«КОЛОВОРОТ» продається у всіх газетних кіосках

Старого Самбора, «Рукавичці» та магазині

«Родинна ковбаска»

біля вокзалу

Оголошую голодування! У садочків Старого Самбора забрали електроенергію!

19 січня, у день Хрещення ГосподньоГо, або ж церковноГо свята боГоявлення, баГато людей збираються біля річки чи криниці, щоб за традицією освятити воду. священик читає особливі молитви-проХання до боГа, щоб вода освятилася так, як у момент Хрещення ісуса. люди вірять, що йорданська вода зціляє, очищає.

с. 7 с. 3

с. 4-5

19 січня 2012 № 3 (057) Засновники – громадська формація «Дністер», ПП «Екобескид» рекомендована ціна 3 грн

Під час свят, а особливо Різдвяних, бо вони тривають найдовше, відпочивають усі, окрім людського шлунка. Він, бідолашний, змушений перетравити увесь “вінегрет” смачних наїдків. А їх наші господині звикли готувати дуже багато. І для того, щоб бодай якось «спокутувати» можливості свого апетиту перед власним організмом, необхідно час від часу влаштовувати собі розвантажувальні дні.

«А той третій празник – святе Водохреща…»Таємницю цілющості Йорданської води досі не розкрито

У газеті «Коловорот» № 34, що ви­йшла друком 8 вересня 2011 року, з вини редакції допущено появу недо­стовірної інформації. Там вказано, що голова Старосамбірської райдерж­адміністрації Володимир Цегенько пообіцяв представникові одного зі ЗМІ провести з собою журналістів че­рез кордон без документів. Оскільки зрештою не знайшлося жодних до­казів того, що Володимир Цегенько справді давав таку обіцянку нашому колезі – наголошуємо на тому, що ін­формація не відповідає дійсності і по­трапила в газету через непорозумін­ня. Наміру порочити честь, гідність та ділову репутацію пана Володимира в редакції «Коловороту» не було.

У зв’язку з інцидентом просимо ви­бачення у Володимира Дем’яновича.

Принагідно перепрошуємо за те, що в номері 41 від 27 жовтня 2011 року допустили помилку і Володими­ра Дем’яновича назвали Володими­ром Дмитровичем.

Світлина – vetroospa.ru

17 січня, коли уся Старосамбірщина вже готувалася до Щедрого вечора, непересічна подія сталася у райцентрі. Два дошкільні навчальні заклади міста позбавили електропостачання. Більше того, садочки Старого Самбора, складається враження, що нікому не потрібні.

Спростування

2 я так думаю

Сторінка «Я так думаю» є майданчиком для дискусії у газеті. Тексти, що тут з’являються містять виключно думку конкретних авторів. Тож певні опубліковані тези можуть не збігатися з позицією редакції газети. «Коловорот» вітає ініціативу позаштатних авторів до участі в дискусії, хоча й залишає за собою право не публікувати надіслані статті, якщо стилістика останніх буде суперечити стилю видання.

Українці дивні. Інколи мені навіть здається несправедливим те, що ми живемо на території сучасної Украї-ни. Фігурально висловлюючись – ми просто продукти переводимо. А бук-вально – нехтуємо усім, що маємо. І навіть більше: паразитуємо на тому, що дав нам Бог, часто знищуючи усе, до чого торкаємося.

Ми начебто найбільш працьовита нація у світі (принаймні самі у цьому переконані). Якщо додати до цього найкращі чорнозе­ми, найсприятливіший для сільського гос­подарства клімат – стає абсолютно незро­зуміло, чому ми так бідуємо. Це парадокс. Є, звісно, версія, що нам воріженьки не дають добре жити. Можливо, частково це й прав­да. А якщо ні? Якщо насправді формула хибна? Можливо складові формули “пра­цьовитий народ + найкращі чорноземи = добробут народу” не зовсім правдиві? Що, коли народ не працьовитий, а ледачий? Що, коли він постійно у стані алкогольного сп’яніння? Тоді інша формула напрошуєть­ся. Але вона образлива для нас – тому про неї ми не думаємо. А якщо й думаємо – то не говоримо.

От дивлюся я на японців – і соромно од­разу стає. Нація живе на островах, де мало того, що не надто сприятливі кліматичні умови: там ще й постійні землетруси та по­вені. Інколи просто дивуєшся, як вони там виживають і ще атомні електростанції бу­дують.

Думаю, якщо б поміняти місцями україн­ців із японцями, то 80% з нас просто вимер­ли б там, після першого землетрусу, а 20% – стали б японцями. На що б перетворилася Україна, якби тут жили японці, – навіть уяв­ляти не хочеться. А може, й справді віддати цю територію якомусь іншому народові, коли уже ми не вміємо користуватися тим, що нам дано?

Усі ці роздуми, як не дивно, виникають під час подорожі Старосамбірщиною. Тут є усе, щоб перетворити цей край, як мінімум, на перлину туризму: свіже повітря, чис­ті ріки, ліси та гори. Що ми робимо з цим усім? Повітря забруднюємо. Так, у Старому Самборі нещодавно у котельні незаконно спалювали відходи нафтової промисло­вості. А про те, що мешканці особняків що­осені “годують” себе й усіх навколо канце­рогенами під час спалювання листя – уже й говорити набридло. Річки засмічуємо. Пластикові пляшки, пачки від цигарок і чипсів – це звичний краєвид на берегах старосамбірських річок. Сміття у лісі – теж не дивина. Нащо нести його додому, якщо можна залишити там, де шашлики смажи­ли... Зрештою, яка різниця – якщо скоро й лісів як таких уже не буде. Незаконні вируб­ки тут – це окрема розмова. Ми не те, що не продукуємо нічого хорошого – знищуємо те добре, що нам дісталося від Бога. Ми по­водимося, як паразити на тілі природи, та заслуговуємо, щоб вона повелася з нами відповідно.

Роман Рак

Утрачені можливості

“Чи варто боротись за свої права?” – я завжди думав, що відповідь на це питання – очевидна. Але, як показав час, є люди, котрі справді вважають, що що би там не трапилось – треба терпіти. “Якщо тебе вдарили по лівій щоці – підстав праву”. Але мало хто знає, що праву треба підставляти тільки для того, аби від другого удару щелепа на місце стала.

Але насправді я хочу поговорити про наше життя. Що буде правильним:

– Жити в розбитому і брудному під’їзді чи вимагати в ЖЕКу виконувати свої обов’язки, за котрі ми платимо?

– Сидіти в барі за брудним столом чи вима­гати відповідного сервісу?

– Їсти несвіжі продукти чи вимагати якіс­них?

– Платити за товар більше чи вимагати про­дажу за його реальною ціною?

– Жити в лайні та плисти за течією чи спро­бувати щось змінити?

– Покірно схилити голову і терпіти чи грюк­нути по столі кулаком та почати поважати себе?

Що це? Неконфліктність? Небажання сва­рок? Невміння висловитись на свій захист? Чи просто інстинкт безправної тварини?

Дехто дійсно намагається усе терпіти, все зносити, ніколи не перечити, сприймати усе – як належне… І навіть іншим казати, аби ті не «виступали». Але що це може дати нам? Це дає нам те, що явище всетерпимості стало масовим. І саме це грає на руку нечесним лю­дям, котрі продовжують нас обманювати. Об­манути стадо – легко! Адже воно буде вдячно кивати головою та думати: “Аби не гірше”. А

Скільки можна мовчати?

