УДК 37.022:371.485Засінець Людмила В’ячеславівна, директор Навчально-виховного об’єднання «Школа козацько-лицарського виховання І-ІІ ступенів № 21 – суспільно-гуманітарний ліцей – дошкільний навчальний заклад» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ НА ІДЕАЛАХ ЛИЦАРСЬКО-КОЗАЦЬКОГО ВИХОВАННЯ ТА ХРИСТИЯНСЬКОЇ

ЕТИКИ: З ДОСВІДУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Подається досвід роботи педагогічного колективу з проблем формування особистості на засадах християнських і національних цінностей. Обґрунтовується необхідність залучення християнських цінностей до системи виховної роботи в школі.

Ключові слова: християнські цінності, християнська етика, формування особистості, виховна робота, громадянське виховання.

The author presents the experience of the team of teachers on Christian education personality. The necessity of bringing Christian values to the educational system in secondary school.

Keywords: Christian values, Christian ethics, formation of personality, educational system, civil education.

Представляется опыт работы педагогического коллектива по проблемам формирования личности на основе христианских и национальных ценностей. Обосновывается необходимость введения христианских ценностей в систему воспитательной работы в школе.

Ключевые слова: христианские ценности, христианская этика, формирование личности, воспитательная работа, воспитание гражданина.

На одній із найстаріших вулиць нашого міста – Береговій, в чудовому місці, на березі річки Інгул, розташована давня за часом створення, але вічно юна духом дитяча країна. Вона постає справжньою оазою, що вабить до себе прохолодним затишком у літню спеку, чарівною зимовою казкою у холодні місяці року, неповторною золотою фантазією восени та прекрасним буянням весняного цвітіння. І господарем цієї дивної країни є колектив вихованців та учнів разом з педагогами та батьками. Кожного ранку можна побачити їх щасливі обличчя, привітні посмішки, почути радісні привітання. Всі поспішають до школи, яка стала для них справжнім Храмом Знань і Вічних Істин: Добра, Краси, Духовності.

Наказом управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації від 25.10.2006 року № 377 «Про проведення науково-педагогічного експерименту регіонального рівня» [4] навчально-виховний

комплекс «Школа козацько-лицарського виховання І-ІІ ступенів № 21 – суспільно-гуманітарний ліцей Кіровоградської міської ради Кіровоградської області» отримав статус експериментального загальноосвітнього навчального закладу. На базі закладу у період з 01.11.2006 року по 31 травня 2012 року проводиться науково-педагогічний експеримент з проблеми «Формування особистості на ідеалах лицарсько-козацького виховання та християнської етики». Науковим керівником експерименту є Надія Андріївна Калініченко, доктор педагогічних наук, завідувач кафедри педагогіки і психології Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського.

Школа розташована на березі річки біля прекрасної зони лісопарку. Значну частину дня діти проводять на подвір’ї, але не байдужими спостерігачами довкілля, а уважними, добрими, турботливими співучасниками процесу спілкування з живою природою. Цьому сприяють спостереження за птахами, годування їх узимку, лаштування шпаківень навесні, піклування за шкільним садом, за квітами. На подвір’ї чи в приміщенні можна бачити разом усіх учнів закладу. Стосунки різних вікових груп характеризують взаємоповага, взаємопідтримка, спільна діяльність, спільне дозвілля. Заклад функціонує як цілісна система формування, збереження і зміцнення здоров’я учнів.

Учні ототожнюють здоровий спосіб життя не лише з відмовою від паління, алкоголю, наркотиків, а й з раціональним харчуванням, активним відпочинком, гігієнічно доцільним режимом дня, фізичною активністю. Відпрацьовується оптимальний варіант оздоровчого режиму роботи: фізичні паузи на уроках, спортивні години, рухливі перерви, ігри на подвір’ї, дотримання світлового, повітряного режиму, проведення шкільних спартакіад з різних видів спорту, уроки козацько-лицарського виховання, використання козацької педагогіки з метою виховання дисципліни, порядку, поваги до старших, направлення енергії дітей у правильне русло, застереження від хибних вчинків, шанування козацьких традицій.

