«КОЛОВОРОТ» продається у всіх газетних кіосках

Старого Самбора, «Рукавичці» та магазині

«Родинна ковбаска» біля вокзалу

А що у бардачку? Щедра рука чи корупція?

Рейтинг Розвитку Районів Львівщини, який іЛюстРує ефективність Роботи нинішніх гоЛів Районних деРжадміністРацій, виРішив укЛасти Львівський тижневик ZIK. стаРосамбіРський Район і його гоЛова воЛодимиР цегенько зайняЛи в цьому Рейтингу останнє місце. газета “коЛовоРот” пРопонує читачам частковий пеРедРук статті, де йдеться пРо стаРосамбіРщину та її очіЛьника.

с. 7 с. 5

с. 3

2 лютого 2012 № 5 (059) Засновники – громадська формація «Дністер», ПП «Екобескид» рекомендована ціна 3 грн

Попереджений – означає озброєний. Це стосується також і водіїв приватних автомобілів, котрі доволі часто не перечать працівникам ДАІ, бо елементарно не можуть захистити самі себе. Саме тому «Коловорот» друкує перелік документів, котрі водій повинен мати при собі.

Хто на Львівщині найгірший?

Хто, чому і в яких обсягах допомагає фінансами партійним організаціям Старосамбірщини?

Ура, канікули!Школярі Старосамбірщини тиждень ховатимуться від морозу

У понеділок, 30 січня, на позачерговому засіданні районної ко-місії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій вирішили призупинити роботу навчальних закладів Старосамбірщини. Засідали представники відділу освіти, сан-епідемстанції і відділу з питань надзвичайних ситуацій району.

Школи не працюватимуть у зв’язку із значним пониженням темпера-тури, пов’язаною з ним низькою відвідуваністю та з метою забезпечення охорони життя і здоров’я учнів. Тому було вирішено призупинити на-вчання з 31 січня до 3 лютого. Про це «Коловороту» розповів в. о. на-чальника відділу освіти Старосамбірської РДА Богдан Ворик.

«Щодо відпрацьовування пропущених занять буде повідомлено до-датково. Не знаємо ще, чи за рахунок інтенсивності уроків, чи за раху-нок субот», – каже пан Богдан.

Галина Антошик

“ ”

Графіка – газета ZIK

Старосамбірщина та її керівник стали антигероями у рейтингу розвитку районів Львівської області.

2 я так думаю

Сторінка «Я так думаю» є майданчиком для дискусії у газеті. Тексти, що тут з’являються містять виключно думку конкретних авторів. Тож певні опубліковані тези можуть не збігатися з позицією редакції газети. «Коловорот» вітає ініціативу позаштатних авторів до участі в дискусії, хоча й залишає за собою право не публікувати надіслані статті, якщо стилістика останніх буде суперечити стилю видання.

Або чому голова Старосамбірської РДА Володимир Цегенько бореться з журналістами, а не з економічними проблемами району?

Є простий спосіб визначити стан важкості хворого суспільства, а від-повідно – і хворої держави. Лакмусовим папірцем є преса. Як тільки влада починає боротися з газетами – таку владу одразу потрібно змінювати. Не можна обурюватися перед дзеркалом на тему того, що ти у ньому бачиш. Воно лише відображає реальність. Роль преси у суспільстві – бути дзерка-лом. Роль влади – дивлячись у “дзеркало” змінювати ситуацію на краще. Але якщо люди при владі мають іншу мету? Що тоді? Тоді “дзеркало” буде зайвим, бо у ньому народ зможе побачити ким є насправді його “слуги”. Тоді ж “дзеркало” спробують “розбити”...

Протягом тривалого часу на Старосамбірщині була лише одна район-на газета – це газета, засновником та власником якої є районна влада. У такій ситуації про розвиток здорового суспільства не може бути й мови. Ті, хто при владі, роблять, що вважають за потрібне, а преса, котра повинна контролювати їхні дії – неспроможна це зробити, бо від цієї влади і зале-жить. Тож владоможці тут завжди мали можливість розповісти про свої здобутки та змовчати про недопрацювання чи навіть відверті зловжи-вання. Ситуація змінилася, коли у грудні 2010 року на Старосамбірщині з’явилася незалежна від влади газета “Коловорот” (засновники: Громад-ська формація “Дністер” та Приватне підприємство “Екобескид”).

