве­дуть штурм п' JlТИТИСЯЧНОГU рубежа.

1~(}MYH:rT пnвинен не лише добрр, працю-. вати, бути прикmЦЮI у роботі. дл\! ('відо­.мої і ціМl:IlРЯ\lованої діШlьноеті йому ПІІ­трібні міцні теОjJетичні :шаНIІJI. СЮІС точ ПiljJТlІІНИЙ 1(0";1('"[' ,!.l.ца;lrгі,~І) ПОі~бав вро якнайкращу відготов"у ДІ) :йНЯТЬ у еиеТf~­

мі партійної й rКОНО\lіЧНIiї освіти. ;~ ц:єю "етою виді.lf'НО досвіДЧРНIІХ I!РОllаГil!цистів, придБИіО шсціадьну літературу, підготовае­

но ПРЮlіщl'ННЯ. ОргаН;:JOвано і на високо­му ідеЙIlIl-lІl1літичноч рівні ПРОЙШЛИ пеjJ­ші :Jаняттн у всіх лаН1,ilХ навчання. Виня­ТО!, x:o,~· ЩО становить llшоаа )Іарксизму­

:І{'1Ііні:шу ІІРІІ парторганіз&ції відділка:М 2 (1'['''IН'Т3Р М. ІІІ. ]\ОТ). Тут була не:Jадовіль-111110 Пlн;а і'.'I),,,;)чів на :Ш!lНТТН. I1pnBe,~eHO парт:і1ні :!ІІІІРН В цій IIрга1lі:mції. Товари­lII:В СИ,,\ОjJf'flІ\<l, С'т()в6уч 1&- інших ПОП{'­

реДf[;РIІО і Вl(а:J:lIIО на Нf';,\lJпуrтЮlіrть Пlціб­НИХ ПОРУНJ('НЬ, :ШСjJНУТli увагу на ПIІ,l;IIlПf'Н-

1ІЯ підготовки до. аанять. у Постанові травневого . Пленуму ](1\

ІіIlРС ГОВОjJИТЬСЯ, що обмін партійних до-1\у\IРНТ:В повинен СПРИЯТИ подіпшенню Д:Я,lЬНОСП: всіх партійних органі;нщій, по­силенню їх роботи нп виконанню завдань

господарсы�огоo і Ky.lbTy!!!lOГO будіВНИI\тва, поставлених ХХІ'" :(Ї:І'\І)М КПРС. СЮІС 1':1-

кого К·УРСУ ,10ТjJЮIУf-:ТЬСЯ ра'ДГОСlІна партій­на органі:Jщія, вс'\учи підготовку ДО про­

ведення НЬІІГО В<1;I\;IИВIІГ() IІО,;Jітичного і

органіааЦЇЙНIІГО J;~'''ЩУ - - об\lіну І1<1РТДIІ-KY~leH1iB.

В. МЕМРУК,

секретар партійного комітету

радгоспу «Бобрицький~

!i2lIиrи.ZIVН"Н"UЛ'~.D.N"Н"~Н"Н".m'".QZЛ'"~

Вчитися преkра.сно.м.у 3а рішенням Київського обласного комІтету ЛКСМУ

проводиться Тиждень молодІжної книги, присвячений Всесвітньому Дню молодІ. Сьогодні ми пропонуємо ува­зі наших читачів статтю-огляд БІБліотекаря С. Погорель­ської, в якій вона знайомнть вас з літературою на ми­стецькі теl\ІИ.

Мистецтво відіграє велику і важливу роль в ДУХОВНОМУ житті народу. В. І. Ленін відводив мистецтву виключ­

не місце в житті людини і колективу, комуністичному бу діВl!lІцтві, в ідеологічній роботі партії.

Про ставлення великого вождя до мистецтва, про

проблеми новаторства, про освоєння культурної спадrци­ни, про питання ідейності в мистецтві і свободу творчо­сті говориться в книзі акаде-

міка П. Федосєєва «В. И. Ленин и ВОПРОСЬІ теории ис­нусства» (lVI., «3нание», 1968).

Ленінська тема в радян-ському мистецтві народила­ся одразу після Жовтня. Це природно: намагання висло­

вити суть історичного пере­вороту привернули погляди

ху ДОЖНИ ків до образу люди­ни, в лиій найбільш повно були втілені риси революціо­нера, нотрий став не тільки народним вождем революції,

її філософом і прантиком, але й її символом. Про те, як ленінська тема входила на

театральну сцену, розповідає шістнадцятий випуск збірни­ка «Труд антера» (lVI., «Со­ветская Россия», 1968).

Hirцo не має такої сили у 'вихованні душевної тонкості, тактовності, як мистецтво. Воно формує культуру на­ших почуттів і приносить ра­дість, задоволення, робить наше серце розумнішим, а розум добрішим. Художня література

один з найбільш впливових видів мистецтва. Своїм змІ­стом вона відображає оточу­ючий світ в образній формі. Це дає нам змогу не тільки одержати інформацію, а від­чути те, про що йдеться в

книзі. В деякі значні момен­ти життя найкращим вираз­НІшом великої духовної на­пруги є вірші. Вони ПрИХО· дять до нас, як добрі поміч­ники.

11lирокий наш ліричний фронт. Від М. Свєтлова, Е. Багрицького до Р. Гамза­това і Р. Рождественського. Тим 'штачам, які люблять поезію, ми пропонуємо зб!р­НИІ( «О дружбе и любви».

Образотворче мистецтво. Воно миттєво може діяти на наш розум і збуджувати на­ші почуття. Тільки треба уважно дивитися і тоді воно відкриється вам, щедро пода­рує свою красу.

