МО ТОРИНГ - agrex.gov.uaagrex.gov.ua/wp-content/uploads/---524.pdf · МОНІТОРИНГ...

Б І Р Ж О В О Г О Р И Н К УМО ТОРИНГ

Заснов ни ки: АГРАРНА БІРЖАНАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ІНДЕКС: 68278№ 5 (24) травень 2014 року

МОНІТОРИНГ БІРЖОВОГО РИНКУ

www.memjournal.agrex.gov.uaАграрна біржа



2 № 5 (24) травень 2014 року

Зміст

МОНІТОРИНГ БІРЖОВОГО РИНКУMONITORING OF EXCHANGE MARKET

Науково-аналітичний журнал

ВИПУСК 5 (24) ТРАВЕНЬ 2014 РОКУ

Заснов ни ки: АГРАРНА БІРЖА

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

УКРАЇНИ

Видаве ць: АГРАРНА БІРЖА

Свідоцтво про державну реєстрацію серія КВ № 20565-10365ПР від 21.02.2014 року.

Номер рекомендовано до друку Вченою радою Національного університету біоресурсів і

природокористування України. Протокол № 9 від 17 квітня 2014 року.

Мови видан ня: укра їнсь ка, російсь ка, англійсь ка.

Марюхніч О.Є. (директор Аграрної біржі) – головний редактор

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: Мельничук Д.О. (д.б.н., професор, академік НАН і НААН України) – голова редакційної

колегіїСолодкий М.О. (к.е.н., професор) – заступник

голови редакційної колегіїДіброва А.Д. (д.е.н., професор)

Кваша С.М. (д.е.н., професор, академік НААН України)

Бойнец Стефан (д.е.н., професор Приморського університету (Словенія)

Дем’яненко С.І. (д.е.н., професор)Голебевський Я. (хабілітований доктор

економічних наук, професор Варшавського університету)

Майерс Вільям (професор університету Міссурі (США)

Мельничук М.Д. (д.б.н., професор, академік НААН України)

Літвін Ігор (д.е.н., професор університету ім. Н. Мандели (ПАР)

Охріменко І.В. (д.е.н., професор)Савчук В.К. (д.е.н., професор)

Шпичак О.М. (д.е.н., професор, академік НААН України)

Яценко В.М. (д.е.н., професор)

Відповідальний секретар:Стоянов А.Ф.

РЕЦЕНЗУВАННЯ ПРОВОДИТЬСЯ

Адре са редак ції:м. Київ, вул. Копилівська, 67, корпус 5.

Друк:ТОВ «Паперовий Змій-ОПТ»м. Київ, вул. І. Еренбурга, 3аТел./факс: (044) 459-48-67

Підписано до друку 27.05.2014 р.Папір офсетний. Наклад 1000 прим. Зам. 1623.

© АГРАРНА БІРЖА

ЗМІСТ

Анонс: Агро-2014 .......................................................................................................... 3

Новини .......................................................................................................................... 4

Розвиток біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією в Україні .............. 10

Конкурентоспроможність продукції сільськогосподарських підприємств .............. 13

Особливості функціонування українського фондового ринку ................................ 16

Розвиток біоекономіки нового покоління на науковій основі ................................. 19

Консультація експерта HLB ........................................................................................ 24

Новини Infoindustry .................................................................................................... 26

Результати торгів на Аграрній біржі .......................................................................... 28

Аналітичний огляд фондового ринку за період з 21 квітня до 16 травня 2014 р. ... 29

Аналітичний огляд динаміки торгів акціями українських аграрних компаній ...... 32

Аналітичний огляд ринку зернових культур за квітень 2014 р. ............................. 35

Аналітичний огляд ринку олійних культур за квітень–травень 2014 р. ................. 40

Аналітичний огляд ринку цукру за квітень–травень 2014 р. .................................. 44

Статистична інформація ............................................................................................ 46

Шановні читачі!Редакція науково-аналітичного видання «Моніторинг біржового ринку» пропо-нує оформити передплату на унікальний науково-аналітичний журнал «Моні-торинг біржового ринку»!Журнал «Моніторинг біржового ринку» це:• Найважливіша інформація про ринки та анонс найближчих подій;• Якісні аналітичні огляди ринків зернових, олійних культур, ринку цукру та

прогнози щодо кожного з ринків;• Аналітичні огляди ринків мінеральних добрив та засобів захисту рослин від

партнерів журналу – Інфоіндустрія;• Огляд динаміки торгів українських аграрних компаній на фондових біржах

світу;• Огляд фондового ринку в Україні та світі;• Цікаві інтерв’ю з провідними експертами галузі та органами влади;• Консультації провідних експертів;• Біржові котирування Аграрної біржі, що визнані орієнтиром у питаннях

трансфертного ціноутворення розпорядженням КМУ від 23 жовтня 2013 р. № 866-р;

• Актуальна тема — у кожному номері консалтингова агенція ААА говоритиме про актуальні події місяця;

• Наукові статті провідних науковців та багато іншого;• Високоякісний папір та друк.Передплатниками журналу вже стали як звичайні аграрії, дрібні аграрні під-приємства, переробники, так і крупні міжнародні трейдери.

Варіанти передплати та вартість

Строк передплати Грн3 місяці 100,00

6 місяців 150,0012 місяців 250,00

З повагою,Редакція науково-аналітичного журналу «Моніторинг біржового ринку»04073, м. Київ, вул. Копилівська, 67, корпус 5e-mail: [email protected], [email protected]тел. 044 468 64 54, 468 10 29www.memjournal.agrex.gov.ua


Національний університет біоресурсіві природокористування України

№ 5 (24) травень 2014 року



Дата проведення: з 4 по 7 червня 2014 року.

Місце проведення: (Україна, Київ, проспект Ак. Глушкова, 1)

на території Національного комплексу «Експоцентр

України».

Організатор виставки: Міністерство аграрної політики та

продовольства України.

Виставка «Агро-2014» по праву заслуговує всесвітнього

визнання ось вже багато років як найбільший та перспек-

тивний загальнодержавний захід в агропромисловому

комплексі України. З кожним роком зберігається пози-

тивна динаміка зростання і якості пропонованих послуг,

збільшується кількість вітчизняних і зарубіжних учасників

з усіх галузей сільського господарства, харчової, пере-

робної та рибної промисловості, сільськогосподарського

машинобудування.

У рамках виставки «Агро-2014» традиційно проходитимуть

вже відомі спеціалізовані виставки:

• Animal'EX 2014 — ХІIІ Спеціалізована виставка сіль-

ськогосподарських тварин, ветеринарії та товарів для

тваринництва.

• ЕквіСвіт 2014 — XІ Національна виставка конярства та

кінного спорту.

• FishExpo — VІIІ Спеціалізована виставка рибного гос-

подарства та рибальства.

• Біопаливо 2014 — VІІІ Спеціалізована виставка від-

новлювальних джерел енергії.

• ЕкспоАгроТех-2014 — IV Спеціалізована виставка сіль-

ськогосподарської техніки, обладнання та запасних

частин; зрошувального обладнання; засобів механізації

сільгоспвиробництва; продовольчого машинобуду-

вання, обладнання для тваринництва і птахівництва;

кормовиробництва тощо.

• Привіт-Tech АГРО — ІІI Спеціалізована виставка авто-

матизації, управління альтернативної енергетики, GPS

і технологій ГІС.

• Плодоовочевий форум — ІІI Міжнародна спеціалізована

виставка з овочівництва, садівництва, виноградарства.

• Світ вина — II Спеціалізована виставка виноробства.

• Світ грибів — Спеціалізована виставка обладнання для

переробки, зберігання, упакування і транспортування

грибів; засоби захисту, стимулювання росту грибів;

медпрепарати на основі грибів.

Під час роботи виставки будуть проводитися:

• науково-практичні заходи (конференції, круглі столи,

симпозіуми, брифінги);

• презентації та дегустації різноманітної продукції;

• показ племінних коней та великої рогатої худоби;

• розважальна програма для сімейного відпочинку.

Більш детальну інформацію про участь та відвідування

виставки «Агро-2014» Вам нададуть за телефонами:

Тел. / Факс: +380 44 599 71 77,

E-mail:[email protected]

www.agroexpo.com.ua

Анонс

3



4 № 5 (24) травень 2014 року

Новини

Аграрний фонд реалізує 150 тис. т цукру для зниження ціни

Планується, що в травні Аграрний

фонд здійснить продаж 30–35 тис. т

цукру, в червні — 40–45 тис. т.

Аграрний фонд з метою стабілізації

ціни на внутрішньому ринку до серп-

ня реалізує 150 тис. т цукру. Про це

вчора заявив міністр аграрної полі-

тики та продовольства Ігор Швайка

під час спільного брифінгу з головою

Держсільгоспінспекції.

«Загальний обсяг, який у нас є, — це

150 тисяч т цукру. Це те, що необхідно

випустити на ринок, щоб стабілізу-

вати ціну», — сказав Ігор Швайка,

зазначивши, що рішення про продаж

цукру із державних запасів було ухва-

лено Урядом минулого тижня.

За словами міністра, планується, що

в травні Аграрний фонд продасть 30–

35 тис. т цукру, у червні — 40–45 тис. т.

Водночас міністр уточнив, що виручені

від реалізації цукру гроші Аграрний

фонд спрямує на закупівлю сухого

молока та вершкового масла на внут-

рішньому ринку.

«Наше завдання — прослідкувати, як

такий необхідний елемент впливає на

ринок, і контролювати його щомісяця.

Ми маємо утримувати ту ціну, яка на

виході щосезонно. Принцип взаємодії

такий: ми сьогодні реалізовуємо цукор

за тією ціною, яка визначена рішенням

Уряду, а виручені кошти спрямовуємо

на закупівлю продуктів переробки мо-

лока», — зазначив очільник відомства.

Міністр підкреслив, що завдяки інтер-

венціям Аграрного фонду на ринку

молока вдасться підтримати закупі-

вельні ціни на молочну сировину в

умовах заборони на експорт молочної

продукції ряду українських виробників

до Росії.

Ігор Швайка: «Держсільгоспінспекція має стати своєрідним аграрним ФБР»

«Найбільша кількість претензій з боку

аграрної спільноти, громадськості та

бізнесу щодо наявності корупції над-

ходила на адресу Держветфітослужби

та Держсільгоспінспекції. Сьогодні ми

повністю переформатовуємо роботу

Держсільгоспінспекції. Перед органом

будуть стояти нові завдання та функціо-

нальні обов’язки. Держсільгоспінспекція

може бути своєрідним «аграрним ФБР»

у системі Мінагрополітики, основною

функцією якого має бути недопущення

та попередження порушення законо-

давства у сфері якості та безпечності

сільськогосподарської продукції», — про

це сьогодні заявив міністр аграрної по-

літики та продовольства Ігор Швайка

під час спільного брифінгу з головою

Держсільгоспінспекції України.

Також міністр наголосив, що певні

роботи мають проводитись у тісній

співпраці з іншими центральними

органами виконавчої влади у сфе-

рі координації Мінагрополітики.

Ігор Швайка поінформував, що ним

сформульовано спільне доручення

керівникам Держсільгоспінспекції та

Держземагентства щодо проведення

інвентаризації, аудиту земель сіль-

ськогосподарського призначення, лісо-

вого та водного фондів, рекреаційних

зон з метою виявлення використання

об'єктів за нецільовим призначенням.

«Наше завдання — вивести питання

використання земель спільними ді-

ями разом з Держсільгоспінспекцією і

Держземагентством на нормальний, зро-

зумілий рівень», — підкреслив міністр.

У свою чергу, голова Держ сіль госп інс пек-

ції Микола Поєдинок повідомив, що вже

ведеться робота щодо усунення корупцій-

них схем у структурі інспекційного орга-

ну. Він поінформував, що вже звільнено з

посад 21 особу в центральному апараті, а

також створено комісії, які розслідують

роботу керівництва територіальних ор-

ганів у Кіровоградській, Херсонській,

Львівській та Одеській областях. Також

Микола Поєдинок поінформував про

здійснені кроки у напрямі спрощення

дозвільної системи.

Крім того, голова Держсільгоспінспекції

підкреслив, що сьогодні на особливу

увагу заслуговує виноробна галузь.

«Останніми роками галузь працює

ніби «сама по собі». У цьому контексті

завданням є встановлення державного

контролю. Наразі вже розроблено від-

повідний законопроект, який врегулює

питання вирощування винограду, тех-

нологій та первинного виноробства, а

також виписує вимоги до безпечності

виробництва та відповідальність за

виробництво неякісної продукції», —

підкреслив Микола Поєдинок. Також

керівник інспекції повідомив, що у най-

ближчих планах — відміна обов’язкового

технічного огляду сільськогосподарської

техніки. За його словами, проведення

техогляду буде здійснюватись лише у

разі відповідних звернень або скарг чи

під час планових заходів.




Новини

Рада перенесла на 1 жовтня початок звітності щодо трансфертного ціноутворення

Народні депутати підтримали в цілому

законопроект № 4527 «Про внесення

змін до Податкового кодексу України

щодо вдосконалення трансфертного

ціноутворення». За відповідне рішення

проголосував 241 нардеп.

Закон встановлює, що перший звіт

про контрольовані операції за період

з 1 вересня до 31 грудня 2013 р. буде

подаватися до 1 жовтня 2014 р. замість

1 травня 2014 р.; не будуть застосову-

ватися штрафи у зв'язку з самостійним

коригуванням грошових зобов'язань,

пов'язаних з коригуванням цін у контро-

льованих операціях за цей період. Також

зменшується розмір штрафів за непо-

дання звіту про контрольовані операції.

РБК-Україна

У Києві обговорили можливості залучення інвестицій в аграрний сектор України

17 квітня у Києві відбувся Інвестиційний агробізнес форум, організований асоціацією «Український клуб аграр-ного бізнесу» і агенцією «AgriEvent». Головною метою заходу стало надання інформації про можливості залучення іноземних інвестицій для українських сільськогосподарських компаній і про альтернативні форми фінансування. У роботі форуму взяли участь пред-ставники агробізнесу, інвестиційних, юридичних і консалтингових фірм.На заході розглядалися актуальні питан-

ня та проблеми інвестиційного і фінансо-

вого ринку в сільськогосподарському сек-

торі, а саме: економічна політика нової

влади, інвестиційний клімат в Україні,

напрями інвестицій в АПК України, роль

транснаціональних корпорацій в АПК

України, аграрні розписки як альтерна-

тивна форма кредитування, форвардні

закупівлі як інструмент фінансування

агровиробництва, фінансування купівлі

агрохімії і посівного матеріалу тощо.

«Очікувана висока увага з боку пред-

ставників різних секторів до проведе-

ного заходу підтвердилась великою

кількістю учасників, адже, за результа-

тами поперед нього періоду, АПК — це

єдиний сектор вітчизняної економіки,

який демонструє позитивну динаміку

і залишається надзвичайно привабли-

вим для потенційних інвесторів. Але

необхідно констатувати той факт, що

на сьогодні український агросектор, як

і вся держава, стоїть перед очевидним і

єдиним вибором — шлях послідовних

і рішучих реформ регуляторного поля,

направлених у тому числі і на дерегуляцію

та, як наслідок, створення сприятливого

бізнес-клімату. Якщо не здійснюватиметь-

ся ефективна робота по реформуванню

галузі та покращенню умов діяльності у

секторі, обсяги інвестицій і надалі скоро-

чуватимуться. Безсумнівно, поточний рік

буде надзвичайно важким, але висловлю

власні сподівання, що активна взаємодія

та співпраця бізнесу, органів державної

влади і міжнародних інвесторів дозволить

аграрним компаніям та підприємствам

вийти з цього випробування зміцніли-

ми», — зазначив виконавчий директор

асоціації «Український клуб аграрного

бізнесу» Олександр Вержиховський.

Ігор Верхогляд, віце-президент, департа-

мент інвестиційно-банківських послуг

ІК ConcordeCapital, під час свого виступу

акцентував увагу на проблемах, з яки-

ми зіштовхуються українські компанії

у спробах залучити іноземні інвестиції.

«За останні два роки фактично не відбуло-

ся жодного IPO, а черга з українських ком-

паній в АПК до міжнародних фінансових

інституцій (МФК, ЕБРР, ЧБТР) шикується

за рік-півтора. Наявність звітності від-

повідно до вимог МСФЗ ще не гарантує

успіху. Необхідно мати чітку стратегію,

продемонструвати шлях її реалізації. До

того ж інвестори тепер краще розуміють

кліматичні особливості різних областей

України та надають перевагу компаніям

з компактно розміщеним земельним бан-

ком. Непослідовна державна політика,

зокрема в податковій сфері, відсутність

чіткої стратегії розвитку АПК, бюрокра-

тичні труднощі функціонування ринку

орендованої землі та затягування з пи-

танням земельної реформи у поєднанні

з фактичною відсутністю можливості

залучати дешеве фінансування — ось

ключові внутрішні перепони на шляху

до залучення інвестицій», — підкреслив

Ігор Верхогляд.

Також під час форуму експерти говорили

про фінансування імпорту в Україну під

гарантії експортних кредитних агенцій

та про найбільш ефективні і зручні фі-

нансові інструменти придбання техніки,

які нині користуються популярністю.

Обговорювали питання запровадження

нових кредитних інструментів — аграр-

них розписок та потенціал їх викорис-

тання в Україні. У ході обговорення

більшість експертів погоджувалися з

думкою, що для підвищення привабли-

вості інвестиційного клімату в Україні та

для пришвидшення реалізації аграрного

потенціалу в Україні насамперед слід

стабілізувати політичну та економічну

ситуацію.

Асоціація

«Український клуб аграрного бізнесу»

5



6 № 5 (24) травень 2014 року

Новини

Аграрна біржа – лідер з організації біржової торгівлі на ринку

сільськогосподарської продукції в УкраїніЗгідно з офіційною статистикою

Держстату України за 9 місяців 2013

року в Україні було зареєстровано 584

товарні біржі (без врахування фон-

дових бірж), практичну діяльність з

яких здійснювали 218. Згідно з даними

Держстату України державна Аграрна

біржа є лідером з організації біржової

торгівлі в Україні, зайнявши майже

36% ринку. Саме показники державної

служби статистики доводять ефектив-

ність функціонування державної біржі

на біржовому ринку, а з іншого боку —

показують потребу учасників ринку

у використанні біржових торгів.

«Аграрна біржа — це організація,

що не фінансується з державного

бюджету, тож додаткових витрат дер-

жави на розвиток біржової діяльності

в Україні не передбачається. Навпаки,

ми сплачуємо податки у повному об-

сязі. Аграрна біржа працює на рівних

умовах з іншими приватними біржами

та залишається при цьому лідером з

організації біржової торгівлі.

У 2012 та 2013 роках Аграрна біржа

провела безліч навчальних заходів

та тренінгів. Такі заходи дозволили

пояснити переваги біржової торгівлі

для багатьох учасників аграрного

ринку. Сьогодні ми бачимо плоди

нашої роботи — учасники ринку ви-

рішують укладати біржові угоди саме

на торговому майданчику Аграрної

біржі», — зазначив Олександр

Марюхніч.

Аграрна біржа сподівається, що учас-

ники національного аграрного ринку

стануть більш відкритими та прозо-

ріше вестимуть власні торгові операції

за допомогою біржової торгівлі, адже

це дозволить знизити втрати від не-

ефективної торговельної діяльності

та дозволить швидше впровадити

нові біржові торгові інструменти,

які неможливо запровадити зараз.

Врешті-решт, прозорий ринок можуть

сформувати тільки учасники ринку,

а біржа є ринковим інститутом, що

дозволяє спростити та здешевити ді-

яльність учасників торгів.

Ігор Швайка: «Нормативно-грошова оцінка земель сільгосппризначення враховуватиме

землеробську специфіку регіонів»Під час «круглого столу» за участі

міністра аграрної політики та про-

довольства України Ігоря Швайки та

аграріїв Херсонщини було порушено

вкрай важливе для регіону питання

щодо нормативно-грошової оцінки

земель сільськогосподарського при-

значення. Адже це напряму пов’язане

з питанням орендної плати за землю

(яка рахується від оцінки), що ви-

являється особливо актуальним для

сільгоспвиробників посушливих і не

надто родючих регіонів.

Так, відзначалось, що нормативна гро-

шова оцінка земель сільськогосподар-

ського призначення була проведена

в Україні, в тому числі в Херсонській

області, лише один раз — станом на

1 липня 1995 року. Цей підхід є за-

старілим, не відповідає вимогам часу

і не враховує регіональну специфіку.

Натомість Ігор Швайка повідомив, що

Мінагрополітики ініціювало розробку

проекту нової Методики нормативної

грошової оцінки земель, в основі якої

дані фінансово-економічної діяль-

ності сільськогосподарських підпри-

ємств за 2008–2011 роки та ставки

Національного банку України.

«Ми розуміємо, що всіх «не можна

стригти під одну гребінку», і платня

за землю повинна залежати насампе-

ред від її родючості. Запропонована

Методика додасть «гнучкості» у

механізм визначення ставок оренд-

ної платні. Вона враховуватиме

землеробську специфіку регіонів.

Так, в посушливих регіонах норма-

тивна грошова оцінка 1 гектара ріллі

зменшиться: по АР Крим на 36%,

Дніпропетровській області — 20%,

Донецькій — 30%, Запорізькій — 30%,

Луганській — 19%, Миколаївській —

6%, Одеській — 13%, Херсонській —

29%. Зокрема, середня норматив-

на грошова оцінка 1 га ріллі по

Херсонській області на сьогодні

становить 23151,1 грн, а за проектом

нової Методики цей показник стано-

витиме 16534,4 грн», — поінформував

Ігор Швайка.




Новини

Мінфін розглядає чотири варіанти реформування оподаткування АПК в частині ПДВ

Про це повідомила начальник відділу

ПДВ Міністерства фінансів України

Лариса Невінчана під час «круглого сто-

лу» на тему: «Реформування системи

держпідтримки сільгоспвиробників:

чого чекати в 2015 році».

«Поки що це навіть не ініціатива, а

тільки дискусія того, як оптимізувати

бюджет у зв’язку з вимогами МВФ», —

зазначила вона, додавши, що в квітні

відомство надіслало листа в профільні

асоціації, ключовим учасникам ринку

і в Мінагропрод з проханням озна-

йомитися і розглянути можливість

реформування системи оподаткування

сільгоспвиробників у частині ПДВ.

За її словами, реакція бізнесу була

досить полярна. Деякі фахівці схва-

люють варіант збереження спецре-

жиму оподаткування з одночасним

введенням процентної ставки ПДВ до

спецфонду держбюджету, а також на

спецрахунки підприємств у банках

та Держказначейства. Це свого роду

галузевий підхід. Більшість учасни-

ків ринку, як і Мінагропрод, виступає

проти ліквідації та реформування опо-

даткування сільгоспвиробників.

Але є й такі, які «за» скасування спец-

режиму. Скептичний вигук експертів «і

хто ж це?» задовольнила представниця

Мінфіну: «За» виступила лише одна

компанія. Це — «НІБУЛОН».

На прохання Latifundist.com перераху-

вати інші три варіанти реформування

ПДВ, запропоновані Мінфіном, вона

назвала такі: збереження спецрежиму

з одночасним веденням знижених ста-

вок; збереження спецрежиму для пред-

ставників малого та середнього бізнесу

та запровадження оподаткування ПДВ

сільгоспвиробників — великих плат-

ників податку; повна ліквідація спец-

режиму оподаткування в сільському

господарстві.

За її словами, питання щодо оптимізації

держбюджету має бути вирішене до кінця

року. Від цього залежатиме чи дасть гро-

ші Україні МВФ, скільки і на яких умовах.

Вона також додала, що за підрахунками

Мінфіну, щорічна підтримка державою

АПК становить 12–13 млрд грн. За час дії

режиму (з 2009 р.) Держава інвестувала

в цей сектор 57 млрд грн.

Логічно, що у держави виникає пи-

тання — витрачаються ці гроші за

призначенням і на розвиток чи... У МВФ

на цей рахунок великі сумніви, оскіль-

ки є великі втрати бюджету внаслідок

дії спецрежиму оподаткування у сфері

АПК в частині ПДВ. Крім того, ННЦ

«Інститут аграрної економіки» акцен-

тував у своєму аналізі на тому, що 70%

суми ПДВ, які акумулює агросектор,

в основному йде на технічні культу-

ри — соняшник і кукурудзу, які досить

рентабельні і без держпідтримки.

«У нас логічно виникає питання, чи

варто підтримувати високорентабель-

ну галузь», — розповіла вона про при-

чини, чому тема зміни оподаткування

спливла знову.

Вона також додала, що Мінфін розуміє,

що АПК — стратегічна галузь економіки

для держави. Саме тому відомство вине-

сло питання на обговорення з експерт-

ним активом і учасниками ринку. З її

точки зору, МВФ може піти на поступки

Україні, якщо та правильно аргументує,

чому спецрежим життєво необхідний

для агросектору, який є ключовою і

стратегічною галуззю для країни.

Агропортал Latifundist.com

16 червня в Одесі відбудеться Зерновий форум – 2014ІА «АПК-Інформ» продовжує підготов-

ку Тринадцятої міжнародної конфе-

ренції «Зерновий форум — 2014: нові

ринки, виклики та можливості», яка

відбудеться 16–18 червня 2014 року в

Одесі (готель «Брістоль»).

Ключовими темами заходу цього року

стали тенденції розвитку зернового

ринку в 2014 / 15 МР, український

ринок зерна та продуктів його пере-

робки: виклики нового сезону.

Спікери із зазначеної тематики:

економіст FАО Наталія Меркушева,

консультант з ризик-менеджменту

в Східній Європі INTL FCStone Метт

Аммерманн, президент Української

зернової асоціації Володимир

Клименко, член правління UNEX

Sp.Z (Польща) Маріуш Маркиш,

керівник служби бізнес-проектів ІА

«АПК-Інформ» Родіон Рибчинський,

директор департаменту переробки

зерна ДПЗКУ Сергій Сакіркін, д.б.н.,

аудитор ТЮВ «Рейланд» Євгена

Новожилова та інші експерти.

Також з урахуванням поточних ре-

алій українського зернового ринку

особливий акцент у програмі заходу

зроблено на темі інфраструктури

зернового ринку України і нових ре-

аліях, у яких змушений працювати

ринок. Цю тему буде розглянуто в

спеціалізованій сесії на другий день

проведення заходу.

Крім того, в рамках форуму буде

проведено два круглих столи на такі

теми: «Підведення підсумків відван-

тажень зернових вантажів на експорт

у 2013/14 МР. Перспективи сезону —

2014/15» (за підтримки Української

зернової асоціації) і «Підвищення

ефективності ведення агробізнесу в

умовах підвищеного ризику» (партнер

по організації — Києво-Могилянська

бізнес-школа [KMBS]).

Приєднатися до числа учасників мож-

на звернувшись до оргкомітету за тел:

+380562 321595 (дод. 200, 113).

