Аналіз та корекція

інноваційно –креативних технологій запроваджених

у навчально –виховному процесі

Педагогічна рада

-пріоритетність освіти, що означає випереджальний характер її розвитку

Століття освіти

Спеціальна комісія ЮНЕСКО оголосила ХХIстоліття століттям освіти.

Україна поставила завдання – вивести освіту на рівень досягнень світової цивілізації.

Пояснення – глобалізація світового інформаційного середовища, інтеграційні процеси.

Великі надії покладає на освіту й українське

суспільство.

Філософія освіти,її концепції,програми

спрямовані на забезпечення випереджаючої

освіти для сталого розвитку, виведення освіти на

рівень сучасної цивілізації.

Сучасна школа має досягти таких

освітніх результатів, які б в повному обсязі

відповідали освітнім запитам особистості

громадянина України.

Сутність концепції

випереджальної освіти

Сутність концепції випереджальної освіти, на думку науковців, «полягає в тому, щоб

перебудувати зміст та методологію навчального процесу в усіх ланках системи освіти,

щоб вона була здатною своєчасно готувати людейдо нових умов існування, давати їм такі знання та навички, які дозволили б їм не тільки успішно адаптуватися до нового соціального та інформаційного середовища, а й активно впливати на нього в інтересах збереження і подальшого гармонійного розвитку людського суспільства та оточуючої природи» ( С. Батишев, В. Горшенін, К. Колін, А. Марон, Л. Монахова)

Завдання школи – навчити жити, наша школа –школа життя.Ми повинні виховувати людину, здатну створити своє власне життя, здатну до самовизначення. Павло Блонський.

Цілі випереджальної освіти

Основними цілями випереджальної освіти є: підготовка високоосвічених, креативних особистостей, а не вузькоспеціалізованих фахівців;

прищеплення учням і студентам прагнення до постійного оновлення знань;

трансформація системи освіти шляхом розвитку та впровадження інноваційних форм, методів, технологій та засобів навчання, які дозволяють підвищити рівень адаптації випускників навчальних закладів до перспективних потреб ринку праці та зростання вимог до якості робочої сили з боку працедавців

Принципи освіти

Пріоритетність освіти, що означає випереджальний характер розвитку освіти;

гуманізації освіти, спрямованої на формування особистості як найвищої цінності суспільства, забезпечення розвитку її здібностей і талантів,

-упровадження у навчально-виховний процес інноваційних педагогічних, інформаційно-комунікаційних технологій та науково-методичних досягнень;

особистісно зорієнтованого навчання, спрямованого на формування особистості 21 століття.

сучасний учитель

Ключову роль у реалізації цього завдання відіграє учитель, який сьогодні перестає бути основним джерелом знань, а стає організатором самостійної діяльності учнів.

Багатьом відома така притча. Звернувся до монаха бідняк: "Дай мені риби! Я голодний”. Монах мовчки віддав йому вудочку.

Повчальний зміст зрозумілий: треба давати не стільки їжу, скільки засіб її добування. Цей висновок стосується цілей та завдань, що стоять перед сучасною освітою в інформаційному суспільстві.

Сьогодні учителю необхідно володіти інформацією щодо ефективних педагогічних технологій, використовувати в педагогічній практиці, продукувати свої інноваційні ідеї, бути вчителем-творцем.

Учитель

Мудрець сказав: Вчитель –це актор, але йому ніколи не аплодують.

Вчитель – це скульптор, але його твори ніхто ніколи не бачить.

Учитель - це лікар, якому майже ніколи не дякують його пацієнти.

Робота учителя- це життя, подих, биття серця, розділене з дітьми.

Учитель назавжди залишається в учнівській дитячій пам’яті, тому що його завжди оточують учні та випускники, які вже давно закінчили школу.

Тільки те навчання є справжнім, яке веде за собою

розвиток особистості. Л.С. Виготський.

Ми вимагаємо від учнів знань, а потрібно прищепити навички вчитися, вміння навчатися, розвинути учня, розкрити його, його

індивідуальність

Дані американських учених

За даними американських учених, під час

занять учень засвоює всього 5 %

матеріалу, під час читання - 10 %, роботи з

відео/аудіоматеріалами - 20 %, під час

демонстрації - 30 %, під час дискусії - 50 %,

під час практики - 75 %, а коли учень

навчає інших чи відразу застосовує знання

- 90 %.

Інновація, новація…• Слово “інновація”вперше почали використовувати у 18 ст. на

рівні побутового мовлення на позначення чогось нового, що випереджає час.