Всьому світові відомі кар­тини «Бурлани на Волзі», «Царівна Софія», «Іван

"ДНІПРО" -СЛАВНОМУ ЮВІЛЕЮ

Як і всі ТРУДЯЩі нашої країни, активну участь у під­готовЦі до 50-річчя утворен­ня Союзу РСР бере колек­ТИІЗ республіканського видав­ництва «Дніпро». Він вже підготував ряд подарункових художньо оформлених ви­дань, присвячених славному

юпілеєві. Це, наприклад, двотомна антологія «Біло­руська радянсы�аa поезія», зі

сторінок якої промовляють поети братньої Білорусії. Своєрідну панораму півсто­літнього літературного про­цесу в радянських республі­ках становить серія «Джере­ла дружби» (50 томів, ти­раж понад один мільйон при­мірників). Нещодавно в цій серії вийшли твори таджиць­ного письменника СадрІддіна Айні, грузинсыгоo Реваза Джапарідзе, литовського Юрзаса Балтушіса, казах-ського Мухтара Ауезова, молдавсьного йона Друце.

Сучасне літературне жит­тя республік-сестер оператив­но висвітлює щорічник «Су­зір'я». Вже видано Шість випусків збірника. В шосто­му, ювілейному, опублікова­но твори Михайла Шолохо­ва, Григорія Абашідзе, Ра­сула Гамзатова, Мірзо Тур­сун-заде, Аркадія Нулєшова, Едуардаса Меже{lайтіса та багатьох інших авторів.

Про дружбу і взаємозв'яз­ки російської та української літератур йдеться в збірнику вибраних статей члена-корес­пондента АН УРСР Н. Нру­тікової «llІляхами дружби і єднання». Тут є матеріали і про естетичне значення «Щоденника» Тараса Шев­ченка, і про творчість Гого· ля, Герцена та інших видат­них українських іросІйсьних письмеШlИків минулого.

Нещодавно побачили світ збірники «Чуття єдиної ро­дини», на сторіннах якого

вміщені твори Тичини, Нор­нійчука, Смолича, а також «30РЯ над світом», де ви­друновано статті Жоржа Амаду, Бертольда Брехта, Анни 3егерс, Юліуса Фучі­ка. Прогресивні зарубіжні ПIlсьмеНШIІШ висловлюють

щиру любов до першої в світі соціалістичної держави. У багато ілюстрованому

збірнику « В сім'ї вольній, Іювій» вміщено новели, опо­відання й поезії велиного загону сучасних українських письменників. Нова людина Радянської України, її твор­ча праця і здобутки, духов­на велич - ось головна те·

ма збірника. На полицях книгарень, в

бібліотеках читачІв чекає ще багато книжок «Дніпра», в яких оспівано полум'яне братерство народів СРСР, незламну дружбу радянсь· них республік.

О. КРИВОВ'ЯЗ, завІдуючий редакцІї ви­давиицтва «ДнІпро)}.

Грозний син його Іваll», «Не чекали» та ім'я знаме­нитого російського художни­ка І. Ю. Рєпіна. «Велич Рєпіна позначилася

в самій кількості його ма­люнків, етюдів, картин, пор­третів. Ноли в Третьяков­ській галерії і в РосіЙСЬКОМУ музеї в 1936-1937 роках було влаштовано виставку Рєпіна, і здавалося неможли­вим, що одна людина-всього

лиш одна людинаІ- може заповнити своєю полум'яною творчістю величезні зали, а тим часом на цих виставках

експонувалась навряд чи

більша половина ним ство-реного», - писав К Чуков­ський. Своїми прекрасними портретами Рєпін прославив і музику, і літературу, і жи­вопис, і науку.

«Він був уже літньою лю­диною, ноли В ньому відкрив­

ся ще один талант: талант

письменника. Якби Рєпін з

о 2 стор. О НОВЕ ЖИТТЯ Вівторок, 24 жовтня 1972 року о

ПІД МАЙБУТНІЙ ВРОЖАЙ Небагато часу ЛИШИЛОСЬ ДlJ

зн{.·~енної дати в житті нашої

I\раїНIІ - 50-р;ччя утворення Сою;зу РСР. Механізатори рад­госпу « Бо.брицькиЙ » вирішили цю да ту oaHa:.leHYBa ти НОВИ~ІИ уrпіха:'IИ в праці. Вдень і вно­чі на полях гудуть трактори.

То працює ~Іеханізований за­гін на піднятті :зябу. Варто відзн&чити, що механі:JaТОРИ вже ВИliрали 850 гектарів зя­бу а 1 (Н)() аа планом.

Рано l)озпочинають роботу

агрегати Григорія Андрійовича ЄBC~;Єlla, Івана ДШlТровича ХИЖНЯl\а, які ведуть перед в :))Іаl'анні. Траltтор;~~1И ДТ -75 вони щ()а)Ііни виорюють по

8-10 геl\тарів при H()p~i 5,!). В 1,0)lПлеl\сі працюють і агре­гати Івана IполіТОВll'lа СІЦО­реНl\а та Віиора Д~IИТРОВИЧ1 Макушнею(а. ВОНІ! виорюють щоз~іни по 7-8 гектарів при З&';цанні 5,2.

Вис()кій продуктивності аг­регатів на оранці зябу сприяt-:

)lа теріальна заінтересованість. Мрханізатори працюють за акордними нарядами, знають

H~.·.lepeд оплату праці. Щодня

в радгоспі підіймається п:) 40 -45 гектарів зяблевої ораНI\И. Те~пи непогані.

ВИСОI\ОПРОДУИИВНО працює заг:н на внесенні мінеральних до,брив. Михайло Семенович Купов, Микола Миколайович Fiравченко, Ігор Іванович Чу­НЯК під оранку вносять на

кожен гектар по 5 центнері8 суперфОСф&Ту, 4 - калійних. При нормі 12 геl\тарів за змі­пу вони обрuбляють по 14-l (). Нещодавно на допомогу nр;щіВНИl\ам села прийшов ~lрхані;J()ваний :!агін 3 район­

НОГО об'f.,~нання «Сільгосптех­ніка».