новини з болотаРости, рости, цінонько…

Покращення життя уже сьогодні все триває і триває. Мало того, що ціни на все й уся за останні два роки росли як гриби після дощу. Тепер українська влада вирішила підняти їх ще трохи. Не на все, правда, а лише на імпорт.

Нові митні правила передбачають, що за помилки в доку­ментах та інші порушення, виявлені на митниці, несе відпові­дальність не власник вантажу, а перевізник. Штрафи – просто­таки драконівські. За словами владоможців, це все в рамках боротьби з контрабандою.

Перевізники ж думають інакше. Кажуть, що це лише дасть ще один привід для хабарництва. І попереджають, що ризик, пов’язаний із перевезенням вантажів, змусить їх суттєво під­няти ціни на перевезення. А це означає, що, зрештою, ми бу­демо ще більше переплачувати за ввезені в Україну товари.

Цікаво: а бюджет від цього виграє чи як завжди?

100 мільйонів, щоб посадити Тимошенко

От від чого бюджет поки що нічого не виграв – так це суд над Тимошенко. За даними Юрія Кармазіна, на його про­вадження витрачено уже понад 100 мільйонів гривень бю­джетних коштів. Ще 3 мільйони витратили на справу проти Луценка.

І це все – лише заради помсти з боку кількох злопам’ятних чиновників?

Підставляють плече чи просто підставляють?

Таке питання виникає після того, як регіонал Михайло Чечетов у інтерв’ю газеті «День» розхвалив Наталку Коро­левську й Арсенія Яценюка. Мовляв, Тимошенко і Ющенко – вчорашній день, а ось нові опозиціонери – цікаві, енергійні та перспективні.

І от сиди та й думай: чи то такий щирий ляп від пана Чече­това, чи то свідома провокація, аби потопити «молодих і пер­спективних» прив’язкою до ПР?

Хотілося б вірити, що в нас і справді є перспективні опо­зиційні політики, а слова депутата­регіонала не тільки хитра технологія. Тільки от чомусь оптимізму бракує. Знаючи пана Чечетова, цілком можливо, що він міг просто ляпнути те, що було на язиці. Та й інформація про те, що Королевська і Яце­нюк ведуть переговори з Партією регіонів – ходить Києвом уже давненько…

висловити свою думку й виступити проти – ні­кому не прийде в голову. А якщо хтось і нама­гатиметься – на нього почнуть шикати інші та закривати йому рота. “Не гоните волну, това­рищ”, – як у тому старому анекдоті.

Виходить – замкнуте коло? Ми мовчимо, бо знаєм, що нас усе одно обдурять, а нас обма­нюють – бо ми мовчимо? Але чому не вийти з цього кола? Що заважає нам сказати: “До­сить!”… Можливо, наш менталітет?

“Моя хата – скраю”, “Після мене – хоч по­топ”, “Хай живу в лайні, але шуму не підніму” – ось гасла справжнього українця?!

У нас досі живуть і процвітають наші істо­рично закладені комплекси: комплекс меншо­вартості, боязнь виділятись із натовпу, страх, що буде ще гірше… Безправність та рабське становище українця в часи кріпацтва, засилля системи, і відсутність “незгодних” у часи тота­літаризму – це все ви осуджуєте, ненависть до цього у вас складається ще зі шкільних часів, коли вашу свідомість обурюють розповіді про пригнічений народ, прочитані з підручників. Але чим ви зараз кращі? Ви маєте право, за­кон, свободу слова й думки, демократію… і що з того? Нащо людині свобода, якщо вона не знає, що з нею робити? Затурканість, пере­ляканість – рабський менталітет досі тече у ваших венах…

«Як я буду виступати проти? Для чого?», «А що скажуть люди?», «А що я зміню?», «А нащо мені того?», «Хіба мені більше всіх треба?», «Та що мені до інших?» – отакі думки рояться у ва­ших головах…

А де ті голови, у котрих будуть думки: «Та скільки ж можна?», «Чому маю терпіти?», «Я маю право!», «Це їх обов’язок!», «Я доведу свою правоту!», «Я не бидло, щоб мене дури­ли! ДОСИТЬ!»?

Образ українця? Соромно, панове!

Українець і в магазин іде з похиленою голо­вою, і в транспорт сідає, і в ліжко, навіть, ля­гає… і постійна думка: “А може я щось роблю не так… ” – постійна боязнь перед усім сус­пільством. Відчуття, що всі навколо вищі – мілі­ція, можновладці, начальники, продавці, водії маршруток, касири, працівники ЖЕКу, пошта­рі… – усі! Бо як вони скажуть – так і буде… й ніхто з вас не задумується, що всі вони – це лише купа клерків, найманих працівників, ко­трих найняли ми! Ми, прості люди, і ми платимо їм усім зарплату! Саме ми! І це не продавець у магазині бог, а клієнт! І це не водій маршрутки – захоче повезе тебе, а не захоче висадить – а саме клієнт має право! І це саме ці всі найманці мають нам посміхатись, бути до нас привітни­ми та обслуговувати нас на вищому рівні! А не ми перед ними голову схиляти.

Ви всі у Європу прагнете? Не бачити вам Європи як власних вух – поки не усвідомите це! Бо в Європі усе відбувається так, як я опи­сав. Там люди свідомі. Європеєць гордо дістає свій паспорт при перетині кордону. А україн­ця видно здалеку – такий затурканий, пере­ляканий, боїться… Ми навіть у себе вдома умудряємось поводитися як у гостях! Переля­кано й обережно. Подивіться на того самого американця – він у всьому світі, як господар, із гордо піднятою головою. А українець – як те теля зі стада…

Ви всі нарікаєте на москалів, жидів, поля­ків, Ющенка, Януковича, Тимошенко; владу, політиків, начальників. Бо усі вам жити не да­ють, грабують, ображають, пригнічують. Але ще ніхто й ніколи за всю нашу історію не зро­бив українцеві стільки поганого, як він сам.

Коли, як не зараз, настане час виділитись із сірої маси і голосно сказати: «Я МАЮ ПРАВО!»?

Юрій Дивний

319 січня 2012№ 3 (057)

17 січня, коли уся Старосамбірщина вже готувалася до Щедрого вечора, непересічна подія сталася у райцентрі. Два дошкільні навчальні заклади міста позбавили електропостачання. Більше того, складається враження, що садочки Старого Самбора нікому не потрібні.

Ситуація із дитсадками у райцентрі на сьогодні доволі складна. Але незаперечним є той факт, що обидві установи перебувають у «підвішеному» стані, а їхні керівники ні сном ні духом не відають, що їх, працівників закладу і підопічних малюків чекає за­втра. Виникла серйозна проблема з фінансуванням.

До 2011 року садочки перебували на балансі місь­кої ради, у бюджеті котрої і були закладені кошти на діяльність ДНЗ. Та міська рада влізла у борги, заробіт­ну плату працівникам не виплачували. Тож Старосам­бірська РДА висловила пропозицію прийняти садки на баланс відділу освіти, де вони й перебували увесь минулий рік.

Та надійшов новий бюджет – бюджет 2012 р. І сьогодні відділ освіти уже не фінансує ДНЗ, а міська рада не приймає над ними «шефство», оскільки їй бракує коштів.

«Ми можемо взяти садки під свою опіку, але лише з 1 вересня – на більший термін нам просто не виста­чить грошей», – пояснив міський голова Іван Грись.