“Коловорот” намагався висвітлювати цікаві події, що стосувалися без-посередньо Старосамбірщини, та подавати корисну для жителів району інформацію. Перше з чим зіткнулися журналісти видання – небажання влади з ними спілкуватися. Придумувалися різноманітні відмовки, жур-налістів видання “забували” заздалегідь повідомляти про засідання сесій тощо. Коментарі чиновники або не надавали взагалі, або дуже неохоче. Ситуація була доведена до такого стану, що журналісти могли отримувати інформацію від держслужбовців лише через інформаційні запити. Водно-час, голова Старосамбірської РДА постійно висловлював претензії щодо змісту статей газети. Зокрема, й у неодноразових дзвінках засновникові ПП “Екобескид”, котрий фактично є інвестором видання. До честі інвесто-ра, усі ці скарги від керівника району ніяк не впливали на право журналіс-тів писати те, що вони вважають за потрібне. Ситуація загострилася, коли журналісти “Коловороту” розпочали розслідування так званої “Вугільної справи №2”. Суть її у тому, що в районі другий рік поспіль відбувається вугільна афера. У школи завозять неякісне вугілля, через що школярі Ста-росамбірщини у 2010 році мерзли. Голова району Володимир Цегенько пообіцяв, що історія 2010 року не повториться, і що він особисто це про-контролює. Незважаючи на обіцянки – ситуація таки повторилася. Журна-лісти “Коловороту” про це дізналися та розпочали серію публікацій на цю тему. Голова РДА, котрий допустив повторення вугільної афери, своєрідно сприйняв цей факт. У розмові з Валерієм Холодилом (засновник ПП “Еко-бескид”) Володимир Цегенько просив закрити газету, а натомість пообі-цяв посприяти “Екобескиду” у спорудженні вольєра на території району. Фактичний інвестор газети відмовився це зробити. Тому керівник району вдався до іншого кроку – дав коментар своїм соратникам, котрі опубліку-вали у газеті районної влади статтю про “Коловорот” та вугільну справу. У цьому коментарі пан Цегенько розповів багато цікавого: зокрема порів-няв газетярів із “приблудлими псами, які гавкають”, а також говорив про те, як відпочивав у Єгипті, коли відбувався тендер на закупівлю вугілля. Звісно, він мав на це право, але ситуація доволі дивна: керівник району, який знав про минулорічні махінації з паливом і пообіцяв не допустити їх у 2011 році, йде у відпустку напередодні проведення тендера, де визна-чатиметься постачальник вугілля для районних шкіл.

Ще один зразковий приклад послідовності у словах голови РДА можна побачити у цій же статті. Порівнявши журналістів із “приблудлими псами”, які гавкають на караван, що йде, пан Цегенько риторично спитав своїх інтерв’юерів (депутати місцевого осередку Партії регіонів), а щоб вони зробили якби “приблудлий пес” гавкав на них, коли ті йшли б по вулиці. “Будете пояснювати, що пес до вас несправедливий? Подасте на нього до суду? Чи будете відгавкуватися, опустившись до рівня приблудлого пса? Як каже народна мудрість – собаки гавкають, а караван іде”. Такою від-повіддю керівник району дав зрозуміти, що статті у “Коловороті” його не цікавлять, що він вищий за те, що газетярі “гавкають”. Щоправда, позиція голови РДА все ж не завадила йому подати до суду на газету. І хоч судовий позов стосується іншої статті – важливий сам факт.

Складається враження, що голова РДА розв’язав війну з журналістами. І це в той час, коли економічна ситуація в районі украй важка. Старосам-бірський район (за даними дослідження львівської газети ZIK) є найгір-шим серед 20-ти районів Львівщини. У той час, коли на Старосамбірщині росла заборгованість із зарплат. Чиновники звітували про зменшення, але газеті вдалося дізнатися, що про деякі борги вони “забули” розповісти. І лише після публікацій у “Коловороті” – в офіційній статистиці з’явилися 40 тис. грн боргу КП «Райагрошляхбуд». Сюди можна додати ще дещо: бюджет, який виконаний лише на 82%, звинувачення бізнесменів про те, що їх “просили жертвувати” місцевому осередку Партії регіонів, щоб мати можливість працювати...

Роль влади у суспільстві – бути ефективним керівником. А коли влада починає боротися з журналістами, замість того, щоб вирішувати насущні проблеми, то виникає логічне запитання: “Кому така влада потрібна?”

Роман Рак

Старосамбірське “економічне диво”

новини з болотаСвітлина – zaxid.net

СамоповагаУ Польщі відкривали головний стадіон країни. Так

само, як і у Львові та Києві, не уникли безладу: проблем із транспортом, котрим можна було дістатися до місця урочистості, парковками, вчасним відкриттям. Але все ж, попри схожість ситуацій, поляки змогли дати нам аж два уроки.

Перший урок – урок ставлення до безпеки співгрома-дян. На відміну від українського уряду, котрий дуже по-спішав відкрити стадіони раніше за поляків, ті вирішили, що краще затриматися, але відкрити стадіон лише тоді, коли він відповідатиме всім нормам безпеки. Адже у всьому цивілізованому світі вже давно зрозуміли: нема більшої цінності для держави, ніж життя і здоров’я її гро-мадян. Поки пожежники з рятувальниками не сказали, що все гаразд та всіх норм дотримано – доти відкривати було зась.

Другий урок – урок самоповаги. Відкриття стадіону у Варшаві обійшлося без Анастейш, Шакір та інших за-морських «зірок», котрим віддавали усю славу, почесті й шалені гонорари з бюджетних грошей у Львові та Києві. У столиці Польщі – лише польські музиканти й один укра-їнський гурт – «Гайдамаки», як символ того, що все-таки чемпіонат спільний для двох країн.

Навіть коментувати щось тяжко. Особливо після того, що можна було побачити в часі тестування нового львів-ського аеропорту. На електронному табло, яке має по-казувати найближчі рейси, столицю нашої країни чомусь уперто писали як Кіев (Kiev). Це ж ми самі перекручуємо власні назви на чужоземний манір. І як нас будуть пова-жати інші?