;(ооре налагоджено обпік. В кінці роuочого

в нас

дня на

поле ВИЇЖДіl\і:'8 оU.lіковець, за­"іряє обlJOблену П;l(НЦУ і дово­ДИТЬ до кожного jlехані:щтора

вир()біТ()J( за день. І(с сприяє

підвищенню ПРОі\уиивнос'гі праці. Наступного ро"у liобри­чани прагнуть ВИРОСТИТИ ще

вищий УІ1()жаЙ. Тому про ньо­

го дбають вже зараз. І. МІЩЕНКО,

головний агроном радгос­

пу «Бобрицький».

парнином Минолою Осначем ви­бороли першість. Але жнива на цьому не ,закінчились.

Я гаряче відгукнувся на за­

На всю країну прозвучали клин ДОПОМОГТИ збирати врожай палні слова Оленсандра Васи- цілиннинам. Одним з перших за льовича Гіталова ,про бережли- НО:l1СОМОЛЬСЬКОЮ ПУ1'іВКОЮ по-

їхав у Назахстан.

НАГОРОДИ ЗА ПРАЦЮ

ве ставлення ДО 'всенародного ~'I u • б добра- хліба. І особливо сто- lV аиже ДВі неДіЛі з ирав уро-сується це нас, механізаторів, жай у радгоспі «Лобановсьний» ОО саме ми-творці цього до- ~O:~~;:BTC::~~ ~б~~~~~іЄЮ~Р~~~~ статку. ного ДНЯ намолочували по 500

Вже чотири 'роки працюю центнерів і більше хліба. За комбайнером у раДГОСПі «Требу- успіхи в праЦі дирекція .радгос­хіIВСЬКИЙ». Нинішніх жнив зі- пу, партійна, профспілкова та брав 110 гектарів зернових і комсомольсьна організації на­намолотив 355 тонн хліба. Нож- городили мене 'Трьома грамота­ного ДНЯ з бункера виймав по ми. 40-42 тонни зерна. І ось повернувся ДоДому.

йдучи назустріч знаменнlИ Разом з товаришами приступив даті - 50-річчю утворення Со- до ремонту техніни. юзу РСР, внлючився в змагашш В. ПРУДКИИ, комсомольсько-молодіжних агре- комбайнер радгоспу «Тре-гаті,в Броварщини. Разом з на- бухівськиЙ».

UШШШIllIШUPDШWI!ШІІІWШlР1ІIШШШlllIIIПППUIШШU1ШШIШlШШlШШШШIUnШUШ

Чернівецька область. У колгоспі імені Леніна Сторожннецького району збу­ДОR3НО цех безалкогольних наl10Їв. За зміну тут випускають 3,5 ТИСЯ(lі "ли­шок освіжаючих Н3І10ЇВ.

На фото: робітниці 8. Г. С8ЕРЕДЛ і О. Д. КУХТЕИ за виготовленням без­аЛkОГОДЬНИХ напоїв.

ФОТО і. Свериди.

раннього дитинства не відда­вав свої сили живопису, з НЬОГО вййшов би пренрасний рос!йсьний письме н н и 1(».

(К чуновсьний). Про письменницьне обда­

рування І. Ю. Рєпіна можна зробити висновон з ЙОГО нни­ги «Из воспоминюшй» (1\1., <, Советсная Россия»).

Серед імен, найбільш по­пулярних і улюблених у на­шого слухача, - ім'я автора опери «Евгений Онегин», шо­стої симфонії та інших відо­мих творів П. І. Чайнов­сьного. Творчість його - ве­лина і пЛіДна шнола не тіль­ки для російських номпози­торів. Вона зІграла велину роль у становленні музичних

національних нультур різних народів Радянсьного Союзу, і досьогодні благотворно впливає на діяльність бага­тьох композиторів за рубе­жем. Про життєвий і творчий шлях П. І. Чайновського

(ФОТОХРl)ll;ка РАТАУ).

можна прочитати в книзі Б. Ярустовсьного «~По И. Чай­НОВСНИЙ».

«Ні в чому тан вільно не проявляється народний ха­рактер, ян у пісні й таНЦі», - писав радянсьний пись­менник О. Фадєєв. Могутні і безцінні шедеври зберіга­ються в пам'яті народу. В Радянсьному Союзі· ця скарбниця особливо багата.

Про різноманітні танці на­шої багатонаціональної дер­жави ви можете прочитати

в брошурі Г. Іноземцева «НаРОДНЬІЙ танец» (М., «Зна­ние», 1971).

Сьогодні радянсьні митці працюють над створенням

образу нової людини, буді в­нина номуніСтичного суспіль­

ства. Ми хочемо, щоб наша молодь була сміливою, муж­ньою, морально стійною, ви­хованою, розумною, гармо­

нійно розвиненою. Про нра­су поведінни, про те, як

о Вівторок, 24 жовтня 1972 року

.

у нас в гостях журнал Добрий друг, віриий помічиик трудящих в 'іх бороть­

бі з пережитками мииулого в свідомості людей, з yci~I тим, що заважає нам жити і працювати - таким є журнал «Перець». Сьогодні він -гість нашо! газети. Пропонуємо вашій увазі матеріали творчого доробку

~

\ перчан. ------------------------------------------------------ПРИК.rtАД

Гумореска

- Ану скажи, - звернувся до обліковця директор, - по­переджала тебе ланкова, що розсода У такій холодній зем­лі не /lfJUживеться?

- Ну попереджала, - бурк­/-щв той.

- А ти? - А я сказав, що прижи-

веТI>СЯ' Il риЙ.llак - і той при­ЖlІваЄТI,СЯ.

- Ні, ти скажи, зеАlЛЯ хо­лодна була?

- Ну, холодна. - Тик 'Іт,у ж ти не підка-

зав бригадирові, u~об не ви-сод,1!(ував'?

Обліковець ЗНlIзав nле'lІнra: - Та що ж я - бригадира

В'IllТИАІУ? - При чому тут бригадир?

- підхопився бригадир.-иІ.о я - керуючого відділкод

вчитиму? - А я - головного аг{ю­

НОМlI?