Хто у цій ситуації винен, як дитсадки працювати­муть далі – у наступних номерах «Коловороту» ми обіцяємо з`ясувати ці питання. А поки що малюкам міста загрожують темні кімнати. Адже Старосамбір­ський РЕМ припинив постачання електроенергії у заклади, бо керівництво не впевнене, ким та коли послуги будуть оплачені. Цілком можливо, що так само зроблять і працівники газової служби.

Тетяна Михаць

новиниКОРОТКО

Коментарі

Дарія Сивак, завідувач Старосамбірського ДНЗ №1Я не можу поки що нічого коментувати. Я не знаю, у якому режимі ми працюватимемо

далі. Можу гарантувати вам, що дітей будемо приймати. Я прошу своїх працівників поки що утриматись від хвиль протесту і різноманітної «забастовки» до з`ясування ситуації. Добре, що маємо опалення. А на днях свята – дітей буде менше. Якось вийдемо із цього.

Володимир Цегенько, голова Старосамбірської РДАСитуація така. Ми пропонували до 1 серпня віддати садочки на районний баланс.

Але нам їх не віддавали. Для того, щоби прийняти ДНЗ, потрібно було підписати угоду про міжбюджетні трансферти між головою Старосамбірської районної ради Володи­миром Горбовим і мером Старого Самбора Іваном Грисем. Тоді 1 серпня фінансове управління області робить зміни дотації вирівнювання. Тобто кошти на утримання садочків будуть іти не в міську раду, а в районну. Але це не було зроблено.

Задумка проста – садочки беріть, а гроші будуть нам іти. На утримання садочків йде приблизно три мільйони гривень. Частково таке робилося у 2011 році, садочки ми забрали, а гроші нам не повернули.

На сесію міської ради нас ніхто не запрошував.

Іван Грись, мер Старого СамбораЄ акт прийому­передачі, де чітко вказано, що ДНЗ Старого Самбора з 1 січня 2011

року переходять на баланс відділу освіти Старосамбірської РДА. Вони були передані разом із приміщеннями, обладнанням та штатними працівниками. Цей акт підписали і депутати міської ради, й завідувачі ДНЗ, і, що найголовніше, начальник відділу освіти. За цей рік відділ освіти погасив усі борги та справно виплачував зарплату. Але навіть якби я зараз захотів – я не маю права фінансувати дитсадки, бо вони не є на балансі міськради. 17 січня 2012 року сесія міської ради прийняла рішення прийняти садки з 1 вересня 2012 року. І то за умови, що не буде ніяких боргів. У цьому документі (акт прийому­передачі, – авт.) ви не знайдете пункту, де вказано, що відділ освіти бере садки всього лише на один рік. Якщо був би вказаний такий термін – то з 1 січня 2012 року дитсадки перейшли б на баланс міської ради. Але тут нема дати.

Усі на ЗНОІз 1 січня до 20 лютого триває реєстрація на незалежне тестування

Минулого року незалежне тестування трива-ло із 2-го по 24-те червня. Цьогоріч, у зв’язку із проведенням футбольного чемпіонату «Євро-2012», графік проведення ЗНО змісти-ли майже на місяць назад. Також учасники незалежного оцінювання писатимуть тести не більш ніж із чотирьох предметів.

Щоб уникнути багатьох неприємних ситуацій, працівники Українського центру оцінювання якості освіти просять не відкладати реєстрацію на остан­ні дні визначеного терміну.

Потрібно підготувати необхідні документи і наді­слати їх не пізніше 20 лютого на адресу відповідно­го регіонального центру оцінювання якості освіти. Це повинні бути: копія першої сторінки паспорта громадянина України або свідоцтва про народжен­ня, якщо паспорта ще немає, копія документа про повну загальну середню освіту чи довідка з на­вчального закладу за спеціальною формою, котру можна знайти на сайті Українського центру оціню­вання якості освіти. Також потрібні дві однакові фотокартки, розміром 3х4 та заповнена заява­реє­страційна картка (її можна зробити на сайті УЦОЯО або за допомогою працівника пункту реєстрації).

За потреби додають ще висновок закладу охо­рони здоров’я про необхідність створення особли­вих умов проходження тестування для учасника ЗНО, копію документа про зміну прізвища, імені чи по батькові, якщо у документах є розбіжності в особових даних, переклади документів державною мовою, якщо оригінали іноземною.

Потрібно не забути на копіях документів для ре­єстрації написати “Згідно з оригіналом” (без лапок!), поставити особистий підпис, своє прізвище, ініціа­ли та дату засвідчення копії.

Підтвердять реєстрацію листом, у якому буде реєстраційна картка абітурієнта, інформаційний бюлетень “Зовнішнє незалежне оцінювання. 2012 рік”. Але якщо впродовж трьох тижнів не надій­де цей лист або ж відмова у реєстрації – потрібно звернутися до відповідного регіонального центру за телефоном інформаційної підтримки.

Галина Антошик

То що, пограємо?

Схоже на те, що у Старому Самборі вже понад рік підпільно працює зал гральних автоматів. Відповідні служби, здається, закривають очі на діяльність цього закладу.У листопаді «Коловорот» розповідав чи­

тачам про розважальний заклад «Світ роз­ваг», котрий, як з΄ясувалося, працює у рай­центрі. І хоча тоді було відповідне рішення сесії міської ради припинити діяльність ПП, очевидці стверджують, що заклад працює.

«Це точно гральні автомати, – розповів журналістові один із депутатів міськвикон­кому. – Там реально виграють і програють гроші. Я знаю жінок та матерів, котрі пла­чуть і скаржаться на те, що чоловіки й сини ночами сидять у цьому «Світі розваг». Він працює цілодобово. Але пускають там тіль­ки постійних клієнтів».

Натомість працівники райвідділу, котрі вже давніше навідувалися туди із рейдами, кажуть, що це не гральні автомати, а начеб­то звичайні комп’ютерні ігри, де не можна ані виграти, ані програти гроші.

«Після рішення сесії ми викликали влас­ника цього закладу, – розповів заступник начальника райвідділу міліції Роман Чекас. – Він зобов’язався припинити свою діяль­ність. Як події розгорталися далі – ми не знаємо. Якщо ж депутати мають інформа­цію, що заклад таки працює – прошу звер­татися в міліцію з відповідними заявами».

У наступному номері «Коловороту» читайте детальне розслідування на тему грального бізнесу у Старому Самборі.

Тетяна Михаць

Подарунки для дітей

У рамках святкування Новорічних і Різдвяних свят, 5 січня 2012 року директор Львівського обласного цен-тру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ярослав Бордіян здійснив робочий візит у м. Добромиль Старо-самбірського р-ну, де функціонує перший у Львівській області дитячий будинок сімейного типу.Будинок створений 16 серпня 2001 року

на базі сім’ї Шатинського Миколи Зінові-йовича та Шатинської Марти Йосипівни. На сьогодні у ДБСТ сім’ї Шатинських прожи­ває 7 дітей­вихованців.

Як повідомляє інтернет­видання “JeyNews” із посиланням на прес­службу Львівської ОДА, візит був здійснений з метою привітання із Різдвяними святами та вручення подарунків від Мальтійської служби допомоги у Львові.

Львівський обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді ще з 2008 р. активно співпрацює із Мальтійською служ­бою допомоги у Львові у напрямі підтрим­ки й надання допомоги прийомним сім’ям та дитячим будинкам сімейного типу.