СамозневагаА вони й не поважають. От у Польщі скандал через

необережний вислів одного з їхніх журналістів на наці-ональному каналі. Під час обговорення хатніх робіт по-ляк сказав, що роботів для них вигадувати вже не треба. Такі роботи, за його словами, існують, і це – жінки з Укра-їни. Цього «хохмачеві» стало мало, й він «виправдався» на іншому телеканалі приблизно такими словами: «Мені неприємно. ... До цього я завжди тратив частину своїх грошей на захист тварин, а цього року витрачу на захист українок...» Цікаво, що обурення цим фактом частіше ви-словлюють поляки, а не українці. А наша держава взагалі мовчить, хоча факт обурливий, тим паче, що відбулося усе на державному телебаченні Польщі.

Ми не хочемо відстоювати повагу до себе. А отже – ніхто нас поважати і не буде…

І як наслідок – расизмАле є на кому відігратися. Не можеш дати відсіч силь-

ним – отже треба бити по слабших. По тих, хто тобі здачі не дасть. Є в нашому національному характері й така не дуже гарна риса.

Один із наших тернопільських колег саме так і віді-грався на чорношкірих та арабах. Біда лише в тім, що зро-бив це ціною міжнародного іміджу України. Зараз у всій Європі й Інтернеті йдуть обговорення статті, що вийшла в «Новій Тернопільській газеті». На першій шпальті це ви-дання розмістило статтю, котру вже назвали образливою в багатьох країнах…

Африканців видання зобразило в колажі у вигляді мавп, що обіймають блондинок, на тлі групи темношкі-рих, котрі п’ють пиво, із заголовком «Біля «Орнави» (міс-цевий торговельний центр) лилася «чорна кров» і підза-головком «Араби з неграми билися за наших курвів». У статті йдеться про бійку між студентами з африканських та арабських країн через тернополянку.

Можна скільки завгодно розповідати про агресивну поведінку багатьох (та мабуть, далеко не всіх) студентів із інших країн. Однак це точно не привід робити такі уза-гальнення. Це – ознака слабкості, невміння боротися зі злочинністю, невміння доводити свою думку, але аж ніяк не сили і вищості над представниками іншої раси.

Хочеш показати свій патріотизм? Поїдь у Польщу та дай по писку журналістові, котрий образив українок. Проведи розслідування бійки і надай правоохоронцям незаперечні докази вини. Зроби щось добре. А обража-ючи інших – ще ніхто благороднішим не став…

Всеволод Поліщук

дРугий уРок – уРок самоповаги. відкРиття стадіону у ваРшаві обійшЛося без анастейш, шакіР та інших замоРських «зіРок», котРим віддаваЛи усю сЛаву, почесті й шаЛені гоноРаРи з бюджетних гРошей у Львові та києві.

Під час тестування нового терміналу аеропорту у Львові Київ обізвали Кіевом

32 лютого 2012№ 5 (059) новини

КОРОТКО

фОТОфАКТ

Хабар? Ні, земельна афера У районі цими днями поширилися чутки про хабар особливо великого розміру для чиновника із сільської ради. Мовилося про те, що голова Дроздович узяв «подарунок» сумою 3 мільйони гривень. «Коловорот» перевіряв інформацію як в офіційних, так і в неофіційних джерелах.

Для початку журналісти зателефонували у Дроздовицьку сільську раду, щоб особисто попро-сити коментар у голови. У четвер пан Олег Тур-чак був відсутній на робочому місці. Жінка, котра представилася секретарем, сказала, що його «те-пер нема». А коли буде – невідомо. На запитання: «Чим зайнятий голова сільської ради у робочий час?» – раптом почули відповідь: «Він повіз у ра-йон бюджет села». Також секретар повідомила, що у п΄ятницю, швидше всього, голови також не буде, а от із понеділка – вже мав би бути.

Ми подзвонили у Дроздовичі на початку тижня, та Олега Турчака знову не було на роботі. Та се-кретар запевнила, що у вівторок зранку він точно буде. На жаль, наступного дня додзвонитись на цей номер телефону було неможливо. «Абонент зайнятий», – повідомляв оператор.

Оскільки справою займалися правоохоронці – ми звернулися за поясненням до начальника СБ ДСБЕЗ Старосамбірського РВ ГУМВС України Романа Зубрицького. Та той поводився з журна-лістом як мінімум дивно. Спочатку сказав, що йому нічого не відомо. Потім таки зізнався, що все знає, але розповідати не буде, бо не хоче. «Справою за-ймаються львівські правоохоронці. Звертайтеся, будь ласка, до них», – пояснив пан Зубрицький.

І додав, що йдеться не про хабар. А про земель-ні махінації. Також зазначив, що сільський голова Олег Турчак перебував у Львові, де у нього брали свідчення. Для перевірки цієї інформації журна-ліст звернувся у прес-центр обласного управління МВС. «Жодної схожої справи у Старосамбірському районі не зареєстровано», – спростувала інформа-цію співробітниця прес-центру пані Галина.

Тим часом, із неофіційних джерел «Коловоро-ту» стало відомо деякі дуже цікаві деталі. Частина земель, що на території Дроздовицької сільської ради, використовувалася Нижанковицьким про-фесійним ліцеєм. Та несподівано ділянку у на-вчального закладу забрали. Чиновники мотиву-вали таке рішення доволі просто – земля заростає бур`янами, не обробляється. Тобто відбулося від-чуження земель. Та відразу після цього 40 га дроз-довицької землі перейшли у власність приватної фірми, котра, до всього, використовувала їх не за цільовим призначенням. За підрахунками компе-тентних осіб, якби усе відбулося законно – район-ний і місцевий бюджети збагатилися б приблизно на 4 мільйони гривень.

