Європейське Європейське середньовічне середньовічне

містомісто

Опорні поняттяОпорні поняттяМістоМісто

СамоврядуванняСамоврядуванняРемеслоРемесло

ЦехиЦехиТоргівляТоргівля

ЛихварствоЛихварствоГородянинГородянин

МіщаниМіщани

Виникнення містВиникнення міст У Х-ХІІІ столітті в Європі виростають міста. У Х-ХІІІ столітті в Європі виростають міста.

СпершуСпершу Венеція, Генуя, Піза, Флоренція, Венеція, Генуя, Піза, Флоренція, Неаполь та ін., Марсель, Арль, Нарбон, Тулуза Неаполь та ін., Марсель, Арль, Нарбон, Тулуза та ін., ще пізніше – на півночі Франції, в та ін., ще пізніше – на півночі Франції, в Нідерландах, Англії, на півдні Німеччини, а в Нідерландах, Англії, на півдні Німеччини, а в ХІІ – ХІІІ століттях – Північній Німеччині, ХІІ – ХІІІ століттях – Північній Німеччині, країнах Скандинавії, Ірландії, Угорщині.країнах Скандинавії, Ірландії, Угорщині.

ННайбільше айбільше містміст було в Італії, Фландрії, Брабанті було в Італії, Фландрії, Брабанті та німецьких землях по Рейну.та німецьких землях по Рейну.

Причини виникнення містПричини виникнення міст Збільшення площі орних земель.Збільшення площі орних земель. Двопілля було замінено трипіллямДвопілля було замінено трипіллям Поліпшення знарядь праці, збільшення Поліпшення знарядь праці, збільшення

кількості залізних знарядь праці. Поява кількості залізних знарядь праці. Поява колісного плуга.колісного плуга.

Збільшилась кількість продуктів харчування.Збільшилась кількість продуктів харчування. Розвиток сільського господарства дозволив Розвиток сільського господарства дозволив

частині населення зайнятися тільки ремеслом.частині населення зайнятися тільки ремеслом. Зростає зацікавленість населення у якісних Зростає зацікавленість населення у якісних

товарах.товарах. Ремесло відокремлюється від сільського Ремесло відокремлюється від сільського

господарства.господарства. Виникнення міст як центрів ремесла і торгівлі.Виникнення міст як центрів ремесла і торгівлі.

вертаємо вашу увагу тільки на таку плідовність причин виникнення міст!!!

Чому міста виникали біля стін замків і фортець, Чому міста виникали біля стін замків і фортець, біля мостів або поблизу монастирів?біля мостів або поблизу монастирів?

Всім ( ремісникам, покупцям, Всім ( ремісникам, покупцям, торговцям) необхідним був захист торговцям) необхідним був захист в разі воєн, нападів розбійників.в разі воєн, нападів розбійників.

Потенційні покупці проживали Потенційні покупці проживали саме в замках і фортецях.саме в замках і фортецях.

Близькість до святого місця Близькість до святого місця ( церкви, монастирі).( церкви, монастирі).

Бо це були найбільш людні місця. Бо це були найбільш людні місця.

Як виникали назви міст?Як виникали назви міст? Завдання: подумайте, що є загальним у назвах міст Завдання: подумайте, що є загальним у назвах міст

Гамбург та Зальцбург, Франкфурт і Оксфорд.Гамбург та Зальцбург, Франкфурт і Оксфорд. Закінчення назв на : форд, фурт – ознаачає “брід”Закінчення назв на : форд, фурт – ознаачає “брід” касл – означає – “замок”касл – означає – “замок” бридж – означає “ міст “бридж – означає “ міст “ бург – означає “фортеця”.бург – означає “фортеця”. Завдання: про що говорять ці назви.Завдання: про що говорять ці назви. Робота з документом з історії виникнення міста Робота з документом з історії виникнення міста

Брюгге ( с.55 підручника): 1. Де виникло місто Брюгге ( с.55 підручника): 1. Де виникло місто Брюгге?Брюгге?

2. Чому виникло місто ?2. Чому виникло місто ? 3. Що означає назва Брюгге? 3. Що означає назва Брюгге?

Розташування містаРозташування міста Місто розташовувалося Місто розташовувалося

так, щоб його зручно так, щоб його зручно було оточити захисною було оточити захисною стіною, щоб і місцевість стіною, щоб і місцевість служила його захистком.служила його захистком.

Міста виникали на Міста виникали на горбах, на берегах річок, горбах, на берегах річок, островах посеред річки і островах посеред річки і т.дт.д

Міста оточувалися валом, Міста оточувалися валом, фортечними стінами. фортечними стінами. Потрапити в місто можна Потрапити в місто можна було лише по підйомному було лише по підйомному мосту і через вузькі мосту і через вузькі ворота.ворота.

Зовнішній вигляд містаЗовнішній вигляд міста Міста забудовували стихійно. Будинки зводилися у декілька Міста забудовували стихійно. Будинки зводилися у декілька

поверхів і тісно тулилися один до одного. Це пояснювалося поверхів і тісно тулилися один до одного. Це пояснювалося високою вартістю міської землі. На нижніх поверхах будинків високою вартістю міської землі. На нижніх поверхах будинків розташовувалися лавки або ремісничі майстерні, вгорі – житлові розташовувалися лавки або ремісничі майстерні, вгорі – житлові приміщення.приміщення.