Андрій Кожушок

Несвяткові інциденти

Новорічно-Різдвяні свята жителі Старосамбірщини відзначали не без участі міліціонерів.У Добромилі виник конфлікт між бать­

ком та сином, у результаті котрого останній завдав суперникові тілесних ушкоджень. Залізним гачком, що його використовують для печі, син зламав батькові руку. Поки що ведеться слідство. Очевидно, проти зловмисника буде порушено кримінальну справу.

А в Болозові трапилася суперечка між двома сусідами. Один допомагав іншому бортувати колесо в автомобілі та вкрав звідти 200 гривень. Злодій був судимий раніше. Кримінальну справу за фактом кра­діжки уже порушено.

Таку інформацію «Коловороту» надав начальник дільничних інспекторів Ро-ман Ткачук.

Тетяна Михаць

3,7 млн гривеньПорушень на таку суму нарахували у Старосамбірському районі працівни-ки обласного контрольно-ревізійного управління. Старосамбірщина є одним із «лідерів» серед міст і районів об-ласті за цим показником. Порушень на більшу загальну суму виявлено лише у містах Львів та Самбір.

У садочків Старого Самбора забрали електроенергію!

Довідка

Графік проведення ЗНО-2012:

34 ДТП сталися минулого року на Старо-самбірщині. У 15-ти аваріях є потерпілі, а у 3-х – загинули люди. 19 автопригод завдали власникам автомобілів матері-альних збитків. Травмованих у ДТП за 2011 рік – 22. Про це «Коловороту» розповів Микола Хомут, інспектор з дізнання ВДАІ Старосамбірського РВ МВС.У попередньому, 2010-му, всього було 44 аварії, заги-нули 7 осіб, травмована 21 людина. «Є спад по кількості дорожньо-транспортних при-год у 2011-му році, у порівнян-ні з 2010-тим. Хоча загалом по Львівській області спостеріга-ли зростання кількості ДТП», – каже Микола Хомут.Найпоширеніша причина аварій із летальним кінцем – перекидання внаслідок пере-вищення безпечної швидкості руху. Також було зафіксовано одне ДТП, що спричинене нетверезим станом водія. На щастя, у цьому випадку лише матеріальні збитки.Найчастіше аварії траплялися у суботу та в ніч із неділі на поне-ділок. Найбільша кількість – у хирівській зоні на трасі «Сміль-ниця – Старий Самбір», а також – на дорозі «Львів – Ужгород».

Галина Антошик

15 травня – хімія17 травня – російська мова19 травня – географія21-22 травня – математика24 травня – всесвітня історія26 травня – іноземні мови 28-29 травня – українська мова й література31 травня-1 червня – історія України5 червня – фізика7 червня – біологія

«Із 13 січня у нас зареєстро-вано шестеро хворих, – ска-зав Богдан Венцик, головний державний санітарний лікар району. – Із них п’ятеро дітей та один дорослий».

На стаціонарі зараз лікують де­сять осіб. Та все­таки, переважно хворі відлежуються вдома, хоча цього лікарі не радять робити. Принаймні мінімальну консульта­

цію від лікаря необхідно отримати.Від початку епідемсезону в ра­

йоні захворіло 106 людей, а з січня 2012 року – 23 особи. У більшості випадків це – діти.

Поки що карантину в освітніх закладах Старосамбірщини не роблять. Та якщо кількість хворих учнів сягне 20% – навчальний про­цес доведеться призупинити.

Тетяна Михаць

Кір потроху відступаєСитуація із кором у Старосамбірському районі поки що стабільна.

Розтирання сильно уражених ділянок Втирання масел, жиру, розтирання спиртомГаряча вода

Гарячі напоїРозтирання, масаж (I ступінь) Лікарська допомога

Обмороження може виникнути не лише при сильному морозі (-10o С – -20o С ), але й у сиру та вітряну погоду при температурі повітря вище 0o С

Причиною обмороження часто є тісний і вологий одяг або взуття. В силу особливостей терморегуляції організму обмороження частіше загрожує дітям і літнім людям

Найчастіше обмороження вражає відкриті ділянки тіла – вушні раковини, ніс, щоки, а також кінцівки – кисті та ступні

4 тема номера

Олена Босак, с. ТернаваЦя вода дуже цілюща. Вона

має чудодійну силу – це я точ­но знаю. А загалом, кажуть науковці, що Йорданська вода справді відрізняється від звичайної. Хоча б тому, що вона має змінену структуру за рахунок іонів срібла.

Микола Тишик, с. СлохиняНу, я не знаю багато чогось

мудрого, але ще з дитинства батьки казали про цілющі властивості цієї води. Свяще­ник у церкві завжди наголо­шує на тому, аби обов’язково пити свячену воду. Отже, таки справді щось є. Особисто я вірю у її надприродну силу.

Василь і Ярина Войтовичі, Тернава-РимЗнаємо та віримо, що ця

вода є чудодійною. Із давніх­давен люди вірили у неї, у її цілющість. Багато грішників і байдужих навернулися до Бога, бо переконалися на собі, що ця вода має велику силу й може лікувати невиліковні хво­роби. Безперечно, Йорданська вода найцілющіша на світі.

Юлія Бабій, с. П’ятницяЙорданська вода є святою,

адже в ній охрестився сам Ісус, Божий Син. Тому навіть не може підлягати сумніву факт про цілющість свяченої води. Багато разів я чула історії про те, як люди видужували, п’ючи Йорданську воду. Звісно, тут мало просто пити її та чекати дива – треба вірити.

Тарас Волошин, с. П’ятницяЗа старими звичаями,

Йорданська вода має цілющу силу. Її зберігають круглий рік у хаті. Вона оберігає від усьо­го злого. Також її додають на Свят­вечір до кожної страви. Воду святять на річці, нею умиваються всі члени сім`ї. Нею посвячують свої домівки.

Віра Жадковська, місто ДобромильОднозначно, я вірю у святу

силу Йорданської води. Інак­ше бути не може. У цю воду зійшов сам Ісус Христос, то, звичайно, вона має чудодійну силу.

Опитувала Тетяна Михаць

Що ви знаєте про Йорданську воду?Опитування

Закінчення, поч. – с. 1У 30­річному віці Ісус Христос прийняв хрещення в річці

Йордан, що тече в Ізраїлі та Йорданії. Під час хрещення із неба пролунав голос Бога­Отця, який назвав Ісуса Христа Сином своїм: «Це Син мій возлюблений…» – а Святий Дух у подобі бі­лого голуба зійшов на Нього.

«Ми можемо побачити лиш видимі знаки – а діється у цей час невидиме. Ми бачимо, як священик дмухає хрестовидно на воду, так само проводить рукою, тоді занурює хрест у воду – а побачити, як Святий Дух освячує воду, ми не в змозі. У тому і є Свята тайна, містерія, котру розум не осягає, а тільки серце», – каже о. Михайло Николин, отець­декан Старосамбірської

греко­католицької церкви, настоятель церкви Св. Миколая у Старому Самборі.

Учені давно прагнуть розгадати таємницю Йорданської води, яка зберігається роками і з часом не псується, не набу­ває неприємного запаху та присмаку. Скептики кажуть, що за­гадка води в особливому розміщенні планет саме в цей період, або, що це іони срібла хреста священика, котрий він занурює у воду, вбивають бактерії. Проте, не завжди хрест є зі срібла – часом із інших металів або ж навіть дерев’яний. Отця Михай­ла дивують такі припущення, адже, коли хрест занурюється у велику річку – освячується неймовірно велика кількість води. «Дністер на Старосамбірщині чи Дніпро у Києві – це не відро

з водою, де б, можливо, іони срібла зробили свою справу», – каже отець­декан.