Ми маємо великий досвід роботи козацької школи.Школа стала першою на Кіровоградщині українською національною

школою, і в ній нагромаджено цінний досвід національного виховання. Педагоги не мислять національного виховання поза національною ідеєю та українською мовою як головним вихователем духовності. Щоб досягти поставленої мети, педагоги вирішили розкрити головну ідею своєї діяльності, яка полягає в думці, що патріотичне виховання на героїчних традиціях українського народу, на засадах етнопедагогіки та її складової частини – козацької педагогіки на засадах українознавства є основою духовного розвитку особистості.

Школу називають і Музеєм, і Українським Домом, і Берегинею української духовності, і Школою виховання національної гідності. Адже в ній створено музей Т.Г. Шевченка, музей історії навчального закладу , козацька світлиця, зала козацької слави. На честь видатних діячів України в школі відкрито портретні галереї: «Світочі української духовності», «Історичні діячі України-Русі».

2

У школі встановлена чітка система козацько-лицарського виховання, в результаті якого учні розуміють: «Лицарем стати – Вкраїну захищати»; «Лицар все зуміє – брехню від правди відсіє»; «Лицар багато знає, національної гідності він не втрачає»; «Совість у лицаря на висоті, служить він правді і доброті»; «Лицар – це чемна, красива людина, там де є лицар – живе Україна»; «Лицар на варті рідного слова, у ньому живе українська мова».

На засадах козацько-лицарського виховання працюють дитячі організації: перевеслят (1-4 кл.), козачат (5-9 кл.), молодих козаків (10-11 кл.). У їх рядах учні навчаються бути відповідальними за збереження і примноження духовних надбань нації, вони осмислюють заповіді лицарської честі, геройської звитяги, усвідомленої самопожертви заради торжества справедливості. Вони оволодівають наукою виховання мужності, патріотизму, доброти, всесвітнього братерства, взаємодопомоги.

У свій час І.М. Гончар у статті «Ця душа народу» («Гарт», 28.03.1992 р.) писав: «Треба, щоб козаччина заповнила нашу духовну бідність, спинила духовне зубожіння, щоб козацький дух повернувся ще в більшій силі, ніж тоді. Наша офіційна освіта сама по собі мусить охоплюватись ідеєю козаччини. Тому що це – невід’ємна частина нашої історії, наші корені, якими мусить живитися кожен українець». Педагоги школи вважають для себе слова великого українця духовним заповітом.

Козацькі уроки, лицарські турніри, свято козацької абетки, спортивні змагання «Тато, ненька, я – козацька сім’я», «Козацькі забави», огляди на краще виконання патріотичної пісні, ритуал вшанування Державного прапора України, День Покрови, день Соборності України – це ті заходи, які визначають стиль роботи творчо працюючого колективу.

Працюючи над експериментальною проблемою, педагоги органічно поєднують новітні підходи до виховання учнів з системою педагогічних ідей колишнього директора нашої школи, заслуженого вчителя України, кандидата педагогічних наук Василя Івановича Каюкова [2], що відбувається через впровадження класних годин козацько-лицарського виховання, проведення традиційних виховних заходів, співпрацю з місцевим осередком Українського козацтва, участь в експериментальній діяльності та роботі органів учнівського самоврядування.

Так, з метою сприяння подальшого розвитку учнівського самоврядування, більш активного залучення школярів до управлінської діяльності у закладі сформовано 10 комісій учнівського самоврядування, на чолі яких працює рада старших братчиків згідно з планом роботи та структури учнівського самоврядування.

Кожна комісія учнівського самоврядування співпрацює з педагогом-консультантом, якого було призначено директором школи з числа викладачів закладу.

У своїй діяльності органи учнівського самоврядування керуються Конституцією Учнівського самоврядування, яку було обговорено і затверджено на загальних зборах учнівських колективів 5-11 класів.