Під час розслідування ми дізналися ще дещо. Начебто аж у трьох далеко не останніх осіб Старо-самбірщини днями правоохоронні органи про-водили обшук. Інформація стосується екс-голови РДА Миколи Цепенди, його тодішнього першо-го заступника Василя Борковського та началь-ника земельного управління Старосамбірщи-ни Івана Березовського.

Очевидно, вони також мають стосунок до зе-мельної справи.

Пан Цепенда, на сьогодні працівник Старосам-бірської мерії, у понеділок не міг зустрітися із жур-налістом. Зіслався на невідкладні справи. Проте інформацію про обшук відразу заперечив.

Ми також не могли не запитати у голови ра-йонної ради Володимира Горбового, чи відомо йому про такі справи у районі. «Я зараз перебу-ваю на лікарняному. Але про незаконне відчу-ження земель у Дроздовичах чув», – сказав Воло-димир Іванович.

Обласна прокуратура, котра веде розслідуван-ня цієї справи, відмовилася давати усний комен-тар. Тож ми відправили у Львів інформаційний за-пит. А отже – у наступному номері «Коловороту» продовжимо цю тему.

Тетяна Михаць

Депутатом обрали безпартійного студента

У неділю, 29 січня, у Волошинівській сільській раді відбулись проміжні ви-бори депутата місцевої ради.

Депутатом Волошинівської сільської ради обрано Миколу Дадерка (1993 р. н.), студента Дрогобицького ПТУ, позапартій-ного – 97 % голосів виборців «за». Про це повідомляє прес-служба ЛОДА з посилан-ням на відділ адміністрування Державного реєстру виборців облдержадміністрації.

Андрій Кожушок

Дитсадки в безпеці?

Дитячі садочки вже у власності міської ради, але чи вирішує це їхні проблеми?

На позачерговій сесії міської ради де-путати Старого Самбора прийняли ДНЗ на баланс міста. Чи позаду непорозуміння та конфлікти, що виникали через це питання – «Коловорот» поцікавився у мера райцен-тру Івана Грися.

«Дитсадки Старого Самбора мають влас-ників із 1 лютого – тобто міську раду. Поза-чергову сесію відвідали 25 депутатів, і вони проголосували за це. Звісно, проблеми на тому не закінчилися. Бо нам таки бракувати-ме більше мільйона гривень на фінансуван-ня цих установ. Знову ж таки, будемо шукати якісь виходи із цієї ситуації. На перше пів-річчя коштів точно вистачить, а далі – буде-мо думати. Може, проситимемо в обласній адміністрації, може – в Кабміні. Час покаже».

Нагадаємо, що обидва ДНЗ Старого Сам-бора з 1 січня до 1 лютого 2012 року фак-тично не мали власника. У 2011 році вони перебували на балансі районного відділу освіти, проте РДА відмовлялася надалі фі-нансувати садки. Адже не була підписана відповідна угода між міськрадою і Старо-самбірською РДА. Мерія ж, у свою чергу, відмовлялася приймати дошкільні заклади у свою власність, як це було раніше, моти-вуючи це відсутністю коштів у бюджеті.

Тетяна Михаць

«На Аскольдовій могилі поховали їх…»94 роки тому відбулася героїчна Битва під Крутами

На Старосамбірщині вшанували пам’ять Героїв Крут – дитячою виста-вою та виступами чиновників.

Бій, учасників котрого українці вважа-ють героями, відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції «Крути» Ніжинського району. Тривав він 5 годин, а воювали між собою: 4-тисячна більшовицька армія Ми-хайла Муравйова та три сотні київських сту-дентів. Хоча вирішальним бій не був, проте став зразком героїзму української молоді.

Старосамбірщина також ушановує 29 січня день пам’яті доблесної відваги моло-дих студентів. У районному Будинку куль-тури, традиційно, місцева Старосамбірська школа №1 провела виховний патріотичний захід. Школярі підготували пісні, поезію та інші номери на патріотичну тематику. Також виступ мав заступник голови райдержад-міністрації Зіновій Кутельмах. Проте за-плановані заходи із вшанування пам’ятної дати по всіх школах району так і не відбули-ся через те, що у зв’язку з низькою темпе-ратурою на уроки прийшло мало учнів, та й тих відпустили додому до кінця тижня.

До речі, учасником бою під Крутами був уродженець села Мальговичі, що на Старо-самбірщині, Григорій Піпський. За свід-ченнями очевидців, над 27-ма полоненими студентами, серед котрих він був, спочатку знущалися, а потім розстріляли. Григорій Піпський перед розстрілом перший почав співати: «Ще не вмерла Україна», – і решта студентів підтримали спів. На момент бою 20-річний Григорій був учнем 7-го класу Ки-рило-Мефодіївської гімназії.

Галина Антошик

Гучно відсвяткували Новорічні свята працівники митного пункту пропуску «Смільниця». Кількох із них, котрих затримали у нетверезому стані, уже звільнено з посад.

Про це «Коловороту» повідо-мив начальник прес-служби Львівської митниці Ігор Макар.