- А я кого? - крут'ув го­ловою директор. - Виходить, директор винен? Бо занорядив агРОНО.110ві висаджувати? А вищі голови де були'? Га? .. Та я б не заснув на ваЩОАІУ Аlіс­ці, доки б не довів, ЩО темпе­ратура низька і висаджувати не АlOжна. А ви .•. Задзвонив телефон, і дирек­

тор сердито BXOIIIlB трубку. - Ну! - буркнув. - Я!

Скільки 1І0А-Іідорної розсади за­гинуло? Та гектарів так ... 'lO­тирнадl{ЯТЬ. ЯК виLЇlUЛО, ЩО 110-садили в холодну зеАlЛЮ? Але ж телефlJнограАta з тресту бу­ла - висаджувати! При 'lO.I/У тут голова на в' язах? Ми ви­конували вашу вказівку. ut () ж - я кеРУlOчого тресто),! вЧIl­

ти.ну'?

Віктор ЕНДЕБЕРЯ.

ЗАМАІІИВ Ронів п'ять уже спливло, Ян понинув Гнат село І немов у воду канув -В ріДНУ хату й не загляне. «Приїжджай сноріше,

Гнате! -Пише батьно. -

Хвора мати ... Забаришся зо два дні, То застанеш у труні ... » Ні слівця нема ОД Гната. Знову лист летить од тата:

Одержали ми нову нвар­

тиру. Гарну квартиру: німна­ти квадратні, сонячні, нухня простора, ванна окремо. Жи­ти б і радіти, коли б ОТО, як говориться, у бочці меду та

\ не лож на дьогтю. ~ Уявіть собі, У німнаті,

яку' ми відвели під віталь­ню, парнетина вивалюється.

І то не де-небудь у куточну, а на самісіньній середині. Та ще й не просто вивалю­ється, а сторча на стоїть. Перший раз зайшли до

кімнати і не помітили, бо я на стіни очі витріщив, на стелю. Дивлюсь, яна висота, ян побілено. Ступив нрон, ступив два та й ... Заточився, спітннувся. Мало не пова­лився НОЛОДОIO.

- Ха-ха, - РОЗСМІялася дружина, не розуміючи, що зі мною сталося.

- Раденька, що дурнень­на! - нинув я сердито, роз­дивляючись, об що зачепив­ся. Зирн - парнетина од­ним нінцем задралася дого­

ри.

«Негіднини, - подумав fI

про будівельнинів. - Брако­роби нещасні».

- Тобі СМіШlJ(l, - нажу

~

вести себе, про спорт, про ви­ховання прекрасного можна

прочитати в ннизі «3стетина поведения» (М., «Искус­СТВО», 1964). Любов до Батьнівщини

починається. з рідної вулиці, села, міста. Почесне завдан­ня архітенторів - будувати наші міста нрасивими. Про художню своєрідність, істо­

ричну цінність пам'ятнинів архітентури, про їх місце в

сучасному місті, про роль

природи у створенні індиві­дуального вигляду наших

міст розповідає брошура Ю. Жалова «Художествен­НЬІЙ облин городов СтраНЬІ Советов». (М., «Знание», 1971).

Нниги про мистецтво зба­гатять ваші знання, збага-

тять духовно. Читайте їХ.

С. ПОГОРЕЛЬСЬКА, біблІотекар міської бібліотеки.

«Пощастило мені, сину! Виграв я автомашину! Легнову. На лотерею. Що робить, не знаю, з нею».

Ноли Гнат про це дізнався,­Мов з налигача зірвався. Мчить мерщій на пошту

прямо,

Шле додому телеграму: «Дуже радий я! Вітаю! Зустрічайте, вилітаю!»

Петро РЕБРО.

НА СМІХ ЛЮДЯМ

==- Гумореска ==­дружині. - А янби я був упав і зуби повибивав? А янби був ногу зламав? Але до неї, засліпленої

щастям, хіба це доходить. - Тан цілий же, - смі­

ється. - А одна парнеТИlJa - не біда. Давай я її мит­тю прилаштуlO та й не бу­де видно.

Ну, розуміє вона що-не­будь? Нічорта не розуміє. Я й сам міг би миттю при­_lаштувати. Але чого це іі, снажіть на милість, мушv принривати гріхи отих бра­норобів? Ні, дудки. Нехай СТИРЧИТЬ. Людям на сміх.

Ноли ми поселилися, при­ходить до нас Тамара Но­мар. Ще тільни поріг пере­ступила, а вже розхвалює:

- Ах, які чудові кімнати! Ах, яні світлі! А я їй - тин своє: - Ви, - нажу, - ахнай­

те та й під ноги дивіться, бо простягнетесь черевом на підлозі, то тан ахнете, що й язина принусите.

- Це чого ж я простягну­ся? - уставилася на мене гостя.

- Об парнетину зачепи­тесь, он аж зуби вишнірила, ченає на жертву. Бачите, ян у нас будують?

- Дурниці, - махнула рукою Тамара. - Ви її нлеєм чи цвяхом. Вас пере­лежить.

Бач, і ця - дурепа наби­та. Сам знаю, що можна піднлеїти, що можна цвя­хом. Але чому вони цього не зробили? Нуди оті буді­вельники дивилися? Небійсь, рапортували справно, премії одержували справно, а мені,

САТИРИЧНІ МІНІАТЮРИ ПОЗАЗДРИВ

П'яниця, догризаючи тараньку,

Варнянав, вгледівши в крамниці

НОВЕ ЖИТТЯ

«Перець» НЕЛЕГКА ДОЛЯ В санаторії «Весна», Ув одній палаті йшла розмова голосна Між сіЛЬСЬІШЮ «знаттю». - В мене, - каже

номбайнер, -Мірка завше стала: П'ятдесят один центнер Зернових з гентара! Транторист слівце впліта, Є чим похвалиться: Сяє Зірна золота, Променем існриться. Бригадир із пастухом, Нонюх з мотористом --­Всі бесідують ладном Із сумлінням чистим. А Гриць но - ні в сих,

ні в тих,

Лиш НОljтає слину. Та, коли вже гурт притих, І собі занинув: - А ви знаєте, хто я? Чоловін Марії!!! ,Що, не чули? Ай-яй-я, Ех, периферія! Та вона ж по десять тонн Доїть від НОРОВИ. Як підсяде - враз бідон Молона здоровий! їй і шана, і хвала, Ордени й медалі. Від села і ДО села Слава йде все далі. - Чом же тут її нема, Не відпочиває? - Та вона ж одна! Сама Всюди не встигає. То на ферму, то на зліт, То нудись на збори ... А мені - тримай одвіт: їдь у санаторій! Теж нелегно, та Дарма, Сил не позичати. В неї ж, бач, часу нема­Мушу виручати ...