• В педагогіці набирає поширення у 20 ст. • Базовими поняттями “інноваційний розвиток освіти” є

ІННОВАЦІЇ, НОВАЦІЇ, НОВОВВЕДЕННЯ, ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС.

• Педагогічні інновації – це процес запровадження у практику ідей, засобів, педагогічних технологій, в результаті яких підвищуються показники досягнень педагогічних систем і структурних компонентів в освіті.

• Як відомо, процеси інновацій несуть неперервні зміни. До таких відносяться:

• децентралізація освіти, яка активізує розвиток регіональних систем;демократичні зміни у діяльності ЗНЗ, колективів, що формують сучасне

освітнє середовище на засадах освітніх альтернатив; приведення освіти у відповідність до інформаційних технологічних змін, зокрема впровадження дистанційних форм , віртуальних моделей навчання.

Спектр методик і технологій

• Спектр методик і технологій, що складають її зміст досить широкий: вальдорфська педагогіка,

• технологія саморозвивального навчання Г. Селевка, дальтон-технологія,

• колективний спосіб навчання (О. Рівін, В. Дяченко), ігрові технології, методика Марії Монтессорі,

• технологія модульного та модульно-розвивального навчання, проектні технології,

• розвивальне навчання, • технологія рівневої диференціації М. Гузика, • адаптивна система навчання А. Границької, • технології проблемного навчання, сугестивні

технології, продуктивна освіта, • особистісно-орієнтоване розвивальне навчання

І. Якиманської, школа «діалогу культур»,• інтерактивні технології та деякі інші.

Метод проектів

Метод проектів був запропонований і розроблений американським філософом Джоном Дьюї у першій половині XX ст. Він запропонував будувати навчальний процес на активній основі, спираючись на цілеспрямовану діяльність учнів з урахуванням їх особистої зацікавленості в цих знаннях.

Широко впроваджується він у школах

США, Великобританії, Бельгії,

Німеччини, Італії, Норвегії, Ізраїлю.

Популярність пояснюється тим, що в

ньому поєднуються теоретичні знання і

практичний досвід.

Проектне навчання – один із варіантів продуктивного навчання, метою якого є не засвоєння суми знань і не проходження освітніх програм, а реальне використання, розвиток та збагачення власного досвіду учнів та їхнє уявлення про світ.

Основна теза методу проектів

Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де і як я можу ці знання застосувати,

- ось основна теза сучасного розуміння методу проектів,

В основі методу проектів лежить розвитокпізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватись в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.

Ці технології відносять до технологій XXI століття, яка передбачає перш за все вміння адаптуватися до стрімко мінливих умов життя людинипостіндустріального суспільства

. Метод проектів завжди припускає рішення якоїсь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого - інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих областей

Нова парадигма полягає в тому, що учень має вчитися сам. а вчитель - здійснювати мотиваційне керівництво його учінням. Тобто

Нова парадигма навчання

Нова парадигма полягає в тому, що учень має вчитися сам. а вчитель - здійснювати мотиваційне керівництво його учінням.

Тобто мотивувати, організовувати, координувати, консультувати, контролювати

Сутність проектної технології- у функціонуванні цілісної системи дидактичних засобів ( змісту, методів,прийомів тощо)

Нова парадигма полягає в тому, що учень має вчитися сам. а вчитель - здійснювати мотиваційне керівництво його учінням. Тобто мотивувати, організовувати, координувати, консультувати, контролювати

Методи навчання

на організаційно-підготовчому:

вербальні методи (розповіді, пояснення), інформаційної підтримки,

метод фантазування, пошуку, демонстрації зразків раніше виконаних проектів,

метод аналогій, мозкової атаки,

-на технологічному етапі :

метод вправ (відпрацьовуються дії і прийоми виконання окремих операцій),

метод інформаційної підтримки шляхом демонстрації автоматизованих схем, креслень, технологічних операцій, прогресивних технологій;

на заключному етапі:

метод інформаційної підтримки, демонстрації, проведення конкурсів творчих проектів.

Основні завдання

Основними завданнями виступають:

а) навчання школяра здобувати знання самостійно, уміти застосовувати їх не лише в стандартних, але й у нестандартних ситуаціях;

б) сприяння учневі у здобутті здатності, працюючи в різноманітних групах, виконувати різноманітні соціальні ролі: виконавця, лідера, посередника;

в) розширення кола спілкування дітей, знайомство з різними культурами, формування вмінь різнобічного огляду проблем;

г) прищеплення учням здатності користуватися дослідницькими прийомами та методами у навчально-пізнавальній діяльності

Головна складова методу

проектів

Головною складовою методу е самостійність учня.