7



8 № 5 (24) травень 2014 року

Новини

«ДПЗКУ» за спотовими контрактами закуплено зернових на суму 3,10 млрд грн

У Мінагрополітики обговорили удосконалення законодавства у сфері ЗЗР

і проблеми фальсифікату

Станом на 21.05.2014 за резуль-татами виконання форвардних закупівель урожаю 2014 р. ПАТ «ДПЗКУ» отримано 174 заявки від сільгоспвиробників на реалізацію 649 206 т зернових культур. Про це повідомив міністр аграрної по-літики та продовольства України Ігор ШвайкаЗ початку 2013/2014 МР за спотовими

контрактами станом на 22.05.2014 р.

закуплено 2 144 372,98 т зернових,

на суму 3,10 млрд грн, у тому числі:

1 181 877,76 т кукурудзи 3-го кла-

су; 91 595,64 т ячменю 3-го класу;

651 405,06 т пшениці продовольчої

(1–3 класу); 205 406,267 т пшениці

фуражної (4–6 класу); 3 000 т гречки;

1 702,901 т жита.

Також Ігор Швайка зазначив, що у

2013/2014 МР на філії ПАТ «ДПЗКУ»

станом на 22.05.2014 р. надійшло

на зберігання 2 315 857 т зернових

і олійних культур нового урожаю,

що на 526 654 т, або на 29 % більше,

ніж за відповідний період минулого

МР. Залишки в портах складають

85 тис. т зернових та зернобобових

культур.

У поточному маркетинговому році

на філіях ПАТ «ДПЗКУ» станом на

22.05.2014 р. вироблено 148 951 т

борошна, 37 582 т комбікормів та

7664 т круп.

З початку 2013/2014 маркетинго-

вого року станом на 22.05.2014 р.

через два портові елеватори ПАТ

«ДПЗКУ» відвантажено 1 993 428 т

зернових і олійних культур (у тому

числі зернових 1 927 501 т, олійних

65 927 т), що майже у 2 рази більше,

ніж за відповідний період минулого

сезону.

Станом на 22.05.2014 р. ПАТ«ДПЗКУ»

відвантажила на експорт 2 787 740,8 т

зернових, у тому числі 1 068 134,8 т

пшениці, 1 592 859,1 т кукурудзи,

91 497 т ячменю, 35 249,9 т сої. Із

загального відвантаженого об-

сягу через китайського оператора

CCEC експортовано зерна в обсязі

836 244,8 т (у тому числі 216 414,1 т

пшениці, 618 348,7 т кукурудзи,

1482 т ячменю). Експорт готової про-

дукції у 2013/2014 МР склав 23 320,3 т

(пшеничне борошно 1 сорту, висівки

пшеничні).

2 2 т р а в н я , у п р и м і щ е н н і Міністерства аграрної політики та продовольства України відбулося розширене засідання робочої групи з питань вдосконалення законо-давчої бази у сфері захисту рослин.До складу робочої групи увійшли пред-

ставники Мінагрополітики України,

Держветфітослужби, Європейської

Бізнес Асоціації, громадських про-

фесійних об’єднань, постачальників

засобів захисту рослин.

У ході засідання були розглянуті

питання удосконалення законодав-

ства у сфері захисту рослин (зокрема

пестицидів і фумігантів) та проблеми

потрапляння фальсифікату на ринок.

Одним із завдань у цьому контексті є

лібералізація бізнес-клімату та дере-

гуляція ринку засобів захисту рослин

в Україні.

Наприкінці засідання учасники робо-

чої групи дійшли згоди продовжити

роботу у напрямку приведення укра-

їнського законодавства до вимог ЄС.

Урядовий портал




Новини

Законопроекти в агросекторі, які розробила Україна для входу в ЄС

«ЄС готовий переглянути квоти на сільгосппродукцію України після

реалізації існуючих», — І. Швайка

Перспективи експорту деякої тва-ринницької та переробної продук-ції в ЄС залежать від своєчасного виконання зобов'язань по набли-женню та адаптації законодавства України до законодавства ЄС, в першу чергу, в частині технічного регулювання. Міністерством та Держветфітослужбою України роз-роблено ряд законопроектів, які цілком могли б врегулювати ці пи-тання. Зокрема, це проекти законів «Про внесення змін до деяких зако-нодавчих актів України щодо без-печності харчових продуктів»; «Про корми», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин»; «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для спо-живання людьми»; «Про державний контроль у сфері забезпечення

безпеки якості харчових продуктів, кормів, благополуччя тварин».Про це 15 травня повідомив Міністр

аграрної політики та продовольства

України Ігор Швайка, виступаючи на

панельній дискусії міжнародної кон-

ференції «Нова Європейська політика:

від слів до дій».

«Ми усвідомлюємо, що при введенні

зони вільної торгівлі між Україною та

ЄС реалізація потенціалу аграрного

сектору економіки в основному зале-

жить від рівня відповідності української

продукції міжнародним стандартам.

Міністерство працює в цьому напрямку.

Так, розроблено ряд законопроектів з

метою забезпечення якості продукції

харчування та гармонізації законодав-

ства України до вимог Європейського

Союзу. Проекти цих законів найближчим

часом повинні бути прийняті Верховною

Радою України», — підкреслив І. Швайка.

Міністр поінформував, що міністерством

і Держветфітослужбою України розроб-

лено ряд законопроектів, які цілком мо-

гли б врегулювати ці питання. Зокрема,

це проекти законів «Про внесення змін до

деяких законодавчих актів України щодо

безпечності харчових продуктів»; «Про

корми», «Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо іден-

тифікації та реєстрації тварин»; «Про по-

бічні продукти тваринного походження,

не призначені для споживання людьми»;

«Про державний контроль у сфері забез-

печення безпеки якості харчових про-

дуктів, кормів, благополуччя тварин».

Прийняття цих законопроектів дозво-

лить здійснити імплементацію законо-

давства в сфері санітарних та фітосані-

тарних заходів, підготувати державні

органи та операторів потужностей до

впровадження Угоди про асоціацію з ЄС.

Інфоіндустрія

ЄС готовий розглядати питання пере-

гляду квот на сільськогосподарську

продукцію з України після заповнення

існуючих.

Про це на конференції «Нова євро-

пейська політика: від слів до дій»

заявив міністр аграрної політики і

продовольства Ігор Швайка, передає

кореспондент РБК-Україна.

«Позиція Єврокомісії в цьому аспекті

є такою: після того, як Україна зможе

реалізувати і наповнити ті квоти,

які зараз надані, ми можемо при-

ступати до обговорення наступного

періоду», — сказав він. При цьому

І. Швайка зазначив, що у зв'язку з ви-

борами до Європарламенту і зміною

в складі Єврокомісії розгляд питання

перегляду квот може бути розпочато

у вересні–жовтні.

БК-Україна

9



10 № 5 (24) травень 2014 року

Науковий погляд

автор | О.М. Маслак, к.е.н., доцент, в.о. завідувача кафедри логістики та виробничого менеджменту Сумського національного аграрного університету

Розвиток біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією в Україні

Постановка проблеми. У сучасних умо-

вах розвитку аграрного сектору України

необхідним є забезпечення ефективного

функціонування біржового ринку сіль-

ськогосподарської продукції. Його метою

є створення цивілізованих економічних

відносин між виробниками і спожива-

чами агропродукції на внутрішньому і

зовнішньому ринках. Багатовіковий до-

свід діяльності біржових ринків у країнах

із розвиненою економікою доводить їх

спроможність виконувати функції прозо-

рого ціноутворення, страхування цінових

ризиків, трансферту товарних і фінансо-

вих потоків, прогнозування та плануван-

ня виробництва тощо. Для вітчизняного

біржового ринку це ще й забезпечення

прозорості експортно-імпортних товарних

потоків сільськогосподарської продукції

та продовольства. Проте сучасна біржова

торгівля не повною мірою відповідає по-

кладеним на неї функціям, що пов’язано

із низькою активністю учасників внутріш-

нього ринку, великою кількістю товарних

бірж, відсутністю досконалої законодавчої

та матеріально-технічної бази для про-

ведення торгів із застосуванням сучасних

біржових інструментів. Отож біржова тор-

гівля сільськогосподарською продукцією

та продовольством на сучасному етапі роз-

витку потребує суттєвого вдосконалення.

Аналіз останніх досліджень і публіка-цій. Питанням функціонування біржового

ринку в Україні приділялось багато ува-

ги в наукових працях П.І. Гайдуць кого,

П.Т. Саб лука, В.П. Ситника, М.О. Со-

лод кого, Г.О. Шевченко, О.М. Шпичака

та багатьох інших. Водночас наявним

проблемам розвитку біржового рин-

ку сільськогосподарської продукції та

продовольства, а саме стимулювання

виробництва агропродукції та підтримки

товаровиробників, зниження негативних

наслідків сезонних і кон’юнктурних ко-

ливань цін на продукцію, не приділялося

достатньо уваги.

Метою статті є проведення дослідження

сучасного стану біржового аграрного рин-

ку України та визначення напрямів його

подальшого розвитку.

Викладення основного матеріалу. Головною метою функціонування то-

варної біржі є створення цивілізованих

умов для економічних відносин між ви-

робниками і споживачами товарів на

внутрішньому та зовнішньому ринках.

Тому біржа як організація не є стороною в

угодах купівлі-продажу, а створює сприят-

ливе середовище для ведення комерційної

діяльності. Відповідно до вітчизняного

законодавства товарна біржа є непри-

бутковою організацією та не займається

комерційним посередництвом [1]. Участь

у біржових торгах беруть господарюючі

суб’єкти, які пройшли процедуру акреди-

тації та отримали статус члена біржі. Вони

можуть представляти власні інтереси з

купівлі-продажу товарів та виконувати до-

ручення своїх клієнтів.

До основних функцій біржі належить, по-

перше, концентрація попиту і пропозиції

в одному місці. На торгах зосереджуються

покупці та продавці однорідних видів

товарів, зацікавлені в укладенні угод, які

укладаються за принципом рівноправнос-

ті учасників торгів, застосування вільних

(ринкових) цін, публічного проведення

біржових торгів.

По-друге, формування ринкових цін,

оскільки тільки під час конкурентних

торгів визначається реальна вартість

товару. Цим біржова ціна відрізняється

від договірних цін позабіржового ринку.

На біржових торгах ціна формується під

впливом конкурентних дій покупців і про-

давців однорідних товарів, тому реально

відображає фактичний стан ринку та є

його індикатором. У свою чергу, договірна

ціна визначається двома особами — про-

давцем і покупцем товару та не завжди

відображає ситуацію на ринку.

По-третє, розповсюдження інформації

про кон’юнктуру біржового ринку всім

зацікавленим суб’єктам господарської

діяльності. Немає різниці, реалізується

продукція на біржі чи збувається на по-

забіржовому ринку — суб’єкти договір-

них відносин мають знати біржову ціну,

відповідно до якої самостійно визначати

вартість власного товару.

Відродження біржової торгівлі в Україні

почалося в 90-х роках минулого століття.

Проведення ринкових реформ у країні

привело до змін в традиційних системах

збуту продукції та забезпечення виробни-

цтва матеріально-технічними ресурсами.

Так біржова торгівля, створення організо-

ваного ринку прийшли на заміну плано-

во-розподільній системі, яка існувала за

радянських часів. Унаслідок цього в країні

розпочався «біржовий бум». У 1991 році

було зареєстровано понад 50 бірж. Однією

з перших товарних бірж стала Київська

універсальна біржа, на якій було акреди-

товано понад півтори сотні брокерських

контор [2].

На той час більшість бірж здійснювали

торгівлю широким асортиментом про-

дукції, коли з класичними біржовими то-

варами укладалися угоди купівлі-продажу

на товари широкого споживання. Отож

у перші роки відродження внутрішнього

біржового ринку переважала спотова

УДК 339.172



11№ 5 (24) травень 2014 року


торгівля, що передбачала негайну по-

ставку товару та проведення відповідних

розрахунків. Упродовж короткого часу

вітчизняні біржі набули тих специфічних

функцій, виконання яких покладається на

такі інституції в умовах розвиненої ринко-

вої економіки.

Біржова торгівля має ряд переваг перед

традиційними формами договірних відно-

син на аграрному ринку, проте більшість

із них не мають практичного застосуван-

ня. За офіційною інформацією, на початок

2013 року в Україні було зареєстровано

574 біржі, серед яких універсальних —

108, товарних і товарно-сировинних —

400, агропромислових — 24, інших, у

тому числі фондових бірж та їх філій, —

42. Незважаючи на те, що понад третину

з них нині не працюють, їх кількість по-

стійно зростає. Якщо на початок 1996

року чисельність бірж становила лише

74, то через десять років їх стало у 6 разів

більше, а саме — 448 (рис. 1). Лише за

2011 рік було зареєстровано 25, а за 2012

рік — 12 нових бірж [3].

Більшу частку в обсягах торговельних

операцій на вітчизняному біржовому

ринку мають угоди з купівлі-продажу

продукції рослинництва, цінних паперів

та палива (рис. 2). За підсумками 2012

року, на біржах України було укладено

угод на 118,5 млрд грн, що на 26% пере-

вищує рівень попереднього року (рис.

3). Збільшення обсягу ринку відбулося за

рахунок зростання вартості угод з про-

дажу сільськогосподарської продукції на

23%, продовольства — на 42%, лісу та

лісоматеріалів — на 37 відсотків. Загалом

тенденція щодо зростання обсягів укладе-

них угод спостерігалась з 1995 року. Проте

така оптимістична статистика, на думку

експертів, не відображає фактичної ситу-

ації на біржовому ринку. На їх переконан-

ня, щорічне зростання ринку відбувається

не за рахунок підвищення торговельної

активності, а завдяки подорожчанню бір-

жових товарів.

До того ж, враховуючи вартість усієї товар-

ної продукції в Україні, частка її продажу

на біржі ледве сягає чотирьох відсотків. На

думку фахівців, розвиток цього процесу

найбільше стримує адміністрування рин-

ків товарної продукції, зокрема обмеження

експорту, міжрегіонального переміщення

продукції, фіксація цін, встановлення міні-

мального рівня рентабельності тощо.

Якщо товаровиробники можуть визнача-

тися з реалізацією продукції на біржовому

чи позабіржовому ринку, то державні опе-

ратори такого права не мають. Державні

закупівлі мають відбуватися прозоро на

конкурентних засадах, тобто на організо-

ваному аграрному ринку. Товарна біржа

відповідає таким вимогам, тому є одним

з основних інструментів державного регу-

лювання аграрного ринку. Отож Аграрний

фонд України, як основний державний

оператор на аграрному ринку, здійснює

інтервенційні операції на Аграрній біржі

та сертифікованих біржах України.

Об’єктами придбання Аграрним фондом

є товари, визначені в Законі України «Про

державну підтримку сільського госпо-

дарства України». До таких об’єктів на-

лежать окремі види зернових та олійних

74

359448

510

637562 574

25

157

258341 368 391 400

24252525

2931

9

0

200

400

600

800

1000

1995 2000 2005 2009 2010 2011 2012

,.

0

4

8

12

16

20

24

28

32

,.

-

-

54%

5%5%

24%

2,2

17,0

56,151,0 51,4

94,4

118,5

1,010,6

40,0 39,9 43,8

63,4

77,9

0

20

40

60

80

100

120

2000 2005 2008 2009 2010 2011 2012

,

Рис. 1. Динаміка кількості бірж в Україні

Рис. 2. Структура вартості біржо-

вих угод у 2012 році Рис. 3. Динаміка вартості біржових угод в Україні



12 № 5 (24) травень 2014 року


Список літератури:1. Закон України «Про товарні біржі» // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 10. – 10 березня. – С. 139.

2. Солодкий М.О. Біржовий ринок: навч. посіб. – К. : Аграрна освіта, 2010. – 565 с.

3. Статистичний щорічник України за 2012 рік // Державна служба статистики України, 2013 рік.

4. Про затвердження переліку об’єктів державного цінового регулювання з визначенням періодів такого регулювання у 2013–2014 роках :

Постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 року № 181. //Урядовий кур’єр. – 2013. – № 61. – 2 квітня.

Розвиток біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією в УкраїніО.М. МаслакВикладено результати дослідження біржового аграрного ринку щодо кількості та вартості укладених угод, структури біржового товарообороту. Розглянуто участь державних операторів у біржовій торгівлі. Визначено проблеми, що перешкоджають формуван-ню в Україні ф’ючерсного ринку сільськогосподарської продукції та продовольства.

Th e authors focus on the exchange agrarian market in relation to amount and cost of the signed agreements, structure of exchange commodity turnover. Th e authors also study participating of state operators in exchange market; determine the problems which hinder the formation of futures market of agricultural produce and foodstuff s in Ukraine.

культур, продукти їх переробки, м’ясо та

субпродукти, сухе молоко, масло вершко-

ве та цукор. Проте їх перелік визначається

перед початком нового маркетингового

року. Зокрема, у 2013/14 маркетинговому

сезоні до об’єктів державного цінового

регулювання віднесено: пшениця тверда,

м’яка, зерносуміші пшениці та жита (мес-

лин), жито озиме та яре, ячмінь, гречка,

кукурудза, овес, просо, горох, цукор-пісок

(буряковий), молоко сухе, масло вершко-

ве, борошно пшеничне та житнє [4].

Ціни на стратегічно важливі види сіль-

ськогосподарських культур та продоволь-

ства розраховуються на підставі методики

визначення мінімальної та максимальної

інтервенційної ціни, затвердженої від-

повідною урядовою постановою. Вони

враховують середньогалузеві норма-

тивні виробничі витрати, мінімальний

рівень рентабельності, кон’юнктуру віт-

чизняного та зовнішнього ринку тощо.

Зокрема, у 2014 році Аграрний фонд

України проводив форвардні закупівлі

зерна врожаю поточного року загальним

обсягом 1,2 млн т. Водночас мінімальна

запропонована партія зерна для пшениці

становила не менше 100 тонн, жита — не

менше 50 тонн, ячменю — не менше 100

тонн. Розмір авансових виплат визна-

чався в розрахунку 50% від мінімальних

інтервенційних цін, які затверджено для

поточного маркетингового періоду згідно

з наказом Мінагрополітики України від 26

червня 2013 року № 394. Авансування за-

значених культур передбачало проведен-

ня авансових виплат у розмірі 50% після

укладання договору та додатково 20% за

результатами весняного огляду страховою

компанією відповідних посівів. Для при-

кладу, мінімальна інтервенційна ціна

пшениці 3 класу становила 1736 грн/т,

тож сільськогосподарські товаровиробни-

ки мали можливість за наявності товарної

партії від 100 і більше тонн отримати від-

разу після підписання відповідної угоди

868 грн за кожну тонну зерна та 347,2 грн

після проведення обстеження посівів.

Отже, укладення та реєстрація угод купів-

лі-продажу сільськогосподарської продук-

ції і продовольства для державних потреб,

погашення податкової заборгованості, а

також укладення та реєстрація зовнішньо-

економічних контрактів є обов’язковими

для господарюючих суб’єктів України,

слугуючи основною підтримкою біржово-

го вітчизняного ринку.

Перспективою вітчизняного біржово-

го ринку має бути торгівля зерновими

ф’ючерсами. Вона дозволятиме страху-

вати можливі ризики непрогнозованих

коливань цін, особливо під час збирання

врожаю. У свою чергу, це полегшить отри-

мання банківського кредиту виробниками

зерна під майбутній урожай. Виникає по-

треба відкриття в Україні зернової біржі.

Доречним є створення Причорноморської

зернової біржі на півдні України. Така

біржа може представляти інтереси на

міжнародних ринках не лише України, а

й Казахстану. За наявності такого майдан-

чика буде більше можливості впливати

на формування світових цін на зерно. Для

того, щоб реалізувати такий проект, слід

максимально наблизити біржу до това-

ровиробника, що забезпечить достатню

кількість зерна на торгах. Це можливо за

умови створення та діяльності в регіонах

відділень біржі з розгалуженою мережею

брокерських контор. Проте для успішної

діяльності такої біржі треба вирішити ще

ряд проблемних питань. Серед них — ак-

тивізація ринку спекулятивних операцій

та створення розрахунково-клірингового

центру, що об’єднуватимуть усіх гравців,

регіональні біржові майданчики та мере-

жу філіалів клірингового банку.

Висновки. Отже, об’єктивною необхідніс-

тю подальшого розвитку біржової торгівлі

є створення ф’ючерсного ринку, який

слугував би інструментом страхування

ризиків, пов’язаних із виробництвом та

реалізацією агропродукції в умовах неста-

більної економічної ситуації. Для розвитку

вітчизняного ф’ючерсного ринку необхід-

не формування законодавчої бази, яка від-

повідала б реальній економічній ситуації

в Україні та загальноприйнятим у світовій

практиці поняттям і регуляторним меха-

нізмам. До того ж більшість потенційних

учасників не беруть участі у торгівлі

строковими контрактами через слабку

інформаційну підтримку ринку, відсут-

ність практичного досвіду у використанні

ф’ючерсів як інструментів хеджування.

Проекти створення майданчиків з торгівлі

ф’ючерсами в Україні періодично виника-

ли, починаючи з 2000 року, проте не зна-

ходили свого практичного завершення.

Хоча застосування ф’ючерсного механізму

дозволить упорядкувати ринок, гаранту-

вати існування постійного попиту і про-

позиції для учасників ринку, фіксувати

ціни на термін понад півроку, страхувати

ризики коливання цін та покращити умо-

ви кредитування аграріїв.



13№ 5 (24) травень 2014 року


автор | В.І. Мацибора, к. е. н., професор,Національний університет біоресурсів і природокористування України

Конкурентоспроможність продукції сільськогосподарських підприємств

В умовах ринкової економіки і кон-

куренції надзвичайно важливу роль

відіграє підвищення конкуренто-

спроможності продукції, галузей і

підприємств. Нині конкуренція роз-

глядається як економічний процес

взаємодії і боротьби суб’єктів гос-

подарської діяльності за покупців та

збільшення своєї частки на ринку

або суперництво між окремими ви-

робниками чи постачальниками

товарів і послуг за вигідніші умови

виробництва і збуту. Конкуренція

розглядається як спосіб поведінки

економічних суб’єктів на ринку, як

рушій економічного прогресу.

Поняття конкуренції, запропоно-

вані різними авторами, не повною

мірою відповідають вимогам сис-

темності й комплексності. Вони, як

правило, характеризують один із ба-

гатьох аспектів конкуренції у різних

сферах дослідження. Очевидно, що

конкуренція є необхідною та най-

важливішою передумовою існуван-

ня економічної системи.

У конкурентній ринковій економіці

на підприємства покладається від-

повідальність за свої дії, ефектив-

ність яких перевіряється ринком.

Така ситуація стимулює товарови-

робників вивчати структуру ринку,

удосконалювати свою продукцію,

робити її конкурентоспроможною.

Глобалізація ринків, участь вітчиз-

няної економіки у міжнародному

поділі праці ставить проблему забез-

печення конкурентоспроможності

актуальною в дослідженнях сучасної

економічної науки і практики ве-

дення підприємницької діяльності.

В.К. Збарський і М.А. Місевич вважа-

ють, що конкурентоспроможність

підприємства характеризується

можливістю забезпечувати випуск і

реалізацію продукції, яка за своїми

ціновими і неціновими факторами

більш приваблива, ніж продукція

підприємств-конкурентів, викорис-

товуючи конкурентні переваги і

потенційні можливості для їхнього

забезпечення у майбутньому при

зміні ринкової ситуації та попиту

споживачів [1].

На думку Р.А. Фатхутдинова, конку-

рентоспроможність – це властивість

об’єкта, що характеризується ступе-

нем реального чи потенційного задо-

волення ним конкурентної потреби

порівняно з аналогічними об’єктами,

представленими на даному ринку.

Конкурентоспроможність визначає

здатність витримувати конкуренцію

порівняно з аналогічними об’єктами

на даному ринку [2]. М.Й. Малік

і О.А. Нужна зазначають, що кон-

курентоспроможність окремого

аграрного підприємства є узагаль-

нюючою оцінкою його конкурент-

них переваг з питань фінансування

ресурсного потенціалу, якості за-

доволення споживчого ринку та

досягнутої завдяки цьому ефектив-

ності функціонування господарчої

системи, які існують протягом пері-

оду оцінювання [3].

Незважаючи на різні підходи до

визначення суті конкурентоспро-

можності підприємства, всі дослід-

ники відзначають порівняльний

і часовий (динамічний) характер

цього показника. Досягнутий рівень

конкурентоспроможності аграрного

підприємства в окремий проміжок

часу не може розглядатися як дов-

гострокова характеристика його

ринкової позиції незалежно від

ефективності діяльності. Протидія

підприємств-конкурентів, досяг-

нення ними конкурентних переваг

можуть призвести до втрати до-

сягнутої позиції та зниження рівня

конкурентоспроможності [2].

Відповідно до цього В.К. Збарський

і М.А. Місевич вважають, що конку-

рентоспроможність – це комплексна

порівняльна характеристика під-

приємства, яка відображає переваги

сукупності показників його діяль-

ності та забезпечує успіх на певному

сегменті ринку за певний проміжок

часу щодо сукупності показників

конкурентів [1].

Отже, конкурентоспроможність

аграрних підприємств можна ви-

значити як здатність суб’єктів

економічної діяльності пристосо-

вуватись до нових (мінливих) умов

господарювання, використовувати

свої конкурентні переваги на ринку

сільськогосподарської продукції на

основі ефективного використання

ресурсного потенціалу, постійного

аналізу структури ринку та реагу-

вання на зміни його кон’юнктури.

Конкурентоспроможність підпри-

ємства є поняттям відносним і його

можна оцінити на основі порівняння

відповідних показників групи госпо-

дарств, які належать до однієї галузі

або до одного типу спеціалізації ви-

робництва [4]. Тому оцінка конку-

рентоспроможності підприємства

УДК 338.43:539



14 № 5 (24) травень 2014 року


Таблиця 1.

Конкурентоспроможність виробництва молока у господарствах Білоцерківського району Київської області

№ госп.

Корисний ефект – удій молока від

1 корови

Витрати на 1 корову

Ефективність – вихід молока на

1 грн витрат

Ціна реалізації 1 ц молока

Конкуренто-спроможність

щодо середньогалу-зевого рівнякг КК грн КВ кг КЕ грн КЦ

1 3465 0,80 4130 0,66 0,84 1,21 204,13 1,18 0,96

2 2810 0,65 4791 0,76 0,59 0,84 174,99 1,01 0,82

3 2363 0,55 5237 0,83 0,45 0,65 184,68 1,06 0,77

4 4518 1,05 5212 0,83 0,87 1,25 150,19 0,87 1,00

5 4358 1,01 8691 1,38 0,50 0,72 207,83 1,20 1,08

6 6437 1,49 8916 1,42 0,72 1,04 191,18 1,10 1,26

7 5463 1,26 6745 1,07 0,81 1,17 196,08 1,13 1,16

8 4173 0,97 6217 0,99 0,67 0,97 176,84 1,02 0,98

9 5839 1,35 9790 1,56 0,60 0,86 181,67 1,05 1,20

10 651 0,15 982 0,16 0,66 0,95 155,56 0,90 0,54

11 3120 0,72 4020 0,64 0,78 1,12 150,00 0,86 0,84

12 6531 1,51 9115 1,45 0,72 1,03 188,41 1,09 1,27

13 3315 0,77 6698 1,07 0,49 0,71 155,63 0,90 0,86

14 7520 1,74 11420 1,82 0,66 0,95 190,30 1,10 1,40

15 5286 1,22 7646 1,22 0,69 0,99 171,27 0,99 1,11

16 5441 1,26 6837 1,09 0,80 1,15 181,17 1,04 1,13

17 2115 0,49 2539 0,40 0,83 1,20 130,57 0,75 0,71

18 4983 1,15 7348 1,17 0,68 0,98 159,88 0,92 1,05

19 4739 1,10 5269 0,84 0,90 1,29 161,10 0,93 1,04

20 1944 0,45 4065 0,65 0,48 0,69 149,50 0,86 0,66

21 3662 0,85 5641 0,90 0,65 0,93 170,96 0,99 0,92

22 6346 1,47 6980 1,11 0,91 1,31 185,00 1,07 1,24

В середньому 4322 1,00 6286 1,00 0,69 1,00 173,50 1,00 1,00

Джерело: складено автором.