С. ВАЩЕНlЮ.

виходить, дулю підсунули.

Якось забіг мій знайомий Давиденно. І цей СВОЄЇ: «Хо­роша квартира».

Мене аж прорвало. - Тобі, - нажу, - очі

повилазили, що ти хвалиш

браноробів? Глянь, он пар­нетина вивалlOЄТЬСЯ!

- Еге, мені б тану нвар ТІІРУ, то я б увесь парнет перестелив, - каже Дави­

денно з заздрістю.

- Ну й перестеляй, - я йому, - замазуй чужі недо­рабни! - Мене не дивують будівельнини, у них усе тан, але де була приймальна ко­місія? Засліпило їм чи що?! Янби був хоч один гепнувся, не такої заспівали б.

Мені ця парнетина уже ніби ністка, поперен горл~ стала. Працювати спокійно не можу, сон утратив. Тіль­

ни про неї й думаю.

'І

Ну, нехай уже, - міркую собі, - я ту парнетину об­мину, жінна обмине. Добре, що нема дітей. А були б? Ченай каліцтва. ІЦастя та­нож, що нема ніного старого в хаті. А була б, снюнімо теща, тоді що? Зачепилас~ б, упала. Перелом руни чи ноги. Мене аж жаром обси· пає. А їм, негіднинам, ні ХОЛОДНО, ні жарно. Одна парнетИlШ - дрібниця. То правда. Але турбує не це. Турбує, де ж була совість того, хто її припасовував? І Руки б йому покрутило, правцем би ЙОГО поставило?

Одного дня приходжу 3 роботи і бачу, що парнетина лежить рівненьно. Значить, жінна тани, піднлеїла. Е, ні, голубно, тан не буде! Беру, підважую і ставлю парнети­ну сторчака. Нехай стирчить на сміх люДям. Може, коли спітннуся, живіт проб'ю, по­мру, дідьно З ним, але все те буде на совісті браноро­бів.

Іван СОЧИВЕЦЬ.

«Ваньну-встаньку» : - Лафа йому: хоч ян не

набереться,

Зариє носом - сам же й підведеться ...

І. КОНОНЕНКО.

о 3 стор. О

Бесіда ва мі.варОДlІСі 'Ж'вмlІС

ФРН перед виб-орами 19 листО'пада у ФРН відбу- р'я . Однан ЇЙ вдалО'ся шляхом

ДJ'ТЬСЯ достронові парламентсь- підкупу й інших брудних махі­ю вибори. lIрО'те передвиборна націй переманити у свій табір кампанія, початок якій поклали деяких депутатів з УРЯДО'ВИХ з"ізди провідних пО'літичних нартій , в результаті ЧОГО' в пар­партій - ХДС і СДПН, уже ламенті виникла нестійка рівнО'­зараЗ набраЛа великої гостроти. вага сил між правлячою коалі-

lЦо ж привело ДО прО'веден- цією і опозицією. ВО'лю вибор­ІІЯ дострокО'вих виборів за рін ЦіВ було таким чинО'М фа.льси­) \О Закінчення строку повнО'ва- Фіковано, парламент став недіє­жень lІинішнього бундестагу? здатним і дО'строкО'ві виБО'ри Нагадаємо про передісторію те- стали неминучими. періШllіх нодій . Три роки тому Яка ж тантика прО'тиборству­в результаті виборів 1909 року Ю'IИХ СИЛ У передвиборнІй кам­у ФРН сталася зМ іна уряду: ДО' панїі? ВЛаДИ ПРИЙШЛа коаліція соціал- Провідна партія нині правлп­демократичної і віЛьнО'ї демо- ЧОЇ ноаліції СДПН, як видно з кратичнО'ї партії (СДПН і виступів її лідерів, робить на­НДП), а партія великО'го капі- голос на успіхах своєї зовніШ­таіlУ - ХРИСТІІянсько-демО'кра- ньопО'літичної лінії, спрямО'ва­ТИ'lНИЙ союз (ХДС) З її бавар- ної на рО'зрядку напруженО'сті СЬКИМ ХСС, що стО'яла біля в ЄврО'пі. керма правлІння два десятиріч- Ії суперник ХДС/ХСС, знаю­'Ія (з Ні49 року), раптО'м опи- чи, що ця лінія користується нилась не при справах. підтримкою більшО'сті виБО'рЦів,

Уряд Брандта-Шеелп, пере- осО'бливо запеклим нападкам глянувши марний і нереаліс- пІддає економічну і фінансову тичний курс попередніх урядів, пО'літику уряду, намагаЮЧІІС l, спрямований на розпалювання створити враження, міби в нраї­«холодної війни», став на нО'вий ні панує «e kO'hO'm-і чний хаО'с», ШJlПХ - шлях нормалізації від- !й З~ГРО)l\УЄ «фінансовий крах» носин з соціалістичними країна- 1 т . іН. ми на оснО'ві визнання теритО'- 3аЛЯI{УЮЧИ виборців, нерівни-ріальних і політичних реальнос- 11Ш передвиБО'рної кампанії тей, що с.клалися. в .~BpOni пі~- ХДС/ХСС спираються на мо-ля ДРУГОІ СВІТОВОІ В lИНИ. Я~ Вl- гутній прО'пагандистсьний апа­домо, тана ПО'ЛlТИlШ, що .. ДlcTa- рат, і насамперед на «газетнО'­ла схвалення величеЗНО'I БІЛЬ- ГО' пОРОЛЯ » Шпрінгера, в руках шО'сті населеннп країни, приве- яного зосереджена велина час­ла до укладення договО'рів з тина масових видань. РаДЯНСhНИМ СО'юзом і Поль- Партія Барцеля - Штрауса щею та ряду угод З НімецькО'ю користується такО'ж підтримкО'ю Демократичною РеспублікО'ю, дуже СИЛЬНИХ прО'МИСЛО'ВО'-фі­Сllрllяла загальному поліпшен- нансО'вих ніл, зокрема представ­ню політичногО' нлімату в Єв- ників війсьнО'вО'-прО'мислового ропі. номплексу. Саме вони - О'снов-

