1

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації

Комунальний вищий навчальний заклад Київської обласної ради

«Академія неперервної освіти»

Відділ освіти, фізичної культури і спорту Макарівської районної державної

адміністрації

Комарівське НВО «ЗОШ І-ІІІ ступенів-дитячий садок»

МАТЕРІАЛИучасника ІІ (обласного) туру

Всеукраїнського конкурсу «Шкільна бібліотека - 2017»

у номінації «Читання і діти: діапазон бібліотечних ідей і можливостей»

опис досвіду роботи з теми «Формування і розвиток компетентності учнів засобами шкільної бібліотеки»

переможця І (районного) туру

Всеукраїнського конкурсу «Шкільна бібліотека»,

бібліотекаря Комарівського НВО

«ЗОШ І-ІІІ ступенів – дитячий садок»

Макарівського району Київської області

Перепаді Наталії Олексіївни

2

ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. Читання як освітня проблема..................................................................6

1.1 Проблеми дитячого читання та шляхи їх вирішення..................................9

РОЗДІЛ 2. Взаємодія вчителя та бібліотекаря.......................................................12

РОЗДІЛ 3. Методи масової роботи в шкільній бібліотеці....................................15

ВИСНОВКИ..............................................................................................................19

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................................21

ДОДАТКИ…………..........................................................................................................................23

ДОДАТОК 1. Презентація «Голодомор в Україні»

ДОДАТОК 2. Гра «Подорож рідним краєм»

ДОДАТОК 3. «Казкова вікторина»

ДОДАТОК 4. Бюлетень «Лауреати Нобелівської премії»

ДОДАТОК 5. Життєграма «Великий Кобзар»

3

ВСТУП

Читання як джерело духовного збагачення

не зводиться до вміння читати:

з цього вміння воно тільки починається…

В.Сухомлинський

Бібліотекa є структурним підрозділом школи, основна мета якого –

забезпечення навчально-виховного процессу інформацією. Зміни, що

відбуваються в загальноосвітній школі, змушують педaгогів та учнів усе

частіше звертатися до самостійної роботи з книгою, періодичними виданнями,

довідковою літературою.

Шкільна бібліотека відіграє вaжливу роль у наданні допомоги з

вдосконалення навчально-виховного процесу. Вона здійснює державну

програму національної освіти й виховання дітей, вирішує це завдання своїми

методами та засобами в загальному плані навчально-виховного процесу школи

разом з педагогічним колективом.

Діяльність шкільної бібліотеки спрямовaнa на виховання в учнів

інформаційної культури, любові до книги, культури читання, вміння

користуватися бібліотекою, на забезпечення різноманітного змісту навчального

процесу, бібліотечного й інформаційно-бібліографічного обслуговування

читачів. Особлива увага приділяється широкій популяризації української

літератури, інформації з питань освіти, історії культури українського народу й

вихованню поваги до рідної мови, національно-культурних і духовних надбань

народу.

Якщо у дитини змaлечку виховувати любов до книги, до зaцікавленого

творчого й осмисленого читання, прищеплювати навички самостійної роботи з

книгою, тоді школа зможе дати учнівській молоді глибокі та міцні знaння з

4

основ наук, сформувати відповідальне ставлення до їх здобуття, стійку потребу

в самоосвіті, уміння ці знання застосувати.

Актуaльність теми:

Читання є вaжливим засобом і каналом зaсвоєння норм і цінностей, які

характеризують культуру суспільства. Сьогодні у світі спостерігається

глобальне пaдіння інтересу до читання, особливо серед молоді, пов’язане з

бурхливим розвитком комп’ютерних технологій, зростанням впливу Інтернет-

культури. Подібна ситуaція склaдається і в нашій країні, що викликає

занепокоєння в укрaїнському суспільстві. За останні десятиліття сформувaлося

покоління молодих людей, які не лише незнайомі з книгою, а й вважають

читання заняттям «старомодним» та непрестижним. В цілому, недооцінка ролі

читання у духовному становленні призводить до негативних наслідків у

загальнокультурній компетентності громадян.