насамперед передбачає визначення

групи підприємств-конкурентів та

формування системи оціночних по-

казників, які виявляють конкурентні

переваги та чинники ефективності

використання ресурсного потенціалу.

Конкурентоспроможність підпри-

ємств може також визначатися ко-

ефіцієнтом, який розраховується на

основі співвідношення його доходів

і витрат та порівнюється з іншими

суб’єктами господарювання. З точ-

ки зору системного підходу, конку-

рентоспроможність підприємств

може бути представлена у вигляді

їхньої здатності змінювати режим

функціонування з метою збережен-

ня і посилення набутих або створен-

ня нових конкурентних переваг.

У процесі оцінки конкурентоспро-

можності підприємства можуть

використовуватись кількісні та

якісні показники, які стосуються ви-

робничої, фінансової, комерційної

і організаційно-управлінської ді-

яльності. Водночас якісні показники

використовуються у процесі оцінки,

як правило, у вигляді бальної оцінки

якості, отриманої на основі експерт-

ного зіставлення фактичного стану

окремих підприємств з кращим [3].

Слід зазначити, що нині відсутня

єдина загальноприйнята методика

визначення та оцінки конкурен-

тоспроможності аграрних під-

приємств. При цьому оцінювати

конкурентоспроможність сільсько-

господарських підприємств досить

складно. Вони виробляють життєво

важливу для суспільства продукцію,

на яку існує стійкий попит, але їхня

діяльність ризикова і здійснюється

в умовах значних коливань доходів

залежно від природних чинників.

Конкурентоспроможність сільсько-

господарського підприємства зале-

жить від конкурентоспроможності

продукції та підтримання її у дов-

гостроковому періоді. Це зумовлює

необхідність забезпечення підпри-

ємства необхідними ресурсами та

можливістю ефективно їх викорис-

товувати. Виробництво конкурент-

ної продукції потребує систематич-

ного кількісного вимірювання рівня

її конкурентоспроможності, що фор-

мує об’єктивну основу підтримання

конкурентних переваг на ринку в

довгостроковому періоді.

Високий рівень конкурентоспро-

можності підприємства може бути

досягнутий лише у конкурент-

ному середовищі, яке забезпечує



15№ 5 (24) травень 2014 року


ефективне функціонування ринку.

Сукупність факторів, що визнача-

ють конкурентні відносини аграр-

них підприємств, які виробляють

однорідну продукцію і мають одних

і тих самих споживачів, можна пред-

ставити як конкурентне середови-

ще.

На матеріалах сільськогосподар-

ських підприємств Білоцерківського

району Київської області, які ви-

робляють і реалізують молоко,

визначено рівень конкуренто-

спроможності молочної галузі.

Конкурентоспроможність продукції

характеризується інтегральним по-

казником, розрахунок якого перед-

бачає певні етапи і аналіз ринку з

метою вибору бази для порівняння і

визначення рівнів конкурентоспро-

можності товару: вибір системи по-

рівняльних економічних показників

для молочної продукції; розрахунок

одиночних показників конкуренто-

спроможності молока і переведення

їх у відносні величини (коефіцієн-

ти); визначення інтегрального по-

казника конкурентоспроможності

молока у кожному господарстві да-

ної сукупності [5].

Для оцінки рівня конкурентоспро-

можності виробництва молока

використано інформацію, що ха-

рактеризує корисний ефект (удій

молока від однієї корови); сукупні

витрати на одну корову, щоб одер-

жати відповідний корисний ефект;

ефективність (вихід молока на 1 грн

витрат); ціну реалізації 1 ц молока.

На основі системи розрахованих

коефіцієнтів визначено конкуренто-

спроможність виробництва молока

у кожному господарстві щодо серед-

ньогалузевого рівня (табл. 1).

Проведений аналіз свідчить, що

лише 12 сільськогосподарських

підприємств, або 54,5 % всієї су-

купності забезпечують конкуренто-

спроможність виробництва молока

і мають інтегральний показник

конкурентоспроможності, що до-

рівнює або перевищує 1. Особливо

високим рівнем конкурентоспро-

можності виробництва молока від-

значаються 4 господарства, які досяг-

ли рівня інтегрального показника

конкурентоспроможності 1,24–1,40.

Для підвищення рівня конкуренто-

спроможності виробництва молока

у сільськогосподарських підприєм-

ствах слід комплексно і системно

впроваджувати заходи, які забез-

печать підвищення продуктивності

корів, високу ефективність галузі

та поліпшення якості молочної про-

дукції.

Формування ефективного конку-

рентного середовища на аграрному

ринку залежить також від розвитку

всіх організаційно-правових форм

господарюючих суб’єктів зазначено-

го ринку. Передумовою створення

ефективного конкурентного середо-

вища є забезпечення рівноправності

всіх суб’єктів господарювання.

Список літератури:1. Збарський В.К. Конкурентоспроможність високотоварних сільськогосподарських підприємств / В.К. Збарський, М.А. Місевич ; за ред. проф.

В.К. Збарського. – К. : ННЦ ІАЕ, 2009. – 310 с.

2. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность : экономика, стратегия, управление / Р.А. Фатхутдинов. – М. : ИНФРА – М., 2000. – 312 с.

3. Малік М.Й. Конкурентоспроможність аграрних підприємств : методологія і механізми : монографія / М.Й. Малік, О.А. Нужна. – К. : ННЦ ІАЕ,

2007. – 270 с.

4. Економіка підприємства / за ред. Й.М. Петровича. – Л. : Новий світ, 2004. – 560 с.

5. Мацибора В.І. Економіка підприємства : навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. й доп. / В.І. Мацибора, В.К. Збарський, Т.В. Мацибора. – К. : Каравела,

2012. – 320 с.

Конкурентоспроможність продукції сільськогосподарських підприємствВ.І. МацибораРозглянуто питання сутності конкурентного середовища та конкурентоспроможності аграрних підприємств і сільськогосподар-ської продукції, запропоновано методику оцінки конкурентоспроможності продукції аграрних підприємств. Здійснено оцінку конкурентоспроможності виробництва молока на підприємствах Білоцерківського району Київської області.Ключові слова: конкурентне середовище, конкурентоспроможність, конкурентні переваги, якість, ринок, ефективність, витрати, ціна.

Рассмотрены вопросы сущности конкурентной среды и конкурентоспособности аграрных предприятий и сельскохозяйственной продукции, предложена методика оценки конкурентоспособности продукции аграрных предприятий. Осуществлена оценка кон-курентоспособности производства молока на предприятиях Белоцерковского района Киевской области.Ключевые слова: конкурентная среда, конкурентоспособность, конкурентные преимущества, качество, рынок, эффективность, издержки, цена.

Th e questions of essence of competition environment and competitiveness of agrarian enterprises and agricultural produce, estimation of competitiveness of products of agrarian enterprises are examined. A realizable estimation of competitiveness of production of milk is in the enterprises of the Bilotserkivsky district of the Kyiv region. Keywords: competition environment, competitiveness, competitive edges, quality, market, effi ciency, charges, price.



16 № 5 (24) травень 2014 року


автор | В.А. Костюк, к. е. н., автор | К.В. Самборська, магістр

Особливості функціонування українського фондового ринку

Фондовий ринок, як складова фінансового ринку, традиційно

вважається забезпечувальною ланкою всієї фінансової систе-

ми держави. Наявність розвиненого фондового ринку є по-

тужним рушієм економічного підвищення будь-якої країни та

України зокрема. Тому вирішення визначених та проаналізо-

ваних у статті основних проблем функціонування фондового

ринку України слугуватиме підґрунтям для нормалізації його

розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням ви-

вчення вітчизняного фондового ринку та особливостям

його формування в різний час приділяли увагу багато укра-

їнських учених, зокрема М.В. Поплавська, О.І. Савицька,

О.О. Котирло, В. Жу па ненко, А.М. Желіхівська, І.О Петренко

та ін. Незважаючи на те, що зазначеною тематикою періо-

дично займалися науковці, на сучасному етапі це питання

залишилося недостатньо розкритим і потребує подальшого

дослідження.

Мета дослідження — розкриття особливостей функціону-

вання фондового ринку, виявлення бар’єрів, що перешко-

джають розвитку фондового ринку, розробка рекомендацій,

спрямованих на стимулювання розвитку фондового ринку.

Виклад основного матеріалу. Фон до вий ринок є особливою

сферою ринкових відносин, де завдяки продажу цінних папе-

рів здійснюється мобілізація фінансових ресурсів для задово-

лення потреб суб’єктів економічної діяльності.

Ринок цінних паперів в Україні розпочав своє становлення

у 1991 році з прийняттям Закону України «Про цінні папе-

ри і фондову біржу». Тоді Україна на законодавчому рівні

отримала інструменти та професійних учасників ринку

цінних паперів, які брали активну участь у створенні вітчиз-

няного фінансового сектору економіки. Фондовий ринок є

невід’ємним і важливим елементом фінансової системи

ринкової економіки. Отож становлення ефективного та

дієвого фондового ринку є важливим етапом завершення

трансформації вітчизняної економіки. Фондовий ринок

існує в країні вже більш ніж 20 років, але процес інституцій-

ного становлення, набуття необхідних якісних параметрів

ринку ще далеко не завершений [2].

Нагальні проблеми, що існують на фондовому ринку України

і заважають його подальшому розвитку, — це низька ліквід-

ність і капіталізація, масштабний дефіцит внутрішніх гро-

шових ресурсів для інвестицій, обмежена кількість ліквідних

та інвестиційно привабливих фінансових інструментів, не-

сприятливий інвестиційний клімат, низька частка біржового

сегменту ринку, недостатнє законодавче регулювання. Усі

вони є прямим відображенням кризового періоду, який наразі

переживає український фондовий ринок.

Основною функцією, яку виконує фондовий ринок в економіці

країни, є перерозподіл інвестиційних ресурсів та забезпечен-

ня грошовим капіталом потреб виробництва. Для виконання

цієї функції має діяти розвинена інфраструктура фондового

ринку, бути запроваджений широкий спектр інструментів та

ефективні механізми взаємодії учасників ринку.

За роки функціонування фондового ринку України вдалося

досягти у цьому напрямі певних позитивних результатів.

Зокрема, зусиллями Комісії з цінних паперів та фондового

ринку і Агентства з розвитку інфраструктури фондового рин-

ку активно розвивається нормативно-правова база, не при-

пиняється розвиток інфраструктури, запроваджено системи

моніторингу та розкриття інформації, вдосконалено систему

захисту прав інвесторів, підвищується рівень знань населення

щодо роботи фондового ринку. Також завдяки широкому ви-

користанню новітніх інформаційних технологій на фондово-

му ринку розроблено систему електронного подання звітності

емітентів цінних паперів та створено єдину інформаційну

базу даних учасників фондового ринку [2].

Основними показниками, що характеризують рівень розвит-

ку фондового ринку, є: обсяг залучених інвестицій, обсяг ви-

пуску цінних паперів, обсяг торгів на ринку цінних паперів,

різноманітність структури фондових інструментів (табл. 1).

A показник обсягу залучених інвестицій в економіку України

через інструменти фондового ринку станом на 01.04.2014 року

становив 25,90 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом

2013 року обсяг залучених інвестицій в економіку України че-

рез інструменти фондового ринку збільшився на 8,37 млрд грн.

Протягом першого кварталу 2014 року Комісія зареєструвала

23 випуски акцій на суму 2,89 млрд грн. Порівняно з аналогіч-

ним періодом 2013 року обсяг зареєстрованих випусків акцій

зменшився на 9,69 млрд грн.

УДК 336.76:322



17№ 5 (24) травень 2014 року


Комісія зареєструвала 35 випусків облігацій підприємств

на суму 9,73 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом

2013 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підпри-

ємств збільшився на 6,47 млрд грн.

Протягом січня — квітня 2014 року обсяг зареєстрованих

Комісією випусків інвестиційних сертифікатів КУА ПІФ стано-

вив 13,28 млрд грн, що більше на 11,98 млрд грн порівняно з

даними за аналогічний період 2013 року [4].

Станом на 01.01.2014 року кількість ліцензій, виданих

НКЦПФР професійним учасникам фондового ринку на про-

вадження професійної діяльності, становила 1 228, у тому

числі:

- 554 ліцензії — на провадження діяльності з торгівлі цінни-

ми паперами;

- 319 ліцензій — на провадження депозитарної діяльності

депозитарних установ;

- 344 ліцензії — на провадження діяльності з управління

активами інституційних інвесторів;

- 10 ліцензій — на провадження діяльності з організації тор-

гівлі на ринку цінних паперів;

- 1 ліцензія — на провадження клірингової діяльності [5].

З початку реєстрації та протягом перших двох місяців кількість

зареєстрованих корпоративних та пайових інвестиційних

фондів становила вже 2 030 інститутів спільного інвестування.

На сьогодні система фондового ринку представлена значною

кількістю професійних учасників фондового ринку.

За результатами торгів, на організаторах торгівлі обсяг біржо-

вих контрактів з цінними паперами станом на 01.04.2014 р.

становив 88,73 млрд грн.

Протягом першого кварталу 2014 року, порівняно з даними

аналогічного періоду 2013 року, обсяг біржових контрактів

з цінними паперами на організаторах торгівлі збільшився

на 72,35% (або на 37,25 млрд грн) (січень–лютий 2013 р. —

51,49 млрд грн).

Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на

організаторах торгівлі протягом періоду зафіксовано з:

- державними облігаціями України — 79,41 млрд грн

(89,49% від загального обсягу виконаних біржових конт-

рактів на організаторах торгівлі);

- облігаціями підприємств — 4,17 млрд грн (або 4,70%).

Обсяг біржових контрактів з цінними паперами на органі-

заторах торгівлі на вторинному ринку становив 95,30% від

загального обсягу біржових контрактів протягом зазначеного

періоду [3].

За останніми наявними даними Національної комісії з цінних

паперів та фондового ринку, частка операцій з цінними папе-

рами, які вільно обертаються на фондовому ринку, не переви-

щує 10,42% від їх загального обороту.

Незважаючи на певне збільшення частки операцій з цінними

паперами, що здійснюються на біржовому ринку, є підстави

вважати, що: фондовий ринок залишається досить закри-

тим: приблизно 89,6% усіх операцій на ньому здійснюються

в позабіржовому сегменті фондового ринку; дефіцит цінних

паперів, що вільно обертаються на ринку, та операцій з ними

перешкоджає установленню об’єктивної вартості та дохіднос-

ті вітчизняних цінних паперів.

У зв’язку з вищезазначеним потенціал цінних паперів як

інструмент ліквідної застави залишається недостатньо ви-

користаним. Це зумовлює недостатню чутливість грошової

маси та реальної економіки до змін відсоткових ставок. У

структурі операцій організаторів торгів домінують опера-

ції з державними облігаціями України, протягом 2013 року їх

частка становила 74% від загального обігу цінних паперів у

біржовому сегменті фондового ринку (табл. 2).

Тенденція до збільшення частки зазначених операцій спостері-

гається з 2008 року, що може бути пов’язане зі світовою фінансо-

вою кризою та активізацією емісії державних облігацій України.

З метою підтримки розвитку ринку корпоративних обліга-

цій та облігацій місцевих позик Національний банк України

зберігає за ними статус фінансових інструментів, які можуть

використовуватись як застава під час здійснення операцій із

рефінансування банків Національним банком України [4].

Фондовий ринок є одним із визначальних механізмів з: пе-

рерозподілу інвестиційних ресурсів між інституційними ін-

весторами та реальним сектором економіки; ціноутворення

на базові активи національної економіки; визначення рівня

Таблиця 1.

Показники розвитку фондового ринку України за 2013 р.

Обсяг емісії цінних паперів за 12 місяців 2013 року, млн грн

144 379,24

Залучення інвестицій у цінні папери за 12 місяців

2013 року, млн грн144 379,24

Вартість активів інвестиційних та пенсійних фон-

дів протягом 9 місяців 2013 року, млн грн175 078,63

Співвідношення капіталізації лістингових компа-

ній до ВВП протягом 9 місяців 2013 року, %23,87

Частка біржового ринку в 2013 році, % 28,12

Джерело: складено авторами.

Таблиця 2.

Структура операцій організаторів торгів за видами цінних

паперів, 2007–2013 роки, (%)

Види цінних паперів 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013

Усього 100 100 100 100 100 100 100Акції 38,7 31,3 37,6 33,3 29,1 8,2 9,5

Державні об-

лігації7,9 22,6 22,7 46,4 42,1 67,8 74,0

Облігації під-

приємств49,4 44,0 19,6 5,1 9,1 10,0 10,4

Облігації міс-

цевих позик2,2 1,2 0,1 0,1 0,2 2,4 0,2

Цінні папери

інститутів

спільного

інвестування

1,2 0,5 19,8 12,3 9,4 2,2дані

відсутні

Деривативи 0,1 0,3 0,1 2,8 10,1 9,4 4,5

Інші 0,4 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 1,3

Джерело: складено авторами.



18 № 5 (24) травень 2014 року


успішності країни на світових ринках капіталу. Тому надзви-

чайно важливо у нинішніх кризових умовах запропонувати

конкретні стратегічні й тактичні заходи щодо подальшої роз-

будови українського фондового ринку [5].

Висновки та перспективи подальших досліджень. Для підви-

щення ліквідності, формування сприятливого інвестиційного

клімату, вдосконалення інституційних засад функціонування

фондового ринку України, подальшого його розвитку та під-

вищення конкурентоспроможності слід здійснити такі заходи:

1. З метою розширення інвестиційної бази розвитку націо-

нальної економіки здійснити заходи щодо стимулювання

залучення коштів інституційних та індивідуальних інвес-

торів шляхом:

- удосконалення механізмів доступу громадян України

на ринок облігацій внутрішніх державних позик;

- запровадження обов’язкової накопичувальної пенсій-

ної системи;

- вдосконалення правових засад діяльності інвестицій-

них фондів, орієнтованих на інвестування в певні види

активів (акції, боргові цінні папери, іпотечні цінні па-

пери тощо);

- запровадження механізмів інвестування коштів спіль-

ного інвестування та недержавних пенсійних фондів у

цінні папери іноземних емітентів, які перебувають в

обігу на організаторах торгівлі;

2. З метою розширення розвитку інструментів фондового

ринку забезпечити:

- розширення переліку цінних паперів, зокрема дер-

жавних та органів місцевого самоврядування, які ви-

пускаються з метою фінансування програм розвитку

регіонів, галузей, виробництв;

- розвиток похідних фінансових інструментів;

3. З метою формування досконалої інституційної інфра-

структури фондового ринку забезпечити:

- розвиток системи біржової торгівлі цінними паперами

та посилення ролі фондового ринку в процесах прива-

тизації;

- посилення спроможності фінансових установ, які здій-

снюють діяльність на фондовому ринку;

- покращення інформаційної прозорості фондового ринку;

- посилення відповідальності емітентів цінних паперів

за надання неправдивої інформації, несвоєчасне або

неповне її розкриття;

4. З метою формування сприятливого інвестиційного кліма-

ту забезпечити:

- розвиток корпоративного управління, яке відповідає

міжнародним стандартам;

- унеможливлення тиску на акціонерів-працівників під

час прийняття ними рішень на загальних зборах або у

разі викупу належних їм акцій;

- встановлення відповідальності посадових осіб акціо-

нерного товариства за порушення прав акціонерів;

- формування сприятливого режиму оподаткування

операцій на фондовому ринку;

5. З метою посилення функціональної спроможності систе-

ми регулювання фондового ринку забезпечити:

- надання Комісії з цінних паперів та фондового ринку

більших повноважень щодо виявлення осіб, під конт-

ролем яких перебувають професійні учасники фондо-

вого ринку;

- запровадження механізмів запобігання маніпулюван-

ню на фондовому ринку;

- посилення вимог щодо реклами цінних паперів та по-

слуг, що надаються професійними учасниками фондо-

вого ринку.

Список літератури:1. Поворозник В.О. Стратегічні пріоритети – 2007. – № 1 (2) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://old.niss.gov.ua/book/StrPryor/2/3-

5-Povoroznyk.pdf.

2. Офіційний сайт Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nssmc.gov.ua.

http://www.nssmc.gov.ua/fund/developmet.

3. Урядовий портал [Електронний ресурс]. – Режим доступу : (http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=247156202&cat_

id=244277212).

4. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua.

5. Інститут розвитку економіки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ireu.org.ua/fondovij-rinok-ukrayini-texnologiya-prorivu/.

Особливості функціонування українського фондового ринкуВ.А. Костюк, К.В. СамборськаРозкрито особливості функціонування українського фондового ринку на сучасному етапі, виявлено бар’єри, що перешкоджають розвитку фондового ринку. Ключові слова: фондовий ринок, інвестиції, фонди, професійні учасники, організатори торгівлі, цінні папери.

Раскрыты особенности функционирования украинского фондового рынка на современном этапе, выявлены барьеры, препятству-ющие развитию фондового рынка.Ключевые слова: фондовый рынок, инвестиции, фонды, профессиональные участники, организаторы торговли, ценные бумаги.

Peculiarities of the Ukrainian stock market functioning on modern stage are revealed, barriers preventing stock market development are discovered.Keywords: stock market investment funds, professional participants, organizers trade securities.



19№ 5 (24) травень 2014 року


У сучасних умовах розвитку сіль-

ського господарства та сільських

територій особливо важливого зна-

чення набуває розвиток біоеконо-

міки на науковій основі. Подолання

сучасних і запобігання ймовірним

екологічним кризам неможливі без

чіткого розуміння розвитку біоеко-

номіки, яка базується на знаннях.

Важливими напрямами також ма-

ють стати розробка екобіотехноло-

гій, спрямованих на виробництво

біогазу та водню з органічних від-

ходів, мікробіологічна деструкція

ксенобіотиків, застосування біоін-

дикації та біотестування в системі

екологічного моніторингу. Розвиток

біоекономіки тісно пов’язаний з фор-

муванням відповідної законодавчої,

інституційної і соціальної структур,

на формування яких значний вплив

мають наукові розробки.

Аналіз основних досліджень і пуб-лікацій. Питаннями економічної

доцільності розвитку біоекономіки,

яка базується на знаннях, займа-

лися провідні науковці світу Стенлі

Джонсон, Джон Мейерс у США,

Європі, Японії та в інших високо-

розвинених країнах. В Україні цим

питанням приділяли увагу такі вче-

ні, як Г.М. Калетник, О.М. Шпичак,

О.В. Гелетуха та ін.

Мета дослідження. З’ясувати основ-

ні рушійні сили розвитку біоеконо-

міки, які базуються на знаннях, а

також визначити можливості роз-

витку біо-, нано- та інформаційних

технологій на наукових засадах.

Виклад основного матеріалу. Від-

криття, зроблені останніми роками у

сфері наук про життя, сприймаються

фахівцями як переконливий доказ

того, що XXI ст. стане епохою біо-

технологій, які, в поєднанні з нано-

технологіями та біоінформатикою,

докорінно змінять існуючі підходи

до створення, виробництва та спо-

живання продукції, а в кінцевому

підсумку, сформують фундамент для

стійкого зростання в глобальних

масштабах, для комплексних змін в

економіці, суспільстві та політиці, а

також навколишньому природному

середовищі, інформаційних систе-

мах тощо. Мета створення та вико-

ристання розвитку біоекономіки на

науковій основі шляхом упроваджен-

ня сучасних технологій насамперед

дає можливість визначити економіч-

не зростання на макроекономічному

рівні розвитку суспільства. Наукові

розробки провідних вчених світу да-

ють підставу стверджувати, що вплив

науки на розвиток біоекономіки

повинен здійснюватись за рахунок

підвищення ефективності викорис-

тання поновлюваного ресурсного по-

тенціалу та поліпшення екологічної

ситуації в цілому, що на кінцевому

етапі дозволить досягти позитивних

змін в якості життя населення.

Виділяють декілька етапів розвитку

біоекономіки, які базуються на су-

часному науковому розумінні впливу

передових розробок нового техноло-

гічного укладу.

До 1920 року значна частина про-

мислової продукції вироблялась на

автор | М.П. Талавиря, д.е.н., професор кафедри економічної теорії

автор | О.М. Талавиря, аспірант кафедри організації агробізнесу

Розвиток біоекономіки нового покоління на науковій основі

УДК 330.3 313: 662.767.2

Рис. 1. Розвиток біоекономіки, заснованої на знаннях

Рушійні сили біоекономіки, які базуються на знаннях

Розвиток інфо-, біо- та нанотехнологій на наукових засадах

Зростаючі потреби енергетики і промисловості в дешевій сировині на базі енергетичної безпеки

Вплив науки на розвиток сільського господарства та сільських територій

Забезпечення конкурентоздатності продукції в умовах глобалізації на науковій основі

Вирішення екологічних проблем на науковій основі

Науковий підхід до підвищення рівня зайнятості населення

Розвиток інфо-, біо- та нанотехнологій на наукових засадах



20 № 5 (24) травень 2014 року


біологічній основі з використанням

відновлювальних сировинних ресур-

сів на основі біомаси. Наступними де-

сятиліттями хімічні технології та де-

шева нафта сприяли заміні продукції

на біологічній основі продукцією на

основі переробки нафтохімії (рис. 1).

Це привело до розвитку нових галу-

зей промисловості та зростання еко-

номіки, але водночас значно погір-

шило екологічну ситуацію в цілому.

Останні досягнення в біотехнології і

зеленій хімії зробили привабливими

для економіки і захисту навколиш-

нього середовища виробництво па-

лива, хімічних продуктів і матеріалів

на основі біомаси. Сучасний етап роз-

витку біоекономіки неможливий без

досягнень науково-технологічного

прогресу.

Застосування біотехнологій створює

базис для формування біоекономіки

як системи, що використовує біо-

логічні ресурси для виробництва ви-

сокотехнологічних продуктів. Отже,

біоекономіка — новий термін, що

з’явився порівняно недавно в розви-

нених країнах світу, для визначення

економіки, пов’язаної з виробни-

цтвом і переробкою біоресурсів, а

також з масштабним застосуванням

біотехнології. Нині побудова еконо-

міки нового типу — біоекономіки —

стає пріоритетним і стратегічним

напрямом державного розвитку

дедалі більшої кількості країн. Обсяг

інноваційної біоекономіки в ЄС у

2010 році перевищив 2 трлн євро. За

прогнозом, у 2030 році на її частку

припадатиме близько 3% ВВП розви-

нених країн і суттєво більше — країн,

що розвиваються [1].