Принесеною з річки водою господар кропить усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криницю. Люди вірять, що вода, освя­чена Святим Духом на Водохреща, є цілющою і зберігає свої властивості до наступного року. Її упродовж року дають пити недужим, домашній худобі.

Якщо ж залишилася вода з минулого року – її не слід ви­ливати геть. Краще окропити помешкання або дати випити худобі.

Галина Антошик

«А той третій празник – святе Водохреща…»Таємницю цілющості Йорданської води досі не розкрито

519 січня 2012№ 3 (057)

Цікавинкою Йорданського водо-свяття є вирізьблення з льоду на річці хреста. Здавна люди дотри-мувалися такого обряду. Зараз він поволі відходить в історію, та все ж залишаються парафіяни, котрі підтримують цю чудову традицію.

Звісно, не можна вирізати хрест із криги тоді, коли її просто немає. Зима останніми роками не надто тішить нас морозами, а, отже, льодяний хрест зале­жить не стільки від людей – скільки від погодних примх.

То ж як його робили?До цього відповідального завдання

бралися дещо швидше – приблизно за тиждень до свята. Молоді хлопці із села або просто окремі господарі прорубува­ли на річці ополонку, а тоді випилювали із твердого міцного льоду хрест. Було прийнято обливати його спеціальним

буряковим квасом – тоді хрест ставав червоним.

Також біля ополонки, поруч із хрес­том, ставили ялинки або ж прикрашали місце гілками вічнозеленого дерева.

Тетяна Михаць

тема номера

ЯК ПеРеДПЛАТиТи ГАЗеТУ «КОЛОВОРОТ»1) Виріжте з газети бланк передплати.2) Вкажіть кількість комплектів і місяці, в які хотіли б отримувати газету.3) Заповніть поля, де потрібно вказати, кому та куди надсилати газету.4) Розрахуйте вартість передплати на бажаний термін. Врахуйте, що вартість передпла-ти на місяць становить 10 грн. На 3 місяці – 30 грн, 6 міс. – 60 грн.5) Віднесіть заповнений бланк у найближче відділення зв’язку.

Фрукти – до сушарки!

На СтароСамбірщиНі є близько Ста ветераНів оУН-УПа, колишНіх УчаСНиків бойових дій. воНи багато Не хочУть – лише, щоб визНали їх УчаСНиками НаціоНальНо-визвольНої боротьби в роки дрУгої Світової війНи та Під чаС рУхУ оПорУ У західНій УкраїНі до 1954 рокУ. але влада їх Не чУє. і з кожНим роком меНшає Свідків тих Подій, а ті, котрі ще живі – ПокиНУті НаПризволяще державою, чаСто живУть СамотНьо, маючи Проблеми зі здоров’ям. їм Не виСтачає ПроСтого СПілкУваННя, Уваги, заСлУжеНої Поваги.

ПРОГРАМА

ТБна тиждень

«Ми – постгеноцидна нація…»

с. 10 с. 5

с. 4-5

с.3

13 жовтня 2011 № 39 (043) Засновники – громадська формація «Дністер», ПП «Екобескид» рекомендована ціна 1 грн

с.6-9

Світлина PHL

Для того, аби взимку насолоджуватись смачним узваром, потрібно вчасно і правильно насушити фруктів та ягід. Про різні способи сушіння – у рубриці «Довідка».

«Свобода або смерть!»14 жовтня, у день Покрови Пресвятої Богородиці, відзначають річницю створення Української повстанської армії, а також – День козацтва

Син легендарного командира УПА Юрій Шухевич розповів «Коловороту» про час, коли він із сім’єю переховувався на Старосамбірщині, і про діяльність УПА на теренах району.

Ділянка з криницями школи-інтернату приватизована, а це означає, що з водою, якою користується навчальний комплекс, можна зробити будь-що. Директриса Тетяна Голубко хвилюється, що відтепер не зможе контролювати якість води, та й її наявність також, адже новий власник зможе зробити із криницями, що захоче, навіть – засипати. Тоді школа залишиться без води. Та прокуратура запевняє, що все законно, а сторони можуть мирно домовитися.

Земельна проблемаЩо питимуть учні інтернату в Стрілках?

.

Можливість знати більше

Можливість захворіти на рак

ОбиРАй САМ10 грн

Місячна передплатана «Коловорот»

10 грнПачка цигарок

Водохреща, як і інші українські свята, пов’язують із цілою низкою прикмет та обрядів. Ось лише кілька з тих, котрих ревно дотримуються християни.

Молоді дівчата старалися неодмінно вмити обличчя Йор­данською водою. Вважається, що вона не просто оберігає від захворювань, а й шкіра піс­ля неї ніжна і красива. Більше того – на Старосамбірщині є поширеною традиція, коли усі мешканці дому після вечері на Щедрий вечір бігли до річ­ки вмиватися. Хоча вода ще не була освяченою – усе одно вва­

жалося, що вона вже наділена цілющими властивостями. Що цікаво: після такої холодної ку­пелі ніхто ніколи не хворів. Оче­видно, ця традиція не є просто символічним обрядом, а має реальне підґрунтя.

Кожен господар повинен покропити Святою водою дім, стайню, худобу, криницю. Зага­лом – усе своє обійстя.

Напередодні Йордана, до­брий хазяїн після того, коли ро­дина повечеряла, ніс «гостинці» худобі. Адже на те він і Щедрий вечір – кожна жива істота у гос­поді мала спробувати їжу з Свя­тої вечері.

Доброю ознакою вважалося на Водохреща домовлятися про майбутнє весілля.

Окрім того, існують різнома­нітні прикмети, за допомогою котрих наші предки вміло про­гнозували погоду.

Скажімо, лапатий сніг на Во­дохреща віщує добрий урожай. Коли ж сніг іде під час освячен­ня води – то добре роїтимуться бджоли та колоситимуться жита. Якщо ніч зоряна – рясно вро­дять горіхи і ягоди.

Вітер, що дме з півдня, про­гнозує грозове літо. Селянам та фермерам варто прослідкувати за інеєм. Якщо він цього дня осі­дає на деревах, то навесні сіяти пшеницю потрібно у той день тижня, на котрий припало Водо­хреща.

Тетяна Михаць

На Водохреща існує гарна традиція – відзначати свято пірнанням в ополонку. Як тільки священик завершить Службу Божу, освятить воду в річці, зануривши туди хрест, а люди наберуть у дзбанки води додо-му – найсміливіші стрибають у воду. Адже так, за повір’ям, можна очиститися від гріхів та хвороб.

Щороку на Водохреща у ріку зану­рюється 33­річний Степан Гірчак, ро­дом із села Топільниця Старосамбір­ського району. «Колись я по 3­4 рази за зиму хворів. Але відколи старший друг прийшов з армії і покликав мене із собою купатися взимку – я щоро­ку стараюся скупатися. Із того часу я жодного разу не захворів. Одного разу навіть було 23 градуси морозу, але ми все одно купалися.