В галузі внутрішньої політи- не джерел0' ТИХ 40 мільйО'нів НИ уряд СДПН і ВДП проголо- марО'к, які християнсько-демо­

сив і намагаl3СП здійснити деякі кратичний союз має намір ви-тратити на свою передвиборну

uбіцяні виборцям реформи, зо- нампанію. За даними західнО'-крема в галузі освіти, соціаль- німецької преси, ДО' числа по­НОГО' забезпечення, захисту нав- крО'вителів цієї партії належать нолишньогО' середовища. такі мільярдери, як Флік, Хен-

нел", ХО'ртен, Грундіг, нняз" Нсе це, m{ і слід було чеlШ- Отто фон Бісмарк . Вони , зви­

ти, наштовхнулО'сь на впертий чай нО" не скупляться на «по­опір реакції, інтереси якої пред- жертви» у фонд ХДС. ставлнс ХДС /ХСС. Цн партія намагалася зірвати ратифікаЦіЮ Німецька комуністична пар-

тія - справжня представниця ПіДПІІсаних урядом Брандта ДО'- інтересів трудящих - закли­гО'вО'рів з СРСР і ПНР . Це їй кає демократичні сили завдати не вдалося. Не змО'гла вО'на до- на виборах поразки партії ве-битись відставки уряду Бранд- линО'го капіталу ХДС/ХСС .

та шляхО'м ТаІ{ званого «кО'н- В. СЄРОВ, структивного ВОТУМУ» недові- (ТАРС).

ПОСТ ЗДОРОВ'Я §§§§§§§§§§§§§§§§

ПрОфілактика черевного тифу

І ••••••••••••••••• ••• БЕЗРАДІСНА СТАТИСТИКА

Вашінгтон. (ТАРС). ЗлиднІ, нерівність і дискримінація за ­лишаються долею мільйонів американців. Це ще раз підтвер ­дили опубліковані тут пО'внl ре­зультати перепису населення,

прО'веденО'гО' в США у 1970 ро­ці. Як видно з ЙОГО' даних, у

1970 рО'ці в США практично на злиденне і снування були при­речені 27 мільйонів амеРИНilН­ців. Майже 11 процентів амер!!­І{а нських сімей змушені Gули задО'вольнятися рі 'IНИМ ДОХОДОМ .

ЯЮfЙ відкидав їх за офіційНО' встановлену «межу» бідності . Ця натегорія сімей включала четверту частину амеРИI<анців пО'ХИЛО'ГО' віку, сьому частину американських ді тей і третю частину негрів.

У даних . перепису знайшла відображення і дискримінаЦія, якої зазнають у СПІА націо­нальні меншО'сті. Так, наприк­лад, середньО'річний ДОХОД не­грів у 1970 році залишався майже в два рази меншим, ніж доход білих американців. 3 ре­зультатів перепису видно , що негри за ту ж рО'БО'ту одержу­вали значнО' меншу заробітну плату, ніж білі. . У нерівнО'правному станови­

щі залишаються американсьні Жінии. Іх заробітна плата була в два з лишкО'М рази меншою ніж у ЧОЛО'Віків. ' У 1970 році було встанО'вле­

но, ЩО' близькО' 2 мільйО'нів американЦів ніколи не ходили до школи . Зате, ЯІ{ поназують даНі перепису, у американців були справді неО'бмежені мож· ливості прО'йти іншу «шнолу» - на полях боїв у Південно­Східній Азії.

'JлеБаченнSI ВІВТОРОК. 24 ЖОВТНЯ Перша програма - ЦТ

9.3'> - НООІІІІІІ. ~.1'> - Для школярів. «Шукачі». 111.1:; - «IlРlІморці». Псре­дача Іl ерша «На вулиці 2:') ЖОВТІіЯ» .

Черенни'Й тиф - тяжке за ­разне заХ1ворювання. В органі:зм ЛЮДИНИ збудники цієї ХlВороби потрапляють через рот ра,зом з

забру'дненою ВОІДОЮ , не~итими О'вочами та фруктами, через БРУДНі руки . В і,д моменту зара­ження дО ПОЯВИ перших О"знак

заXJворювання ПРОХО>ДИТЬ 14-21 день .

~олодязі'в, нопанон, ставні'в, Ю.4;> - u. Лавре"ьоu .• Розлом» _ Фільм-озер. Оllстава. I:J.III - «Відкрнття КОllцертно-

Опочатку з'Я'вляється незду­жання, за,гаЛЬ'на сла.біС'Ть, втра­чаєть.СЯ апетит, поступово П іД­ВИЩУЄТЬСЯ те'м'пера'тура . На 4 -8 день во.на до>сягає 39 -40 градусів . ХВОРИЙ с-каржиться на постійні голов ні болі, безсоння.

У нього з'являється заТРИМ'І\а

аипорожнень або проноси. Хво­

роба може дати серйозні

у;складненн-я: запалення легені 'в ,

про'бодіння lшшечника з на­

ступною нравотечею тощо.

с.воєча,сно ро'зпочате ліку-вання дає :JMOry в переважн і й більшості ВИlпаДНі'В досягти ВІІ­дужання , по.переД!!'ти ускладнен­

ня. Хвора людина - заразна для оточуючих і її нео.6хідно негайно ізолювати. У квартирі хворого проводиться де З!lнфек­ц,ія, хлорують'ся вбиральні та колодязь.