«У ніч із 31 грудня на 1 січня на «Смільницю» та інші пункти про-пуску області навідалася пере-вірка. Мало того, що працівники дозволили собі випивати алко-голь на робочому місці – деякі з них були навіть не в стані впізнати своїх безпосередніх начальни-ків».

Пан Макар також наголосив на тому, що схожі перевірки будуть продовжуватися.

А т.в.о начальника Львів-ської митниці Ярослава Спода-рик розповіла, що зі «Смільниці» звільнено п’ятеро митників. Од-ного понижено у званні на один ступінь.

Тетяна Михаць

У новий рік – із алкоголем, але без роботиЗа пияцтво на робочому місці – звільнення

Ось такий зал слави, присвячений УПА, створили у Добромильській школі ім. Степана Бандери. «Раніше у цьому приміщенні ми мали просто актовий зал. Щоправда, для проведення різноманітних свят він був дещо замаленький. Тепер тут висітиме портрет провідника повстанців, а на стінах маємо стенди, котрі переповідають історію УПА», – розповів директор школи Богдан Керницький.

Тетяна Михаць

Закінчення, поч. – с. 1“У грудні на замовлення ЛОДА серед меш-

канців районів Львівщини було проведено за-крите соціологічне дослідження, результати якого опинилися у розпорядженні ZIKу. За да-ними соціологів, лише чверть мешканців ра-йонів Львівщини задоволені діяльністю своїх голів райдержадміністрацій, причому «цілком задоволені» – менше 5%. Водночас майже 40% людей, що живуть у районах, узагалі не можуть сформулювати свого ставлення до районного начальника, а понад 6% – навіть не знають, хто це. Різниця результатів у конкретних районах вражає ще більше. Наприклад, роботою свого голови РДА у Кам’янці-Бузькій задоволені май-же 70% (!) мешканців району, на Старосамбір-щині – понад 45%, а в Золочівському районі соціологи не знайшли жодної (!) такої особи.

Очевидно, що на Львівщині традиційно є більш і менш розвинуті райони. Складно по-рівнювати, скажімо, Пустомитівський (фак-тично львівське передмістя) та, наприклад, гірський Турківський райони. Однак можна зіставляти динаміку розвитку чи, навпаки, де-градації районів протягом певного часу. Саме динаміка розвитку прямо вказує на ефектив-ність роботи конкретних голів РДА.

Ми спробували об’єктивно оцінити ефектив-ність роботи районних начальників, ґрунтую-чись на доступних статистичних даних. Місце у рейтингу та підсумковий бал – показують дина-міку розвитку стосовно інших районів області”.

До аутсайдерів області автори рейтингу за-рахували Яворівський, Жовківський, Золочів-

Хто найгірший на Львівщині?ський райони. Утім, найгіршими навіть серед аутсайдерів виявилися Самбірський та Старо-самбірський райони.

“Самбірщину з січня минулого року очолює відомий агробізнесмен Іван Білак. Це вже друге його пришестя – Білак працював голо-вою Самбірської РДА у 2006-2010 рр. Із прихо-дом до влади Віктора Януковича, його звіль-нили як активіста БЮТ, однак уже за півроку Білак повернувся у своє крісло – щоправда, коштом партквитка.

Самбірський район ще більш-менш ря-тують нижчі, ніж в інших, темпи скорочення тваринництва. Натомість дуже погані справи з наповненням бюджетів усіх рівнів, упав екс-порт, із району виводяться іноземні інвестиції, практично зупинилося будівництво.

Ну, і антилідер рейтингу – керівник Старо-самбірської райдержадміністрації Володи-мир Цегенько. Він, як і голова Золочівської РДА, входить до числа «старожилів» на своїй посаді, хоча останнє місце Старосамбірщини не залишає сумнівів щодо його «фаховості». Колишній лісничий примудрився привести і так не особливо благополучний регіон до по-вного занепаду”.

Методологія рейтингу

«Рейтинг ґрунтується на статистичних да-них обласного управління статистики та ДПА у Львівській області за три квартали 2011 р. у порівнянні з тим же періодом 2010-го. Загалом

враховано 27 показників, за кожним із котрих експерти ЛОДА визначили місце в рейтингу (від першого до двадцятого) кожного райо-ну. Методологія Кабміну, за якою зобов’язані працювати в ЛОДА, не дозволяє визначати за-гальний рейтинг – можна лише рейтингувати райони за кожним конкретним показником.

У свою чергу, експерти тижневика ZIK нара-ховували кожному району за кожним показ-ником певну кількість балів (залежно від його місця, від +10 до -10 балів). Наприклад, якщо район займає перше місце в області, скажімо, за рівнем оплати за газ, то отримує 10 балів, 10-те місце – +1, 11-те місце – -1, 20 місце – -10 (якщо показники співпадають – нараховують 0,5 бала). Задля зручності сприйняття ми згру-пували 27 різних показників у шість категорій: «Економічний розвиток» (9 показників), «Ін-вестиційна діяльність» (3), «Державні фінан-си» (6), «Споживчий ринок» (3), «Населення і ринок праці» (3) та «Будівництво» (2). Загальна оцінка у кожній із цих категорій складається із суми балів. Підсумковий показник, за котрим і визначали загальний рейтинг району, є сумою балів, отриманих у категоріях.

У супровідному тексті, де оцінюється діяль-ність голів РДА, були враховані деякі додатко-ві фактори: зокрема, середня зарплата у регі-оні, дані соціологів, безпосередні звіти самих райдержадміністрацій – оприлюднені на їхніх офіційних сайтах. Однак на загальну кількість балів і місце в рейтингу ці дані не впливали».