Концепція біоекономіки стосується

раціонального використання наших

природних відновлюваних і невід-

новлюваних ресурсів. Біоекономіка

характеризується і визначає весь

спектр екосистем, наземних і мор-

ських ресурсів, біорізноманіття та

біо логічної сировини (рослин, тва-

рин і мікробів). Біоекономіка вклю-

чає в себе сільське господарство,

лісове господарство, аквакультуру,

рибальство, продукти харчуван-

ня, біотехнології та хімічні галузі

промисловості, відповідальність за

стале виробництво продуктів харчу-

вання, кормів, біопродуктів та біо-

енергетики [2]. Біоекономіка спри-

ятиме розвитку сільських районів

та сталому розвит ку з метою забез-

печення довгострокової конкуренто-

спроможності сільськогосподарської

та аквакультури, лісового господар-

ства, харчової та хімічної галузей, а

також пом’якшенню зміни клімату

від викидів парникових газів.

За рахунок впровадження біоеконо-

міки можна вирішити такі глобальні

проблеми: нестача продовольства,

пов’язана зі зростанням населення;

вичерпність мінеральних копалин;

забруднення навколишнього середо-

вища; соціальні та медичні проблеми.

Основою сировинної бази в біоеко-

номіці є біомаса, яка завдяки вико-

ристанню сучасних технологій може

застосовуватися у багатьох галузях

промисловості (АПК, енергетика,

фармакологія і медицина, хімічна

промисловість і біоінженерія).

Стимулювання біоекономіки за

останні роки здійснюється багатьма

передовими державами. Тільки на

біотехнологічні дослідження США і

ЄС за рік витрачають десятки мільяр-

дів доларів, у КНР фінансування біо-

технологій на сьогодні перевищило

1 млрд дол. на рік при тенденції до

подальшого зростання. У ряді країн

відбувається поступове заміщення

традиційних виробництв на біотех-

нологічні. Так, внесок біотехнології

у виробництво полімерів у США за

період з 2001 р. до 2010 р. зріс з 1% до

15%, або з 2 до 50 млрд дол. у вартіс-

ному вираженні.

Одним з прикладів розвитку біоеко-

номіки у світі можна виділити вироб-

ництво біопластику. З біомаси можна

виробляти всі види поліетилензасно-

ваної продукції, а це приблизно 20%

усіх пластиків, що застосовуються у

світі. Виробництво таких біополіме-

рів розвивається останніми роками

досить динамічно. Так, наприклад, у

2010 р. у Бразилії було запущено ви-

робництво поліетилену потужністю

200 000 тонн на рік, де джерелом біо-

маси є солома, трава і тирса [3].

Традиційні пластики мають дуже

низьку швидкість розкладання в

навколишньому середовищі, що є

серйозною проблемою під час їх

утилізації. У зв’язку з цим випуск біо-

розкладних пластиків, швидкість роз-

кладання яких знаходиться в межах

декількох місяців, — дуже перспек-

тивний напрям. Одним з обмежуючих

факторів розвитку ринку біоплас-

тиків до недавніх пір була відносно

висока ціна продукту, але у міру роз-

витку технологій і в умовах масового

виробництва в США і ЄС цей фактор

швидко втрачає свою значимість і пе-

рестає обмежувати процес заміщення

традиційних пластиків.

Особлива увага останніми роками

у світі приділяється виробництву

біопалива. Лідируючі позиції як най-

більший світовий експортер біопали-

ва та сировини для його виробництва

в найближчій перспективі збереже

Бразилія. Країна планує розширити

потужності з виробництва біопалива

на 30%, а посівні площі енергетичних

культур — на 50%.

США, які займають друге місце з ви-

робництва і лідирують за споживан-

ням біопалива, до 2015 р. планують

збільшити використання альтерна-

тивного палива на 30%. Виробництво

біопалива не найефективніша для

США галузь, тому її розвитку сприя-

ють — держава виділяє субсидії. Так,

тільки на будівництво експеримен-

тальних заводів з виробництва нових

видів біопалива найближчим часом

планується виділити державних ко-

штів в обсязі близько 1 млрд дол.

Значний потенціал у виробництві

біопалива має Індія, крім того, свій

внесок у виробництво зроблять

такі країни, як Аргентина, Китай,

Колумбія, Франція, Індонезія,

Малайзія, Філіппіни і Таїланд. З ви-

сокою ймовірністю можна говорити,

що найбільшим європейським вироб-

ником і постачальником біопалива

стане Німеччина.

Основним джерелом біомаси для ви-

робництва біопалива найближчими

роками може стати олійна пальма, з

плодів якої виділяють олію, викорис-

товувану для виробництва біодизелю.



21№ 5 (24) травень 2014 року


Водночас паливо з рапсової олії, ймо-

вірно, посідатиме друге місце.

Більш активно будуть розроблятися

нові види енергетичних рослин. Серед

них експерти виділяють міскантус. Ця

рослина має високу енергостійкість

і врожайність, може вирощуватися

в широкому діапазоні ґрунтових і

кліматичних умов. Згідно з польовим

випробуванням з 1 га одержують у

середньому близько 15 т абсолютно

сухої маси, що за рівнем теплотворної

здатності відповідає приблизно 8 т

легкого рідкого палива.

Незважаючи на те, що до 2015 р. ви-

робництво біопалива буде як і раніше

ґрунтуватися на технологіях першого

покоління, до цього часу на рівень

економічної ефективності поступово

виходитимуть технології другого по-

коління. Серед них можна відзначити

мікробіологічні способи синтезу біо-

палива. Так, американська компанія

Cascata (частина концерну General

Motors) планує довести ціну на біо-

етанол, отриманий за такою техноло-

гією, до 1 дол. за галон при потужнос-

ті заводу в 300 тис. т палива на рік.

Говорити про формування біоеко-

номіки в Україні досить складно. За

обсягами виробництва біотехноло-

гічної продукції Україна в 2011 р.

перебувала на 70 місці, значно від-

стаючи не тільки від США та ЄС, а й

від КНР, Індії та Бразилії. Україна ви-

робляла близько 0,2% від усієї біотех-

нологічної продукції, світовий лідер

США — близько 40%.

Ситуація в Україні зумовлена недо-

статнім державним фінансуванням

науково-практичних розробок в га-

лузі біотехнологій. Однак 27 квітня

2012 р., після довгого опрацювання,

було прийнято програму розвитку

біотехнологій РФ до 2020 р., яка по-

винна бути реалізована в два етапи

і вимагатиме в сукупності близько

59 млрд дол. Результатами її вико-

нання має стати: збільшення вироб-

ництва біотехнологічної продукції в

33 рази — до 26 млрд дол.; скорочення

частки імпорту в споживанні біотехно-

логічної продукції наполовину; збіль-

шення частки експорту у виробництві

біотехнологічної продукції в 25 разів.

Планується, що рівень виробництва

біотехнологічної продукції до 2020 р.

складе близько 1% ВВП, а також пе-

редбачається створити умови для

виходу біотехнологічного сектору на

обсяги виробництва не менше 3%

ВВП до 2030 р.

Основні інструменти підтримки роз-

витку біотехнологій в Україні спря-

мовані на стимулювання попиту на

біотехнологічну продукцію, сприян-

ня підвищенню конкурентоспромож-

ності біотехнологічних підприємств,

розвитку освіти, науки у сфері біотех-

нологій, розвитку експерименталь-

ної виробничої бази.

Реальним напрямом формування біо-

економіки в Україні може стати ство-

рення біокластерів. Це — формуван-

ня навколо основного підприємства,

наприклад великого біопаливного

заводу, мережі підприємств, що ви-

користовують побічну продукцію

виробництва, водночас розвивається

загальна транспортна, логістична і

соціальна інфраструктури. Подібні

біокластери зараз активно впрова-

джуються у США.

Вартість будівництва біокластерів

у зерновирощувальних регіонах

України оцінюється експертами в

2 млрд дол. Після запуску біоклас-

терів, спрямованих на формування

сільськогосподарської біотехнології,

зерновий попит на внутрішньому

ринку може збільшитися на 12–

15 млн т на рік. Водночас кожен за-

вод, щорічно закуповуючи зерно на

100 млн дол., зможе виробляти про-

дукції на 500 млн дол. і дозволить

створити не менше 3000 робочих

місць на підприємстві та в супутніх

галузях. Щоб повною мірою реалі-

зувати можливості біоекономіки,

необхідний системний підхід до її

розвитку. Доводиться визнати, що

зараз у світі немає жодної країни,

яка має хоча б програму розвитку

біоекономіки як системи народного

господарства, як сукупності суспіль-

них відносин у сфері виробництва,

обміну і розподілу продукції. Можна

було б вважати такою програмою

«зелену революцію» в Африці, якби

вона не звелася до вульгарного збуту

розвиненими країнами африкан-

ським країнам доб рив і гербіцидів.

Крім економічної політики розвине-

них держав і наднаціональних корпо-

рацій, має місце і певна недооцінка

ролі й значення біоекономіки. І це

не випадкове явище у світі, зачаро-

ваному хай-теком. Політики охоче

лобіюють, інвестори не скупляться,

банкіри видають кредити тільки-но

мова заходить про нано- або мега-

проекти, що обіцяють надзвичайні

прибутки. На цьому тлі вирощування

картоплі чи утилізація гною виглядає

не так привабливо.

Проблема ще й у тому, що біоеконо-

міку, як правило, ототожнюють з біо-

технологією, яка насправді є тільки

технологічною та інноваційною скла-

довою біоекономіки. Такі уявлення

перешкоджають системному підходу

до розвитку біоекономіки. Розвиток

цієї системи народного господарства

пов’язане не тільки і не стільки з

успіхами біотехнології, скільки з ви-

рішенням цілої низки проблем, таких

як оптимізація відносин між соціаль-

ними групами і в середині них, вклю-

чаючи ринкові відносини, створення

переконливої мотивації для учасни-

ків і системи їх всебічного захисту,

насамперед соціальної, формування

ефективної організаційної структури

і системи координації у всіх ланках

біоекономіки. Зазначені проблеми і

є лімітуючими факторами розвитку

біоекономіки та потребують сучасно-

го наукового втручання (рис. 2).

Специфіка біоекономіки як системи

народного господарства в тому, що

засобами виробництва тут є живі

організми. Природа бере на себе

найскладніші біохімічні процеси, що

лежать в основі біовиробництва. На

частку людей залишається тільки під-

тримання оптимальних умов роботи

«біологічних машин». Завдяки цьому

створюється можливість розширен-

ня зайнятості населення за рахунок

некваліфікованої праці, що, в свою

чергу, дозволяє прискорити період

адаптації переміщених осіб, мігран-

тів, безробітних та інших категорій

населення на біоекономічних вироб-

ництвах.



22 № 5 (24) травень 2014 року


Одна з особливостей біоекономіки по-

лягає в тому, що вона може бути реалі-

зована виключно в масштабах малого

та середнього бізнесу. Це не означає

заперечення права на існування вели-

ких підприємств — величезних м’ясо-

молочних комбінатів або гігантських

зернових господарств. Це означає, що

розвиток біоекономіки цілком може

обійтися без таких гігантів, не тільки

не втрачаючи економічної ефектив-

ності, але, навпаки, перевершуючи

їх за швидкістю оборотності обігових

коштів та економії капітальних вкла-

день. Науковий підхід до розвитку

біоекономіки, більш ніж будь-який

інший вид, найбільше підходить для

реалізації ідеї соціально орієнтованої

економіки.

Національні системи сільського гос-

подарства більшості країн світу пе-

ребувають у стані трансформації від

споживчого підходу до напряму опти-

мального поєднання виробництва

біоенергії і продовольства та збе-

реження довкілля. Запровадження

глобальних інформаційних систем

відстеження стану природних і про-

довольчих ресурсів в аграрному

секторі є необхідним з використан-

ням передових наукових досягнень

(рис. 3). Такі дії вимагають розвитку

міжнародних процедурних, термі-

нологічних та аналітичних підходів,

створення програм збереження при-

родних ресурсів від деградації, фор-

мування сталого розвитку сільських

територій. Критерії конкурентоспро-

можності змінюються пріоритетами

сталого розвитку аграрного сектору,

що в умовах «досягнутих» техноген-

них зрушень потребує запроваджен-

ня найновітніших технологій, насам-

перед у процесі координації зусиль та

визначення спільних пріоритетів, на

довго-, середньо- та короткостроко-

вих дистанціях. Тому дедалі більше

країн світу вступають у діалог щодо

гармонізації нормативно-правового

забезпечення за програмами СОТ та

Євроінтеграції [4].

Для досягнення 3% частки (від ВВП)

інвестування в дослідження і роз-

робки з використанням механізму

приватно-державного партнерства

(Public-Privat Relationship) було роз-

роблено концепцію Європейських

технологічних платформ. Уже в

2003 р. її застосувала Європейська

комісія в Плані інвестицій в R & D

(Investing in Research: An Action Plan

forEurope).

За змістом технологічна платформа

(далі — ТП) — це механізм, при-

значений об’єднати всі інтереси

зацікавлених сторін для розвитку

довгострокового передбачення

конкретних проблем, створення по-

слідовної динамічної стратегії для

виконання такого передбачення та

керівництва виконанням плану дій.

Такий механізм дасть можливість

досягти бажаного результату щодо

узгодженої програми дій та оптимі-

зувати вигоди всіх сторін. Розвиток

стратегічного плану досліджень є

вирішальним елементом реаліза-

ції стратегії. З метою досягнення

більш широких цілей технологічна

платформа повинна, в довшій пер-

спективі, генерувати життєдіяльну

конкурентоспроможність і світове

лідерство ЄС у відповідних галузях,

стимулюючи збільшене та більш

ефективне інвестування в науково-

дослідну діяльність шляхом розвитку

інновацій та знімаючи перешкоди

щодо розміщення та розвитку нових

технологій.

ТП забезпечують межі для визна-

чення пріоритетів для досліджень і

розвитку, часові межі та програми з

низки стратегічно важливих питань,

коли досягнення майбутнього зрос-

тання Європи, конкурентоспромож-

ність і життєспроможність залежать

від головних досліджень і техноло-

гічного просування в межах довгого

періоду часу.

« »

-

, : - - - - -

'

-

Рис. 2. Етапи впровадження сучасної біотехнології і «зеленої хімії» в економіку

Рис. 3. Біоекономіка дозволяє відокремити економічне зростання від руйну-

вання навколишнього середовища

(CO2, )

' ,

( , ) ( / / ) -

,



23№ 5 (24) травень 2014 року


Нині діє 36 європейських техноло-

гічних програм у таких секторах:

енергетика — 7, інформаційно-кому-

нікаційні технології — 9, біоеконо-

міка — 6, промисловість — 9, транс-

порт — 5.

Вони знаходяться на різних стадіях

розвитку — одні тільки почали функ-

ціонувати, інші вже перетворені в

приватно-державне партнерство.

Деякі європейські технологічні плат-

форми мають досить гнучкі структу-

ри, які проводять разом щорічні нара-

ди, інші створюють правові структури

з членськими внесками тощо.

Вони працюють на розвиток і онов-

лення програм науково-дослідних

пріоритетів для їх конкретного сек-

тору. Ці програми є цінним внеском

у визначення європейської схеми фі-

нансування досліджень. Формування

нової концепції розвитку здійсню-

ється на основі діалогу між промис-

ловцями, дослідницькими інститу-

тами та представниками уряду. На

базі цієї концепції розробляються

відповідні програми, які сприяють

покращенню роботи відповідних ін-

ститутів на базі нових інвестиційних

програм [5].

Технологічні платформи зміцнюють

ефективне державно-приватне парт-

нерство, роблять істотний внесок у

розвиток європейського дослідниць-

кого простору знань для зростання.

Державно-приватне партнерство може

вирішити технологічні проблеми, які

можуть мати ключове значення для

сталого розвитку, для більш ефектив-

ного надання громадських послуг та з

реструктуризації традиційних галузей

промисловості [6].

Існує проблема для науковців і прак-

тиків, які повинні розробити і впро-

вадити передові досягнення нау ки

і техніки у виробництво з метою

збереження родючості та екологічної

чистоти ріллі.

Україна має величезний сировинний

потенціал для розвитку біоекономі-

ки, при цьому не знижуючи рівня

виробництва продуктів харчування.

Тобто на сьогодні Україна не тільки

забезпечує себе в достатній кількості

продуктами харчування, а й експор-

тує частину продукції сільського гос-

подарства; має значний природно-

економічний, науково-виробничий

потенціал щодо збільшення обсягів

виробництва сільськогосподарської

продукції шляхом підвищення куль-

тури землеробства, освоєння іннова-

ційних технологій.

Висновки та перспективи по-дальших досліджень. Перспективи

розвитку біоекономіки на науковій

основі в Україні обнадійливі, тому що

розвиток ринкових відносин сприяє

створенню наукових технологічних

платформ. Водночас використання

аграрної сировини для виробництва

біоетанолу повинно здійснюватися

в умовах оптимального поєднання

вирішення продовольчої та енерге-

тичної потреби, оскільки, з одного

боку, забезпечення населення про-

довольством є пріоритетом кожного

уряду, а з іншого — енергетична

незалежність держави є основою її

суверенітету.

Разом з переходом на викорис-

тання біопалива слід забезпечити

економічну зацікавленість нафто-

переробних заводів у виробництві

сумішевих бензинів; запровадити

обов’язковість використання біопа-

лива та сумішевих бензинів певни-

ми категоріями споживачів (шляхом

розробки відповідних стандартів та

технічних регламентів); встановити

обов’язковість індикативної квоти

на споживання біоетанолу вироб-

никами бензинів (за прикладом

Директив ЄС); передбачити відпо-

відне бюджетне фінансування для

проведення наукових досліджень;

запровадити комплекс заходів щодо

підвищення врожайності, впро-

вадити ресурсо- й енергоощадні

технології вирощування сировини

та її’ реалізації вітчизняним пере-

робникам, а не вивезення на екс-

порт. Організація та налагодження

виробництва біоетанолу покращить

паливно-енергетичний баланс,

зменшить залежність країни від

імпортних енергоносіїв, оптимізує

структуру енергоресурсів, що по-

зитивно вплине на енергетичну без-

пеку держави.

Список літератури:1. Про альтернативні види рідких і газоподібних палив : Закон України № 1391-ХІV від 14.01.2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

www.rada.gov.ua.

2. Про альтернативні джерела енергії : Закон України № 555-ІV від 20.02.2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.rada.gov.ua.

3. Про затвердження програми «Етанол» : Постанова Кабінету Міністрів України № 1044 від 04.07.2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим до-

ступу : www.rada.gov.ua.

4. Про стан використання біодизелю та біоетанолу в світі та Україні : аналітична записка. НАЄР [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.

near.gov.ua.

5. Калетник Г.М. Розвиток ринку біопалив в Україні : монографія / Калетник Г.М. – К. : Аграрна наука, 2008. – 464 с.

6. Шпичак О.М. Економічні проблеми виробництва біопалива та продовольча безпека України / О.М. Шпичак // Економіка АПК. – 2009. – № 8. –

С. 11 –19.

Розвиток біоекономіки нового покоління на науковій основіМ.П. Талавиря, О.М. ТалавиряВикладено основні аспекти розвитку біоекономіки на науковій основі, яка базується на трьох основних складових: інфо-, нано- і біотехнології. Біоекономіка, яка розвивається на науковій основі, базується на використанні біотехнологій, які використовують відновлювальні біоресурси для виробництва цінних продуктів харчування і енергії. Ключові слова: біоекономіка, нанотехнології, інформаційні технології, біотехнології.



24 № 5 (24) травень 2014 року

Консультація експерта HLB

Порядок повернення інвестиції учасникам товариства у разі зменшення

розміру статутного капіталу

Існуюча політична обстановка в Україні призвела до стрім-

кого скорочення виручки у підприємств майже всіх галузей

економіки, а це, в свою чергу, призводить до значного відтоку

інвестицій.

Тому пропонуємо розглянути питання щодо порядку виплати

коштів учасникам ТОВ у разі зменшення розміру статутного ка-

піталу.

Насамперед слід звернути увагу на 3-місячний строк з дати ре-

єстрації змін до статуту, пов’язаних зі зменшенням розміру ста-

тутного капіталу товариства, необхідний відповідно до ст. 56 ЗУ

«Про господарські товариства» для набрання чинності цими змі-

нами. Формально необхідно дотримуватись даного строку для

забезпечення законності здійснення виплати коштів учасникам.

Гарантією повернення інвестиційного внеску учасникам є

ст. 11 ЗУ «Про режим іноземного інвестування» та ст. 4 ЗУ «Про

захист іноземних інвестицій на Україні». Процедура перера-

хування коштів та купівлі валюти у даному випадку врегульо-

вана Положенням НБУ «Про врегулювання питань іноземного

інвестування в Україну», затвердженим Постановою НБУ від

10.08.2005 р. № 280 (далі — Положення № 280), та Положенням

про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвер-

дженим Постановою НБУ від 10.08.2005 р. № 281 (далі —

Положення № 281).

Пунктом 3.1 Положення № 280 передбачено, що повернення іно-

земної інвестиції здійснюється резидентом з поточного рахунку

в іноземній валюті на інвестиційний рахунок іноземного інвес-

тора або на рахунок іноземного інвестора в закордонному банку.

Порядок купівлі іноземної валюти для здійснення операції щодо

повернення іноземної інвестиції визначений Положенням №

281. Зокрема, даним Положенням передбачено вичерпний пере-

лік документів, на підставі яких здійснюється таке повернення.

До документів, необхідних для здійснення операції з повернен-

ня інвестиції, за умови її реєстрації або якщо строк між датами

набуття іноземним інвестором права власності на об’єкт інвес-

тиції та подання заяви на купівлю іноземної валюти перевищує

п’ять календарних років, а також за умов незмінності складу

учасників, належать такі:

1. заява про купівлю іноземної валюти;

2. оригінал та копія першої редакції статуту;

3. оригінал та копія протоколу загальних зборів учасників ТОВ

про зменшення розміру статутного капіталу та нової редакції

статуту ТОВ;

4. інформаційне повідомлення про реєстрацію іноземної інвес-

тиції — за наявності або письмове підтвердження інвестора,

що реєстрація інвестиції не здійснювалась;

5. виписка з ЄДР про наявність у ньому ТОВ;

6. оригінал та копії ідентифікаційного коду, закордонного пас-

порта, посвідки про тимчасове/постійне місце проживання

учасників.

Відповідно до п. 3.12 Положення № 280 операції, пов’язані з іно-

земним інвестуванням, підлягають фінансовому моніторингу

згідно з чинним законодавством України.

Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про запобігання та проти-

дію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шля-

хом, або фінансуванню тероризму» фінансова операція підлягає

обов’язковому фінансовому моніторингу у випадку, якщо сума,

на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 150 000 гри-

вень (для суб’єктів господарювання, які проводять азартні

ігри, — 13 000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іно-

земній валюті, еквівалентній 150 000 гривень (для суб’єктів гос-

подарювання, які проводять азартні ігри, — 13 000 гривень), та

має одну або більше таких ознак: переказ особою коштів за кор-

дон за відсутності зовнішньоекономічного договору (контракту).

Отже, при здійсненні операції щодо повернення інвестиції

необхідно буде пройти ідентифікацію учасників цієї операції,

та інформація про здійснення цієї операції буде направлена в

Держфінмоніторинг України на виконання вимог вищезазначе-

ного закону.

Міжнародна аудиторська компанія HLB Ukraine у разі необ-хідності надасть Вам кваліфіковану консультацію з будь-яких питань.

З НАСТУПНОГО ВИПУСКУ ЖУРНАЛУ ЗАПОЧАТКОВУЄМО НОВУ РУБРИКУ, В ЯКІЙ ВИ ЗМОЖЕТЕ ПОСТАВИТИ ЗАПИТАННЯ

ЕКСПЕРТАМ У ГАЛУЗЯХ ПРАВА, БУХГАЛТЕРСЬКОГО І ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ ТА ДІЗНАТИСЬ КВАЛІФІКОВАНУ ДУМКУ

ЕКСПЕРТА КОНСАЛТИНГОВОЇ КОМПАНІЇ HLB.

ЗАПИТАННЯ НАДСИЛАЙТЕ НА АДРЕСУ: 04073, УКРАЇНА, м. КИЇВ, ВУЛ. КОПИЛІВСЬКА, 67, КОРПУС 5 АБО НА ЕЛЕКТРОННУ

ПОШТУ: [email protected].

ВІДПОВІДЬ НА ВАШЕ ЗАПИТАННЯ БУДЕ РОЗМІЩЕНО У НАСТУПНОМУ НОМЕРІ ЖУРНАЛУ.




Аналітика партнерів

25





26 № 5 (24) травень 2014 року

Огляд ринку мінеральних добрив

Огляд ринку засобів захисту рослин

http://infoindustria.com.ua/

Україна не пам'ятає настільки важкого квітня і травня,

як у політичному, так і соціальному плані. Ринок до-

брив не став винятком, ми маємо колосальне зниження

активності, що спричинило падіння цін, навіть в умовах

зростання курсу долара. Закриття виробництва відбу-

лось на Сєвєродонецькому об'єднанні «Азот», концерні

«Стірол», частково на Одеському припортовому заводі,

очікуємо закриття з середини травня на «Рівнеазоті». По

суті, лише «Черкаський Азот» працюватиме на 70–75% по-

тужності. Проте попит на добрива існує, хоча аграрії й не

показують жодної готовності, агрохімія в нормальному

розвиненому агросекторі — невід'ємна частина успіху.

НПК добрива подешевшали на 200 грн/т до 4800–

4900 грн/т, чим притягнули увагу середніх та малих

агропідприємств, що не встигли запастись добривами.

Стабілізація ціни дизпалива та закінчення посівної до-

зволяють агровиробникам спокійно приймати рішення

щодо подальших закупівель добрив. У червні можна

було б очікувати на зниження цін на селітру з 3300 до

3000 грн/т, однак для остаточної ціни варто розуміти

ціни природного газу для хіміків. Поки що при ціні газу

в 400 дол. США селітра може коштувати не менше ніж

2800–2850 грн/т (мішок, завод).

До того ж потрібно мати завантаження виробництва на

рівні хоча б 70%. Отож червень буде не менш складним,

але вже у прийнятті рішень імпортерами та виробни-

ками. Трейдери підуть на вакації, що продовжаться до

липня.

Кінець квітня і початок травня є однією з найактивніших

пір року пестицидного ринку України. У цей час українські

аграрії закуповують значний обсяг препаратів для захисту

посівів на весь період вегетації. Проте однією з головних

проблем своєчасного забезпечення аграріїв необхідними

пестицидами є складна економічна ситуація, що призвела до

девальвації національної валюти і підняття цін на 15–40%.

Також однією з негативних сторін цього року є зменшення

імпорту засобів захисту рослин, порівняно з аналогічним

періодом 2013 року. Так, у березні 2014 року імпорт упав

майже вдвічі — до 8,9 тис. т, але дефіциту найнеобхідніших

пестицидів не передбачається, тому що загальний імпорт

з початку 2014 року склав близько 32 тис. т. Така кількість

дасть змогу забезпечити аграріїв пестицидами до кінця

червня 2014 року. Також продажі підтримуються складськи-

ми запасами, які до нового року оцінювалися в 20–30 тис. т.