Послідовність методів:

визначення проблеми (визначення завдань, які випливають із дослідження) —

висунення гіпотези вирішення завдань —обговорення методів дослідження —

оформлення кінцевих результатів —

аналіз одержаних даних, підбиття підсумків —коригування — висновки

Навчальне проектування орієнтоване, перш за все, на самостійну діяльність учнів:

індивідуальну, групову або колективну, яку учні виконують упродовж певного часу (від декількох хвилин уроку до декількох тижнів, а іноді й місяців)

Класифікація навчальних

проектів.

Ще один розробник методу проектів, американський професор Коллингсзапропонував першу в світі класифікацію навчальних проектів. Проекти ігор - різні ігри, народні танці, драматичні постановки тощо Мета - участь дітей у груповій діяльності. Екскурсійні проекти - доцільне вивчення проблем, пов'язаних з навколишньою природою і суспільним життям. Розповідні проекти, мета яких - отримати задоволення від оповідання в самій різноманітній формі - усній, письмовій, вокальної (пісня), музичної (гра на роялі

Ці технології відносять до технологій XXI століття, яка передбачає перш за все вміння адаптуватися до стрімко мінливих умов життя людини постіндустріального суспільства

Метод проектування

Метод проектів не повинен витісняти класно-урочну систему, але він є важливим компонентом освіти і використовується в різних видах навчально-виховної діяльності.

В Україні є напрацювання щодо використання цього методу під час вивчення окремих предметів, у позакласній та позашкільній роботі.

Методика співробітництва Дидактична система французького педагога

Френе.

Один з учнів цього відомого педагога М.Барре визначав: Педагогіка С.Френе – це не що інше, як співробітництво груп учнів з одним або кількома дорослими, зайнятих спільним пошуком, дослідженням, творчістю. Мета навчання, за С.Френе, полягає у максимальному розвитку особистостішколяра.

У зв`язку з цим головним завданням є не заучування матеріалу, а передусім

а) розвиток творчих здібностей учня, її прагнення до самореалізації;

б) створення сприятливого середовища, яке спонукає учня до активної пізнавальної діяльності.

Зміст навчання

Зміст навчання французький педагог вбачав

в організації творчої, дослідницької діяльності.

Знання добуваються дослідним шляхом, а не вивченням правил і законів. – зазначав С.Френе.

Отже, інноваційною стороною системи С.Френе є прагнення організувати навчання як творчий процес співробітництва вчителя і учнів

Особистісно зорієнтоване навчання

Основи особистісно зорієнтованого навчаннязаклали ще давньогрецькі вчені Левкіпп та Демокріт (5 ст. до н. е.).

Сучасний варіант цього підходу грунтується на принципах західної гуманістичної психології.

Особистісно-орієнтований підхід передбачає співпрацю та співтворчість учня та вчителя.

Завдання вчителя – простежити динаміку його розвитку,

визначити особисті переваги у роботі з навчальним матеріалом, тобто пізнати учня як особистість, розкрити та розвинути його індивідуальні здібності.

Інтерактивне навчання Інтерактивні технології впроваджуються ще з 20

років. Їх розвинув Сухомлинський, Амонашвілі, Шаталов, Ільїн.

В Україні розроблена та пропагується технологія інтерактивного навчання О. Пометун.

Практики стверджують, що найбільш ефективним є інтерактивне навчання, в основі якого особистісно орієнтоване навчання, безпосередня участь учня як шукача шляхів розв’язання проблем.

Інтерактив (від анг.- взаємний та діяти). Інтерактивне навчання-це спеціальна форма організації пізнавальної активності, що має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб'єктами навчання.

Сутність інтерактивного навчання

Інтерактивне навчання – це перш за все діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня."

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів.

Це співнавчання, взаємонавчання(колективне, групове навчання в співпраці).

Під час інтерактивного навчання учень стає не об’єктом, а суб’єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку (це особливо важливо для старшокласників).

Це забезпечує внутрішню мотивацію навчання, що сприяє його ефективності

Технології інтерактивного

навчання

Технологія передбачає

моделювання життєвих, нестандартних ситуацій,

використання рольових ігор,

парної роботи, обміну думками, дослідження, спільне розв’язання проблем (обговорити подію, твір, події, взяти інтерв’ю, провести анкетування)

Інтерактивне навчання сприяє формуванню навичок та вмінь як предметних, загальнонавчальних; виробленню життєвих цінностей; створенню атмосфери співробітництва, взаємодії; розвитку комунікативних якостей.