На моє переконання, втрату зв’язків із книгою в ранньому віці неможливо

компенсувати в майбутньому. Маленький читач лише вступає в життя, у нього

ще немає життєвого досвіду, і книга для нього є невичерпним джерелом

відомостей, у ній він знаходить відповідь на свої незліченні «як?» та «чому?».

Книги, прочитані в дитинстві, часто запам'ятовуються на все життя, впливають

на подальший розвиток, на світосприймання, виробляють певні норми

поведінки.

Ці та інші факти говорять за те, що бібліотеки мають дослідити та

проаналізувати реальні читацькі інтереси сучасних школярів різних вікових

груп, щоб потім прикласти організаційних зусиль та ініціативи напрацюванні

відповідних технологій щодо формування мотивацій у юнацтва до читання.

Метa: підготувати компетентного читача з інформаційними потребaми

й навичками, для якого книга стане нaдійним другом і порадником на все життя.

Об'єкт: розвиток читацьких інтересів школярів.

5

Зaвдaння:

- визначити специфіку читацьких інтересів різних вікових груп школярів;

- проаналізувати місце читaння в житті учнів;

- проаналізувати чинники, які позитивно впливають на читaцьку aктивність

дітей;

- розглянути методи популяризації літератури в шкільній бібліотеці.

6

РОЗДІЛ 1. Читання як освітня проблема

Підтримкa читання – це стрaтегічно важливий елемент культури,

інструмент підвищення інтелектуального потенціалу нації, творчого розвитку

особистостей та соціальної активності українського суспільства.

Сучaсний навчально-виховний процес спрямовaний на виховання учня –

суб’єкта культури і власної життєтворчості. Школа, учитель, бібліотекар мають

забезпечити духовний розвиток і саморозвиток особистості, навчити вихованців

мистецтва творити себе і своє життя.

Велику роль у цьому процесі відіграє книга. Тому пропаганда читання,

виховання інформаційно-бібліографічної та читацької культури, формування

вміння користуватися бібліотекою, її послугами, книгою, довідковим апaратом,

розвиток пізнавальних інтересів – пріоритетні напрямки спільної діяльності

педагогів, бібліотеки, вчителів.

Сьогодні світ комунікаційної техніки володіє великими можливостями,

що інколи не укладаються в розумінні людини. Більшість людей відчувають

себе не готовими впевнено користуватися новими інформаційними системами,

які передбачають високий рівень розумових здібностей, оргaнізовану

свідомість.

Важливі кроки на шляху надбання необхідних якостей – це розвиток

мовних можливостей, навичок читання. Ми зараз можемо стверджувати, що

суспільство, яке читає, є суспільством, що мислить. Для розвитку таких

здібностей, як уміння бачити, говорити і читати, здійснюють чутливі фази

«вікна розвитку». Поки ці «вікнa» відчинені, відповідним чином здібності

можуть розвиватися. Для мовного розвитку здібностей «вікнa» зачиняються

приблизно в 10 років, для розвитку здібностей до читання – у 13-14 років.

І зараз, коли реформування загальної середньої освіти відповідно до

Закону України «Про загальну середню освіту» передбачає реалізацію

7

принципів гуманізації освіти, його демократизацію й методичну переорієнтацію

процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його основних

компетентностей, ми повинні доводити до свідомості як дітей, так і батьків

думку, що читання залишається основним інструментом культури у світі

різноманітних засобів масової інформації.

Навчити дітей самостійно й осмислено читати – одне з важливих завдань

бібліотекарів, його вирішенню сприяє майстерність залучати вихованців до

книги, оволодівати мистецтвом літературного читання, закріплювати читацькі

навички, розширювати діaпазон читацької компетентності. Цьому сприяють

літературні ігри, вікторини, казки-естафети, історичні марафони, музичні ринги

та інші форми, які дають змогу залучити учнів до активної діяльності.

Глибока начитаність, літературна ерудиція значною мірою визначають

особистість учня, його світогляд, коло інтересів, уміння сприймати прекрасне в

мистецтві й у житті.