Минулого року неселективні гербіциди показали малу

рентабельність для виробників. Незважаючи на це, обсяг їх

використання у 2014 році не зменшився і становив близько

25 тис. т, станом на кінець квітня.

У зв’язку з нестабільною економічною ситуацією підвищу-

ється роль постпатентних препаратів на ринку ЗЗР України,

які мають більш приємну ціну для вітчизняних аграріїв.

Проте водночас підвищується і кількість неліцензійних

і фальсифікованих препаратів, що призведе до зниження

ефективності внесення та якості врожаю.

У травні 2014 року індекс пестицидного виробництва США

підвищився на 2–3 од. і склав 125–127 од. Порівняно з

минулорічним показником в аналогічний період зміни скла-

дають + 20–30%. Збільшення цього індекса — це індикатор

подорожчання ЗЗР у Північній Америці. Подорожчання

було викликане збільшенням митних зборів на продукцію

з Індії (один із основних імпортерів препаративних форм

дикамби та 2,4 Д ефірів у США).

Незважаючи на зміцнення курсу китайського юаня щодо

долара США, технічний 95% гліфосат знизився в ціні до

5,47–5,6 $/кг. Таке зниження призведе до зменшення со-

бівартості продукції в основних регіонах-імпортерах (Азія,

Європа), проте на реалізаційну ціну готового фасованого

продукту це не вплине.

Аналітика партнерів

Динаміка зміни ціни на гліфосат 95% технічний у Китаї

2014 р.




Аналітичні огляди ринків МОНІТОРИНГ БІРЖОВОГО РИНКУ


27

Приглашаем на ШОУ 4–6 июня 2014 г. «Экспоцентр Украины», ВДНХ

Если телескопический погрузчик, то Manitou (Франция)

Eсли покупать Manitou, то в ООО АСА Астра

• За 9 лет ООО АСА «Астра» поставлено более 750 погрузчиков украинским аграриям;• Качественный сервис и конкурентная цена;• Бесплатная демонстрация работы погрузчика у Вас в хозяйстве;• Программа TRADE IN

Обменяй купон

на бокал мохито

во время ШОУВиталий Метёлкин099 918 20 99v.metelkin@astra group.com.ua





28 № 5 (24) травень 2014 року

Результати торгів на Аграрній біржіСЕРЕДНЬОЗВАЖЕНІ БІРЖОВІ ЦІНИ НА СIЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ ПРОДУКЦIЮ, ПРОДУКТИ ЇЇ ПЕРЕРОБКИ,

ПРОДОВОЛЬСТВО, ЯКІ СКЛАЛИСЯ НА АГРАРНІЙ БIРЖІ ЗА ПЕРІОД З 15 КВІТНЯ ПО 15 ТРАВНЯ 2014 РОКУ

Назва товаруДержавний

cтандарт

Рiк виробництва/ дата поставки

Базис поставки

Обсяг, т

Середньозважена цiна за 1 т з ПДВ, грн Цiна USD,

за курсом НБУ

мiнi-мальна

середнямакси-мальна

Внутрішні контрактиСпот

Борошно житнє ДСТУ-7045-90 2014 EXW 171,45 1983,81 1983,81 1983,81 169,80

Борошно пшеничне першого ґатунку ДСТУ-46.004-99 2014 EXW 9191,94 2698,53 2991,30 3078,26 256,04

Борошно пшеничне другого ґатунку ДСТУ-46.004-99 2013 EXW 5,00 2637,00 2637,00 2637,00 225,71

Борошно пшеничне другого ґатунку ДСТУ-46.004-99 2014 EXW 709,00 2390,00 2578,76 2653,52 220,73

Борошно пшеничне вищого ґатунку ДСТУ-46.004-99 2013 EXW 280,00 3200,00 3414,29 3500,00 292,24

Борошно пшеничне вищого ґатунку ДСТУ-46.004-99 2014 EXW 13000,33 2882,82 3195,16 3288,48 273,49

Висівки пшеничні ДСТУ 3016-95 2014 EXW 18274,42 660,37 660,37 660,37 56,52

Жито 1 класу ДСТУ-4522:2006 2008 EXW 1558,49 1400,00 1400,00 1400,00 119,83









Пшениця 1 класу ДСТУ 3768:2010 2012 EXW 131,13 2450,00 2450,00 2450,00 209,71












ФорвардЖито 2 класу ДСТУ-4522:2006 2014 EXW 445,00 1525,00 1525,00 1525,00 130,76

Овес 1 класу ДСТУ-4963-2008 2014 EXW 910,61 2640,00 2640,00 2640,00 226,36

Овес 1 класу ДСТУ-4963-2008 2014 EXW 862,00 2420,00 2420,00 2420,00 207,49



Ячмінь фуражний ДСТУ-3769-98 2014 EXW 9926,00 1567,00 1567,00 1567,00 134,36

Експортні контрактиФорвард

Кукурудза 3 класу ДСТУ 4525-2006 05.05.2014 CPT 786,00 2575,49 2575,49 2575,49 220,83

Кукурудза 3 класу ДСТУ 4525-2006 31.12.2014 CPT 2000,00 2665,16 2665,16 2665,16 228,51

Насіння сої ДСТУ 4964:2007 31.05.2014 CPT 1420,00 5133,45 5600,65 5982,95 480,21

Ячмінь ДСТУ-3769-98 30.04.2014 DAT 2900,00 2395,70 2404,35 2418,51 206,15

Біржові котирування




Аналітичні огляди ринків МОНІТОРИНГ БІРЖОВОГО РИНКУ


Фондовий ринок. Поточна ситуація.

Вітчизняний фондовий ринок за ана-

лізований період значну частину часу

провів у понижувальному тренді. За

цей час, з 21.04.2013 до 16.05.2014, ін-

декс акцій — UX незначно знизився на

47,5 п.п. — з 1128,8 до 1081,3.

Понижувальний тренд українського

фондового ринку, який спостерігаєть-

ся в нинішній економічній, політич-

ній, соціальній ситуаціях, продовжу-

ється. Після досягнутого на початку

квітня максимуму 1170 пунктів ціни

індексних акцій «Української біржі»

знизились майже на 100 пунктів, або

8,5%. Проте ринок фактично зайняв

вичікувальну позицію — увійшов

більше в боковий тренд з межами

1000–1170, ніж у понижувальний.

Суттєвих факторів, крім уже діючих,

які вплинули б на майбутнє значення

динаміки цін акцій, не передбачаєть-

ся — основні фінансові показники

діяльності українських підприємств

відомі й відіграні в поточних цінах.

Попереду починається традиційний

період літнього затишшя, тому, найі-

мовірніше, суттєвих зрушень не буде.

Результати проведення найближчих

президентських виборів можуть част-

ково додати оптимізму вітчизняним

торгівцям. За такого сценарію ринок

може досягнути і протестувати рівень

1200, а за найоптимістичнішого про-

гнозу — 1390.

Нинішня кон’юнктура вітчизняно-

го фондового ринку впродовж усього

2014 р. відображала макроекономічні

показники економічного зростання та

інші несприятливі умови для курсів цін-

них паперів.

Починаючи з квітня 2014 р. і до сьогодні

вітчизняний ринок акцій, строковий ри-

нок демонстрували переважно боковий

рух в одній частині акцій та початок ко-

рекції після досягнутих максимумів для

найбільш ліквідних та фінансово стій-

ких компаній. Проте така корекція може

мати короткостроковий характер і вже

наприкінці травня після проведення ви-

борів президента (за умови, що останні

відбудуться) можна буде очікувати по-

вернення та тестування недавніх мак-

симумів.

автор | Шиндирук І. П.,к.е.н, старший науковий співробітник ННЦ «Інститут аграрної економіки»

Аналітичний огляд фондового ринку за період з 21 квітня до 16 травня 2014 р.

Акції

Прогноз

Динаміка індексу – UX (тиждень)

Динаміка індексу – UX (місяць)

Динаміка цін акцій «Індексної корзини» Української біржі

Індексна корзина 25.04 30.04 08.05 16.05 тренд

ALMK 0,0328 0,0314 0,0320 0,0316 3,65 боковик

AVDK 3,144 2,984 2,973 3,003 4,48 боковик

AZST 0,693 0,709 0,692 0,698 0,72 боковик

BAVL 0,179 0,1774 0,1849 0,1568 12,4 понижувальний

CEEN 6,167 6,053 6,07 5,953 10,1 понижувальний

DOEN 45,02 42,41 41,32 41,84 7,01 понижувальний

ENMZ 35,0 34,82 33,4 33,73 3,62 боковик

MSICH 1780 1757 1730 1840 3,37 зростаючий

UNAF 244,2 239,6 237,4 240 1,71 боковик

USCB 0,1492 0,1568 0,159 0,1528 2,41 боковик

Результати торгів на «Українській біржі»

Результати торгів 21.04-25.04 28.04-30.04 05.05-08.05

Загальний обсяг торгів, грн 134 300 278 105 108 385 99 735 175

строковий ринок 13 873 011 10 013 171 11 197 124

акції 120 427 267 95 095 215 83 771 870

зарезервовані грошові кошти 34 530 910 31 353 371 31 327 299

29



30 № 5 (24) травень 2014 року

Аналітичні огляди ринків

Найбільше знизились у ціні акції тих

підприємств, за якими інвестори очі-

кували дивіденди. Відповідно, уже ві-

домий розмір дивідендів за акціями

Донбасенерго і Центренерго, банку

«Аваль» був відіграний відповідним зни-

женням курсів цих акцій. Традиційно не

«розчарували» інвесторів щодо розміру

дивідендів «Мотор Січ» (традиційно ви-

плачує мізерні дивіденди при високих

показниках дохідності й нерозподіле-

ного прибутку). «Мотор Січ» виплатить

як дивіденди 29,4 млн грн при чисто-

му прибутку 1,375 млрд грн. Дохідність

складе лише 0,79%. Північний гірничо-

збагачувальний комбінат, Харцизький

трубний завод за попередні роки (до

2012 р.) платили досить високі дивіден-

ди, проте змінили свою політику щодо

розподілу прибутків, незважаючи на

прибуткову працю.

Райффайзен Банк Аваль призна-

чив дату складання переліку власни-

ків простих акцій, що мають право на

отримання дивідендів, — 12 травня

2014 р. Як зазначено в повідомленні

банку, виплату дивідендів власникам

простих акцій буде здійснено не пізні-

ше 25 жовтня 2014 р. Датою складання

переліку власників привілейованих ак-

цій є 30 січня 2014 р. Виплату дивіден-

дів за такими цінними паперами буде

здійснено не пізніше 25 червня 2014 р.

Дивіденди на одну акцію складуть 3 ко-

пійки, що при поточній ціні акцій за-

безпечить дивідендну прибутковість в

16%. Затримка з установкою дати від-

сікання реєстру акціонерів, які мають

право на отримання дивідендів, була

пов’язана з дією до 7 травня постанови

НБУ, яка забороняла певні операції для

окремих банків, зокрема виплату диві-

дендів. Станом на 1 квітня 2014 р. нор-

матив адекватності капіталу «Банку

Аваль» становив 18,6% порівняно з

20,6% за станом на початок року. За

підсумками першого кварталу 2014 р.

«Аваль» отримав чистий збиток у роз-

мірі 943 млн грн, що було наслідком

переоцінки активів через девальвацію

гривні, а також збільшенням відраху-

вань у резерви за кредитами.

Інтрига щодо виплати дивідендів про-

довжує зберігатись. Зокрема, по бан-

ку «Аваль» тільки в кінці тижня ви-

значились з датою відсікання, по

Донбасенерго і Центренерго основна

інтрига стосувалась можливого піднят-

тя розміру дивідендів із затверджених

30% прибутку до 50% із потребою про-

ведення додаткових зборів акціонерів.

Кабінет Міністрів України скасував своє

попереднє рішення, відповідно, розмір

дивідендів, затверджених на щорічних

зборах акціонерів, переглядатись не бу-

дуть. Нагадаємо, що річні збори акціо-

нерів Донбасенерго відбулись 26 квітня,

на них акціонери вирішили спрямувати

30% річного прибутку (159,46 млн грн)

в розрахунку на одну акцію — 6,75 грн,

дата відсікання — день проведення

загальних зборів, початок виплат —

28.04.2014, закінчення — 01.07.2014.

Також компанія відзвітувала як за

2013 рік (річний чистий прибуток порів-

няно з минулим роком зріс в 17 разів —

до 531,5 млн грн). Енергогенеруюча

компанія ПАТ «Донбасенерго» в січ-

ні — березні 2014 р. збільшила чистий

прибуток за міжнародними стандар-

тами фінансової звітності (МСФЗ) в

1,9 раза (на 91651000 грн) порівняно

з аналогічним періодом 2013 р. — до

196 590 000 грн. Згідно з повідомленням

компанії в системі розкриття інформації

Національної комісії з цінних паперів та

фондового ринку її чистий дохід у пер-

шому кварталі зріс на 9,6% (на 114 млн

грн) — до 1,3 млрд грн, валовий прибу-

ток — в 1,8 раза (на 110 млн грн) — до

251 млн грн.

Енергогенеруюча компанія ПАТ

«Центренерго» спрямує на виплату диві-

дендів 30% чистого прибутку за 2013 р.,

що з урахуванням раніше оприлюдне-

них даних становить 146,1 млн грн (на

одну акцію — 0,396 грн). За її даними,

25 квітня відбулися збори акціонерів

компанії, які також прийняли рішення

спрямувати 65% (316,3 млн грн) чисто-

го прибутку на розвиток генкомпанії,

5% (24,3 млн грн) — до резервного фон-

ду. Нарахування та виплату дивідендів

вирішено здійснити в термін до 1 липня

2014 р. в порядку, визначеному чинним

законодавством та статутом товари-

ства. У січні — березні 2014 р. компанія

знизила чистий прибуток за міжнарод-

ними стандартами фінансової звітності

(МСФЗ) у 5,4 раза (на 62 млн грн) порів-

няно з аналогічним періодом 2013 р. —

до 14 млн грн. Згідно з повідомленням

компанії в системі розкриття інформації

Нацкомісії з цінних паперів та фондо-

вого ринку, її чистий дохід у першому

кварталі поточного року скоротився

на 10,3% (на 200 млн грн) порівняно


1,75 млрд грн, валовий прибуток — в

2,2 раза до 59,94 млн грн. Як повідом-

лялося, «Центренерго» в 2013 р. збіль-

шила чистий прибуток у 2,1 раза (на

253,2 млн грн) порівняно з 2012 р. — до

487 млн грн.

ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» за підсумками січня — бе-

резня 2013 р. наростило чистий зби-

ток в 35,2 раза порівняно з аналогіч-

ним періодом минулого року — до

7,64 млрд грн (у I кв. 2013 р. він стано-

вив 217,17 млн грн). Згідно з кварталь-

ним звітом підприємства в системі роз-

криття інформації Нацкомісії з цінних

паперів та фондового ринку збиток від

іншої діяльності у звітному періоді склав

8,32 млрд грн. Водночас комбінат нарос-

тив чистий дохід за зазначений період на

43,2% — до 5,26 млрд грн. Непогашений

збиток станом на 31 березня 2014 р.

склав 12,56 млрд грн. Фактично ця ком-

панія зараз є банкрутом.

ПАТ «Авдіївський коксохімічний за-вод», що входить до групи «Метінвест»,

завершило січень — березень 2014 р. з

чистим збитком 371,47 млн грн, тоді як

в аналогічному періоді 2013 р. отримало

чистий прибуток 33,8 млн грн. Як пові-

домляється у квартальному звіті підпри-

ємства, його негативний фінансовий

результат до оподаткування в першому

кварталі склав 442,2 млн грн (у першому

кварталі 2013 р. доподатковий прибуток

склав 433,34 млн грн). Підприємство за

три місяці скоротило чистий дохід на

3,9% — до 1,8 млрд грн. Уже традицій-

но в системі «Метінвест» зароблений

групою прибуток осідає на гірничозба-

гачувальних активах, вимиваючи при-

бутки з інших складових виробничого

ланцюга. Не став винятком і попередній

рік та поточний квартал, коли вкотре

акціонери прийняли рішення списувати

Новини компаній





поточні збитки за рахунок минулого

нерозподіленого прибутку. Станом на

31 березня 2014 р. нерозподілений при-

буток склав 2,46 млрд грн.

Металургійний комбінат «Азовсталь»

у січні — березні 2014 р. скоротив

чистий збиток на 48,1% порівняно з

аналогічним періодом 2013 р. — до

317,7 млн грн. Як повідомляється у

квартальному звіті підприємства, його

негативний фінансовий результат до

оподаткування в першому кварталі

знизився на 47,1% — до 382,314 млн

грн. Підприємство за три місяці ско-

ротило чистий дохід на 19,9% — до

4,178 млрд грн. Станом на 31 берез-

ня 2014 р. нерозподілений прибуток

склав 1,717 млрд грн. Як повідомля-

лося, меткомбінат у 2013 р. скоротив

чистий збиток на 7% — до 2,513 млрд

грн. За минулий рік меткомбінат збіль-

шив поточні зобов’язання на 22,7% —

до 10,76 млрд грн, при цьому довго-

строкові зобов’язання відсутні, тоді

як на кінець 2012 р. вони становили

3,311 млрд грн. Водночас «Азовсталь»

скоротила дебіторську заборгованість

на 23,7 % — до 8,253 млрд грн. Активи

меткомбінату в 2013 р. скоротилися

на 13,1% — до 23,916 млрд грн, у тому

числі знизилися основні засоби — на

7,3% — до 10,493 млрд грн.

ПАТ «Укрнафта», найбільша наф-

товидобувна компанія країни, в

січні — березні 2014 р. збільшила

чистий прибуток за міжнародними

стандартами фінансової звітності на

35% (на 117,1 млн грн) порівняно з

аналогічним періодом 2013 р. — до

452 млн грн. Згідно з повідомлен-

ням компанії її чистий дохід у першо-

му кварталі зріс на 9% (на 422,4 млн

грн) порівняно з січнем — березнем

2012 р. — до 5,12 млрд грн, тоді як

валовий прибуток скоротився на 2%

(44,27 млн грн) — до 2,165 млрд грн.

«Укрнафта» в 2012 р. скоротила чис-

тий прибуток за МСФЗ на 3,8% — до

1,428 млрд грн. Чистий дохід під-

приємства торік зріс на 15,7% — до

15,973 млрд грн, валовий прибуток —

на 35,7%, до 3,661 млрд грн. У січні —

березні 2014 р. скоротило видобуток

нафти на 2,1% (на 9,5 тис. т) порівняно


445,33 тис. т. Видобуток газового кон-

денсату за підсумками трьох місяців

знизився на 30,1% (на 14,94 тис. т) —

до 34,63 тис. т. Крім того, в січні —

березні поточного року компанія

скоротила видобуток газу на 8,8%

(на 41780000 м3) — до 432 730 000 м3,

у тому числі природного — на 11,9%

(на 44340000 м3), до 327 460 000 м3.

Прибуток Укрсоцбанку в січні — берез-

ні 2014 р. склав 23,2 млн грн, що в 5,3

раза перевищує показник аналогічного

періоду 2013 р. (4,3 млн грн). Згідно з

квартальною звітністю банку його чис-

тий процентний дохід у першому квар-

талі поточного року зріс на 42,1% — до

607,471 млн грн. Сукупні активи зросли

на 7,1% — до 46,124 млрд грн, у тому чис-

лі кредити і заборгованість клієнтів — на

18,7%, до 32,5 млрд грн. Водночас ре-

зерви під знецінені кредити до початку

квітня досягли 27,3% суми кредитів та за-

боргованості клієнтів, тоді як на початку

року — 28,9%. Статутний капітал банку

зріс на 35,5% — до 2,457 млрд грн, тоді як

власний капітал зменшився на 1,4% — до

8,544 млрд грн. Ці дані показують, що по-

чинає відчуватися ефект від інтеграції

банку і наших зусиль з поліпшення ефек-

тивності роботи фінансової установи.

Зростання активів пояснюється насампе-

ред переоцінкою кредиторської заборго-

ваності клієнтів у іноземній валюті вна-

слідок курсових коливань.

На фоні політичної кризи та закладених

макроекономічних та бюджетних по-

казників 2014 р. ринок облігацій демон-

струє високий рівень дохідності за раху-

нок низьких котирувань. Прогнозоване

зниження кредитних рейтингів відбу-

лось — зараз суверенні єврооблігації

мають рейтинг ССС/Саа3. Відповідно,

і корпоративні облігації знизились за

шкалою до аналогічного рівня.

Кредитні спреди для українських євро-

бондів знову поповзли вгору. Зокрема,

кредитні дефолтні свопи для 5-річних

державних зобов’язань досягли 1141,3

пунктів, додавши з початку року 447,8

пункти, а це означає зростання вартості

запозичень. Зрозуміло, що за подорож-

чанням державних зобов’язань зросли

ставки і для корпоративних облігацій,

дохідність яких також зросла і становить

зараз для коротких строків у середньо-

му 24%. Ставки розміщення п’ятирічних

облігацій зовнішньої позики України,

випущених під гарантії США, склала

1,844% річних, повідомило Міністерство

фінансів України в п’ятницю.

«Це всього на 0,28 відсотка річних вище,

ніж аналогічні запозичення США. Такі

умови фінансування на міжнародних

ринках капіталу є найкращими за всю

історію існування нашої країни», — за-

значає Мінфін. Він уточнює, що підписка

на ці облігації досягла $ 3,4 млрд. Мінфін

вважає, що ефективна підтримка з боку

США дозволила розширити коло інвесто-

рів для України і дає можливість побудо-

ви нової політики зовнішніх запозичень

як для держави, так і для корпоративно-

го сектору. Однак це те невелике, що міг

зробити «гарант» суверенітету у відпо-

відь на окупацію Криму та загрозу тери-

торіальній цілісності у Східній Україні.

Тому малоймовірно, що така практика

продовжиться, а отже, суттєвих наслід-

ків для ставок за зовнішніми запозичен-

нями не матиме. ©

Облігації українських емітентів на

зарубіжних фінансових ринках

Емітенти єврооблігацій Ц

іна

поку

пки

Цін

а пр

одаж

у

YTM

пок

упки

, %

Став

ка к

упон

у,

%

Україна 2014 98,5 100,5 48,4 7,95

Україна 2015 91,2 92,7 16,1 6,875

Україна 2016 89,0 90,0 12,3 6,58

Україна 2017 87,1 89,1 11,7 6,75

Україна 2020 87,0 89,0 10,9 7,75

Україна 2021 88,1 90,1 10,6 7,95

Україна 2022 86,7 88,2 10,2 7,8

Україна 2023 86,1 87,6 9,9 7,5

ДЕТК - 2015 91,9 92,1 24,4 9,5

ДЕТК - 2018 80,5 82,3 14,6 7,88

Метінвест - 2015 93,6 94,9 21,4 10,25

Укрзалізниця - 2018 73,0 77,1 19,5 9,5

Приватбанк -2016 61,5 68,0 41,8 8,75

Укрексімбанк - 2016 74,0 77,0 26,9 8,4

Ощадбанк - 2016 81,5 83,0 24,2 8,25

Київ - 2016 76,3 81,0 24,2 9,375

Ощадбанк - 2016 81,5 83,0 24,2 8,25

Київ - 2016 76,3 81,0 24,2 9,375

Облігації

31



32 № 5 (24) травень 2014 року


За останні два роки станом на

12.05.2014 року фондовий ін-

декс українських компаній на

Варшавській фондовій біржі значно

знизився і знаходиться у низхід-

ному тренді. Досягнувши рівня в

500 пунктів у травні 2013 року, мак-

симально зростав до 600 пунктів,

а з жовтня 2013 року, в основному

завдяки суттєвому зниженню цін

на зернові та олійні культури, від-

булося повернення ціни до мініму-

мів. Зниження цін на продукцію

сільського господарства вплинуло

на фінансові результати аграрних

компаній, які мають найбільшу вагу

в індексі WIG-Ukraine. Політична

нестабільність наприкінці 2013 —

на початку 2014 року в Україні була

ключовим фактором здолання пси-

хологічного рівня 500 пунктів, у

результаті чого сформувався новий

мінімум за останні три з половиною

роки. Якщо робити прогноз на дов-

гострокову перспективу, то в разі

подолання політико-економічної

кризи можливе повернення показ-

ника індексу до рівня 500 пунктів.

За останній місяць індекс WIG-

Ukraine поступально знижувався і

лише сьомого травня відбулося зна-

чне зростання, щоправда відкриття

торгів цього дня відбулося на низь-

кому рівні порівняно з попереднім

днем. Основною причиною цьому

було сподівання поступального ви-

рішення політичної кризи в Україні.

Проте загострення сепаратистських

настроїв тисне на ринок україн-

ських акцій і не сприяє поліпшенню

інвестиційного клімату.

Відповідно до звіту компанії

«Астарта» у першому кварталі 2014

року консолідована виручка збіль-

шилась порівняно з першим кварта-

лом 2013 року на 7% до 89 млн євро

(збільшення на 21% до 1,1 млрд грн

в національній валюті), головним

чином, за рахунок продажів цукру.

Продажі цукру і його побічних про-

дуктів зросли на 50% від консолідо-

ваної виручки, порівнюючи з 43%

рік тому. Виробництво сої — новий

сегмент для компанії, і це дозволяє

диверсифікувати статті реалізації.

13 травня 2014 року в україн-

ському парламенті зареєстровано

Динаміка індексу WIG-Ukraine за останні два роки станом на 12.05.2014 р.

Динаміка індексу WIG-Ukraine з 31.12.2010 р. по 14.05.2014 р.

автор | Ю. В. Рубан,к.е.н., доцент кафедри біржової діяльності НУБіП України

автор | Т.В. Шевченко,аспірант кафедри біржової діяльності НУБіП України

Аналітичний огляд динаміки торгів акціями українських аграрних компаній





законопроект про 3% експортне

мито на соняшникову нерафіновану

олію з 1 січня 2015 року. Правління

Kernel Holding SA вважає, що екс-

портне мито на нерафіновану со-

няшникову олію не вплине і до-

даткові витрати будуть передані

фермерам через механізм повтор-

ного ціноутворення. За перший

квартал 2014 року компанія Kernel

Holding SA реалізувала удвічі біль-

ший обсяг зернових порівняно з

першим кварталом 2013 року.

14 квітня 2014 року Рада Європи

схвалила пропозицію про зміну ім-

портних мит на товари українсько-

го експорту до країн ЄС для певної

групи товарів. Так, на нерафіновану

соняшникову олію імпортне мито

буде скорочено з 2,9 % до 0 %; рафі-

новану соняшникову олію — з 6,1 %

до 0 %. Це є позитивним фактором

для українських компаній і, можли-

во, за умов стабілізації політичної

ситуації стане першим кроком для

зростання акцій українських агро-

холдингів.

За місячний період, який завер-

шився 15 травня 2014 року, індекс

UXagro спочатку знизився до рівня

1060 пунктів, а потім знову почав

зростати.