Ніяк спеціально перед тим не го­туюся. Настроююся під час Служби, потрохи роздягаюся. Коли священик

кропить – уже стою роздягнений, бо­сий, але зверху ще маю накинуту курт­ку. Як тільки все закінчується – стри­баю. Занурюючись – навіть нічого не відчуваєш, бо повітря холодніше, ніж вода. Температура води переважно не вища нуля. Таке враження, що в теплу ванну лізеш. Пізніше, правда, уже коли трохи поплаваєш, то стає холодно. Тоді швидко вилажу, розтираюся руш­ником. Відчуття такі, ніби мурашки по тілу бігають. На душі дуже легко, ба­дьоро; усе тіло горить так, ніби щойно народився.

То є здорова вода, є якась Божа рука в тому. Люди починають поступо­во, а я без підготовки – відразу у воду».

Хоча лікарі не рекомендують ку­патися у крижаній воді тим, хто спеці­ально до цього не готувався: лякають запаленням легенів, навіть раптовою зупинкою серця – проте випадків, коли хтось захворів від купання на Во­дохреща чомусь немає.

Галина Антошик

А хрест із льоду…

Водохреща погоду віщує…

йорданські моржі

6 довідка«КОЛОВОРОТ» РеКОМеНДУЄ

прохання

довідка

ПОДиВиТиСЯ:Хранитель часу

Воістину чарівний і хороший сімейний фільм «Хранитель часу» від Мартіна Скорсезе та продюсерського центру Джонні Деппа, знятий за романом Брайана Селзніка «Винахід Хьюго Кабра», удостоєним пре­стижною літературною премією «Caldecott Medal». Новий фільм – це історія хлопчика, який має розгадати дуже важливу для нього таємни­цю, а для глядача – магічна суміш із захоплюючих дух подій і приголом­шливих спецефектів. Події відбуваються на паризькому залізничному вокзалі в 1931 році, де живе Хьюго Кабра (Аза Баттерфілд) з батьком – годинниковим майстром (Джуд Лоу), та найбільше у світі любить ди­витися фільми Жоржа Мельєса (Бен Кінгслі). Одного разу батько пока­зує хлопчикові знайдений ним зламаний апарат – механічну людину завести котрий без спеціального ключа неможливо, і обіцяє синові обов’язково відремонтувати його, але сам гине у вогні пожежі.

Залишившись з волі долі сиротою, Хьюго змушений жити всереди­ні стін вокзалу зі своїм вічно нетверезим дядьком, який вчить хлоп­чика слідкувати за вокзальним годинником. Хьюго не покидає думка про те, що якщо йому вдасться полагодити механічну людину, то він отримає важливе послання від свого батька, яке, як він вважає, той не встиг передати йому перед смертю. Несподівану допомогу він отри­мує від Ізабель (Хлоя Морец), дівчинки його віку, у котрої опиняється ключ до механізму. Вставивши ключ у замкову щілину, діти повертають його... і запущений механізм провокує цілий феєрверк епічних пригод та чарівних подій. Створений великим режисером, художником і опо­відачем Мартіном Скорсезе, фільм «Хранитель часу» за дуже короткий термін отримав найпозитивніші відгуки глядачів та критиків в усьому світі, а сьогодні готовий до зустрічі з вами.

ПОЧиТАТи:Ірен Роздобудько. «Якби». Харків, «Клуб сімейного дозвілля»

Якби можна було повернутися в минуле і щось змінити – хто про таке не мріяв?

Навіть успішній журналістці й начебто щасливій дружині Ніці є що виправити. Є дівчинка з понівеченою психікою, є хлопчик, для якого життя скінчилося зарано. То вона сама – Ніка, що й досі затинається, – і її друг, загиблий в автокатастрофі. Щоб зустрітися з ними, не тре­ба вигадувати машину часу – досить просто увійти до свого старого під`їзду...

Ні, вона не з`їхала з глузду – то лікар порадив: вона ж хоче працюва­ти на телебаченні! Чи чого вона насправді хоче? Урятувати товариша своїх дитячих ігор? Або у 80­х, у добу дефіциту, стати в чергу за справ­жнім коханням?

Дмитро Антонюк. “155 польських замків і резиденцій в Україні”. Київ, «Грані­Т»

Замки й палаци – найтаємничіша архітектура, від якої віє живим ду­хом старовини. Вони хвилюють уяву і старанно оберігають свої таєм­ниці, чимало з яких іще можна відкрити. Виявляється, що їх – справжніх замків та палаців – збереглося в Україні набагато більше, ніж прийнято вважати. Ось лише стан цих унікальних пам’яток нерідко плачевний…

Чимало замків і палаців звели колись на наших теренах польські ко­ролі, магнати і воєначальники. Відкриваючи для себе ці пам’ятки разом із невтомним мандрівником і краєзнавцем Дмитром Антонюком – ви відкриваєте і середньовічну Україну: суворий та прекрасний край, де розігрувалися великі історичні драми і трагедії.

Крім історичних відомостей, путівник містить інформацію про сучас­ний стан кожної пам´ятки, а також інфраструктуру, дороги та ще сотні різноманітних дрібниць, які стануть у пригоді кожному мандрівникові.

ПОСЛУхАТи:RocK­Н / Рокаш. In Vinko Veritas, (2012)

Лауреати «Червоної рути» та ще кількох фестивалів – мукачівський гурт “Rоcк­Н” / “Рокаш” випустив свій перший повноцінний альбом. Платівку назвали “In Vinko Veritas”, додавши у класичну фразу закарпат­ського колориту.

Таке ж поєднання і в піснях групи: у класичне рокове звучання хлопці вплітають ноти, які будуть зрозумілими лише тим, хто виріс у горах...

Високосний рік для багатьох людей – «зона ризику», хоча він відрізняється від звичайного лише одним днем – 29 лютого. Кожен четвертий рік, на думку забобонних, несе велику за-грозу для всіх важливих справ, як от: одруження, народження дітей, початок будівництва, заселення у новий дім. Дехто чомусь вірить, що у високос-ному році стається найбільше стихійних лих, катастроф, смертей, хоча статистичні дані нічого такого не фіксують.

Найголовніший і найстрашніший забобон – не можна одружуватися у високосному році. Вважають, що пара, котра побралася у такий рік, не буде щасливою у шлюбі. Кажуть, що подружжя згодом розлучиться або ж хтось овдовіє. Але, як каже статистика, незважаючи на те, чи рік високосний, чи ні, одружується при­близно однакова кількість пар, як і розлучається. Жодних спалахів роз­лучень кожних чотири роки не спо­стерігають.

Християнська церква визначила періоди, коли не можна вінчатися – це пости, великі свята, такі дні як середа і п’ятниця. Високосного року

у цьому списку нема. «Коловорот» попросив отця Іоана Білика, декана УПЦ КП у Старому Самборі, вислови­ти позицію церкви щодо «небезпек» цього року. «У церкві немає перепон жодних стосовно високосного року. Не можна одружуватись, дітей на­роджувати, будівництво починати – це все забобони, вірити у них – гріх. Тому ті, хто хоче цього року повінча­тися – хай не переживають дарем­но», – каже отець Іоан.

Думка про те, що високосний рік несе загрозу стихійного лиха – не має жодного наукового пояснення. Але якщо згадати попередні ката­

клізми? Минулий рік аж ніяк не був високосним – проте це не зупинило землетруси в Японії. Хоча, цунамі в Таїланді 2004­го та липневий паво­док у 2008­му на Старосамбірщині сталися­таки у високосні роки.

І погані, й хороші речі трапляють­ся як у звичайному, так і у високос­ному році. Традиції, звичаї та повір’я із часом змінюються, навіть діаме­трально протилежно. Тому потрібно менше звертати увагу на такі речі як високосний рік і п’ятниця 13­того – бо у страху очі великі.