За матеріалами тижневика ZIK

4 тема номера

Коментар

Артем Дяченко, відповідальний за до-ступ до публічної інформації у Старо-самбірській РДА

Ми отримуємо відносно небагато інфор-маційних запитів. Скажімо, минулого року від липня до кінця грудня їх зареєстровано 30, а у 2012 вже маємо вісім запитів.

Приблизно половина – від фізичних осіб, решту надсилають журналісти та різноманітні організації.

Більшість запитів надходять електронною поштою. От у 2011 таких було 14, особисто принесли 11 запитів, один був відправлений факсом, а 2 – «Укрпоштою».

Тетяна Михаць

Василь Кухар, с. ГуманецьДумаю, люди повинні зна-

ти про освіту посадовця, попередні місця роботи, на-явність чи відсутність суди-мостей, стосунок посадової особи чи його близьких роди-чів до підприємницької діяль-ності, статки, ну і рівень заро-бітної плати. Непогано було б також знати, як насправді той чи інший посадовець володіє державною мовою та як він орієнтується в тій галузі, яка йому довірена. Простіше ка-жучи: чи не купив він диплом. Хоча, якщо чесно, не знаю, чи є законні механізми перевір-ки останніх двох пунктів.

Марія Алексевич, м. ДобромильІнформація про те, як

виконуються передвибор-чі обіцянки. Повинен бути чіткий розподіл обов’язків і повноважень – щоб за по-треби людина могла одразу ж звернутись до потрібного їй службовця, а не “відсилалась” із кабінету у кабінет. Зарплата й статки – це вже доволі осо-бисте, і я вважаю, що знання цих речей не є нагальною громадською потребою.

Марія і Микола Кушніренки, м. СамбірЯк на мене, то ми маємо

більше знати про своїх кер-маничів. Цікаво було б дізна-тися, які гроші «водяться» у тієї чи іншої людини. Або порівняти: скільки якась «ве-лика» людина витрачає на лікування, утримання себе і своєї родини, а скільки – зви-чайний народ. Вони усе це за-мовчують, а я думаю, що тре-ба всім про це знати.

Степан Святлош, м. ДобромильІнформація про зарпла-

ти і маєтки держслужбовців має бути загальнодоступною. Люди повинні знати про те, чим вони володіють.

Пан Орест, працює у Старому СамборіТа що там про них треба

знати – і так усі бачать їхні хати, машини. По тому можна прикинути на око, хто скіль-ки заробляє. Але цікаво було би всім знати, де влада та на-чальники проводять свої від-пустки. Сумніваюся, що вдома сидять.

Катерина Данилів, м. ДобромильУсі ми – люди і не хочемо,

аби в наше життя пхалися. Але тих, кого ми обирали, за кого голосували – мусимо ба-чити наскрізь, щоб знати, чи виправдали вони нашу дові-ру. Хай би вони в пресі щоро-ку звітували: що зробили, що не зробили – але чесно. Тоді більше нічого не хочу про них знати.

Опитували Галина Антошик та

Тетяна Михаць

Яка інформація про старосамбірських чиновників повинна бути публічною?

Опитування

Право на інформацію гарантується Конституцією України і не лише. Про-те, далеко не кожен українець знає свої права та як ними користуватися. Мабуть, лише журналісти сповна по-слуговуються законами, що стосуються оперування інформацією. Зокрема стаття 40 Конституції України надає право кожному направляти звернення до органів влади.

Старе – на смітникДалеко не останнім в інформаційній сфері

є Закон України «Про інформацію» – базовий правовий акт щодо регулювання доступу до інформації. В Україні закон про інформацію діє з 1992 року. Проте з часом він дуже заста-рів і його недосконалість почала створювати труднощі. А саме, такі як: достатньо тривалий строк розгляду запиту – 30 днів із можливістю відстрочки на невизначений термін; обмежене коло органів, до яких можна було подати за-пит (до переліку не потрапляли органи про-куратури, органи місцевого самоврядування та органи зі спеціальним статусом); а також можливість відмови в доступі до інформації на підставі накладання обмежувальних грифів на увесь документ, а не на його частини. Ще за-кон не вимагав обов’язкового оприлюднення публічної інформації, що дозволяло органам місцевого самоврядування приховувати ін-формацію про виділення земельних ділянок та про витрачання коштів із місцевого бюджету.

Всесильний ЗаконНова редакція Закону України «Про інфор-

мацію» та новий Закон «Про доступ до публіч-ної інформації» – суттєво змінили ситуацію, насамперед скороченням термінів, відведе-них для відповіді на запит.

Отже, публічною є інформація, відображе-на та задокументована будь-якими засобами й на будь-яких носіях, отримана, або ство-рена під час виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка перебуває у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим законом. Але якщо інформа-ція є публічною, то це не означає, що вона є відкритою за режимом доступу. Тобто, за ре-жимом доступу інформація є відкритою або ж із обмеженим доступом (конфіденційна, службова та таємна інформація).