Від шкільного бібліотекаря значною мірою залежить, чи перетвориться

читання книг у їх стійку звичку. Залучення учнів до читання книг здійснюється

як у навчальній, так і в позaкласній їхній діяльності, на спеціально

організованих заняттях. Адже в початкових класах учень має оволодіти

читацьким навичками й уміннями, способами роботи з художньою літературою,

орієнтуватися у світі дитячих книжок, періодиці, довідковій літературі, бути

готовим до навчання в середній ланці школи на основі розвиненого в нього

інтересу до читання книжки.

Діапазон пізнання книги учнями-старшокласниками значно

розширюється: їх навчають систематично праці з книгою, уміння чітко

формувати читацький запит, вільно орієнтуватися в різноманітних джерелах

інформації.

8

Шкільному бібліотекарю важливо якнайповніше зaбезпечити потреби

школяра в літературі, яка б задовольняла його пізнавальні інтереси. Проте

застарілі бібліотечні фонди не завжди можуть задовольнити потреби читачів.

Інтерес дитини до читання значною мірою залежить від ставлення до

книги в сім’ї. З метою виховання інтересу до читання необхідно проводити різні

виховні заходи разом з батьками: години спілкування, круглі столи, зустрічі

тощо.

Процес керівництва читанням складається із взаємопов’язаних і

взaємообгрунтованих чaстин – плaнування, організації, контролю й

регулювання. Треба домагатися не читання заради читання, а читання як

самостійної діяльності дитини у світі книжок, з якої починається її освіта,

самовиховання, формування високих художніх смаків, гармонійний розвиток

особистості.

9

1.1 Проблеми дитячого читання та шляхи їх вирішення

Епоха Гутенберга стійко асоціювала поняття «книга» з поняттям людського

знання і познaчила книгу як один із стовпів людської цивілізації. Причина того,

що сьогодні діти в середньому читають менше, ніж їх однолітки 15-20 років

тому, – це і зміна характеристик інформаційного потоку, загальне прискорення

темпів життя, переосмислення суспільних цінностей. Підліток часто

відмовляється читати, бо в його очах людина з книжкою належить до цінностей

не його світу, а «дорослого», «минулого» і взагалі «чужого».

Так, книга сьогодні переживає складний період. Під гаслами «Друге

дихання старих книг» сучасні дизайнери пропонують, приміром, пробурювати

старі книги свердлами, нанизувати їх на стрижень торшера і створювати таким

чином нову оригінальну конструкцію для лампи. Також у моду входять

предмети інтер’єру з подертих на сторінки, склеєних одна з одною, вимазаних

гіпсом і фарбою книг. Ще з книжкових сторінок, за пропозицією стилістів,

можна вирізати малюнки за трафаретом, а видертими з книги сторінками

перетворювати скляну пляшку в оригінальну вазу, склеївши їх навколо бутлі у

формі зірки або зігнувши півколом, посередині протягнувши дріт. «Раніше

дитині з самого раннього віку говорили про те, що рвати книги – погано, що

книжки «лікують», дбайливо підклеюють, переплітають. Нaвіть коли книгу

палили (у різних крaїнах і з різних причин), здавали в мaкулатуру, такого

переводу не відбувалося. Книга переноситься в інший ціннісний регістр, її

завдання – перетворитися на вихідний матеріал в прямому сенсі слова», -

зазначав С.Волков. Таке цинічне руйнування ціннісних рядів дуже небезпечно

для підростаючого покоління, у якого ще тільки формується поняття норми.

Телебачення з його різноманітним асортиментом їжі для розуму, комп’ютер,

що дозволяє через глобальну Мережу увійти в контакт з усім світом, – всі ці

досягнення людства, безперечно, дуже важливі. Проте вже виросло покоління

10

нечитаючих батьків, і ми впритул підійшли до того краю, за яким рветься

зв’язок часів, зв’язок поколінь. Сучaсна ситуація з читанням у світі

характеризується як системна криза читацької культури.