,паЛИIЧ-на тифу довгий час го сеЗОIІУ в Колонному :!алі Будинкv спілок». 17.00 - «Бес і ди про спорт;.

зберігається і в молоці. Тому 17.:10 - Для школярів. «Творчість його можна вживати лише ки- ю"их». КОlщерт у ч асн"к іВ ХУДОЖ"ЬОї [І ' я'ченим або па'стеризованим. самодіяльноСТі Московської Q,бласті . 18.00 - Новини. 18 ,10 - «Алтаі1ські ЗУ­Треба знищувати мух, яні пере- стрічі». (Передача друга). 18.40-НОСЯТЬ збудникі'в хвороби та Мультфі.1ЬМIІ «Колобок. та «Ведмсдик

:забруднюють харчові п~rтукти . на ПРОгу.1янці». 19.00 - Концерт сим-"~'" фонічного оркестру Московської дер-

Овочі та фрукти перед вживав- жавної філармонії. Диригент - К. КОН ­ННМ обов'язнОІВО мити ниш'яче- дра шин. В програмі - ,,' ята СИ МфОll і я Ю Бетховена. 19.40 - Вперше ІІа нашому

НО ,во.дою. телеекрані_ Худож"іі; фі.1ЬМ 'ДОРОГІІ ВаЖЛИlве значення у поперед- бувають рі зн і » . 21_00 - Програма

женні черевногО' тифу має до- .Час». 21.30 - Лі'гературні бесіди .• Ге-Ри:манн . рої творіо - сучаСН IІК » . 22.25 - Доку-

Т Я У ЧИСТОТІ Н1JaРТиР, ментальн"і; фі.1ЬМ «Фраll ція, пісн е». д'ворів та санітарних дворових 2З.2'> - Новини. СПО'РУД. Вони повинні бути Друга програма-УТ спра'вни'ми, двері та КРИШКИ їх 11.00 - Тt'левізіііllі ві ст і . 11.1:' - Те-

леф і ЛЬМ ~ .. Скиби ж и т т Я». t 1.З~ --щільно зачинятися . Періодично « ШкіЛЬНlljі екраll». Російська літерату­треба ПРОВОІДИТИ дезинфек.ціЮ р а для уч нів 10 класу. 'ГОРЬ'(ІІ;; - бу ­ЦИХ споруд . В сільсь'кій місце- ревісннк реRо.:tЮL\ії». 12. 1;) - Художнііі

фільм .ЗНlІклі банкнотн'. 1 3.5()-Фільм­вості нечистоти та сміття скла- концерт 'МУЗlІчн"і; монолог • . I б.5;; -дати в компости, де личинки Н аша афі ша . 17 .<Ю - .На ГОЛОВННХ мух не зможуть розвиватись. ' налрямках п'ятирічки», (Лисичанськш!

нафтолер~роБ Нllіі "авод ). (ВОРОШІІЛО"­ДЛЯ попередження заJGворюван- град). 17.20 - Для дітей .• Зірка Ка)I"­ня на черевнlІ'Й тиф деяким ка- була •. ЛИЛЬКОllU вистава_ (доІlецы( •.

. (18.00 - «Наша пошта». Порадн СЗДОВО' теГОР1ЯlМ населення праціВНІІ- дам. 1 8.ЗU - Фільм-концерт «[страдні кам грома!дсь'КОГО харчування, мелодії». 19.00 - Інформаційна про,-ра-водогінної мережі, дояркам) ма .Вісті •. 19.40 -- До 50-річчя утао -Щорічно роіблять запобіжні рення СРСР. ТелrфеСТlІваль художньої

самодіяльност і областеfi республіки. щеплення . Завдяки проведенню ЗвіТу<О ЖНТОМllрська область. 20.45 -широких О'здоровчих та ПРОфі - .На добраніч. д іТIІ!». 21.00 - Програ -

. ." ма .Чао. (М.). 21.30 - Вперше нз те-лактични-х заХОДl'В у нашlИ леекрані. Художній фільм .KpYTllfi 1'0 -

краї.ні захворюваність чере'ВНИl\l ризонт» . 22.40 - Вечірні новини. Про -тифом зведена нанівець, але грам а передач.

МІСТА В ОБЛОЗІ

«Жах американських мlст:!>­французький журнал «Ві ув­ріер» О'публlкував репО'ртаж про зростаючу злочинність у

Сполучених шта.тах АмеринИ. За даними ФедеральногО' бю­

ро розслідувань США, тільки в Нью-Порку на ножні СТО' тисяч жителів припадає 4.800 «сер­йозних злО'чинів ». Тридцятити­сячна армія озбрО'єних пО'лІЦаїв Міста не спроможна справитися :3 цієї хвилею ЗЛО'ЧИННОСТі. « 1\Іісто перетвО'рилО'ся у столи­І (ІО страху. Цей тривожний стан хараl(терний для сучаснО'гО' аме-Рlfнансьного суспільства » , констатус «ВІ уврlер».

НА ФРОНТАХ ІНДОКИТАЮ

РОЗllО'відаючи ПрО' ЖИТТЯ!J lІью-I1О'РI\У, журнал пише про жителів 78-ї вулицІ, які забари­кадувалися у своїх квартирах: «;ЛЮЩIOГИ, металеві засувни, ВІчна у _ дверях, сталеві грати на

вікнах». Журнал повlдО'мляє, що вО'дlї таксі в багатьО'х міс­тах відгорО'дилися від пасажи­рів мІЦною куленепрО'бивною перегородкою, а в готельних

нО'мерах на нічних столиках є спеціальна пам'ятка з «кО'рисни­ми пО'радами», як уникнути по-

Лі.1() С. В і йці ІІВАЛ ведуть успішні дії проти «спеціаль­них CH.l» гр нераJlа Ванг ІІа!)

в llровінції СіЄlІкуаиг. Патр іо ­т!! BIlBe,lll :1 ладу і КJЯilИ у по­

лон веШIІ;У кіilькість солдатів і оФ:церів противника.