Вулиці були кривими та настільки вузькими, що на них не завжди Вулиці були кривими та настільки вузькими, що на них не завжди могли роз'їхатися два екіпажі. У ХІІІ столітті в Європі з'являються могли роз'їхатися два екіпажі. У ХІІІ столітті в Європі з'являються перші правила дорожнього руху, згідно з якими порожній віз був перші правила дорожнього руху, згідно з якими порожній віз був зобов'язаний пропустити віз із вантажем.зобов'язаний пропустити віз із вантажем.

Водопровід і каналізація у місті були відсутні, воду брали з Водопровід і каналізація у місті були відсутні, воду брали з колодязів, всі нечистоти виливали прямо на вулицю. В містах було колодязів, всі нечистоти виливали прямо на вулицю. В містах було брудно, бруду додавали домашні тварини, що гуляли вулицями. В брудно, бруду додавали домашні тварини, що гуляли вулицями. В період дощів на вулицях утворювалися калюжі, в яких можна період дощів на вулицях утворювалися калюжі, в яких можна навіть було потонути.навіть було потонути.

Через тісноту і бруд часто поширювалися заразні хвороби, від Через тісноту і бруд часто поширювалися заразні хвороби, від яких помирало багато людей.яких помирало багато людей.

На головні площі розміщувався собор, ринок і будівля міської ради На головні площі розміщувався собор, ринок і будівля міської ради – – ратушаратуша, де засідала міська рада - , де засідала міська рада - магістратмагістрат

Зовнішній вигляд містаЗовнішній вигляд міста

Населення містаНаселення міста Жителями міст, Жителями міст,

городянамигородянами, ( німці , ( німці називали їх називали їх бюргерамибюргерами, французи , французи – – буржуабуржуа, італійці – , італійці – пополанами ), пополанами ), ставали ставали переважно ремісники, переважно ремісники, торгівці, візники, торгівці, візники, моряки, слуги, лікарі, моряки, слуги, лікарі, вчителі, духовеснтво.вчителі, духовеснтво.

Органи міського Органи міського самоуправліннясамоуправління

Жителі міста обирали свій магістрат Жителі міста обирали свій магістрат ( орган міського самоуправління), мали ( орган міського самоуправління), мали свій суд, свої військові сили, свої фінанси, свій суд, свої військові сили, свої фінанси, самі встановлювали розмір податку і самі встановлювали розмір податку і стягували його.стягували його.

Жителі міст звільнялися від найтяжчих Жителі міст звільнялися від найтяжчих феодальних повинностей.феодальних повинностей.

Завдяки боротьбі міст з феодалами у Завдяки боротьбі міст з феодалами у середньовічній Європі перемогло правило, середньовічній Європі перемогло правило, за яким кожен, хто прожив у місті за яким кожен, хто прожив у місті “рік і “рік і одинодин день”,день”, назавжди ставав назавжди ставав вільнимвільним

Ремесло в середньовічному місті. Цехи.Ремесло в середньовічному місті. Цехи. Економічна основа середньовічних міст – ремесло.Економічна основа середньовічних міст – ремесло. Ремісники однієї або кількох споріднених професій об”єднувалися в Ремісники однієї або кількох споріднених професій об”єднувалися в

цехи. Цьому сприяло декілька причин:цехи. Цьому сприяло декілька причин: - ремісникам разом було легше боронитися від свавілля феодалів;- ремісникам разом було легше боронитися від свавілля феодалів; - цехи мали більше можливостей долати конкуренцію ремісників з - цехи мали більше можливостей долати конкуренцію ремісників з

інших міст.інших міст. Ремісник у місті повинен був входити до складу цеху.Ремісник у місті повинен був входити до складу цеху. Головна функція цехів – контроль над виробництвом і продажем Головна функція цехів – контроль над виробництвом і продажем

ремісничих виробів.ремісничих виробів. Перші цехи виникли в Італії в Х ст., у Франції, Англії і Німеччині – в Х – ХІ Перші цехи виникли в Італії в Х ст., у Франції, Англії і Німеччині – в Х – ХІ

ст.ст. З часом кількість цехів зростали. Наприкінці ХІІІ ст. в Парижі працювало З часом кількість цехів зростали. Наприкінці ХІІІ ст. в Парижі працювало

понад 130 цехів, які об”єднували 5 тисяч ремісників.понад 130 цехів, які об”єднували 5 тисяч ремісників. Займатися ремеслом могла людина, яка мала звання майстра.Займатися ремеслом могла людина, яка мала звання майстра. Найважливіші питання діяльності цеху вирішувалися на загальних Найважливіші питання діяльності цеху вирішувалися на загальних

зборах майстрів. Діяльність цеху регламентувалася Статутом.зборах майстрів. Діяльність цеху регламентувалася Статутом. Згідно із статутом кожному майстру дозволялося мати строго Згідно із статутом кожному майстру дозволялося мати строго

визначену кількість інструментів і верстатів, підмайстрів і учнів. визначену кількість інструментів і верстатів, підмайстрів і учнів. Заборонялося працювати в нічний час і у вихідні та святкові дні. Заборонялося працювати в нічний час і у вихідні та святкові дні. Встановлювалася кількість товару, яку повинен був виробляти майстер. Встановлювалася кількість товару, яку повинен був виробляти майстер.