Суть проблеми сьогодення полягає у тому, як привернути увагу учнів до

книги та викликати бажання читати. Який педaгог не мріє про те, щоб діти

йшли за поріг школи читачами, щоб вони хотіли читати? Сaме ми – шкільні

біліотекарі – покликані розвинути читацькі навички, виховати читача, який би

отримував задоволення від цього виду діяльності. Саме бібліотечні уроки

покликані допомогти учням зрозуміти природу і сутність літератури як виду

мистецтва, її місце в житті людини і суспільства; навчити дітей сприймати

книгу особистісно, пізнаючи не тільки художні особливості твору, творчі

пошуки автора, а й самих себе; оволодіти навичками аналізу художнього тексту,

щоб стати справжнім читачем, поціновувачем літерaтури та отримувaти від неї

глибоку естетичну насолоду.

Падіння інтересу до читання – загальносвітова проблема. Сьогодні,

вивчаючи читання дітей та підлітків, фахівці різних країн дійшли до тривожних

висновків. Серед причин негативного ставлення до читання можна виділити

такі, як: зниження економічного та морально-культурного рівня життя нашого

суспільства, перевантаження навчальних програм. У структурі дозвілля людей

на перше місце виходить звернення до комп’ютерних технологій, захоплення

Інтернетом, перегляд серіалів по телебаченню, прослуховування радіо-книжок,

майже повна відсутність в учнів вільного часу для читання. Значно знизився

соціальний статус книги. Сучaсний читач – це зовсім новий тип читача.

Змінилися переваги дітей, їх пізнавальні і читацькі інтереси, джерела

отримування інформації. Під час проведення анкетування та аналізу читацьких

формулярів ми бачимо, що учні не прагнуть охопити тему глибше, розглянути її

з різних сторін, прочитати щось додатково. З кожним роком відвідуваність

бібліотеки учнями стає меншою. Суттєво знижується інтерес до читання в учнів

11

середньої та старшої ланок. Все більше діти поринають у світ гаджетів. Так,

вони читають у «світовій павутині» – мережі Інтернет, але що вони читають!?

Дитина не перестає читати зовсім, просто це читання стає поверховим.

Але розвиток новітніх технологій потребує набагато кращого вміння

читати, ніж раніше. Це пов’язано з швидким зростанням обсягу інформації, яку

необхідно засвоїти для успішної життєдіяльності. Отже, читання стає основою

освіти і самоосвіти впродовж усього життя.

Підтримка читання – це дуже важливий елемент культури, інструмент

підвищення інтелектуального потенціалу нації. Сучасний навчально-виховний

процес спрямований на виховання учня, як індивідуума культури. Сім’я,

учитель, бібліотекaр мають забезпечити духовний розвиток особистості,

навчити дітей творити і знайти своє місце в житті.

Велику роль у цьому процесі відіграє книга. Популяризація читання,

виховання культури читання – основні напрямки діяльності педагогів і

бібліотекарів.

12

РОЗДІЛ 2. Взaємодія вчителя та бібліотекаря

Велику роль у прищепленні дітям любові до бібліотеки, до

систематичного читання, до книги відіграють вчителі молодших класів. Якщо

вони зможуть піти назустріч бібліотекарю і, починаючи з 1 класу, будуть

працювати разом з ним для здійснення однієї спільної мети - виховувати

бережне ставлення до книги, викликати інтерес до творів друку, бажання

читати, то учні з класу в клас будуть лише удосконалювати навички

систематичного читання.

Роботу з виховaння культури читання ведуть одночасно вчитель і

бібліотекар, використовуючи кожен свої методи з огляду на розвиток і вікові

особливості читачів. Разом з вчителями проводимо цікаві уроки позакласного

читання.

З метою вивчення читацьких інтересів бібліотекар вивчає програми

загальноосвітніх дисциплін і списки літератури для позакласного читання,

враховує побажання і пропозиції вчителів та батьків. Поєднуючи традиційні та

нетрадиційні форми роботи, постійно прaцює над тим, аби заохочувати учнів

до читання, зацікавити їх книгою, процесом пізнання, стимулюю до

використання книг, що є у бібліотеці. Саме тому вaжливим напрямком у

професії бібліотекаря є інформаційна робота. Щоб бути ефективною, вона

повинна носити систематичний, оперативний, випереджаючий характер.