На відміну від індексу WIG-Ukraine

індекс UXagro демонструє значно

вищий потенціал до зростання.

Нагадаємо, що основну вагу в ньому

мають компанії «Астарта» і «Аван-

гард».

Порівнюючи відсоткову зміну вар-

тості акцій компаній «Авангард»,

«Мрія» та «Миронівський хлібопро-

дукт» за місяць станом на 15 травня

2014 року, можна зробити висно-

вок про зростання за цей період

вартості акцій компаній «Мрія» та

«Миронівський хлібопродукт» і, від-

повідно, падіння котирувань агро-

холдингу «Авангард».

Виробник сільгосппродукції в

Україні агрохолдинг «Агротон»,

який допустив у 2013 році техніч-

ний дефолт, закінчив минулий рік

з 5,7 млн дол. чистого збитку про-

ти 6,8 млн дол. чистого прибутку в

2012 році.

Згідно зі звітом компанії, опубліко-

ваним на сайті Варшавської фон-

дової біржі, виручка «Агротону»

в 2013 році скоротилася на 7,5%

порівняно з 2012 роком — до

81,4 млн дол. Валовий прибуток

холдингу минулого року знизився в

4 рази — до 4,7 млн дол, а операцій-

ний збиток склав 1,7 млн дол. проти

16,5 млн дол. операційного прибут-

ку роком раніше.

Ціни акції компанії «Агротон» про-

довжують рухатись у низхідному

тренді, формуючи фігуру розвороту

тренду — «трикутник». Що дозволяє

нам зробити прогноз про ймовірний

сплеск ліквідності та волатильності

після пробиття лінії підтримки на

Динаміка індексу UXagro за місяць

Динаміка цін акцій компаній «Авангард», «Мрія» та «Миронівський хлібо-

продукт» за місяць у відсотках

Динаміка індексу WIG-Ukraine за місяць

Динаміка індексу UXagro за рік

квітень травень

33



34 № 5 (24) травень 2014 року


2 PLN і, відповідно, продовження

низхідного тренду. Проте не можна

відкидати і можливого пробиття

лінії опору, яка знаходиться на рівні

2,3 PLN і збігається з важкою MA з

періодом 200. У такому разі відбу-

деться розворот тренду.

«Мілкіленд», молочна група з акти-

вами в Україні, РФ та Польщі, через

девальвацію валют країн регіону,

насамперед гривні, завершила

січень–березень 2014 року з кон-

солідованим чистим збитком EUR

24,65 млн порівняно з EUR 0,98 млн

чистого прибутку за аналогічний

період 2013 року.

Згідно з оприлюдненим минулого

понеділка звітом компанії її сукуп-

ний збиток через негативні курсові

різниці склав EUR 46,79 млн проти

EUR 4, 35 млн чистого прибутку в

січні–березні 2013 року. Валовий

прибуток компанії скоротився на

0,4 % — до EUR 14,4 млн, а операцій-

ний — на 39,1 %, до EUR 1,66 млн.

«Мілкіленд» повідомив, що в ре-

зультаті погіршення політичних

і торговельних відносин між

Україною і РФ, що виникли на

початку цього року, труднощів

з митним оформленням укра-

їнських товарів на російському

кордоні, продажі сирів компанії

до Росії впали на 10 % порівняно

з першим кварталом 2013 року.

Продажі в РФ будуть знижуватися

і надалі, враховуючи, що з 7 квітня

Росспоживнагляд заборонив поста-

чання Охтирського сиркомбінату

«Мілкіленд», на який припадає

19 % сумарного виробництва си-

рів групи. На графіку цін компанії

«Мілкіленд» спостерігається чіткий

низхідний тренд з виразною лінією

опору. Хоча ціна дещо призупини-

лась на рівні підтримки 6 PLN, вона,

ймовірно, продовжуватиме рух, до-

тримуючись тенденції. ©

Динаміка руху цін акцій компанії «Агротон»

Динаміка руху цін акцій компанії «Мілкіленд»





9 травня вийшов черговий звіт МСГ

США. Згідно з прогнозами аналітиків

американського Мінсільгоспу, світо-

ве виробництво пшениці у 2014/15 МР

сягне 697 млн т порівняно з 714 млн т

у 2013/14 сезоні. Виробництво пше-

ниці в Причорноморському регіоні

(Україна, Росія і Казахстан) знизить-

ся на 1,5 млн т і складе 86,5 млн т.

Проте експортний потенціал все ще

знаходитиметься на високому рівні —

34,5 млн т. У Туреччині врожай пше-

ниці знизиться за рахунок посухи на

3 млн т — до 15. Щодо країн Північної

Африки, то в Марокко виробництво

знизиться порівняно з минулим се-

зоном на 2,3 млн т і складе 4,7 млн т,

проте в Алжирі, Тунісі та Єгипті оцінка

виробництва буде вищою, ніж у сезоні

2013/14 МГ. Американські фермери в

новому маркетинговому році мають

зібрати менший урожай пшениці че-

рез несприятливі погодні умови в ра-

йонах вирощування твердої озимої

пшениці. Урожай американської пше-

ниці оцінюється в 53,4 млн т.

Світове споживання пшениці наступ-

ного сезону повинно суттєво знизитись

і скласти 696 млн т проти 703 млн т у

поточному сезоні. Зниження спожи-

вання буде викликане скороченням

використання пшениці в тваринниць-

кому секторі, оскільки ціни на куку-

рудзу є більш привабливими. Кінцеві

автор | Ігор Тимків,аналітик ринку зернових культур

Аналітичний огляд ринку зернових культур за квітень 2014 р.

Пшениця Тижневий графік найближчого контракту пшениці на Чиказькій біржі, $/т

200210220230240250260270

Світовий баланс пшениці, млн т 2011/12 2012/13* 2013/14* 2013/14, %

Перехідні запасиКитай 53,960 58,180 62,180 6,88

Індія 24,200 17,830 16,300 –8,58

США 19,538 15,872 14,709 –7,33

Україна 2,579 3,957 4,057 2,53

Всього 175,329 186,531 187,416 0,47Виробництво

ЄС–28 133,846 143,324 144,880 1,09

Китай 121,023 121,720 123,000 1,05

Індія 94,880 93,510 94,000 0,52

Україна 15,761 22,278 20,000 –10,23

Всього 657,297 714,004 697,035 –2,38Імпорт

Египет 8,300 10,500 10,800 2,86

Китай 2,960 7,000 3,000 –57,14

Бразилія 7,547 7,500 6,500 –13,33

Україна 0,045 0,100 0,100 0,00

Всього 146,995 158,404 151,560 –4,32Споживання

Китай 125,000 123,500 121,000 –2,02

ЄС–28 119,500 117,000 121,500 3,85

Індія 83,822 93,900 92,050 –1,97

Україна 11,400 11,500 11,500 0,00

Всього 679,231 702,802 696,150 –0,95Експорт

США 27,695 31,500 26,000 –17,46

ЄС–28 22,621 30,000 27,500 –8,33

Австралія 21,269 18,000 19,000 5,56

Україна 7,190 9,500 8,500 –10,53

Всього 146,995 158,404 151,560 –4,32

* – прогноз USDA

610620630640650660670680690700710720

2009/10 2010/11 2011/12 2012/13 2013/14 2014/15

35



36 № 5 (24) травень 2014 року


запаси пшениці в 2014/15 МР складуть

187 млн т, що незначно вище, ніж в

2013/14 МР. Зниження запасів у США

і Канаді будуть компенсовані їх зрос-

танням у країнах ЕС-28 і Росії.

Виробництво пшениці наступного се-

зону зможе повністю задовольнити

споживчі потреби.

Світова торгівля наступного се-

зону знизиться на 6 млн т і складе

152 млн т. Китай має великі запаси

фуражного зерна і, враховуючи ви-

сокі ціни на фуражну пшеницю, різко

знизить імпорт пшениці на 4 млн т —

до 3 млн т. Бразилія знизить імпорт

пшениці на 1 млн т — до 6,5 млн т у

зв’язку з рекордним урожаєм. Біль-

шість країн Північної Африки ско-

ротять імпортні закупки пшениці на

фоні зростання урожаю та великого

обсягу пшениці, який був закупле-

ний у поточному сезоні. ЄС відкрив

спеціальну квоту на імпорт пшениці

з України розміром 950 тис. т, що по-

винно підтримувати імпорт на висо-

кому рівні. Урожай пшениці в Мексиці

збільшиться, відповідно, імпорт має

знизитись на 800 тис. т — до 3,7 млн т.

Імпорт Туреччиною пшениці сягне

рекордного показника в 5,5 млн т за

рахунок зниження урожаю до міні-

мального значення за останні 20 років.

Експорт пшениці з країн Європейсько-

го Союзу наступного сезону знизить-

ся за рахунок зростання внутрішнього

споживання і складе 27,5 млн т проти

30 млн т у поточному маркетинговому

році. Канада наступного сезону зни-

зить експортні поставки пшениці на

0,5 млн т — до 21 млн т. Австралія на-

ростить експорт пшениці на 1 млн т —

до 19 млн т на фоні активного попиту

з країн Близького Сходу. Сполучені

Штати Америки скоротять експорт

на 5,5 млн т — до 26 млн т у зв’язку зі

зниженням виробництва. Експортний

потенціал Казахстану, Росії і України

складе 7,19 і 8,5 млн т відповідно.

Протягом звітного періоду світовий ри-

нок пшениці демонстрував зростаючу

цінову тенденцію. Як ми й очікували,

головними драйверами на ринку пше-

ниці були погодні умови в країнах пів-

нічної півкулі та політичний конфлікт

між Україною і Росією.

Наприкінці квітня та на початку трав-

ня котирування пшениці на світових

біржах активно зростали на фоні сухих

і спекотних погодних умов на терито-

рії Великої Рівнини в США. Як вияви-

лось, хвилювання трейдерів були не

безпідставними, оскільки МСГ США

у своєму щомісячному звіті суттєво

знизили оцінку виробництва пшени-

ці у Штатах за рахунок низького уро-

жаю озимої пшениці.

Додаткову підтримку ціновому рівню

пшениці здійснювала ескалація кон-

флікту між Україною і Росією. Опера-

тори ринку побоювались, що у разі

розширення зони конфлікту на південь

України трейдери матимуть проблеми

з експортом зернових у новому сезоні.

Проте з середини травня ціновий рі-

вень пшениці почав демонструвати

понижувальний тренд. Головною при-

чиною для цього послугував вихід що-

місячного звіту МСГ США. Трейдери

отримали підтвердження, що баланс

пшениці й цього, й наступного сезону

не буде напруженим, тому перспек-

тив для подальшого зростання цін не

спостерігається. Як результат, інвес-

тиційні фонди масово виходили з дов-

гих позицій.

Наш прогноз. Наступного місяця ми

очікуємо зниження цін на пшеницю.

Найближчі котирування пшениці на

Чиказькій біржі можуть знизитись до

рівня 245–255 $/т. Об’єктивних перс-

пектив для підвищувального тренду

пшениці на сьогодні практично не іс-

нує. Зростання цін на пшеницю може

відбутись хіба що на фоні загострен-

ня воєнного конфлікту між Україною

і Росією.

Протягом звітного періоду україн-

ський ринок пшениці зміцнився. За-

купівельні ціни як трейдерів, так

і переробних підприємств суттєво

зросли. Як і місяцем раніше, фунда-

ментальних факторів для зміцнення

внутрішнього ринку пшениці ми не

виявили. Головною причиною підви-

щення цін на продовольчу та фураж-

ну пшениці була девальвація гривні.

Відзначимо, що багато аграріїв від-

мовлялись реалізовувати пшеницю,

що ще більше підігрівало ціни. Нато-

мість деякі трейдерські компанії та

переробні підприємства у звітний пе-

ріод призупинили закупівлю пшени-

ці. Це відбувалось на сході України, де

спостерігалась нестабільна ситуація.

Експортноорієнтовані компанії про-

тягом звітного періоду підвищили свої

закупівельні ціни на пшеницю при-

близно на 400–500 грн/т. На умовах

поставки СРТ–порти Азовського та

Чорного морів закупівельні ціни на

продовольчу пшеницю складали 2800–

3000 грн/т. Фуражну пшеницю трейде-

ри закуповували за 2650–2800 грн/т,

що в середньому на 300 грн/т вище,

ніж попереднього місяця.

Борошномельні підприємства протя-

гом звітного періоду підвищили свої

закупівельні ціни на продовольчу пше-

ницю в середньому на 300 грн/т — до

2650–2850 грн/т на умовах поставки

СРТ–завод.

На експортному ринку минулого міся-

ця спостерігалося зниження цін за ра-

хунок низького попиту. Продовольча

пшениця на умовах поставки FOB–пор-

ти Азовського та Чорного морів про-

понувалась за цінами 280–290 $/т, що

на 5 $/т нижче, ніж у квітні. Експорт-

ні ціни на фуражну пшеницю склада-

ли 245–255 $/т, як і місяцем раніше.

Згідно з даними Міністерства аграрної

політики і продовольства України на

8 травня 2014 року в доброму та задо-

вільному стані знаходиться 7,3 млн га

озимої пшениці, що складає 94% від

прогнозу.

За даними Міністерства аграрної по-

літики і продовольства України, на

13 травня 2014 року експорт пшени-

ці з початку сезону склав 8,6 млн т.

Наш прогноз. Очікується, що ціновий

рівень пшениці на умовах поставки

СРТ–порт наступного місяця складе

2700–2900 грн/т. Рівень експортних

цін на умовах поставки FOB– порти

Азовського та Чорного морів може

розміститись у діапазоні 275–285 $/т.

З наближенням кінця 2013/14 МР про-

позиція пшениці від аграріїв повинна

збільшитись. Це, в свою чергу, може

призвести до зниження цінового рів-

ня. Проте очікувати якогось значно-

го ослаблення ринку найближчими

Український ринок





тижнями не потрібно. Курс долара

щодо української гривні також впли-

ватиме на ціни на зерно на внутріш-

ньому ринку.

Фактори зростання:

- несприятливі погодні умови в США;

- політична криза між Україною і

Росією;

- технічні купівлі ф’ючерсних

контрактів.

Фактори зниження:

- вихід щомісячного звіту МСГ США;

- ліквідація довгих позицій інвести-

ційними фондами;

- сприятливі погодні умови в

Причорномор’ї та Європі.

Згідно з даними МСГ США світове ви-

робництво кукурудзи в 2014/15 МР ста-

не рекордним і складе 979 млн т, хоча

відзначимо, що лише незначно вище,

ніж цього маркетингового року. Зрос-

тання виробництва буде спостеріга-

тись у Китаї на 2 млн т — до 220 млн т,

Аргентині на 2 млн т — до 26 млн т.

Водночас урожай індійської кукурудзи

знизиться на 1 млн т — до 22 млн т, а

української — на 5 млн т — до 26 млн т.

Урожай американської кукурудзи за-

лишиться практично на тому самому

рівні, що роком раніше — 354 млн т.

Незважаючи на те, що внутрішнє спо-

живання кукурудзи у США знизиться,

світове споживання кукурудзи збіль-

шиться на 17 млн т — до 966 млн т, в

основному за рахунок Китаю.

Кінцеві запаси кукурудзи наступного

сезону повинні збільшитись, оскільки

запаси кукурудзи у США зростуть на

50% — до 44 млн т. Запаси кукурудзи

у світі на кінець 2014/15 МР оціню-

ються в 182 млн т.

Незважаючи на рекордний урожай

кукурудзи у США, наступного сезону

експорт складе 43 млн т, що на 5 млн т

менше, ніж сезоном раніше. Насам-

перед зниження експорту пов’язане з

високою конкуренцією з південноаме-

риканською кукурудзою. Аргентина

наступного сезону планує збільши-

ти експорт кукурудзи на 7 млн т — до

17 млн т. Відвантаження бразильської

кукурудзи повинні зрости на 500 тис. т

і скласти 21,5 млн т. Україна наступ-

ного сезону експортує 16 млн т ку-

курудзи, що на 3 млн т менше, ніж у

2013/14 МР.

Імпорт кукурудзи Китаєм наступно-

го сезону оцінюється в 3 млн т, що на

1,5 млн т менше, ніж попереднього

сезону. Єгипет у 2014/15 МР імпортує

6,5 млн т кукурудзи, що відповідає ми-

нулорічному показнику. Імпорт куку-

рудзи країнами Європейського Союзу

також залишиться незмінним щодо

поточного сезону — 13 млн т. Японія

збільшить імпорт кукурудзи на 500

тис. т — до 16 млн т, Мексика знизить

на 600 тис. т — до 10,9 млн т.

Протягом звітного періоду кукурудза

торгувалася в боковому тренді. Від-

значимо, що трейдери за останні тиж-

ні змістили свою увагу до кукурудзи

нового урожаю. І експортні продажі

американської кукурудзи відіграва-

ли не основну роль у ціноутворенні.

Натомість погодний фактор був клю-

човим, який то сприяв зростанню ко-

тирувань, то послаблював їх залежно

від прогнозів синоптиків. Підтримку

ціновому рівню кукурудзи навіть не

змогло надати зниження оцінки кінце-

вих запасів кукурудзи у США в 2013/14

МР, яке спостерігатиметься на фоні

активного експорту. Трейдери розу-

міють, що за сприятливих погодних

умов наступного сезону можна очі-

кувати черговий рекордний урожай

кукурудзи у світі.

Наш прогноз. Враховуючи, що посів-

на кампанія кукурудзи у Сполучених

Світовий баланс кукурудзи, млн т 2011/12 2012/13* 2013/14* 2013/14, %

Перехідні запасиКитай 67,570 77,700 78,600 1,16

США 20,859 29,118 43,851 50,60

Бразилія 14,150 14,950 13,250 –11,37

Україна 1,191 3,241 2,891 –10,80


США 273,832 353,715 353,965 0,07

Китай 205,614 217,730 220,000 1,04

Бразилія 81,500 75,000 74,000 –1,33

Україна 20,922 30,900 26,000 –15,86

Всього 868,796 979,019 979,078 0,01Імпорт

Японія 14,412 15,500 16,000 3,23

ЄС–28 11,351 13,000 13,000 0,00

Мексика 5,676 11,500 10,900 –5,22

Україна 0,050 0,050 0,050 0,00


США 263,641 298,083 296,812 –0,43

Китай 200,000 212,000 222,000 4,72

ЄС–28 69,600 74,500 76,000 2,01

Україна 8,100 9,900 10,400 5,05

Всього 865,24 948,782 965,773 1,79Експорт

США 18,275 48,000 43,000 –10,42

Бразилія 26,044 21,000 21,500 2,38

Аргентина 22,789 10,000 17,000 70,00

Україна 12,726 19,000 16,000 –15,79

Всього 100,526 118,345 117,94 –0,34


Тижневий графік найближчого контракту кукурудзи на Чиказькій біржі, $/т

160165170175180185190195200205

Кукурудза

Вед

меж

ий

Би

чач

ий

37



38 № 5 (24) травень 2014 року


Штатах Америки за останні тижні зна-

чно активізувалась, ми припускає-

мо, що наміри щодо посіву кукурудзи

американськими фермерами будуть

виконані найближчого часу. На сьо-

годні погода не тільки у Штатах, а й

інших регіонах світу сприяє падінню

цін на ринку кукурудзи. Котируван-

ня кукурудзи на Чиказькій біржі на-

ступного місяця можуть знизитись

до 185–195 $/т.


- низький темп посівної кампанії у

США в першій половині травня;

- високий темп експортних продаж

американської кукурудзи;

- зниження оцінки запасів кукуру-

дзи у США.


- підвищення оцінки світових запа-

сів кукурудзи в 2014/15 МР;

- активізація посівної кампанії ку-

курудзи у США в другій половині

травня;

- фіксація прибутку інвесторами.

Протягом звітного періоду на україн-

ському ринку кукурудзи спостерігалось

зниження торговельної активності, як

на внутрішньому, так і на зовнішньому

ринках. Насамперед це можна поясни-

ти наближенням кінця сезону. Зазна-

чимо, що закупівельні ціни трейдерів

практично не змінились.

Експортноорієнтовані компанії заку-

повували кукурудзу на умовах постав-

ки СРТ–порти Азовського та Чорного

морів за 2350–2550 грн/т, що в серед-

ньому на 50 грн/т вище, ніж місяцем

раніше.

Протягом звітного періоду зовнішньо-

економічні контракти на кукурудзу на

умовах поставки FOB–порти Азовсько-

го та Чорного морів укладались за ціна-

ми 240–250 $/т, як і минулого місяця.

За даними Міністерства аграрної по-

літики і продовольства України, на

13 травня 2014 року кукурудзу було

засіяно на площі 4,44 млн га, що скла-

дає 86% від прогнозу; експорт кукуру-

дзи з початку сезону склав 19,1 млн т.

Наш прогноз. Наступного місяця на

українському ринку кукурудзи, най-

імовірніше, спостерігатиметься ста-

білізація цінового рівня. Навряд чи

ми будемо спостерігати значну зміну

цінового рівня як на внутрішньому,

так і на експортному ринках. Торго-

вельна активність буде сезонно зни-

жуватись, експортні відвантаження

також скоротяться. Очікується, що

наступного місяця закупівельні ціни

на кукурудзу розмістяться в діапазоні

2300–2500 грн/т на умовах поставки

СРТ–порти Азовського та Чорного мо-

рів. Експортні ціни на умовах постав-

ки FOB–порти Азовського та Чорного

морів можуть скласти 235–245 $/т.

За даними Міністерства сільсько-

го господарства США, наступного

сезону Україна з третьої сходинки

спуститься на четверту за експор-

том кукурудзи.

Згідно зі щомісячним звітом МСГ США

в новому 2014/15 МР світове виробни-

цтво ячменю знизиться на 12 млн т і

складе 133 млн т. Скорочення виробни-

цтва ячменю спостерігатиметься в кра-

їнах ЄС-28 на 4 млн т — до 55,6 млн т,

Канаді на 3 млн т — до 7,2 млн т,

Австралії на 1,5 млн т — до 8,1 млн т,

Туреччині на 1,5 млн т — до 5,8 млн т,

Україні на 0,6 млн т — до 7 млн т, Ар-

гентині на 0,9 млн т — до 3,9 млн т.

Незначне збільшення оцінки вироб-

ництва ячменю спостерігалось тіль-

ки для Росії на 0,6 млн т — до 16 млн т.

Світове споживання ячменю наступ-

ного сезону оцінюється в 139 млн т,

що на 3 млн т менше, ніж поточного

маркетингового року.

Вед

меж

ий

Би

чач

ий

Ячмінь

Експорт кукурудзи, млн т


0

10

20

30

40

50

60

2009/10 2010/11 2011/12 2012/13 2013/14 2014/15


Світовий баланс ячменю, млн т 2011/12 2012/13* 2013/14* 2013/14, %

Перехідні запасиЄС–28 6,085 4,712 5,104 8,32

Саудівська Аравія

2,728 2,703 3,378 24,97

Іран 1,378 1,778 1,378 –22,50

Україна 1,172 1,003 0,833 –16,95


ЄС–28 54,897 59,607 55,639 –6,66

Росія 13,952 15,389 16,000 3,97

Канада 7,466 9,600 8,100 –15,63

Україна 5,500 7,300 5,800 –20,55

Всього 130,017 145,114 132,533 –8,67Імпорт


10,200 8,000 7,500 –6,25

Китай 2,184 3,300 3,000 –9,09

Японія 1,356 1,300 1,300 0,00

Україна 0,030 0,030 0,030 0,00


ЄС–28 51,000 53,700 51,500 –4,10

Росія 12,100 12,800 13,200 3,12


8,125 8,525 8,725 2,35

Україна 6,200 6,950 6,750 –2,88

Всього 131,706 141,686 138,551 –2,21Експорт

Аргентина 3,647 3,000 2,500 –16,67

Австралія 4,621 5,700 4,700 –17,54

ЄС–28 6,473 4,100 5,500 34,15

Україна 2,366 2,300 2,000 –13,04

Всього 22,134 20,205 20,180 –0,12





За рахунок скорочення виробництва

і відносно високого рівня споживан-

ня кінцеві запаси ячменю наступного

сезону скоротяться на 6 млн т і скла-

дуть 18 млн т.

Найбільшим експортером ячме-

ню в сезоні 2014/15 стане Європей-

ський Союз — 5,5 млн т (зростання

на 1,4 млн т), Австралія експортує

4,7 млн т (зниження на 1 млн т), Росія —

3,5 млн т (зростання на 1,3 млн т), Укра-

їна — 2 млн т (зниження на 0,3 млн т).

Ціновий тренд ячменю минулого мі-

сяця незначно змінився. Імпортний

попит на ячмінь знаходився на низь-

кому рівні. Активізація торгівлі буде

спостерігатись через декілька місяців,

коли на ринок вийде новий урожай

причорноморського ячменю.

Наш прогноз. Наступного місяця ціни

на ячмінь, найімовірніше, мало змі-

няться, котирування ячменю на Па-

ризькій біржі можуть розміститись у

діапазоні 310–320 $/т. Зазначимо, що

підтримку ціновому рівню ячменю по-

винен здійснювати напружений ба-

ланс наступного сезону.


- зниження оцінки виробництва яч-

меню наступного сезону;

- зростання цін фуражної групи

зернових.


- низький попит на ячмінь з боку

імпортерів.

Внутрішній ринок ячменю протягом

звітного періоду знаходився у затишші.

Рівень закупівельних цін на ячмінь

на умовах поставки СРТ–порти Азов-

ського та Чорного морів складав

1800–1950 грн/т, що в середньому на

50 грн/т нижче, ніж місяцем раніше.

Експортні ціни на ячмінь протягом

минулого місяця на умовах поставки

FOB–порти Чорного та Азовського мо-

рів складали 230–235 $/т, що на 5 $/т

нижче, ніж місяцем раніше.

Згідно з даними Міністерства аграр-

ної політики і продовольства України

на 13 травня 2014 року експорт ячме-

ню з початку сезону склав 2,3 млн т.

Наш прогноз. Наступного місяця

на українському ринку ячменю за-

лишиться низька торговельна ак-

тивність. У ціновому відношенні не

очікується жодних змін. Очікується,

що закупівельні ціни на ячмінь скла-

дуть 1800–1950 грн/т на умовах по-

ставки СРТ–порт. Рівень експортних

цін на умовах поставки FOB–порти

Азовського та Чорного морів може

складати 230–235 $/т. ©


Вед

меж

ий

Би

чач

ий

Тижневий графік найближчого контракту ячменю на Паризькій біржі, $/т

250260270280290300310320

39



40 № 5 (24) травень 2014 року


Котирування соєвих бобів на CBOT у Чикаго

протягом другої декади квітня рухалися

переважно у зростаючому тренді. Ціна на

американську сою протягом другого тижня

квітня зросла до позначки у 558 $/т — ре-

кордного рівня протягом поточного марке-

тингового року. Основним фактором впливу

є оцінка запасів американської сої, яка за

останній місяць була різко знижена через

суттєве зростання переробки в середи ні

країни та експортні відвантаження на

зовнішні ринки. За даними Національної

Асоціації з переробки олійних культур США

National Oilseed Processors Association, у бе-

резні 2014 року обсяги переробки сої склали

4,187 млн т, що перевищило очікування

операторів ринку — 3,935 млн т. Обсяги

переробки сої збільшилися на тлі стійкого

попиту на продукти переробки, включаючи

соєву олію і шрот. Також на зростання ціни

американського ф’ючерсного контракту на

соєві боби в даний період вплинула інфор-

мація про зниження прогнозу виробництва

та експортного потенціалу бразильської

олійної. За інформацією аналітиків Abiove,

у сезоні 2014/15 років експорт соєвих бобів

з Бразилії складе 43 млн т, що нижче по-

переднього прогнозу експертів (44 млн т).