Галина Антошик

366 днів п’ятниці 13-гоІз високосним роком пов’язано багато прикмет і забобонів

Коментар

О. Михайло Николин, декан Старосамбірської УГКЦЗабобони на пустому місці не зароджуються – я б їх не відкидав так легко.

Вони мають коріння ще в дохристиянських часах, коли люди вірили в сили природи. Людям не можна заборонити вірити в щось, не давши натомість якогось ліку, поради.

У чорного кота, пусте відро і таке інше – вірить людина слабкої віри. За­бобони виростають через те, що люди тікають від відповідальності. Якщо є зло в душі, то воно зло й притягує. У науковців є термін «авра» (аура, – «Коло­ворот») – у церкві є рівнозначний йому термін «ласка Божа». Коли людина є в ласці Божій, то до неї не вчепиться ні чорний кіт, ні пусте відро, ні нещастя високосного року.

Шановні панове і добрі люди!Щирі вітання для усіх Вас та Ваших сімей із Новорічно­Різдвяними святами!!! Бажаємо

усім здоров’я, сімейного щастя й успіхів у праці!!! Звертається до Вас тітка уже дорослої дитини, Карпінської Олександри Володимирівни, 1988 р. н. Невеличкий період дитячих років і родовід Лесі розпочиналися в с. Стрілки Старосамбірського району.

Так склалось, що далі дівчинку виховувала тільки мама. Усе дитинство Леся мріяла бути лікарем, закінчила Львівське медучилище, а в минулому році – Тернопільський педінсти­тут, біологічний факультет (уже будучи хворою). Леся пройшла складні обстеження і в Ки­єві, й у Москві, 8 хіміотерапій, 2 курси променевої терапії, а зараз, починаючи з 10 січня, необхідно пройти поліхіміотерапію, пересадку кісткового мозку... Без добрих та щирих людей нам аж ніяк не обійтися... У голубеньких оченятах Лесюні жевріє надія допомоги – вона так вірить і хоче жити...

Та проблема у повній відсутності грошей... Повірте, що важко навіть підібрати слова прохання...

Допоможіть, я Вас благаю... Будьте такими добрими – не залишіть нас у такій біді!

Із великою повагою та низьким поклоном до Вас цьоця і мама Лесі, усі рідні та знайомі.

Картка реквізитів для операції поповнення карткового рахункуОдержувач: ТВБВ №10019/032 м. Бережани.Банк одержувача: Філія-Тернопільське обласне управління ВАТ «Ощадний банк України»МФО 338545, код 0933850-0.Код одержувача: Карпінської Олександри Володимирівни № 3217611545№ карткового рахунку: 26250500124536;№ транзитного рахунку: 2924393203.

719 січня 2012№ 3 (057)

МиТНиКи ЗАТЯГУюТь КОНТРОЛь?

Зателефонуйте на гарячу лінію Держмитслужби!044-247-27-19

Або напишіть електронний листе-mail: dovira@customs.gov.ua

довідкаісторія з перших уст

Під час свят, а особливо Різдвяних, бо вони тривають найдовше, відпочивають усі, окрім шлунка людини. Він, бі-долашний, змушений перетра-вити увесь «вінегрет» смачних наїдків. А їх наші господині звикли готувати дуже багато. І для того, щоб бодай якось «спо-кутувати» можливості свого апетиту перед власним орга-нізмом – необхідно час від часу влаштовувати собі розвантажу-вальні дні.

Медики стверджують, що розван­тажувальні дні не те що нешкідливі – а навіть корисні для людини. Дієтоло­ги рекомендують влаштовувати собі таке свято раз на тиждень.

Серед юних прихильниць дієт побутує стереотип, що розвантажу­вальні дні дуже допомагають схудну­ти. Та, на жаль, це неправда. Аж ніяк не для спалювання жирів призначені вони. Такий день допомагає кишеч­нику і печінці позбутися непотрібних шлаків.

Оголошую голодування!

Україна завжди колядувала безперервно від Різдва до Водохреща. У різних куточках країни з легкістю можна відшукати оригінальні колядки, щедрівки, йорданські пісні. День Йорданського водосвяття є завершальним у різдвяному циклі свят. У цей день виконували саме йорданські пісні – колядки на тему Водохреща.

«Коловорот» пропонує читачам одну з місцевих йорданських ко­лядок. Записана вона від жительки села Торчиновичі, що на Старосам­бірщині, 92­річної Галини Полюги.

«хрещаємся, Владико…»«Коловорот» друкує йорданську колядку, записану в с. Торчиновичі

здоров’я

Та, «розвантажуючись», слід пам’я­тати про певні нюанси.

Узагалі, людям, котрі харчу­ються регулярно та правильно, необов’язково муштрувати свій ор­ганізм таким чином. А от тим, хто має проблеми з ожирінням чи часто вжи­ває дуже калорійну білкову їжу – таки варто спробувати.

Для організму це до певної міри стрес. Він до такого не звик. Спалюєть­ся невелика частина жирів, виділяєть­ся вода. За добу людина, котра голодує, може схуднути навіть на 500 грамів. Та це зовсім не означає, що потрібно про­довжувати в тому ж дусі, щоб за лічені дні отримати бажану фігуру.

Добре, коли розвантажувальний день не поєднується з важкою фізич­ною чи розумовою працею. Можна присвятити час улюбленій справі або багато гуляти на свіжому повітрі – щоб менше думати про їжу.

Зрештою, розвантажувальний день не завжди передбачає абсолют­не голодування. Ви можете їсти фрук­ти та овочі, але одного виду. Краще просто вживати увесь день кефір.

Загалом, стосовно меню краще пора­дитися із спеціалістом, адже усе за­лежить від віку, маси й особливостей організму людини.

У перші рази, ймовірно, експери­ментаторів супроводжуватиме пога­ний настрій, який виникатиме через думки про що­небудь смачненьке. Та з часом розвантажувальні дні стануть нормою і не викликатимуть жодного дискомфорту. Навпаки – тішитимуть організм. У цьому переконалась пані Ганна із Старого Самбора, котра ре­гулярно випробовує свою силу волі таким методом.

«Перший день мені просто шале­но хотілося їсти. Здавалося, що такого навантаження не витримаю, – розпо­відає жінка. – Десь після четвертого разу дискомфорт уже зник. Я навіть не помічала, що щось не так. Просто виконувала свої звичні буденні спра­ви. У результаті: стала краще себе почувати, схудла на 3 кілограми. Уже більше року використовую розванта­жувальні дні».

Тетяна Михаць

Трапляються ситуації, коли працівники ДАІ, зупиняючи авто-мобіль, не завжди керуються відповідними законами. Але для того, щоб на дорозі відстояти свої права – їх потрібно, як міні-мум, знати. Що можна і чого категорично не дозволено робити інспекторам ДАІ – «Коловорот» пропонує водіям на замітку.