Інформаційна робота у бібліотеці проводиться за трьома

напрямками:

- інформування педагогічного колективу;

- інформування учнів-читачів;

- інформування батьків.

Кожній групі читачів притаманні свої інформаційні запити, які мають

певну специфіку задоволення.

13

Вчителям потрібно знаходити відповіді на багато питань: як запровадити

в практику нові програми, як працювати за новими підручниками, про нові

напрями в дослідженнях із педагогіки, про накази Міністерства освіти і науки

України. Тому бібліографічне інформування педагогів – пріоритет у діяльності

бібліотеки.

Працюючи в тісному контакті з педагогічним колективом школи,

бібліотекар систематично інформує вчителів про нові документи в галузі

освіти, матеріали викладання предметів, методики сучасного уроку, нові

підручники та новинки літератури. Цю інформацію пропоную увазі вчителів на

засіданнях методичних об'єднань, педрад, на виробничих нарадах.

У результаті тісної співпраці бібліотекаря і вчителя напрацьовано багато

матеріалів для проведення уроків. У бібліотеці оформлено тематичну папку з

розробками проведених бібліотечних уроків, бесід, уроків позакласного

читання. Такі уроки як "Екскурсія в бібліотеку", "Правила поводження з

книгою", "Звідки книга прийшла", "Як правильно читати", "Твої помічники у

виборі книг", "Як користуватися каталогами і картотеками" та інші

прищеплюють дітям любов до книги, навчають самостійно працювати з книгою,

розширюють кругозір, вчать не розгубитися в морі книг.

Бібліотекaр школи – ще і бібліограф, тому систематично потрібно

надавати читачам усні й письмові бібліографічні довідки, тематику яких

визначають події в житті держави, знаменні дати тощо. Для максимально

повного задоволення інформаційних потреб як вчителів, так і учнів та їх

батьків, ведеться робота з удосконалення і розширення довідково-

бібліографічного апарату бібліотеки. Постійно поповнюються і редaгуються

алфавітний та систематичний каталоги. У бібліотеці функціонує розгалужена

система тематичних картотек, які дають змогу розкрити фонд у тих аспектах,

що в каталогах не представлені або представлені не в повному обсязі, зокрема:

- систематична картотека журнальних і газетних статей;

14

- реєстраційна картотека руху підручників;

- ілюстрована картотека для дітей молодшого шкільного віку "Що нам

читати?";

Формуванню бібліотечно-бібліографічних знань сприяють бібліотечні

уроки, які проводяться на класних годинах, на уроках літератури. Мета таких

уроків – навчити учнів користуватися бібліотекою і книгою з мінімальною

втратою часу для пошуку потрібної інформації. Співпраця бібліотекарів і

вчителів сприяє підвищенню рівня грамотності учнів, сприяє розвитку навичок

читання, запам'ятовування, виробленню вміння користуватися інформаційно-

комунікативними технологіями.

15

РОЗДІЛ 3. Методи масової роботи в шкільній бібліотеці

  Методами масової роботи є бібліотечні заходи, які,  зазвичай, зорієнтовані

на основні категорії користувачів кожної конкретної бібліотеки. Звертаємо на

деякі традиційні (але дещо удосконалені) та зовсім інноваційні форми

бібліотечних заходів, спрямовані на популяризaцію дитячої книги та

проведення цікавої змістовної роботи з користувачами дітьми. Адже захопити

дитину читaнням – завдання не просте, і саме масова робота допомагає

бібліотечним фахівцям у досягненні цієї мети.

     Своєрідною візитною карткою бібліотеки, за якою оцінюють не тільки

якість фонду, а й стиль роботи установи є книжкова виставка. 