Понижувальна коректування відбулася за

рахунок ослаблення попиту на вказану про-

дукцію з боку Китаю. Виробництво олійної

в країні наступного сезону очікується на

рівні 86,1 млн т, тоді як обсяги її переробки

можуть досягти 37 млн т.

У третій декаді квітня на американському

ринку соєвих бобів спостерігався понижу-

вальний тренд. Ціна травневого ф’ючерсного

контракту на СВОТ проти минулого тижня

втратила 3,3% (18 $/т) і становила 540 $/т.

Швидкі темпи просування збиральної кам-

панії сої в Південній Америці, які виперед-

жали графік, продовжують тиснути на ціни.

За даними аналітичної компанії AgRural,

станом на 28 квітня 2014 року соя в Бразилії

зібрана більш ніж на 90% збиральних площ

порівняно з 83% на аналогічну дату мину-

лого року. У штаті Мату Гросу (Mato Grosso),

а також деяких регіонах на заході країни

збір сої завершено. З огляду на зазначене

AgRural оцінює урожай сої в Бразилії на рівні

85,6 млн т, що знаходиться на нижній межі

оцінок операторів ринку. Крім того, операто-

ри побоюються скасування Китаєм поставок

раніше закуплених партій американської сої

через продаж 3 млн т сої з державних запасів

країни, що дещо ослабило закупівлю олійної

на зовнішніх ринках. Також варто врахувати

і банківські проблеми, що з'явилися у китай-

ських імпортерів під час закупівлі великих

обсягів олійної. Технічний фактор на СВОТ

неабияк сприяв зниженню ціни. Інвестори на

торговому майданчику в Чикаго позбавляли-

ся від великої кількості накопичених раніше

довгих позицій, фіксуючи власні прибутки.

Варто зазначити, що все ще високий попит на

сою з США стримав розвиток знижувального

тренду, тим спровокувавши завершення

квітня зростанням ціни на американські

соєві боби. Станом на 30 квітня ціна трав-

невого ф’ючерсного контракту зросла до

позначки 562 $/т.

автор | Максим Павлусенко,аналітик ринку олійних культур

Аналітичний огляд ринку олійних культур за квітень–травень 2014 р.

Соєві боби Соєві боби, CBOT, USD/т

530,00535,00540,00545,00550,00555,00560,00565,00

Світовий баланс соєвих бобів, млн т 2012/13* 2013/14* %

Кінцеві запасиСвітові 66,984 82,225 22,75Аргентина 28,054 31,156 11,06

Бразилія 18,505 24,555 32,69

Китай 13,698 13,498 –1,46

Україна 0,164 0,215 31,10Виробництво

Світове 283,788 299,820 5,65США 89,507 98,929 10,53

Бразилія 87,500 91,000 4,00

Аргентина 54,000 54,000 0,00

Україна 2,774 3,200 15,36Імпорт

Світовий 106,681 108,328 1,54Китай 69,000 72,000 4,35

ЄС-28 12,300 12,500 1,63

Мексика 3,650 3,740 2,47

Україна 0,010 0,010 0,00Споживання

Світове 239,023 248,448 3,94Китай 68,350 72,500 6,07

США 46,130 46,675 1,18

Аргентина 37,300 39,800 6,70

Україна 1,210 1,350 11,57Експорт

Світовий 110,642 112,326 1,52Бразилія 44,500 45,000 1,12

США 43,545 44,225 1,56

Аргентина 9,000 9,000 0,00

Україна 1,700 1,800 5,88






На початку травня котирування на СВОТ

дещо знизились до позначки 533 $/т. На фор-

мування понижувального тренду в Чикаго

впливали побоювання учасників ринку щодо

зниження попиту на американську олійну

через прогнозовані відмови великих партій

проданої сої головним імпортерам. Також

учасники ринку очікували у травневому звіті

експертів USDA зростання виробництва та

запасів американських соєвих бобів, що при-

звело до зниження ціни на початку травня.

Наш прогноз. Протягом травня — червня на

товарній біржі СВОТ ціни, найімовірніше,

демонструватимуть зниження та спостері-

гатиметься низхідний тренд. Котирування

на травневий ф’ючерсний контракт коли-

ватиметься в діапазоні 500–520 $/т. Уже на-

прикінці квітня збиральна кампанія соєвих

бобів у Бразилії закінчилась, деякі аналітичні

агентства прогнозують рекордні показники

урожаю на фоні виснаження запасів сої у

США, саме бразильська олійна культура

найближчими місяцями стане лідером з по-

стачання на зовнішні ринки, що поступово

змусить імпортерів переключатися на дешев-

ші пропозиції. Через колосальне зниження

запасів соєвих бобів у США в наступному

сезоні планується розширення посівних площ

у країні. За останніми даними експертів USDA,

у 2014/15 МР планується збільшити посівні

площі під соєві боби на 1,861 млн га, проти

минулого сезону — до 32,564 млн га.


- суттєве зростання закупівельної актив-

ності насіння сої від КНР;

- зниження пропозиції на американському

ринку;

- рекордне скорочення запасів у США;

- зниження експорту бразильських соєвих

бобів;

- зростання переробки олійної у США.


- зниження попиту від КНР;

- фіксація прибутків інвесторами;

- відміна закупівель деяких партій соєвих

бобів від КНР;

- прогноз зростання посівних площ у США;

- зростання темпів збиральної кампанії у

Бразилії.

Протягом аналізованого періоду (квітень —

перша половина травня) на українському

ринку соєвих бобів переважав зростаючий

тренд. Після шаленого зростання минулого

місяця ціни в Україні дещо стабілізувалися і

незначною мірою наприкінці квітня зросли.

У другій декаді квітня ціни попиту від пе-

реробників та експортерів у середньому по

Україні зросли на 200 грн/т на умовах EXW,

соєвий продукт торгувався в середньому

на позначці 6000 грн/т EXW. Зростання за-

купівельних цін від переробників зумовлене

нестабільною ситуацією в країні та осла-

бленням національної валюти. У свою чергу,

пропозиції сировини від аграріїв знизились,

фермери надавали перевагу стримуванню

продажів та триманню власного капіталу в

товарних позиціях для більш сприятливої для

них кон’юнктури ринку (травень — червень),

також до незначного прояснення в політич-

ній та економічній стабілізації країни. Отож

ціна пропозиції від аграріїв протягом усього

квітня майже не змінилася, фермери пропо-

нували закуповувати олійну в середньому за

6300 грн/т на умовах EXW.

Наприкінці квітня та на початку травня ціни

стабілізувались і залишились на раніше сфор-

мованому рівні. На подальше зростання ціни

попиту завадило зниження курсу долара в

країні та незначне зростання пропозиції

сировини від аграріїв. Також на подальше

зростання ціни вплинула інформація про

можливе введення експортного мита на соєві

боби. У Верховній Раді України зареєстрували

законопроект № 4693, яким пропонується

ввести експортне мито на сою в розмірі 15%

від митної вартості товару, але не менше

35 євро. Згідно з пояснювальною запискою

до законопроекту необхідність його при-

йняття зумовлюється потребою забезпечен-

ня збільшення надходжень до державного

бюджету України за рахунок створення на

митній території держави переробних по-

тужностей з високою доданою вартістю.

Протягом 2009–2013 років виробництво сої

в Україні зросло у 1,5 раза — до 2,6 млн т, з

яких у 2013 році було експортовано 1,5 млн т

(58% від виробництва). А внутрішній попит

на сою за цей період зріс лише на 35%. Тому

запровадження експортних обмежень у ви-

гляді вивізного мита знизить такі показники

та може призвести до зниження внутрішніх

цін на неї та прибутковості вирощування,

а відтак і зниження обсягів виробництва.

Проте завдяки розширенню посівних площ

під сою на 20% порівняно з 2013 роком — до

1,65 млн га та сприятливим погодним умовам,

які зумовили початок посівної кампанії сої

на 2 тижні раніше середніх багаторічних

термінів, валовий збір олійної може скласти

3,2 млн т, що стане абсолютним рекордом за

всю історію країни.

Наш прогноз. У другій половині травня та

червні ціни на внутрішньому ринку соєвих бо-

бів, найімовірніше, залишаться на попередньо

сформованому рівні або дещо знизяться до

5700–6100 грн/т на умовах EXW. Формування

ціни на внутрішньому ринку України залежа-

тиме від політичної та економічної ситуації, а

також національної валюти, у травні — червні

можливе зростання кількості пропозиції від

сільгоспвиробників.

Протягом першої половини квітня котиру-

вання на товарній біржі NYSE Liffe (Париж)

рухались різноспрямовано, переважно в

зростаючому тренді, наслідуючи динаміку

формування цін на соєві боби у Чикаго. Так,

у другій декаді квітня ціни на серпневий

ф’ючерсний контракт у Парижі зросли до

позначки 375 €/т. Насамперед на зростання

ціни в зазначений період вплинули зміцнення

котирувань соєвих бобів на СВОТ, високий

попит європейських переробних підприємств

при зниженні пропозиції від аграріїв через

проблеми нестачі запасів олійної, а також зни-

ження курсу європейської валюти. Погодний

фактор на території Німеччини та Франції

також вплинув на формування зростаючого

тренду. На території цих країн протягом

звітного періоду спостерігались посушливі

погодні умови, що негативно впливало на

формування урожаю та прогнозів вироб-

ництва олійної. Наприклад, виробництво

ріпаку в Німеччині прогнозувалось на рівні

5,7 млн т, проти 5,8 млн т раніше.

У другій половині квітня та на початку

травня на товарній біржі NYSE Liffe ми спо-

стерігали зниження котирувань. Так, ціна

на початку травня опустилася до позначки

356 €/т. Найвпливовішим фактором стало

покращення погодних умов у найголовніших

європейських країнах-виробниках олійної

Насіння ріпаку


Би

чач

ий

Вед

меж

ий

41



42 № 5 (24) травень 2014 року


(Франції та Німеччині). Прогноз валового

збору ріпаку у Франції покращився і складе

5–5,2 млн т, що значно перевищує результат

минулого року (4,4) млн т. Також на форму-

вання понижувального тренду в зазначений

період сприяло зниження попиту на продукт

з боку переробників, ослаблення котиру-

вань на американські соєві боби, зростання

курсу євро, а також рекордно високі запаси

канадської каноли. За оцінками експертів

Держстату Канади, запаси каноли в країні

досягли історичного рекорду двадцятирічного

максимуму — 9,02 млн т, що на 4,47 млн т

більше, ніж на поточний момент минулого

сезону. Зростання запасів у Канаді зумовлене

суто технічними причинами — нагадують

про себе проблеми з логістикою в країні. Через

затримки з поставками олійних, переробні

підприємства нині працюють переважно не

на повну потужність. Можна припустити,

що в травні — червні, після вирішення тран-

спортних проблем темпи переробки олійної

в країні зростуть.

Наш прогноз. Наприкінці травня та на по-

чатку червня на європейському ринку ріпаку

слід очікувати стабілізації ціни і в подаль-

шому їх поступового зниження. Враховуючи

перспективи хороших показників урожаю в

країнах ЄС та Канаді, ціновий тренд олійної

і продуктів переробки у червні залишиться

низхідним. Також на зниження ціни вплива-

тиме налагодження транспортної системи в

Канаді, трейдери зможуть наситити експорт-

ний ринок своєю продукцією, де останні два

місяці спостерігалось незначне ускладнення

у закупівлях канадської каноли. Суттєвому

зниженню котирувань заважатиме зниження

посівних площ у Канаді та країнах ЄС у 2014/15

МР, що призведе до зниження валового збо-

ру олійної проти рекордно прогнозованих у

2013/14 роках. Виробництво ріпаку в світі в се-

зоні 2014/15 може скоротитися до 68,2 млн т.

Прогнозується скорочення обсягів вироб-

ництва каноли в Канаді до 16,3 млн т проти

18 млн т в 2013/14 сезоні. Урожай ріпаку в ЄС

оцінюється в 21,5 млн т порівняно з 21,2 млн т

у поточному сезоні. Великі перехідні запаси у

світі забезпечать достатню пропозицію ріпаку

в новому сезоні. З огляду на зазначене коти-

рування на червневий ф’ючерсний контракт

на біржі NYSE Liffe (Париж) коливатимуться

в діапазоні 345–365 €/т.


- високий попит з боку переробників у

країнах Євросоюзу;

- зниження валового збору олійної в

2014/15 МР;

- засушливі погодні умови в країнах ЄС;

- зростання котирувань на соєві боби в

США та продукти переробки ріпаку в ЄС.


- зростання світового урожаю ріпаку і

каноли в 2013/14 МР;

- високі запаси канадської каноли;

- зростання курсу євро;

- зниження котирувань на нафтопродукти

NYMEX.

Протягом квітня — травня на українсько-

му ринку ріпаку спостерігалось незначне

зростання внутрішніх цін, експортні ціни

залишились на раніше сформованих рівнях.

Внутрішні ціни протягом квітня дещо зросли в

середньому по Україні на 100–200 грн/т EXW.

Насамперед ціни зросли у другій половині

квітня через нестабільну ситуацію в еконо-

міці України, зростання курсу національної

валюти, а також зростання котирувань на

ріпак на міжнародних майданчиках — ці

фактори й надали незначну підтримку цінам.

Загалом протягом березня на українському

ринку ріпаку відзначалась низька торгово-за-

купівельна діяльність, надходила невелика

кількість пропозицій сировини від сільгосп-

виробників, а інколи й зовсім була відсутня

через сезонне зниження запасів у фермерів,

які продають невеликими партіями залиш-

ки сировини. Український ринок ріпаку в

очікуванні нового урожаю, який надійде на

ринок більшими обсягами в липні — серпні

ц.р., а до цього моменту ми не очікуємо зна-

чних коливань цін на ринку. Отже, внутрішня

ціна попиту за місяць зросла до позначки

4800 грн/т, а пропозиції — 4700 грн/т на

умовах EXW. Експортні ціни в Україні за-

лишились на раніше сформованих рівнях:

ціна попиту — 3700 грн/т, пропозиції —

3800 грн/т на умовах СРТ. * – прогноз USDA

Український ринок ріпаку

Світовий баланс насіння ріпаку, млн т 2012/13* 2013/14* %

Кінцеві запасиСвітові 6,743 6,744 0,01Канада 3,100 2,850 –8,06

ЄС–28 1,749 1,799 2,86

Китай 0,532 0,832 56,39

Україна 0,018 0,018 0,00Виробництво

Світове 71,066 68,642 –3,41ЄС–28 21,159 21,500 1,61

Канада 18,000 15,400 –14,44

Китай 14,400 14,500 0,69

Україна 2,353 2,000 –15,00Імпорт

Світовий 13,781 13,161 –4,50Китай 3,700 3,500 –5,41

ЄС–28 3,300 2,900 –12,12

Японія 2,450 2,450 0,00

Україна 0,005 0,003 –40,00Споживання

Світове 68,166 68,532 0,54ЄС–28 23,820 23,950 0,55

Китай 18,200 17,700 –2,75

Канада 7,485 7,650 2,20

Україна 0,127 0,153 20,47Експорт

Світовий 13,761 13,270 –3,57Канада 8,100 8,100 0,00

Україна 2,230 1,850 –17,04ЄС–28 0,370 0,400 8,11

Насіння ріпаку, NYSE Liffe, USD/т

490,00510,00530,00550,00570,00590,00

02.04.1404.04.1406.04.1408.04.1410.04.1412.04.1414.04.1416.04.1418.04.1420.04.1422.04.1424.04.1426.04.1428.04.1430.04.1402.05.1404.05.1406.05.1408.05.1410.05.1412.05.1414.05.14

Би

чач

ий

Вед

меж

ий





За сприятливих умов перезимівлі олійної й

у разі збереження сприятливих погодних

умов для розвитку рослин у поточному році

урожай олійної може скласти 2,1 млн т, що

всього на 158 тис. тонн менше, ніж торік.

Станом на 5 травня озимий ріпак знахо-

диться в доброму стані — 571,4 тис. га (60%),

в задовільному — 286,6 тис. га (30%), у

слабкому та зрідженому стані — 62,5 тис. га

(7%), загинуло — 32,2 тис. га (3%).

Наш прогноз. Найближчим часом на ринку

ріпаку істотних змін як щодо ціни, так і в

плані активності торговельної діяльності

не очікується. Аграрії й надалі пропо-

нуватимуть невеликі партії сировини в

середньому за ціною 3700–4000 грн/т на

умовах EXW, на ринку зберігатиметься об-

межена кількість пропозицій через сезонну

відсутність запасів у сільгоспвиробників.

На формування ціни впливатиме й надалі

політична ситуація в країні та курс гривні

до іноземної валюти. Експортноорієнтовані

компанії, можливо, найближчими місяця-

ми більш активно розпочнуть укладати

форвардні контракти на поставки нового

урожаю ріпаку.

Ціни на насіння соняшнику та соняш-

никову олію протягом звітного періоду

(квітень — початок травня) демонстру-

вали незначне зростання, більшою мірою

ціни залишались стабільними. У першій

половині квітня ціни на внутрішньому

ринку сировини зросли в середньому на

300–500 грн/т, торгувались у діапазоні

4500–4800 грн/т на умовах самовивозу

з господарств. Насамперед на внутріш-

ньому ринку сировини протягом першої

половини квітня спостерігалась достатня

кількість пропозиції малих партій від

сільгоспвиробників. Проте конкуренції

між переробними підприємствами та екс-

портними компаніями соняшникової олії,

а також нестабільний курс гривні до долара

провокували до зростання відпускних та

закупівельних цін на внутрішньому ринку

сировини. Більшість фермерів стримували

продажі рекордних запасів олійної, через

нестабільну ситуацію в країні станом на

1 квітня запаси насіння соняшнику ста-

новили 4 млн т, що на 85% більше, ніж

на аналогічну дату 2013 р. За даними

Держстату, безпосередньо в аграрних

підприємствах на звітну дату поточного

року зберігалося 1,7 млн т насіння олійної

(+86% до рівня минулого року), на під-

приємствах, що здійснюють їх переробку

та зберігання, — 2,3 млн т (+84%). У свою

чергу, великі переробні підприємства

підвищували ціни попиту для залучення

більшої пропозиції великих партій сиро-

вини від фермерів. Отже, на внутрішньому

ринку насіння соняшнику ціна попиту в

середньому по Україні за першу половину

квітня зросла і залишилась стабільною

протягом усього квітня та початку травня

на рівні 4600 грн/т на умовах EXW. Ціна

пропозиції піднялась до 4800 грн/т на

умовах самовивозу з господарств.

Через зростання цін на внутрішньому

ринку сировини, зростання попиту від

імпортерів соняшникової олії, зростання

курсу долара, підвищення цін на соєву олію

та активну торговельну діяльність експор-

терів олії експортні ціни на нерафіновану

соняшникову олію аналогічно в даний пе-

ріод зросли і торгувались протягом другої

половини квітня і початку травня на рівні:

ціна попиту на початку травня становила —

9700 грн/т (проти 9600 грн/т у квітні),

пропозиції — 9900 грн/т (9800 грн/т) на

умовах FOB, а на внутрішньому ринку на

початку травня ціна попиту становила —

9800 грн/т (8800 грн/т), пропозиції —

9900 грн/т (9000 грн/т) на умовах EXW.

Наш прогноз. Наприкінці травня — на

початку червня ціни на соняшник та со-

няшникову олію стабілізуються, залишаться

на раніше сформованому рівні або незначно

знизяться. Так, ціна на насіння соняшнику

коливатиметься в діапазоні 4500–4700 грн/т

на умовах EXW. На зниження ціни на насін-

ня соняшнику впливатиме фактор стабілі-

зації валюти в Україні, потреби сільгоспви-

робників поповнити обігові активи після

травневих свят, на ринку зросте пропозиція

сировини із зібраного рекордного урожаю

та рекордних запасів у фермерів. Водночас

зростання ціни може викликати нестабільна

ситуація на валютному ринку країни. За

таких умов ціни на експортному ринку

нерафінованої соняшникової олії також

повинні відповідати ситуації на ринку і тор-

гуватимуться у діапазоні 9600–9900 грн/т

на умовах FOB. ©* – прогноз USDA

Насіння соняшнику, EXW, грн/т

3 100,003 300,003 500,003 700,003 900,004 100,004 300,004 500,004 700,004 900,005 100,00

10.05.1324.05.1307.06.1321.06.1305.07.1319.07.1302.08.1316.08.1330.08.1313.09.1327.09.1311.10.1325.10.1308.11.1322.11.1306.12.1320.12.1303.01.1417.01.1431.01.1414.02.1428.02.1414.03.1428.03.1411.04.1425.04.1409.05.14

Український ринок насіння

соняшнику та соняшникової олії

Світовий баланс насіння соняшнику, млн т

2012/13* 2013/14* %Кінцеві запаси

Світові 2,858 2,241 –21,59ЄС–28 0,707 0,717 1,41

Аргентина 0,473 0,470 –0,63

Україна 0,622 0,267 –57,07Росія 0,369 0,173 –53,12

ВиробництвоСвітове 42,856 40,751 –4,91Росія 10,554 10,204 –3,32

Україна 11,600 10,000 –13,79ЄС–28 8,712 8,100 –7,02

Аргентина 2,300 2,900 26,09

ІмпортСвітовий 1,825 1,804 –1,15Туреччина 0,850 0,850 0,00

ЄС–28 0,280 0,250 –10,71

Росія 0,035 0,015 –57,14

Україна 0,020 0,030 50,00Споживання

Світове 41,952 41,116 –1,99Росія 10,020 10,230 2,10

Україна 11,045 10,165 –7,97ЄС–28 7,757 7,700 –0,73

Аргентина 2,780 2,830 1,80

ЕкспортСвітовий 2,013 2,056 2,14ЄС–28 0,750 0,640 –14,67

Росія 0,200 0,200 0,00

Україна 0,150 0,200 33,33Аргентина 0,075 0,080 6,67

43



44 № 5 (24) травень 2014 року


автор | Юлія Микитенко,аналітик ринку цукру

За минулий період котирування на

цукор на основних товарних бір-

жах світу демонстрували високу

волатильність цін. Спостерігаєть-

ся сезонне зниження цін, тоді як

збільшується пропозиція цукру на

світовому ринку з початком ново-

го сезону в Бразилії. Впливові «вед-

межі» чинники (високий рівень

світового профіциту цукру, наро-

щування виробництва в країнах

Південно-Східної Азії, зниження

попиту на спотовому ринку), а та-

кож сильні «бичачі» чинники (по-

годні умови в Бразилії, прогноз про

збільшення світового споживання)

сприяли постійному коливанню ці-

нового тренду на ринку.

Станом на 7 травня ціна на цукор-

сирець на Нью-Йоркській товарній

біржі досягла рівня 380,5 USD/т, що

на 0,1% більше, ніж тижнем рані-

ше, і на 7 USD/т більше показника

минулого місяця. На звітну дату

ф’ючерси на білий цукор на Лон-

донській товарній біржі котиру-

вались на рівні 468,7 USD/т, що на

2,8 % більше, ніж місяцем раніше.

Сприятливі погодні умови в Бра-

зилії прискорили збиральну кам-

панію, тим самим збільшуючи

пропозицію на світовому ринку,

що негативно позначилось на ці-

нах. За даними агентства Conab,

валовий збір цукрової тростини

в Бразилії в 2014/15 МР очікуєть-

ся на рівні 613 млн т, порівняно з

602 млн т сезоном раніше, а вироб-

ництво цукру прогнозується на

рівні 35,9 млн т, проти 34,4 млн т

в 2013/14 МР, що також підтрима-

ло низхідний тренд.

Понижувальній ціновій тенденції

сприяв високий рівень запасів цу-

кру в Таїланді, які були накопиче-

ні протягом 2013/14 МР у зв’язку зі

слабким світовим попитом та ви-

сокою конкуренцією з Бразилією.

Так, на кінець березня цього року

запаси цукру в країні оцінюють-

ся в 8,5 млн т. За перший квартал

2014 року експортні поставки цу-

кру склали 1,54 млн т порівняно з

1,66 млн т за аналогічний період

минулого року. За прогнозами МСГ

США, в 2014/15 МР експорт цукру

Таїландом досягне рекордної по-

значки 9,4 млн т, що на 500 тис. т

більше, ніж сезоном раніше.

Проте вже після опублікування зві-

ту МСГ США в другій декаді місяця

ціни на цукор на основних товар-

них біржах світу продемонструва-

ли зростання.

За даними МСГ США, валовий

збір цукрової тростини в Брази-

лії в 2014/15 МР складе 629 млн т

проти 650 млн т роком раніше, при-

чиною чого є несприятливі погод-

ні умови в Південно-Центральній

частині країни. Експортні поставки

зменшаться на 4% до 25,25 млн т.

Підтримку цінам надав також звіт

компанії Unica, в якому валовий

збір цукрової тростини в 2014/15

МР в Південно-Центральній части-

ні Бразилії складе лише 580 млн т.

Водночас виробництво цукру зни-

зиться на 5% до 32,5 млн т. Близько

10 операторів ринку цукру в Брази-

лії взагалі не зможуть запуститись

через складну фінансову ситуацію.

Близько 56,44% цукрової тростини

буде перероблено на етанол, що по-

значиться на зменшенні виробни-

цтва цукру. Несприятлива погода

в Бразилії наприкінці квітня нега-

тивно впливає на збиральну кам-

панію, що також підтримує тренд

зростання ціни.

МСГ США зменшило прогноз ви-

робництва цукру в Таїланді на

Аналітичний огляд ринку цукру за квітень–травень 2014 р.

Світовий ринок Цукор, NYBOT, USD/т

360,00365,00370,00375,00380,00385,00390,00395,00400,00405,00





8,77% до 10,4 млн т в 2014/15 МР, у

зв’язку з впливом явища Ель-Ніньо,

що також додатково позначилось

на зростанні цін. Незважаючи на

це, експортні поставки Таїландом,

навпаки, збільшаться.

На формування зростаючого трен-

ду вплинув прогноз щодо зменшен-

ня експортних поставок цукру

Індією у зв’язку зі значним зрос-

танням внутрішніх цін, тому ві-

тчизняний цукор просто не зможе

конкурувати на світовому ринку.

Основними причинами підвищен-

ня цінового рівня на внутрішньому

ринку є зростання споживання та

відставання темпів виробництва

від минулорічних. За прогнозами

Indian Sugar Mills Association, ви-

робництво цукру 2013/14 МР досяг-

не 23,8 млн т порівняно з 25,1 млн т

сезоном раніше.