Суть інтерактивних технологій

Суть інтерактивних технологій полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається.

Це співнавчання( колективне,кооперативне, начання у співпраці), в якому і вчитель, і учень є суб'єтами навчання.

Інноваційні технології навчання в одному випадку ставлять учня в позицію режисера,в другому- в позицію учителя, в третьому- консультанта, в четвертому- творця або художника, в п'ятому-організатора діяльності дітей або однокласників, в шостому- в позицію учня, в сьомому- організатора взаємонавчання.

Учитель виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи учнів. Найбільше відповідають особистісно зорієнтованоному підходу до навчання.

В процесі застосування інтерактивних технологій, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри.

Робота в парах.

Учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, вивести підсумок уроку, події тощо, взяти інтерв’ю один в одного, проанкетувати партнера). Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати.

Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок).

Велике коло. Мікрофон. Незакінчені речення.Мозковий штурм Аналіз дилеми (проблеми)

Мозаїка. Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми (наприклад, кожна первинна група аналізувала один вірш Т.Шевченка, після переформування перша нова група повинна узагальнити тематику всіх опрацьованих віршів, друга – ідейне навантаження, третя –образи, четверта – форму).

Мультимедійні технології

Сучасний стан розвитку суспільства надзвичайно високий. Щоб устигати за змінами, людина має переробити величезну кількість інформацій, які надходять з усіх точок земної кулі. Тому інформаційні технології мають сьогодні пріоритетне значення в усіх сферах діяльності й визначають розвиток суспільства завтрашнього дня.

Мультимедійні технології пов'язані із створенням мультимедіа-продуктів: електронних книг, енциклопедій, комп'ютерних фільмів, баз даних. У цих продуктах об'єднаються текстова, графічна, аудіо- та відеоінформація, анімація.

Мультимедіа-технології

Мультимедіа-технології перетворили комп'ютер на повноцінного співрозмовника, дозволили учням (будь-якого віку), не виходячи з навчальної аудиторії, будинку, офісу, бути присутніми на лекціях видатних вчених, брати участь у конференціях, діалогах, вести кореспонденцію.

Як принципово новий навчальний засіб електронна книга відкрила можливості «читати», аналізувати «живі» озвучені сторінки, Тобто можливості бачити, чути, читати.

Сучасний процес навчання

Сучасний процес навчання вимагає від педагога глибоких знань з психології, уміння поєднати педагогічні технології навчання з психологією розвитку учня та її креативними можливостями.

Для розвитку творчого потенціалу учня потрібна систематизація роботи вчителя з учнем, спрямована на підвищення креативного потенціалу.

Ми повинні не виховувати та навчати, а створювати умови для виховання та навчання.

Тому Василь Сухомлинський радив пам’ятати: любов до дітей є тим джерелом, з якого можна черпати нові сили, а уміти прощати учнів, інших людей – необхідна умова збереження професійного здоров’я учителя, рівень якого ніхто ніколи не аналізував і не замислювався, як запобігти розвитку професійних патологій вчителя . Вона відображає й несе в собі всі проблеми нашого суспільства. Тому йдуть і залишаються працювати в ній люди, закохані в свою професію і віддані їй.

Ми вимагаємо від учнів знань, а потрібно прищепити навички вчитися, вміння навчатися, розвинути учня, розкрити його, його індивідуальність

Мета педколективу школи

Мета педколективу школи – це формування соціальної системи особистості: формування навичок самоосвіти, самовиховання та самореалізації учнів школи. На перший погляд, все це не складно. Тому необхідно дати змогу учням набути життєвої компетентності: правової, соціальної, екологічної, технологічної.

Опитування учнів показало, що багато з них не хоче вчитися через безперспективність цього заняття. Вони не вірять, що школа допоможе їм зробити кар'єру. Але дбати треба про всіх молодих людей: і про обдарованих, і про тих, які мають особливі потреби.

Головний екзаменатор для наших учнів – життя. Наскільки вони будуть адаптованими до соціального середовища, здатними оперативно приймати правильні рішення в нестандартних ситуаціях, вмітимуть аналізувати і контролювати власну діяльність, залежить, насамперед, від школи, від нас – учителів.

.