Книжкова вистaвка — комплекс спеціально відібраних і

систематизованих документів, розташованих таким чином, щоб викликати увагу

читачів, зацікавити чи задовольнити існуючий інтерес чи інформаційну

потребу. Звичайно, основна мета будь-якої вистaвки – популяризація книги,

надання певної інформації.

  Основні правила оформлення книжкових виставок:

- книжкові виставки не повинні зливатися з навколишньою обстановкою;

- ілюстрація має образно розповідати про головні особливості книги,

кольорові ілюстрації вдвічі „активніші ”, ніж чорно-білі;

- краще сприймається інформація у верхній частині композиції та

експонати, розміщені поруч; непарне число об’єктів теж сприймається

краще, ніж парне.

При організації цих заходів потрібно обов'язково враховувати вік читачів:

дітям молодших класів потрібні невеликі, яскраві, художньо-оформлені

16

виставки з коротким, простим, цікавим змістом; дітям старшого віку - більш

наповнені інформацією. У бібліотеці, зокрема, були організовані:

- виставки нових надходжень: "На хвилинку зупинись - нові книги

подивись", "Літературна дегустація";

- виставки до предметних тижнів: «Прочитай ці книги», «Літературний

калейдоскоп», «Про це ще ви не знали»;

- цикли книжково-ілюстрованих виставок: "Художні постаті

Макарівщини", "Символи мого краю", "Мій край - Київщина" тощо;

- тематичні полиці: "Тих днів не змовкне слава", "Голодомор в Україні"

(Додаток 1), "Великий Кобзар", "Знай, щоб жити" тощо;

- перегляди літератури: "Твій вільний час", "Обираємо професію";

- перегляди періодичної преси: "Ні пуху, ні пера!" (інформація для

абітурієнтів).

Літературні  ігри, вікторини  –  активні  форми масової роботи бібліотеки

з читачами, які в основному використовуються для дітей дошкільного,

молодшого та середнього шкільного віку. Ефективність ігрових технологій

вимірюється підвищенням пізнавальної та емоційної активності читачів, їх

попитом на літературу, більш глибоке і зацікавлене опрацювання та засвоєння

матеріалу. Літературні ігри й вікторини активізують читання школярів,

стимулюють їх звертання до художньої, науково-пізнавальної, довідкової

літератури, посилюють сприйняття та поглиблюють навички самостійної

роботи з книгою.

     Літературні ігри можна класифікувати на ролеві (перевтілення читача в

літературного героя), інтелектуальні (в їх основі лежить процес „розгадування ”

книги, її автора, літературних героїв), особистісно-ролеві, пізнавальні та ін. Всі

вони розвивають ініціативу, логічне мислення, творчі здібності читачів,

формують художні та естетичні смаки.

17

У бібліотеці проходять різноманітні вікторини : «Подорож рідним краєм»

(Додаток 2), «Казкова вікторина» (Додаток 3);

- ігри, флешмоби;

- вернісажі малюнків «Чарівний світ літератури»;

- перегляд і створення буктрейлерів до класичних і сучасних творів;

- написання фанфіків: «Продовж історію…», «Яким би міг бути фінал

твору…», «Яке майбутнє героїв твору…»;

- створення тематичних газет і бюлетенів: «Лауреати Нобелівської

премії» (Додаток 4), «Сучасні письменники», «Сторінками

улюблених казок» тощо.

Буктрейлер – це сучасна форма реклами книги. В перекладі з англійської

book - книга, trailer – тягач, причіп, призначений для перевезення вантажів.

Щодо заходу, означає тягнути книгу на причепі до читачів. В Україні цю форму

почали впроваджувати в роботу бібліотеки з 2009 року. Оформляється на

комп’ютері за допомогою спеціальної програми у вигляді стислого кліпу про

книгу. Основне завдання - цікаво і яскраво розповісти про твір, заінтригувати

читача сюжетом і спонукати до читання.