Попит на солодкий продукт Кита-

єм залишається високим, попри

побоювання трейдерів. Так, за да-

ними митної служби, в березні цьо-

го року було імпортовано 411 тис. т

цукру, що вдвічі перевищує показ-

ник за аналогічний період роком

раніше, що також позначилось на

підтримці цін.

Станом на 28 квітня, за даними АПК

Росії, в країні посіяно 679,5 тис. га

(73% до прогнозу) під цукровим бу-

ряком, що на 77,1 тис. га перевищує

показник минулого сезону на ана-

логічну дату. Темпи сівби цукро-

вих буряків цього року найвищі за

останні роки, що пов'язано з більш

високими середньоденними тем-

пературами, а також накопиченим

практичним досвідом. Більш рання

сівба в сукупності з хорошими за-

пасами вологи в ґрунті може спри-

ятливо позначитися на показнику

врожайності буряків. Залежно від

погодних умов у червні–липні ви-

робництво бурякового цукру з цу-

крового буряка врожаю 2014 року

може скласти 4,1–4,4 млн т.

За даними Національного ста-

тистичного комітету Білорусії,

виробництво цукру за період сі-

чень–березень 2014 року було ви-

роблено 117,1 тис. т цукру, що на

42% менше, ніж за аналогічний

період роком раніше. Водночас за-

паси цукру скоротились на 8,4%

до 219,1 тис. т. Станом на 28 квіт-

ня 2014 року в країні було посі-

яно 103,1 тис. га під цукровими

буряками.

Наш прогноз. Найімовірніше, най-

ближчим часом ринок продовжить

коливатися у вузькому діапазо-

ні. Після початку нового сезону в

Бразилії очікується зниження ці-

нового рівня в короткостроковій

перспективі. Ціни на цукор-сирець

коливатимуться в діапазоні 355–

370 USD/т. Світовий профіцит поки

що тиснутиме на рівень цін. Так, за

даними МСГ США, світове виробни-

цтво цукру в 2013/14 МР очікуєть-

ся на рівні 174,83 млн т порівняно з

176,033 млн т сезоном раніше, вод-

ночас світове споживання зросте

до 168,48 млн т, проти 164,63 млн т

сезоном раніше. А кінцеві запаси

залишаться незмінними на рівні

43,38 млн т. Хоча ключовим фак-

тором стане вплив погоди на но-

вий урожай.


- зменшення прогнозів МСГ США

щодо виробництва цукру та

цукрової тростини в основних

країнах-виробниках;

- високий попит з боку Китаю;

- подорожчання цукру в Індії

та зменшення експортної

пропозиції;

- погодні умови, пов’язані з яви-

щем Ель-Ніньо.


- збільшення прогнозу агент-

ством Conab щодо виробництва

цукрової тростини в Бразилії;

- високий рівень запасів у

Таїланді та прогноз рекордного

експорту в 2014/15 МР;

- профіцит цукру на світовому

ринку.

Український ринок цукру за звіт-

ний період відзначився стрімким

зростанням цін. Насамперед це

пов’язано зі складною політичною

та економічною ситуацією в кра-

їні — це негативно вплинуло на

торговельну активність на рин-

ку, що значно знизилася. Ціни на

цукор на умовах поставки EXW на

кінець квітня досягли позначки

8650–9200 грн/т, а вже на почат-

ку травня знизились на 100 грн/т

до 8600–9100 грн/т.

У зв’язку з різким зростанням цін

на цукор на внутрішньому рин-

ку Міністерство аграрної полі-

тики та продовольства України

запропонувало проект, за яким

Аграрному фонду буде дозволено

додатково реалізовувати цукор зі

своїх складів для того, щоб стабілі-

зувати цінову ситуацію на ринку.

Ціна цукру становитиме близько

9 грн/кг.

За даними Мінагрополітики, ста-

ном на 7 травня в Україні було

засіяно цукровими буряками

324 тис. га, що становить 101% від

запланованої площі.

Станом на 22 квітня середня

ціна на цукор по Україні скла-

ла 9,54 грн/кг, що на 0,57 грн/кг

вище, ніж тижнем раніше. Макси-

мальний рівень цін зафіксовано в

Луганській області — 10,55 грн/ кг,

а мі німальний — у Вінницькій

області 8,91 грн/кг. На 10 квітня

середня ціна на цукор по Украї-

ні склала 8,97 грн/кг.

Наш прогноз. Найближчим ча-

сом на ринку цукру істотних

змін ми не очікуємо через те,

що торговельна активність зали-

шатиметься на низькому рівні.

Проте продавці не поспішати-

муть знижувати ціни, тому ри-

нок буде коливатися у вузькому

діапазоні. Протягом найближ-

чих одного-двох місяців про-

даватимуться залишки цукру

старого врожаю, а ціни залежа-

тимуть від ситуації в країні. У се-

редині літа очікується сезонне

подорожчання товару в зв’язку

зі зростанням попиту, а вже на-

прикінці літа — варто очікувати

зниження цін з початком ново-

го сезону. ©

Україна

45



46 № 5 (24) травень 2014 року

Офіційні міжнародні резерви України в 2014 році (в млн дол. США)

на 01.01.2014 20415,7

на 01.02.2014 17805,6 –2610.1 –12.8%

на 01.03.2014 15462,3 –2343.3 –13.2%

на 01.04.2014 15085,5 –376.8 –2.4%

* За даними МВФ

Офіційні міжнародні резерви України з 2010 до 2014 року (в млн дол. США)

на 01.01.2010 26505,0

на 01.01.2011 34576,0 +8071.0 +30.451%

на 01.01.2012 31794,6 –2781.4 –8.044%

на 01.01.2013 24546,2 –7248.4 –22.798%

на 01.01.2014 20415,7 –4130.5 –16.827%

на 01.04.2014 15085,5 –5330.2 –26.108%

* За даними МВФ

Величина облікової ставки НБУПеріод Облікова ставка

з 10.03.2001 до 06.04.2001 25,00%

з 07.04.2001 до 10.06.2001 21,00% –4.00

з 11.06.2001 до 08.08.2001 19,00% –2.00

з 09.08.2001 до 09.09.2001 17,00% –2.00

з 10.09.2001 до 09.12.2001 15,00% –2.00

з 10.12.2001 до 10.03.2002 12,50% –2.50

з 11.03.2002 до 03.04.2002 11,50% –1.00

з 04.04.2002 до 04.07.2002 10,00% –1.50

з 05.07.2002 до 04.12.2002 8,00% –2.00

з 05.12.2002 до 08.06.2004 7,00% –1.00

з 09.06.2004 до 06.10.2004 7,50% +0.50

з 07.10.2004 до 08.11.2004 8,00% +0.50

з 09.11.2004 до 09.08.2005 9,00% +1.00

Біржові котирування на основні товари станом на 16 травня 2015 року

Товар Біржа Країна

Умови 2014 2014 2014 2014 2014 2014 2014 2015 2015 2015 2015 2015

пост

авки

Чер

вень

Лип

ень

Серп

ень

Вере

сень

Жов

тень

Лис

топа

д

Груд

ень

Січе

нь

Лю

тий

Бере

зень

Кві

тень

Трав

ень

Пшениця м’яка CBOT США EXW - 248 - 251 - - 257 - - 262 - 265

Пшениця борошномельна Nyse Euronext Франція СРТ - - - - - 273 - 273 - 274 - 274

Пшениця фуражна Nyse Euronext Велико-британія EXW - 255 - - - 250 - 253 - 256 - 260

Пшениця фуражна BCE Угорщина EXW - - 213 215 - - - - - - - -

Кукурудза фуражна CBOT США EXW - 190 - 189 - - 189 - - 193 - 195

Кукурудза фуражна Nyse Euronext Франція FOB 243 - 252 - - 251 - 253 - 256 - -

Ячмінь фуражний BCE Угорщина EXW - 229 - - - 217 217 - - - - -

Соєві боби CBOT США EXW - 538 514 468 - 449 - 451 - 452 - 453

Ріпак Nyse Euronext Франція FOB - - 493 - - 499 - - 502 - - 503

Соєва олія CBOT США EXW - 898 899 897 892 - 894 896 - 900 - 903

Пальмова олія BMD Малайзія СРТ 813 802 798 796 - 794 - 802 - 807 - 809

Соєвий шрот CBOT США EXW - 435 414 382 356 - 352 352 - 353 - 353

Цукор сирець ICE довільне FOB - 395 - - 410 - - - - 427 - 425

Цукор білий Nyse Euronext довільне FOB - - 489 - 491 - 499 - - 508 - 512

Величина облікової ставки НБУПеріод Облікова ставка

з 10.08.2005 до 09.06.2006 9,50% +0.50

з 10.06.2006 до 31.05.2007 8,50% –1.00

з 01.06.2007 до 31.12.2007 8,00% –0.50

з 01.01.2008 до 29.04.2008 10,00% +2.00

з 30.04.2008 до 14.06.2009 12,00% +2.00

з 15.06.2009 до 11.08.2009 11,00% –1.00

з 12.08.2009 до 07.06.2010 10,25% –0.75

з 08.06.2010 до 07.07.2010 9,50% –0.75

з 08.07.2010 до 09.08.2010 8,50% –1.00

з 10.08.2010 до 22.03.2012 7,75% –0.75

з 23.03.2012 до 09.06.2013 7,50% –0.25

з 10.06.2013 до 12.08.2013 7,00% –0.50

з 13.08.2013 до 14.04.2014 6,50% –0.50

з 15.04.2014 9,50% +3.00

Облікова ставка НБУ

Статистична інформація




Назва товару Базис поставки

Мінімальна ціна, грн/т

Максимальна ціна, грн/т

Вінницька областьПшениця 2 класу СРТ 2730 2760

Пшениця 3 класу СРТ 2700 2730

Пшениця фуражна СРТ 2450 2600

Кукурудза СРТ 2200 2250

Борошно вищого ґатунку СРТ 3400 3450

Борошно першого ґатунку СРТ 3100 3250

Борошно другого ґатунку СРТ 2800 2900

Соняшник СРТ 4850 4950

Соя СРТ 5800 5900

Волинська область



Пшениця фуражна СРТ 1500 1850

Жито 2 класу СРТ 2850 3000


Кукурудза 3 класу СРТ 2150 2200

Ячмінь СРТ 1800 1900

Соя СРТ 5500 5600



Борошно другого ґатунку СРТ 3200 3300

Борошно житнє обдирне СРТ 2300 2400

Масло вершкове 73% СРТ 64500 66000

Дніпропетровська область

Пшениця 2 класу DDU 2500 2600

Пшениця 3 класу DDU 2400 2500


Ячмінь 3 класу СРТ 1750 1800

Кукурудза кормова СРТ 2000 2100


Донецька область





Запорізька область

Пшениця 2 класу СРТ х х


Пшениця 5–6 класу СРТ 2100 2220

Борошно житнє обдирне EXW х х

Жито 1 класу CPT 1750,00 1850,00

Жито 2 класу CPT 1700,00 1800,00

Ячмінь CPT 1750,00 1850,00

Ріпак (до 35 мкрмоль/г) CPT 3900,00 4000,00

Ріпак (понад 35 мкрмоль/г) CPT 3850,00 3950,00

Сорго червоне CPT 1920,00 1960,00

Сорго біле CPT 1920,00 1960,00

Соняшник CPT 3850,00 3950,00

Кукурудза CPT 1950,00 2100,00

Соя CPT 5000,00 5100,00

Івано-Франківська область




Ячмінь фуражний СРТ 1850 1890

Борошно вищого ґатунку CPT 3040,00 3060,00

Борошно першого ґатунку CPT 3000,00 3030,00




Кіровоградська область

Овес EXW 1900 2000

Гречка EXW 3800 4000

Соняшник FCA 4450 4500

Соняшник DAP 4750 4800

Соняшник EXW 4800 4900

Соя EXW 6000 6150

Кукурудза EXW 2300 2400

Львівська область

Пшениця 2 класу EXW 2760 2780

Пшениця 2 класу СРТ


Пшениця 3 класу CPT х х

Ячмінь EXW 1800 1850

Соя EXW х х

Соя CPT х х

Пшениця 5–6 класу CPT х х

Пшениця 5–6 класу EXW 2250 2400

Борошно вищого ґатунку EXW 3880 4250

Борошно першого ґатунку CPT 3750 3850

Борошно другого ґатунку CPT х х

Кукурудза фуражна EХW 2500 2520

Кукурудза фуражна СРТ 2500 2520

Закарпатська область

Пшениця 2 класу EХW 2550 2650


Пшениця 4–5 класу СРТ х х


Борошно вищого ґатунку EXW 4150 4300

Миколаївська область


Одеська область

Пшениця 2 класу EXW х х



Кукурудза EXW х х

Соняшник EXW х х

Полтавська область




Соняшник EXW 4140 4400


Кукурудза фуражна EXW 2170 2210

Соя EXW 5960 6050

Рівненська область






Борошно другого ґатунку СРТ х х

Жито СРТ 1850 2000

Сумська область





Соя СРТ 5500 5600

Моніторинг цін переробників станом на 14.05.2014 року


47



48 № 5 (24) травень 2014 року






Тернопільська область







Соя EXW 5500 5600

Гречка СРТ 3400 3500

Ріпак СРТ 4500 4600

Кукурудза суха CPT 2250 2300

Кукурудза 3 класу EXW 2250 2300

Харківська область




Ячмінь СРТ 1800 1950



Херсонська область







Кукурудза фуражна СРТ х х

Ячмінь 3 класу CPT х х




Соя CPT х х

Хмельницька область





Кукурудза EXW 2300 2350


Ріпак EXW 3450 3500

Соя EXW 5000 6000

Гречка EXW 3000 3500

Черкаська область



Кукурудза CPT 2350 2380

Чернігівська область

Пшениця 2 класу FCA 2600 2700

Пшениця 3 класу FCA 2500 2600

Горох 2 класу FCA 3700 3900

Люпин FCA х х



Соя СРТ х х

Борошно вищого ґатунку CPT 2870 2890

Борошно першого ґатунку CPT 2700 2710

Борошно житнє обдирне СРТ х х

Чернівецька область







Вінницька областьПшениця 2 класу EXW 2650 2760Пшениця 3 класу EXW 2500 2730Пшениця фуражна EXW 2400 2600Кукурудза EXW 2200 2250Борошно вищого ґатунку EXW 3400 3450Борошно першого ґатунку EXW 3100 3250Борошно другого ґатунку EXW 2800 2900Соняшник EXW 4850 4950Соя EXW 5800 5900Ріпак EXW 4750 4850

Волинська областьПшениця 2 класу EXW 2400 2500Пшениця 3 класу EXW 2100 2300Пшениця фуражна EXW 1500 1850Жито 2 класу EXW 2850 3000Соняшник EXW 4300 4600Кукурудза 3 класу EXW 2150 2200Ячмінь EXW 1800 1900Соя EXW 5500 5600Борошно вищого ґатунку EXW 3900 4200Борошно першого ґатунку EXW 3700 4000Борошно другого ґатунку EXW 3200 3300

Борошно житнє обдирне EXW 2300 2400Дніпропетровська область





Пшениця 3 класу EXW 2650 2700Пшениця 6 класу EXW 2550 2600Ячмінь 3 класу EXW 1850 2000Кукурудза кормова EXW 2180 2320Соя EXW 6000 6300Соняшник EXW 4500 4800

Донецька областьПшениця 2 класу EXW х хПшениця 3 класу EXW х хПшениця 5–6 класу EXW х хКукурудза EXW х хЯчмінь EXW х хСоняшник EXW х хСоя EXW х х

Житомирська областьПшениця 2 класу EXW 2600 2640Пшениця 3 класу EXW 2550 2590Пшениця 6 класу EXW 2500 2550Ячмінь EXW 1900 1950Кукурудза EXW 2250 2310

Запорізька область

Пшениця 2 класу EXW 2800 2850Пшениця 3 класу EXW 2750 2780Пшениця 5–6 класу EXW 2650 2670Ячмінь EXW 1950,00 2100,00Ріпак (до 35 мкрмоль/г) EXW 4500,00 4600,00

Моніторинг цін трейдерів станом на 14.05.2014 року








Соняшник EXW 4600,00 4700,00Кукурудза EXW 2400,00 2490,00Соя EXW 5800,00 6250,00

Закарпатська областьПшениця 2 класу EХW 2650 2700Пшениця 3 класу EXW 2500 2600Пшениця 4–5 класу EXW х хПшениця 6 класу EXW х хБорошно вищого ґатунку EXW 3900 4300

Івано-Франківська областьПшениця 2 класу EXW 2350 2400Пшениця 3 класу EXW 2340 2360Пшениця 6 класу EXW 1900 1950Ячмінь фуражний EXW 1850 1890Борошно вищого ґатунку EXW 3040,00 3060,00Борошно першого ґатунку EXW 3000,00 3030,00

Кіровоградська областьПшениця 2 класу EXW 2700 2750Пшениця 3 класу EXW 2650 2700Пшениця 6 класу EXW 2550 2600Овес EXW 1900 2000Гречка EXW 3800 4000Соняшник EXW 4550 4800Соя EXW 6000 6150Кукурудза EXW 2300 2400

Київська областьПшениця 2 класу EXW 2650 2800Пшениця 3 класу EXW 2600 2750Пшениця 5–6 класу EXW 2500 2600Кукурудза EXW 2250 2320Ячмінь EXW 1950 2050Соняшник EXW 4500 4650Соя EXW 5500 5600

Луганська областьПшениця 2 класу EXW 2600 2650Пшениця 3 класу EXW 2550 2600Пшениця 5–6 класу EXW 2450 2500Ячмінь EXW 1800 1850Кукурудза EXW 2250 2280Соняшник EXW 4500 4600Соя EXW 6000 6150

Львівська областьПшениця 2 класу EXW 2650 2700Пшениця 3 класу EXW 2550 2650Ячмінь EXW 1800 1850Соя EXW 5000 5200Пшениця 5–6 класу EXW 2500 2550Борошно вищого ґатунку EXW 3880 4300Борошно першого ґатунку EXW 3650 3850Борошно другого ґатунку EXW х хКукурудза фуражна EXW 2500 2520

Миколаївська областьПшениця 2 класу EXW 2770 2850Пшениця 3 класу EXW 2720 2800Пшениця 5–6 класу EXW 2670 2700Кукурудза EXW 2430 2500Соняшник EXW 4650 4700Соя EXW


Одеська областьПшениця 2 класу EXW 2770 2850Пшениця 3 класу EXW 2720 2800Пшениця 6 класу EXW 2670 2700




Кукурудза EXW 2520 2550Соняшник EXW 4700 4800Соя EXW 6150 6250

Полтавська областьПшениця 1–2 класу EXW 2650 2700Пшениця 3 класу EXW 2600 2650Пшениця 5–6 класу EXW 2530 2550Соняшник EXW 4650 4800Ячмінь EXW 1900 2000Кукурудза фуражна EXW 2350 2370Соя EXW 5960 6050

Рівненська областьПшениця 2 класу EXW 2640 2690Пшениця 3 класу EXW 2600 2640Пшениця 5–6 класу EXW 2000 2150Борошно вищого ґатунку EXW 4100 4200

Борошно першого ґатунку EXW 3900 4000Борошно другого ґатунку EXW х хКукурудза EXW 2200 2250

Сумська областьПшениця 2 класу EXW 2620 2670Пшениця 3 класу EXW 2500 2600Пшениця 5–6 класу EXW 2000 2060Пшениця 6 класу EXW 1950 2000Соя EXW 5500 5600Кукурудза фуражна EXW 2150 2290Соняшник EXW 4500 4650

Тернопільська областьПшениця 2 класу EXW 2640 2690Пшениця 3 класу EXW 2600 2640Пшениця 5–6 класу EXW 2000 2150Кукурудза 3 класу EXW 2250 2300Ячмінь EXW 2000 2100Соняшник EXW 4400 4500Соя EXW 5500 5600Гречка EXW 3400 3500Ріпак EXW 4500 4600

Харківська областьПшениця 2 класу EXW 2650 2700Пшениця 3 класу EXW 2600 2650Пшениця 5–6 класу EXW 2650 2700Ячмінь EXW 1800 2000Соняшник EXW 4400 4600Кукурудза фуражна EXW 2150 2300

Херсонська областьПшениця 2 класу EXW 2850 2900Пшениця 3 класу EXW 2700 2750Пшениця 4 класу EXW 2600 2650Пшениця 5–6 класу EXW 2600 2650Соняшник EXW 4500 5000Кукурудза фуражна EXW 2470 2520Ячмінь 3 класу EXW 2070 2120Соя EXW 6000 6500

Хмельницька областьПшениця 1 класу EXW 2650 2700Пшениця 2 класу EXW 2650 2700

Пшениця 3 класу EXW 2600 2650Пшениця 6 класу EXW 2500 2550Кукурудза EXW 2200 2320Ячмінь EXW 1700 1800Ріпак EXW 3450 3500Соя EXW 5000 6000Гречка EXW 3000 3500


49



50 № 5 (24) травень 2014 року

Область А-76/80грн/л

А-92грн/л

А-95грн/л

ДТгрн/л

А-95+грн/л

Вінницька 15.30 15.22 15.45 14.83 15.82Волинська 15.00 15.20 14.75 15.97Дніпропетровська 14.40 14.76 14.94 14.65 15.21Донецька 15.10 15.48 15.78 14.89 16.13

Житомирська 14.90 15.09 14.71 15.97

Закарпатська 14.20 15.00 15.23 14.72 15.82Запорізька 15.39 14.77 14.96 14.66 15.83Івано-Франківська 15.39 15.17 15.39 14.81 15.79Київська 14.40 15.08 15.36 14.74 15.86Кіровоградська 13.00 15.08 15.29 14.78 15.60Луганська 15.30 15.62 14.87 15.97

Львівська 15.16 15.38 14.81 15.72

Миколаївська 14.10 15.04 15.27 14.76 15.87Одеська 14.90 15.05 15.31 14.78 15.66Полтавська 14.60 15.05 15.28 14.66 15.60Рівненська 14.95 15.12 14.72 15.89Сумська 14.20 14.68 14.82 14.64 15.56Тернопільська 14.20 15.17 15.38 14.79 15.94Харківська 13.80 15.01 15.21 14.69 15.78Херсонська 14.40 14.94 15.17 14.72 15.96Хмельницька 14.90 15.01 15.22 14.76 15.75Черкаська 15.39 14.96 15.15 14.74 16.13Чернігівська 14.77 14.92 14.67 15.16Чернівецька 15.00 15.19 14.76 15.48

За даними консалтингової групи «А-95»

січень лютий березень квітень травень червень липень серпень вересень жовтень листопад грудень За рік

2000 104,6 103,3 102,0 101,7 102,1 103,7 99,9 100,0 102,6 101,4 100,4 101,6 125,82001 101,5 100,6 100,6 101,5 100,4 100,6 98,3 99,8 100,4 100,2 100,5 101,6 106,12002 101,0 98,6 99,3 101,4 99,7 98,2 98,5 99,8 100,2 100,7 100,7 101,4 99,42003 101,5 101,1 101,1 100,7 100,0 100,1 99,9 98,3 100,6 101,3 101,9 101,5 108,22004 101,4 100,4 100,4 100,7 100,7 100,7 100,0 99,9 101,3 102,2 101,6 102,4 112,32005 101,7 101,0 101,6 100,7 100,6 100,6 100,3 100,0 100,4 100,9 101,2 100,9 110,32006 101,2 101,8 99,7 99,6 100,5 100,1 100,9 100,0 102,0 102,6 101,8 100,9 111,62007 100,5 100,6 100,2 100,0 100,6 102,2 101,4 100,6 102,2 102,9 102,2 102,1 116,62008 102,9 102,7 103,8 103,1 101,3 100,8 99,5 99,9 101,1 101,7 101,5 102,1 122,32009 102,9 101,5 101,4 100,9 100,5 101,1 99,9 99,8 100,8 100,9 101,1 100,9 112,32010 101,8 101,9 100,9 99,7 99,4 99,6 99,8 101,2 102,9 100,5 100,3 100,8 109,12011 101,0 100,9 101,4 101,3 100,8 100,4 98,7 99,6 100,1 100,0 100,1 100,2 104,62012 100,2 100,2 100,3 100,0 99,7 99,7 99,8 99,7 100,1 100,0 99,9 100,2 99,82013 100,2 99,9 100,0 100,0 100,1 100,0 99,9 99,3 100,0 100,4 100,2 100,5 100,52014 100,2 100,6 102,2 103,3 106,4

Індекс споживчих цін відображає зміну вартості фіксованого споживчого набору товарів і послуг у поточному періоді щодо попереднього. Споживчий набір товарів і послуг — це набір найбільш представницьких і важливих для споживання домогосподарств товарів і послуг. Встановлюється централізовано і є єдиним для всіх регіонів України. www.ukrstat.gov.ua

Ціна на паливо в Україні по областях (станом на 20.05.2014 р.)

Індекс інфляції в Україні у квітні 2014 рокуЗведена таблиця індексів інфляції з 2000 по 2014 роки




Черкаська областьПшениця 2 класу EXW 2600 2730Пшениця 3 класу EXW 2550 2680Пшениця 5–6 класу EXW 2500 2550Ячмінь EXW 1950 2020Соняшник EXW 4500 4700Кукурудза EXW 2250 2340

Чернігівська областьПшениця 2 класу EXW 2500 2680




Пшениця 3 класу EXW 2400 2630Горох 2 класу EXW 3400 3500Соняшник EXW 4700 4800Кукурудза фуражна EXW 2200 2310Соя EXW 5400 5500

Чернівецька областьПшениця 2 класу EXW 2360 2370Пшениця 3 класу EXW 2340 2350Соняшник EXW 4350 4500





Індекс інфляції за категоріями товарів і послуг

Динаміка індексу інфляції в Україні з 2004 року (наростаючим підсумком)

0200400600800100012001400

01.01.2014 01.02.2014 01.03.2014 01.04.2014 01.05.2014 0200400600800100012001400160018002000

01.01.2014 01.02.2014 01.03.2014 01.04.2014 01.05.2014

2014 Продукти харчування

Комунальні послуги

Транспортні послуги ПММ Всі товари

та послугиСічень 100,4 0.4 100,3 0.3 100,1 0.1 100,7 0.7 100,2 0.2Лютий 101,3 1.7 100,2 0.5 100,1 0.2 104,1 4.8 100,6 0.8

Березень 102,5 4.2 100,2 0.7 101,0 1.2 111,2 16.6 102,2 3.0Квітень 104,3 8.7 100,2 0.9 102,9 4.1 118,1 37.7 103,3 6.4

За 2014 рік 108,7 8.7 100,9 0.9 104,1 4.1 137,7 37.7 106,4 6.4

• Значення індексу інфляції по місяцях наводяться у відсотках щодо попереднього місяця. Зміни індексу інфляції даються наростаючим підсумком з початку

року. Індекс інфляції в Україні по роках


51

04073, Україна,

м. Київ, вул. Копилівська, 67, корпус 5

Тел.: (044) 468-68-12, 468-10-29

E-mail: [email protected]

www.memjournal.agrex.gov.ua

БАЧИМО РИНОК НАСКРІЗЬ

МО ТОРИНГ - agrex.gov.uaagrex.gov.ua/wp-content/uploads/---524.pdf · МОНІТОРИНГ...

Documents