Зміст діяльності комісій є у проведенні різноманітних заходів,

3

спрямованих на: - пропаганду здорового способу життя, дотримання правил безпеки

життєдіяльності; - дотримання учнями Статуту, Конституції, законів та всіх правил

внутрішнього розпорядку закладу, забезпечення їх прав і свобод; - організацію загальношкільних програм культурного, позакласного і

спортивного характеру; - розробку та участь у практичних трудових справах; - утвердження принципів загальнолюдської моралі та національної

самобутності на основі відновлення історичної пам’яті.У режим роботи закладу введено Тиждень пошуку шляхів формування

молодого громадянина України, метою якого стало формування та розвиток особистісних рис учнів на ґрунті цілеспрямованого вивчення історії українського народу, відтворення духовності на прикладах життя визначних осіб української культури [3]. Реалізація вищезазначеної мети відбувається через втілення авторських програм, розроблених педагогами школи.

Зокрема: 1. Програма годин морально-духовного виховання «Мистецтво

життєтворчості» для учнів 5-11кл., автор – вчитель Семенова Н.В., консультант – заступник директора з НМР Пелешанко Л.О.;

2. Програма годин козацько-лицарського виховання для учнів 5-11 кл. «Історичні постаті української державності», автор – вчитель Ковальчук С.Б., консультант – вчитель історії Мельникова Н.Б.;

Мета програми: - формування образу українського «лицаря» на прикладах

життєдіяльності видатних українських діячів; - формування осмисленого сприйняття таких якостей лицаря як мужність,

сміливість, братерство, волелюбство; - формування у молоді державницьких і патріотичних поглядів; - формування усвідомлення своєї відповідальності за те, щоб лицарська

поведінка у майбутньому визначала активну життєву позицію громадянина України.

3. Програма годин морально-духовного виховання для 1-4 кл. «Відкривай духовні острови», автор – вчитель Ковальчук С.Б.

Ефективність виховної роботи залежить від повноти реалізації її виховної моделі. Кінцеву мету виховання педагогічний колектив вбачає в особистості, яка гідна звання Громадянина України. Лише гармонійне поєднання національного та загальнолюдського в наших вихованцях, забезпечить українській нації розвиток і процвітання.

З метою формування всебічно розвиненої особистості, в закладі було проведено анкетування старшокласників з питання: «Якими ви бачите випускників нашої школи?», після чого створена «Модель випускника».

Школа – це простір життя дитини, тут вона не лише готується до життя, а повноцінно живе, і тому вся діяльність нової моделі закладу вибудовується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника особистого

4

життя. Входження молодого покоління у глобалізований динамічний світ, у відкрите суспільство підносить роль життєвої і соціальної компетентностей вихованців. Сучасне суспільство створює стійкий запит на особистість, не лише життєстійку, а й життєздатну.

Протягом останніх років на базі навчального закладу проводились науково-практичні семінари, семінари-практикуми, майстер-класи. Так, наприклад, для вчителів, які викладають курси морально-духовного спрямування, було проведено семінар «Удосконалення системи роботи вчителів щодо формування у дітей високоморальних цінностей та орієнтирів патріотичної та громадської свідомості», для керівників навчальних закладів міста з проблеми «Система роботи педагогічного колективу над науковою проблемою закладу «Формування духовно-моральної особистості на засадах козацько-лицарського виховання та християнської етики» [1].

Спільно з методистами ЦМСПС моделювались відкриті уроки з метою розкриття інноваційної діяльності з проблеми експерименту. Це стимулює педагогів до пошуків шляхів самореалізації (обмін досвідом на ШМО, міських засіданнях МО, залучення до роботи в творчих групах, проведення консультацій тощо). Крім цього, в закладі проводиться робота над експериментом за програмою Intel® «Навчання для майбутнього». Вчителі беруть участь у майстер-класі з питань впровадження та використання ІКТ у навчально-виховному процесі.

У 2010 році вчитель Ковальчук С.Б., яка викладає предмет «Християнська етика в українській культурі», взяла участь у Всеукраїнському конкурсі-фестивалі «Вчитель року з предметів духовно-морального спрямування». Конкурс відбувався за сприяння Міністерства освіти і науки України на базі національного університету «Острозька академія». У закладі вивчили та узагальнили досвід роботи цієї вчительки, випустили методичний збірник, який містить поурочні плани та розробки уроків з зазначеного вище курсу.