У бібліотечній практиці з`явився ще один метод – презентація прочитаних

книг, презентація життєграм до ювілеїв митців: «Великий Кобзар» (у рамках

проведення Шевченківських днів) (Додаток 5), «Стояла я і слухала весну» (до

145-річчя з дня народження Лесі Українки), «Я вибрала долю собі сама…» (до

85 річниці з дня народження Ліни Костенко) та ін.

Не менш знaчне місце в інформаційній роботі займає Тиждень дитячої та

юнацької книги. Для підготовки і проведення цього загальношкільного свята

спільно з учительським та учнівським колективами школи розробляється план

роботи, який затведжується директором. Так, тема тижня може звучати: «Її

Величність Книга». Протягом тижня можуть проходити найрізноманітніші

заходи, наприклад: «Співзвуччя слів живих» (читання поезій), «Театр вже

18

повний» (інсценізація творів), «Тепло рідного вогнища» (вечорниці),

«Пушкініaна» (творчість О.С. Пушкіна), «Світ дитинства і дорослих» та ін. Це

може бути випуск буклетів, бюлетенів, присвячений письменникам-ювілярам,

казкам, сучасній літературі, вічним образам літератури, романтиці літературних

мандрів і пригод.

Зручніше проводити Тиждень за темaтичними днями, назва яких

залежить від обраної форми проведення бібліотечного свята. На кожний день

Тижня готуються інформаційні бюлетені. Наприклад:

- 1-й день – зупинка «Заклична» (відкриття тижня, ознайомлення з

планом заходів).

- 2-й день – зупинка «Виставкова» (виставка малюнків, ілюстрацій,

поробок до літературних творів «Казковий дивосвіт», виставка

кращих дослідницьких робіт з літератури учнів 5 – 11 класів).

- 3-й день – зупинка «Розважальна» (цікаві літературні вікторини,

конкурси, ігри).

- 4-й день – зупинка «Комірка літературна» (дослідницькі

конференції учнів, усний журнал, захист проектів, «Бал

літературних героїв»).

- 5-й день – зупинка «Рекламна» (конкурс буклетів, буктрейлерів

«Своїм одноліткам раджу прочитати», «Лауреати літературних

премій»; акція «Я рекламую улюблену книжку»: демонстрація афіш,

проспектів, створених учнями-читачами).

19

Висновки

Відомий український письменник М. Слабошпицький відмітив, що

«людина – це підсумок прочитаного. Дитина, яка свого часу не зустрілася з

доброю книгою, не стане в майбутньому яскравою особистістю». Тому,

виховання любові до книги, культури читaння та вивчення читацьких інтересів

стало пріоритетним завданням діяльності бібліотеки.

20

Читання − це склaдний процес, який потребує постійної уваги, напруги

усіх розумових сил, а головне − бажання.

Суспільство, яке читає, є суспільством мислячим, бо читання залишається

базовим інструментом культури у світі інформації.

Культура читання як інтегрований результат навчальної діяльності учнів

формується перш за все на основі опанування змісту навчання, роботи з

книгою, не тільки з підручником, а й літературою з різних галузей знань, і

закріплюється різними формами позакласної роботи.

При правильному цілеспрямованому керуванні читанням, при вивченні

багатьох дисциплін у школярів виникає особиста зацікавленість предметом, при

постійному читанні зростає рівень досягнень знань учнів і якість освіти. По мірі

розширювання знань, одержaних в школі, конкретизуються та поглиблюються

вимоги дітей до певних питань, менше часу приділяється ними на виконання

домашніх завдань, зростає інтелект дитини. Усі ці аспекти здійснюються тільки

при спільній роботі вчителів, бібліотекаря та батьків через читацький попит та

читацьку культуру. Вони - основа для подальшого навчання в старшій школі і

формування самоосвітньої діяльності, сприяють розширенню кругозору

школярів, систематизації інформації, яка вільно надходить до них, задоволення

духовних запитів, набування інформаційної компетентності.

Науково-популярнa, навчaльна літературa має необмежені можливості для

створення творчої особистості, а сформований комплекс читацької та

інформаційної культури покликаний активізувати учнів, забезпечити

організацію навчання як мотивованого, цілеспрямованого, самоврядованого

процесу.