Як на долоніВідкритою є інформація про стан до-

вкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту; про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей; про стан здоров’я населення,

його життєвий рівень, включаючи харчуван-ня, одяг, житло, медичне обслуговування й со-ціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення; про факти пору-шення прав та свобод людини і громадянина; про незаконні дії органів державної влади, ор-ганів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб; про розпорядження бю-джетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі – копії відповідних доку-ментів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, котрі отрима-ли ці кошти або майно.

Під грифом «Таємно»Проте, не на кожен запит можна дочека-

тися відповіді. Є інформація, яка за законом є державною таємницею, конфіденційною чи такою, що стосується особистого життя гро-мадян або ж інформація про оперативні та слідчі дії органів МВС, СБУ, прокуратури, суду, котра може зашкодити розслідуванню, опера-тивній роботі. Не нададуть вам і копій службо-вої кореспонденції.

Державною таємницею є інформація зі сфери оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, якщо вона може за-шкодити національній безпеці України. За розголошення державної таємниці загрожує кримінальна відповідальність.

Конфіденційну інформацію поширюють лише за бажання її розпорядників. Це інфор-

мація професійного, комерційного, ділового, виробничого, банківського характеру.

Проте потрібно пам’ятати, що обмежен-ню підлягає інформація, а не документ. У такому випадку вилучається вся інформація з обмеженим доступом (ретушується, заміня-ється) і заявникові надається відповідна копія.

ЗапитІнформаційний запит – це звернення до

органів влади із проханням про надання мож-ливості ознайомлення з офіційними докумен-тами чи з проханням надати інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої або судової влади. Право на доступ до інфор-мації через запит є у кожної людини чи орга-нізації, а не лише в журналістів. До того ж гро-мадянин може вимагати надання будь-якого офіційного документа, навіть якщо він його не стосується, звісно, якщо це не є інформацією з обмеженим доступом. Тобто, не потрібно ні-кому пояснювати: навіщо вам ця інформація і що ви з нею робитимете. Запит можна подати будь-як: в усній чи письмовій формі, а також поштою, факсом, телефоном, електронною поштою.

Важливо, що органи державної влади зобов’язані відповідати на інформаційні запи-ти, причому не пізніше, ніж за 5 робочих днів від моменту їх отримання.

Також необхідно пам’ятати, що відсутність одного із реквізитів, котрі повинен мати за-пит, може легко стати причиною його ігнору-вання. Тому потрібно вказати прізвище, ім’я та по батькові запитувача, документ, який вам потрібен, адресу, за котрою хочете отримати

Право на інформаціюЧи не основною з форм реалізації права на інформацію є інформаційний запит

відповідь (поштова чи електронна, або й оби-дві). Не забудьте вказати дату відправлення свого запиту та поставити підпис, якщо за-пит – письмовий. Вимога підписувати запити електронно-цифровим підписом є неправо-мірною. Можна в тексті запиту покликатися на норми Закону України «Про інформацію» – це продемонструє вашу правову обізнаність та готовність захищати свої права.

Не подобається? Скарга!

Якщо вам все-таки відмовляють у запиті, то повинні мотивувати підставу. Відмова в наданні запиту надсилається виключно в письмовій формі. Якщо ви все ж упевнені, що дії органів влади неправомірні (відмова, ненадання, часткове надання, надання недо-стовірної інформації, порушення термінів), то їх можна і треба оскаржувати. За законом оскарження дій чи бездіяльності розпоряд-ника інформації потрібно подати спочатку до органу влади вищого рівня, а потім – до суду.

У порядку підпорядкування закон встанов-лює строк подання скарги в 1 рік із моменту прийняття відповідного рішення, але не піз-ніше 1 місяця з часу ознайомлення грома-дянина із прийнятим рішенням. В іншому випадку особа може звернутися до відповід-ного адміністративного суду протягом 6 міся-ців з дня, коли дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

P. S. Газета «Коловорот» хотіла продемон-струвати читачеві ефективність подання за-питів, надіславши до всіх керівників органів районної влади на Старосамбірщині запити з проханням надати копії власних декларацій про доходи за 2011-й рік. Проте керівництво району повідомило по телефоні, що зараз не має такої можливості, адже здавати власні де-кларації буде тільки в березні ще й за новим зразком, котрого ще навіть не бачило. Отож, постараємося не забути і таки опублікувати де-кларації про доходи очільників Старосамбір-ського району та їх заступників за минулий рік.

Галина Антошик

52 лютого 2012№ 5 (059) тема номера

ЯК ПеРеДПЛАТиТи гАЗеТУ «КОЛОВОРОТ»1) Виріжте з газети бланк передплати.2) Вкажіть кількість комплектів і місяці, в які хотіли б отримувати газету.3) Заповніть поля, де потрібно вказати, кому та куди надсилати газету.4) Розрахуйте вартість передплати на бажаний термін. Врахуйте, що вартість передпла-ти на місяць становить 10 грн. На 3 місяці – 30 грн, 6 міс. – 60 грн.5) Віднесіть заповнений бланк у найближче відділення зв’язку.

Міністерство інфраструктури України

Фрукти – до сушарки!

На СтароСамбірщиНі є близько Ста ветераНів оУН-УПа, колишНіх УчаСНиків бойових дій. воНи багато Не хочУть – лише, щоб визНали їх УчаСНиками НаціоНальНо-визвольНої боротьби в роки дрУгої Світової війНи та Під чаС рУхУ оПорУ У західНій УкраїНі до 1954 рокУ. але влада їх Не чУє. і з кожНим роком меНшає Свідків тих Подій, а ті, котрі ще живі – ПокиНУті НаПризволяще державою, чаСто живУть СамотНьо, маючи Проблеми зі здоров’ям. їм Не виСтачає ПроСтого СПілкУваННя, Уваги, заСлУжеНої Поваги.