Під час проведення психодіагностичної роботи були виявлені такі результати:

5

За результатами дослідження психологічного клімату та емоційного стану учнів у школі можна відзначити наступне: позитивний психологічний клімат спостерігається у 8 класних колективах, у 3 класах спостерігається низький рівень сприятливих взаємин у класі. Крім цього, у 9 класах були виявлені ізольовані учні, які не мали жодного вибору однокласників. Вивчення емоційного стану в учнів (за методикою Лутошкіна) протягом декількох років дає змогу констатувати, що в 2010/2011 навчальному році рівень позитивного емоційного стану учнів зріс на 5% у порівнянні з минулим роком. Щорічне дослідження за даною методикою показує зміни в емоційному стані учнів кожного навчального року.

Дослідження оцінювання рівня розвитку лицарських чеснот та експертне оцінювання класними керівниками показало наступне:

У 2010/2011 навчальному році продовжувала зберігатися тенденція щодо підвищення рівня сформованості лицарських чеснот під час самооцінювання учнями – на 3%, у порівнянні з попереднім роком, а під час експертного оцінювання даних чеснот в учнів класними керівниками спостерігається незначне зниження даного рівня – на 1 %.

Діагностика рівнів сформованості громадянської самосвідомості та патріотичного розвитку учнів виявила зростання показнику громадянської самосвідомості та патріотичного розвитку на 4% у порівнянні з 2009/2010 навчальним роком.

6

Дослідження ціннісних орієнтацій учнів старших класів виявило такі результати: стійке збільшення щороку шкали важливості стану здоров’я учнів (70,4%), шкали матеріального стану (37,3%), шкали цікавої роботи (35,1%), шкали любові (33,5), шкали наявності вірних друзів (21,4%), шкали щасливого сімейного життя (20,9%), шкали розвитку (18,2%), творчість (15,3). Найнижчі позиції при ранжуванні в учнів зайняли наступні цінності: свобода і життєва мудрість, що обумовлено віковими особливостями підліткового віку

7

Вивчення мотиваційної сфери учнів виявило збільшення рівня розвитку пізнавальних мотивів (на 8,3%), мотивів самовизначення (на 3,9%) та мотиву саморозвитку (на 2,6%), які є провідними в навчально-виховному процесі

Детальніше домінуючі мотиви можна розглянути на діаграмі:

8

У 2010/2011 навчальному році з метою детальнішого вивчення рівня сформованості якостей особистості та громадянської зрілості був проведений моніторинг (за Шиловою М.І.) [1], у якому взяло участь 42 учні старшої школи.

Учням пропонувалось оцінити себе за наступними напрямками:1. Любов до Батьківщини2. Політична культура3. Правова культура4. Інтернаціоналізм5. Бережливість у відношенні до суспільних надбань та чужої власності6. Бережливість та економність по відношенню до особистої власності7. Успішність у навчанні та самоосвіті8. Інтелект9. Дипломатичність та організованість10. Комунікативність11. Готовність прийти на допомогу12. Тактовність, культура поведінки 13. Здоровий спосіб життя14. Цілеспрямованість в самовизначенні15. Інформованість16. Почуття власної гідності17. Адаптивність.

У процесі проведення моніторингу були виявлені такі результати:

№ Якості особистості

Рівні розвитку

Високий рівень

Середній рівень

Низький рівень

Непри-пустимий

рівень1 Любов до Батьківщини 24% 64% 12% -2 Політична культура 14% 41% 29% 16%3 Правова культура 9% 64% 21% -4 Інтернаціоналізм 19% 69% 12% -

9

38%

45%14%2%

17%57%

24%2%12%

73%9%4%

19%69%

12%0%9%

64%21%0%

14%41%

29%16%24%

64%12%

0%

Почуття власної гідності;

Тактовність, культура поведінки

Бережливість у відношенні досуспільних надбань та чужої

власності

Інтернаціоналізм

Правова культура

Політична культура

Любов до Батьківщини

Рівень сформованості якостей особистості та громадянської зрілості старшокласників (за Шиловою М.І.)