Товар повинен бути високої якості. Товар повинен бути високої якості.

Торгівля і лихварствоТоргівля і лихварство Торгівля – основа економічного життя середньовічних міст. Для значної Торгівля – основа економічного життя середньовічних міст. Для значної

частини міського населення вона стала основним заняттям.частини міського населення вона стала основним заняттям. Протягом ХІ – Протягом ХІ – XVXV ст. в Західній Європі значно розвинулася зовнішня і ст. в Західній Європі значно розвинулася зовнішня і

транзитна торгівля, яка зосереджувалася в двох районах:транзитна торгівля, яка зосереджувалася в двох районах: - район Середземномор”я, де головну роль відігравали торгівці міст Генуї - район Середземномор”я, де головну роль відігравали торгівці міст Генуї

та Венеції;та Венеції; - район Балтійського та Північного морів, де важливу роль відігравали - район Балтійського та Північного морів, де важливу роль відігравали

міста, об”єднані в союз під назвою Ганза. Центром союзу стало місто міста, об”єднані в союз під назвою Ганза. Центром союзу стало місто Любек.Любек.

Купці одного міста переважно об”єднувалися в гільдії. ( подібно до цеху ).Купці одного міста переважно об”єднувалися в гільдії. ( подібно до цеху ). Розвитку торгівлі заважали:Розвитку торгівлі заважали: - поганий стан доріг ( саме мабуть тоді виникло прислів”я “ Що з воза - поганий стан доріг ( саме мабуть тоді виникло прислів”я “ Що з воза

впало, те пропало”)впало, те пропало”) - численні митні кордони;- численні митні кордони; - пограбування купців;- пограбування купців; - відсутність достатньої кількості грошей, велика кількість різних - відсутність достатньої кількості грошей, велика кількість різних

монетних систем.монетних систем. В центрах перетину основних торгових шляхів виникали ярмарки. У ХІІІ В центрах перетину основних торгових шляхів виникали ярмарки. У ХІІІ

ст. особливо славилися ярмарки Шампані ( Франція). ст. особливо славилися ярмарки Шампані ( Франція). У зв”язку з наявністю великої кількості монетних систем велику роль У зв”язку з наявністю великої кількості монетних систем велику роль

почали відігравати міняйли, які займалися обміном монет під певні почали відігравати міняйли, які займалися обміном монет під певні проценти. На цьому збагачувалися. Таких міняйл називали лихварями.проценти. На цьому збагачувалися. Таких міняйл називали лихварями.

Городянин – людина нового типуГородянин – людина нового типу

Основні риси городянина як Основні риси городянина як людини нового типу:людини нового типу:

Підприємницька діяльність Підприємницька діяльність як основа життя як основа життя городянина;городянина;

Необхідність здобуття Необхідність здобуття освіти ( вміння читати. освіти ( вміння читати. Писати й рахувати набуло Писати й рахувати набуло масового характеру);масового характеру);

Новий тип мислення;Новий тип мислення; Ритм міського життя був Ритм міського життя був

більш інтенсивніший;більш інтенсивніший;

Запитання для Запитання для самоконтролюсамоконтролю

1.1. Які причини виникнення міст?Які причини виникнення міст?2.2. Де виникали міста?Де виникали міста?3.3. Яким був зовнішній вигляд середньовічного міста?Яким був зовнішній вигляд середньовічного міста?4.4. Хто складав таку верству населення як городяни?Хто складав таку верству населення як городяни?5.5. Чому міста належали феодалам?Чому міста належали феодалам?6.6. Чому міста змушені були вести боротьбу проти феодалів?Чому міста змушені були вести боротьбу проти феодалів?7.7. Які способи боротьби використовували городяни проти Які способи боротьби використовували городяни проти

феодалів?феодалів?8.8. Як управлялося місто?Як управлялося місто?

Історична задача: “Граф Корнуельський ( Англія ) в квітні 1183 року Історична задача: “Граф Корнуельський ( Англія ) в квітні 1183 року подав позив в суд на городян Ральфа, Жильберта, Журдена та подав позив в суд на городян Ральфа, Жильберта, Журдена та інших, звинувативши їх в тому, що вони, його кріпаки, втекли інших, звинувативши їх в тому, що вони, його кріпаки, втекли від нього в жовтні минулого року. Тому він вимагає, щоб їм не від нього в жовтні минулого року. Тому він вимагає, щоб їм не давали прав вільних громадян. Жильберт нагадав, що він втік давали прав вільних громадян. Жильберт нагадав, що він втік не в жовтні, а в лютому минулого року”. Яке рішення повинен не в жовтні, а в лютому минулого року”. Яке рішення повинен прийняти суд стосовно цих селян?прийняти суд стосовно цих селян?