Отже, кілька причин, через котрі вас можуть зупинити працівники служби ДАІ чи ДПС:

– Якщо водій порушує правила дорожнього руху;– Транспортний засіб підозріло рухається, що дає підстави думати

про неспроможність водія правильно керувати;– Відсутність номерного знака; номерний знак, котрий не відпові­

дає стандартам, прикріплений у невідповідному місці, забруднений або його не можна розгледіти з відстані 20 метрів;

– Наявність ознак, котрі свідчать про технічну несправність авто­мобіля;

– Наявність ознак, котрі свідчать про приналежність водія, тран­спортного засобу, пасажирів чи вантажу до ДТП або будь­якого іншого правопорушення;

– Перебування транспортного засобу в розшуку;– Наявність даних про використання транспортного засобу у проти­

правних діях;– Необхідність опитування водія чи пасажирів щодо обставин та

причин ДТП або іншого правопорушення, свідками котрого вони були, могли бути;

– Необхідність залучення водія автомобіля для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції чи як свід­ка при оформленні протоколів про адміністративні порушення, мате­ріалів дорожньо­транспортних пригод;

– Проведення цільових заходів (операцій, відпрацювань, оператив­них планів) для перевірки документів на право користування і керу­вання ТЗ;

– Виконання рішень про заборону чи обмеження руху, прийнятих уповноваженими на це державними органами;

– Якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі ство­рює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

– Порушення визначеного порядку встановлення та використання на транспортному засобі спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв.

У всіх інших випадках зупинення автомобіля працівником ДАІ є не­законним. Якщо вже вас зупинили – інспектор зобов’язаний повідоми­ти причину такої дії.

Тетяна Михаць

Просто так зупиняти – не можна

Хрещаємся, Владико, Твоїм Йорданем, Твоїм Йорданем.Колись було на небесах – днесь над водами. / 2 р.

А ми тую водицю днесь освятимо, днесь освятимо – Крещаному Йорданеви поклін віддамо. / 2 р.

Грає море і Йордан – через море йшли, через море йшли,А Дух Святий, як той голуб, літав над ними. / 2 р.

Грає море і Йордан – назад вернемся, назад вернемся,Бо уже наш Пан Спаситель на водах хрестився. / 2 р.

Уложились у дорогу попід небеса, попід небеса,Зі страхом ся не виділи, як Бог приказав. / 2 р.

Уложили дорогу – через море йдуть, через море йдуть,Зі страхом ся не виділи, на Йордан ідуть. / 2 р.

Записала Галина Антошик

8

* * *Усі чоловіки шукають розумну, красиву, веселу, доглянуту,

стильну, начитану, сексуальну, молоду, з наявністю своєї кварти­ри, машини, шуб, діамантів – і найголовніше вірну та безкорис­ливу...

Виникає одне запитання: “Ви­то їй навіщо?”

* * *Цієї зими нам, напевне, доведеться кидатися асфальтом і ліпи­

ти “грязьовиків”...

* * *Дізнавшись, що Янукович досяг пенсійного віку – Черновець­

кий прислав йому два кілограми гречки.

* * *Вчительці української мови наснилося жахіття: Азаров диктує,

а Янукович пише.

* * *Мало хто знає, що для прикрашення квартири на Новий рік до­

статньо кинути петарду у вінегрет...

* * *Людина, котра пройшла без черги до терапевта – відстояла

чергу до травматолога.

* * *Хлопець у бібліотеці. – Знаєте, цей Толстой точно божевільний – такий величезний

твір написав! – А Ви що, читали? – Ні, ксерив.

Головний редактор: Роман РакНад номером працювали:

Адреса редакції:

Всеволод ПоліщукТетяна МихацьГалина Антошикм. Старий Самбір, вул. Л. Галицького 25/11

Дизайн:Верстка:

Літературне редагування: Художнє оформлення:

Рекламний відділ:Відділ збуту:

Всеволод Деревацький Олег ПеленичкаГалина МушеникРостислав Лужецький067 67-307-18Богдан Гурин – 067 67-55-426

Львівське обласне видання газета «Коловорот»передплатний індекс: 89033

cвідоцтво серія ЛВ № 992245-Р від 29.11.2010 р.Друк: ТзОВ «Друк Волині»

Засновники: ГФ «Дністер», ПП «Екобескид»

Видавець: ТзОВ «Редакція газети«Коловорот»

Наклад: 2000 примірниківПеріодичність: тижневик

Підписано до друку: 18.01.2012 р.

анекдоти

притча

старосамбірщина

понеділок, 23 січня

вівторок, 24 січня

середа, 25 січня

четвер, 26 січня

п’ятниця, 27 січня

субота, 21 січня -4°/0°

-2°/+2°

-2°/+2°

-3°/0°

-3°/0°

-2°/+2°

-1°/+2°

неділя, 22 січня

ВіТАННЯ

чтиво

© Усі права на матеріали, надруковані у газеті, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв видання дозволяється за умови посилання на газету «Коловорот». Матеріали, позначені символом , друкуються на правах реклами.

Сидір Оля із селища Стара Сіль вітає свого коханого чоло-віка Сидора Василя з Днем його народження! Бажає ра-дості, домашнього затишку, достатку, підтримки рідних та близьких людей. Хай кожен день дарує тільки приємні враження. Хай щодня тішать посмішки чарівних діточок Олександра та Вероніки. Хай ніхто і ніколи не стане на за-ваді сімейному щастю! Любові, ніжності й тепла!

Нехай з тобою буде поряд веселий сміх і ніжний погляд. Хороший друг та пісня тиха, що розганяє тугу й лихо.

Очей коханих два озерця – неспокій думки твого серця. Хай омине тебе нещастя, живи і мрій, бажаю щастя.

Газета «Коловорот» пропонує кожному мешканцю Старосам-бірщини привітати друзів, колег чи близьких Вам людей з Днем народження чи іншим святом.

Це можна зробити за тел.: (067) 673-07-18.

У старовинній книзі з бі­бліотеки монастиря два чен­ці прочитали, що на краю світу є таке місце, де сходять­ся небо з землею. І ось вони вирішили відшукати його, пообіцявши не повертатися доти, доки не знайдуть.

Мандруючи світом, чен­ці наражалися на безліч не­безпек, витримували спеку і холод, терпіли страшні злигодні, які часто супро­воджують паломництво. Долали тисячі перешкод, котрі спроможні були від­

вернути людину від її мети. Та все­таки витримали.

Вони знали, що в тому місці, яке вони шукають, мають бути двері, в котрі достатньо лиш постукати, щоб побачити Бога лице в лице.

Знайшли двері. І, не роздумуючи й миті, зі ще­мом у серці, постукали. Двері повільно відчини­лися. Стривожені, ченці увійшли і... опинилися у власній келії свого монас­тиря.

Де СхОДЯТьСЯ НебО З ЗеМЛею

ПРОДАМ Продаю автомобіль Volkswagen Jetta (4-дверна) 1988 року випуску, вишневого кольору, двигун 1,6 турбодизель. У задовільному стані. Петро – 067 779 35 10.

РОбОТА Газета «Коловорот» прийме на роботу розповсюджувачів у Добромилі, Хирові, Нижанковичах та інших населених пунк-тах району. Оплата за домовленістю. Тел.: 067 67 55 426 – Богдан.

ОРеНДАЗдаються в оренду приміщення площею від 10 до 100 кв. м. у місті Старий Самбір (будівля колишнього ресторану). Звертатися за телефоном: 098 10 99 866.

БЕЗКОШТОВНА ЮРиДиЧНА ДОПОМОГА

Фахову безкоштовну правову допомогу Ви отримаєте в юридичній приймальні «Народний адвокат», що реалізо-вується Благодійним фондомАндрія ЛОПУШАНСЬКОГО спільно з Миколою Катеринчу-ком за адресами:

м. Старий Самбір, вул. Лева Галицького, 98, тел.: (032 38) 2-11-84;м. Добромиль, пл. Ринок, 1.

оголошення