Високий Середній Низький Неприпустимий

5Бережливість стосовно суспільних надбань та чужої власності

12% 73% 9% 4%

6Бережливість та економність стосовно особистої власності

27% 57% 12% 4%

7 Успішність у навчанні та самоосвіті 8% 52% 38% 2%

8 Інтелект 20% 62% 14% 4%

9 Дипломатичність та організованість 24% 57% 17% -

10 Комунікабельність 52% 36% 12% 2%

11 Готовність прийти на допомогу 29% 65% 4% 2%

12 Тактовність, культура поведінки 17% 57% 24% 2%

13 Здоровий спосіб життя 50% 43% 7% -

14 Цілеспрямованість в самовизначенні 26% 48% 26% -

15 Інформованість 31% 55% 12% 2%16 Почуття власної гідності 38% 45% 14% 2%17 Адаптивність 14% 67% 19% -

Відповідно до мети проведення експериментальної та науково-дослідницької роботи найбільш цікавими є результати діагностики, отримані за такими напрямками: любов до Батьківщини, політична і правова культура, інтернаціоналізм, почуття власної гідності. Серед результатів дослідження слід виділити високий показник неприпустимого рівня (16%) політичної культури учнів.

Враховуючи це, класним керівниками було запропоновано розробити і організувати проведення заходів, спрямованих на усунення незадовільних результатів за даною шкалою.

10

На запитання, у разі значних політичних чи спортивних досягнень України на міжнародній арені, чи гордилися б учні за свою країну, були отримані такі дані:

Чи гордилися б ви за свою країну, у разі значних досягнень України на міжнародній арені?

Так; 97%

Важко відповісти; 1%

Ні ; 2%

На запитання, якби була б можливість змінити країну проживання, чи хотіли б учні жити в іншій країні, були отримані такі відповіді:

11

Чи хотіли б учні змінити країну проживання?

Важко відповісти; 7%

Залишилися б в Україні;

53%

Інші країни (США, Англія,

Росія, Германія та ін.); 40%

На питання щодо того, чи слідкуєш ти за політичним життям своєї країни, були отримані такі результати: позитивну відповідь дали 32% учнів, а негативну – 68%, що свідчить про недостатню зацікавленість учнями щодо політичного життя своєї країни, що в першу чергу пов’язано з віковими особливостями дітей.

Одним з важливих моментів було визначити, наскільки учні задоволені своєю школою. З цією метою учням було запропоновано дати відповідь на таке запитання: уяви собі, що поруч побудували таку ж саму школу, як і наша, але в ній не діє козацька організація, чи хотів би ти перейти до нової школи?

Так; 10%

Ні; 90%

Чи хотіли б учні перейти до іншої школи?

При вивченні питання толерантності учнів по відношенню до інших національностей, учням ставилося запитання, чи хотіли б вони потоваришувати та сидіти за однією партою з новеньким однокласником, який приїхав з іншої країни, наприклад, з Китаю, чи з Нігерії. Опитування учнів виявило такі результати:

12

8%

23%

69%

Важко відповісти

Ні

Так

Чи хотіли б учні товаришувати з учнем з іншої країни?

Починаючи з 2009/2010 навчального року, у навчальному закладі розпочалася діагностика вивчення особистості вчителя, на якого покладена провідна роль у формуванні громадянської самосвідомості в учнів. Тому відповідно до програми проведення експериментальної роботи у 2010-2011 навчальному році було проведено анкетування щодо визначення рівня сформованості громадянської самосвідомості вчителів, яке виявило такі результати:

Дослідження рівня громадянської самосвідомості вчителів у 2010-2011 н.р.