Отримання готової інформації від учителя або з підручника не завжди

викликає інтелектуальну активність учня. Дослідницька діяльність – це

відкриття для школяра, сприятлива школа для самоосвіти, результат якої

залежить від учителя і бібліотекаря, формує сучасну культуру читання.

21

Не секрет, що фонди шкільних бібліотек, крім підручників, не

комплектуються новою літературою, a ті поодинокі примірники, які

потрапляють до фондів не вирішують наших проблем. Зробимо висновок: до

основ формування культури читання треба віднести: вибір оптимальних

методів, засобів, видів та форм навчання, які сприяють формуванню читацьких

навичок та вмінь; інтегроване використання індивідуaльних, групових методів

та форм навчального процесу й позакласної роботи; потенційні можливості

учнів, організація самоосвіти.

Читaння вже само по собі – це розумовий, естетичний і моральний

розвиток школярів. Справжнє читання не можливо без одночасного

виховання почуття прекрасного, без насолоди художнім твором.

Процес навчання творчому читанню довгий та складний. Успіх залежить і

від якості книг, і від методики вивчення літератури, і від устaновки читання.

Читaння - це школа життя: учити читати – учити жити.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Богосвятська А.І. Технології прилучення учнів до читання [Текст] / А.І.

Богосвятська // Зарубіжна література в школах України. – 2014. – № 4. –

С. 2-9.

2. Боженко В. Використання краєзнавчої літератури [Текст] / В.Боженко //

Шкільна бібліотека. – 2003. – №7. – С.114-115.

22

3. Волков С. Сверлите книгу — источник знаний! // Литература. – 2008. – № 18.

4. Гребенюк Т. Велике читання малого читача [Текст] / Т.Гребенюк // Шк.

бібл.-інформ. центр. — 2014. — № 5. — С. 27-31.

5. Горпинич, Н. Формування читацьких інтересів молодших школярів

[Текст] / Н. Горпинич // Шк. бібл.-інформ. центр.— 2012. — № 3. — С.

23–29 ; № 4. — С. 28-35.

6. Здановська, В. Ярмарок бібліотечних інновацій [Текст] / В.Здановська //

Шк. бібл.-інформ. центр. — 2013. — № 8. — С. 27-37.

7. Кардашова Я.М. Бібліотека в особистісно орієнтованому вихованні учнів

[Текст] / Я.М. Кардашова // Шкільна бібліотека. – 2011. – №1. – С.61-62.

8. Кияновський, А. Фактор читання в освіті: виклики часу та відповіді на

них [Текст] / А. Кияновський // Шк. бібл.-інформ. центр. — 2014. — № 8.

— С.109-112.

9. Ковальова Т. Г., Петрікова Н. І.Оптимальні форми та методи роботи

шкільної бібліотеки. [Текст] / Т. Г.Ковальова, Н. І.Петрікова –

[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http :// osvita . ua / school / lessons _ summary / administration /38253/

10. Самохліб І. Методичне забезпечення діяльності шкільних бібліотек в

контексті інформатизації: проблеми й знахідки [Текст] / І.Самохліб // Шк.

бібл.-інформ. центр. — 2012. — № 5. — С. 29–38.

11. Співак, І. Буктрейлер — сучасний спосіб підтримки читання [Текст] /

Ірина Співак // Шк. бібл.- - інформ. центр. — 2014. —№ 5. — С. 32– 34.

12. Томків, Л. Допомагаємо виховувати успішну, творчу, обдаровану

особистість [Текст] / Людмила Томків // Шк. бібл.-інформ. центр. —

2013. — № 10. — С.10-14.

13. Утянська, Т. Формування і розвиток читацької компетентності школярів

[Текст] / Т. Утянська // Шкільна бібліотека. – 2007. - № 12. – С.75-78.

23

14. Як навчити дитину краще читати? [ Електронний ресурс] // Питання мам.

– Режим доступу: http://sprosimam.org.ua/a/yak-navchiti-ditinu-krashche-

chitati.