На фото: аРТllлерист НВАЛ веде ВОГОНЬ по позиціях про­ти вника .

(Ф отох рОН іка ТАРС) .

грабування . (ТАРС).

Редактор Є. ФЕДЯИ.

--~-;:-~-::;:~::-;:;:7:::::;i-:-~ МІСЬНРАЙОННОУ ГАЗЕТИ j "ІІОВЕ ЖИТТЯ"

21 ЖОВТІ:Я минув строк доплати за збільшену періодич­ність виходу мі(,~крайонної Г!lзети «Нове життя». Понад три тисячі переllnлатників своєчасно не внесли доплати, а тому не одержують- газети.

Тим, хто не встиг внести доплату, МОЖНА ПЕРЕДПЛАТИ­ТИ МІСЬНРАЙОННУ ГАЗЕТУ «НОВЕ ЖИТТЯ» на листопад­грудень, Вартість передплати газети за два місяці 70 копійок. Передплату приймають відділення «Союздрук», всі відділенн" зв'язку, ЛИСТОl:оші та громадські розповсюджувачі преси.

Редакція мІськрайонної газети «Нове жнття».

t''''' ... ;J •• ti8 " ••••• _ •• " •••••••• 11 •• 8 ••• 11 ••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••• 11

! РАЙОННИЙ ВУЗОЛ ЗВ'ЯЗНУ ДОВОДИТЬ ДО ВІДОМА і

1I про те, що з 2~~~~~Я:Овтня включно

ПРОВОДИТl>СЯ ПРИйОМ ПОЗДОРОВЧИХ ТЕЛЕГРАМ

3 СВЯТОМ ВЕЛИКОГО ЖОВТНЯ ПО ПlЛЬГОВОМУ

ТАРИФУ (1,5 коп. за слово замість 3-Х коп.) . Зі строком вручення приймаються телеграми до 29 жовтня. Нс гаРЗIІТУПЬСЯ · СRОЄЧі1СlіС вручення телеграм, поданих

післн 29 ЖОІ!ТНЯ .

НЕ ЗАБУДЬТЕ ПОЗДОРОВИТИ CBorx РІДНИХ ,

Близы\I ІХ ТА ЗНАИОМІ1Х. Райвузол зв'язку . І

.............................................................................. " ....... 11 •• '

~~~ ........ ...,...4' ... c. ... 4._ .. _._._" .. r .... -~ .... 8I> ............ 4

і ПромкомОінату Броварської райспоживспілки 1---.

,} на постійну роботу потрібні: і майстер по виготовленню безалкогольних напоїв'

майстер по тарному виробництву; , і механік у цех безалкогольних напоїв і ковбасний цех; І механік по налагодженню швейних машинок; а слюсарі по налагодженню обладнання в цех безалкоголь-~ них напоїв;

робітниці в цех безалкогольних напоїв; робітники в ковбасний цех; швачки;

учні на майстрів та помічників майстрів по виробництву безаЛКОГО.IlЬНИХ і ковбасних виробів;

лаб?ранти харчової промисловосri; КОМІРНИКИ;

вантажники.

За дов ідка~IИ звертатися на адресу: м. Бровари, вул. Бо· ГУНСЬКОГО, 22. Тел. 19-3-55.

Адміністрація. і , , ...... '.~ .... .,'~ .. ...,~ · .. ~ ............... ~ ...... ~i~.~._._,_ ........ ~ ~ ... r. _ • .,. .... ., 4r _ _ • __ ..,.~ _ __ _ ~ _ ~ • .,.. ___ ........

ДО ВІДОМА КЕРІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ, ~ ОРГАНІЗАЦІй, А ТАКОЖ ПРИВАТНИХ ОСІБ! ,

Забороняється проводнтн ЗЕМЛЯНІ РОБОТИ у міСТІ Броварн без наявності ордера на дозвіл цнх робіт, вида­ного Броварсьиим мІсьF.КОМУНГОСПОМ.

Особи, які порушать цю заборону, будуть прнтягнуті до вІдповІдальності.

Міськкомунгосп.

.. Для попередження захворю­

вання на черевний тиф треба 'СУ'ВО РО ДОТРИМУіватись правил

особистої гігієнн, обов 'язкО'во МИТИ руки перед їдою та п ісля вї'Д'віlдування вбиральн і. Ос,НіЛЬ­ни збудники тифу тривалий час не втрачають життєздатнО'сті у воді, дЛЯ ЛИТТЯ треба вжива'ти лише добрОЯКіСНУ воду . Не можна пити з невпорядкованих

борО'тьба за лінвl;даЦlю черевно ' го тифу - справа не лише ме­\диків. Висока caHilJ'apHa г,ра!Мот ­ність наоелення та йогО'беЗlI10' середня ' участь 'В ПРОфілактич. н ій робоТі ~ одна з ГОЛ0ІВНИХ Gапорук повної лІквідації цієї

.~ .. ~.

хвороби. О. ЛИТВИНЕНКО,

лікар-епідеміолог Бровар-ської районної л1карвt.

НАША АДРЕСА: 255020. .НОВАЯ ЖИЗНЬ. - орган Броварского горкома

м. БРОВАРИ, Коммуиистическоn лартии УкраинЬІ. городского и районного Советов делутатов трудящихся Киевской области.

вул. Київська, 154' =========================================:J1

ІНДЕКС 61964. Газета ВИХОДИТЬ

У вlвторок, середу, п'ЯТИИЦЮ І суботу.

ТЕЛЕФОНИ: ред~IПОР~ - 19-3-82, застулни~а ре-І мовлення - 19-3-18. вІддІлІв промисловостІ. Д~KTopa - 19-4-47, ВIДПОВlдельного секр~таря, В'дДIJlУ роботи, фотокореспондента _ 19-4-67. СІЛЬСЬКОГО господарства, кореслондента МІсцевого радlо-

масовоі

~.~~.

Броварська друкарня, Київської Qбласті, вул. Київська, 154. Телефон - 19·4-57. Зам. 4185-9263.