Громадянська самосвідомість; 73%

Громадянського патріотизму; 27%

Громадянський індиферентизм;

0%

Крім цього, проводилася діагностика методів впливу вчителів на громадянську сферу учнів. У результаті діагностики з’ясувалося, що найчастіше використовуються такі методи:

13

№ Назва методу % використання методу

вчителями1 Інформування про факти громадянської поведінки з

преси, літератури і мистецтва75%

2 Інформування з прикладів оточуючої дійсності 68%3 Розкриття перспектив розвитку Української держави 30%4 Ознайомлення з системою понять, що стосуються

громадянськості: держава, суспільство, етнос та ін.29%

5 Інформування про громадянські права та обов’язки, ролі, етикету громадянина

91%

6 Заохочення і згуртування школярів до позитивних громадянських справ

15%

7 Прояв обурення антигромадянськими вчинками (в масштабах держави та шкільного колективу)

35%

8 Переконування у важливості громадянських якостей 29%9 Випробування громадянськими дорученнями 24%10 Спільна участь із школярами у виконанні корисних

громадянських справ23%

Узагальнюючи результати даного дослідження, можна зазначити наступне: майже постійно навчально-виховний процес супроводжується інформуванням про громадянські права та обов’язки, ролі, етикету громадянина (91%), інформування про факти громадянської поведінки з преси, літератури і мистецтва (75%), з прикладів оточуючої дійсності (68%), що є необхідною умовою формування громадянської самосвідомості учнів. Крім цього, належна увага приділяється таким методам впливу на громадянську сферу учнів, як: прояв обурення антигромадянськими вчинками (35%), переконування у важливості громадянських якостей (29%), ознайомлення з системою понять, що стосуються громадянськості: держава, суспільство, етнос та ін. (29%), випробування громадянськими дорученнями (24%), та спільна участь із школярами у виконанні корисних громадянських справ (23%). Найменше використовується метод заохочення і згуртування школярів до позитивних громадянських справ (15%).

Розглянувши відсоткове співвідношення використання методів впливу на громадянську самосвідомість учнів, можна зазначити, що методи впливу, які найчастіше використовуються вчителями, мають пасивний характер та є методами більше теоретичного спрямування. Слід зауважити про необхідність розширення застосування таких методів впливу на громадянську самосвідомість учнів, які б передбачали активну діяльність учнів щодо формування громадянської позиції учнів.

Отже, проаналізувавши результати досліджень, виконання навчальним закладом програми експериментальної діяльності можна зазначити наступне: робота закладу над проблемою «Формування особистості на ідеалах лицарсько-

14

козацького виховання та християнської етики» відбувається успішно, колектив упевнено просувається до досягнення власної мети, адже більшість педагогів, розуміючи, що саме вони закладають підґрунтя майбутнього України, вбачають свій внесок у становлення державності, у виховання молодого покоління на засадах загальнолюдських та національних цінностей. Адже значною мірою саме від роботи школи залежатиме, якою буде наша держава.

Література

1. Звіт про проведення експерименту регіонального рівня «Формування особистості на ідеалах лицарсько-козацького виховання та християнської етики» у 2010/2011 навчальному році / Калініченко Н.А., Засінець Л.В., Пелешанко Л.О. та ін. – Кіровоград : КОІППО, 2011. – 32 с.

2. Каюков В.І. Лицарське виховання : навчально-методичний посібник / В.І.Каюков. – К. : Світоч, 1997. – 210 с.

3. План роботи комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання «Школа козацько-лицарського виховання І-ІІ ступенів № 21 – суспільно-гуманітарний ліцей – дошкільний навчальний заклад Кіровоградської міської ради Кіровоградської області» на 2010/2011 навчальний рік. – Кіровоград, 2010.

4. Формування особистості на ідеалах лицарсько-козацького виховання та християнської етики : [науково-педагогічний експеримент] : наказ управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації від 25.10.2006 р. № 377 «Про проведення науково-педагогічного експерименту регіонального рівня» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : htpp://www.koippo.kr.ua/.

Відомості про автора:Засінець Людмила В’ячеславівна, директор Навчально-виховного об’єднання «Школа козацько-лицарського виховання І-ІІ ступенів № 21 – суспільно-гуманітарний ліцей – дошкільний навчальний заклад» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

Тел. для довідок: 0-67 520 66 30 Жосан Олександр Едуардович

15