ПРОГРАМА

ТБна тиждень

«Ми – постгеноцидна нація…»

с. 10 с. 5

с. 4-5

с.3

13 жовтня 2011 № 39 (043) Засновники – громадська формація «Дністер», ПП «Екобескид» рекомендована ціна 1 грн

с.6-9

Світлина PHL

Для того, аби взимку насолоджуватись смачним узваром, потрібно вчасно і правильно насушити фруктів та ягід. Про різні способи сушіння – у рубриці «Довідка».

«Свобода або смерть!»14 жовтня, у день Покрови Пресвятої Богородиці, відзначають річницю створення Української повстанської армії, а також – День козацтва

Син легендарного командира УПА Юрій Шухевич розповів «Коловороту» про час, коли він із сім’єю переховувався на Старосамбірщині, і про діяльність УПА на теренах району.

Ділянка з криницями школи-інтернату приватизована, а це означає, що з водою, якою користується навчальний комплекс, можна зробити будь-що. Директриса Тетяна Голубко хвилюється, що відтепер не зможе контролювати якість води, та й її наявність також, адже новий власник зможе зробити із криницями, що захоче, навіть – засипати. Тоді школа залишиться без води. Та прокуратура запевняє, що все законно, а сторони можуть мирно домовитися.

Земельна проблемаЩо питимуть учні інтернату в Стрілках?

.

Можливість знати більше

Можливість захворіти на рак

ОбиРАй САМ10 грн

Місячна передплатана «Коловорот»

10 грнПачка цигарок

Про благодійність тих чи інших по-літичних партій говорять і пишуть чимало. Одні дарують діткам подарун-ки на Миколая, інші – футбольні форми сільським командам, ще інші купують необхідне медичне обладнання у лікар-ні. Часто при цьому присутні ЗМІ, щоб їхні читачі також могли видушити скупу сльозу, мовляв, які щедрі та безкорис-ливі наші політблагодійники.

Але хіба хтось веде мову про благодійну допомогу самим партіям? Вони ж не підпри-ємства, котрі можуть самі на себе заробляти. Це ж добровільне об’єднання громадян, яких гуртує одна загальнонаціональна програма суспільного розвитку, одне бачення майбут-нього для свого суспільства. А одними ідеями та лозунгами ситий не будеш. Щоб партія іс-нувала, а бажано, щоб і процвітала – її треба регулярно «підгодовувати». Грошима. І неваж-ливо, чи це комуністична партія, чи націона-лістична. Та хоч партія любителів пива.

50 тисяч – це багато чи мало?

«Коловорот» вирішив запитати голів міс-цевих політичних партій Старосамбірщини, як же їм, найдрібнішим корінцям одного мо-гутнього національного кореневища їх партії, вдається не всохнути. Почали із провладної Партії регіонів, котра хоч і не найчисельніша в районній раді, проте має у своїх лавах кіль-кох посадовців району, не кажучи вже про головного – очільника Старосамбірської рай-держадміністрації. Тим більше, що нам досто-вірно відомо про одну немаленьку пожертву на її рахунок.

Нагадаємо, наприкінці грудня журналісти газети «Коловорот» отримали копії двох пла-тежів, що свідчили про перерахунок на бла-го Партії регіонів грошей у сумі 50-ти тисяч гривень. За словами приватного підприємця із Червонограда Віталія Рабковського, ко-трий і показав нам ці платежі, він, на вимогу голови Старосамбірської райдержадміні-страції Володимира Цегенька, перерахував дві суми по 25 тисяч гривень під вигаданими прізвищами (Бойко та Магера). Цей «благо-дійний» внесок був потрібний для того, щоб з приватним підприємцем врешті-решт роз-рахувалися за вугілля, яке він привіз до шкіл.

Проте, як каже пан Рабковський та його компаньйон, цієї суми було замало, й у них «попросили» ще стільки ж. Після того, як червоноградські бізнесмени не захотіли за-йматися «благодійністю» знову, почалися не-зрозумілі перевірки, підпільні експертизи,

опираючись на котрі, районна виконавча вла-да відмовилася перераховувати гроші за при-везене вугілля.

Отже, як мінімум 50 тисяч благодійних гри-вень за минулий рік Партія регіонів отримала на свій рахунок.

Моя хата – скраюМи запитали регіоналів, чи знають вони

про благодійні кошти, що надходять на раху-нок їх партії, чи беруть участь у прийнятті рі-шень щодо їх використання і чи знають вони про платіж у 50 тисяч гривень на початку груд-ня. Відповіді були різними.

Вислухавши запитання, головний міліці-онер району Ігор Марадь сказав, що не має часу зараз говорити і попросив пізніше зате-лефонувати. Заступник голови РДА Валерій Стрижак ствердно відповів на всі запитання: так, він знає про благодійні кошти, котрі над-ходять на рахунок партії, усі члени партії разом радяться куди та скільки грошей скерувати, і про 50 тисяч чув, проте не цікавився, як їх було використано. Зате Роман Зубрицький, начальник СБ ДСБЕЗ Старосамбірського РВ ГУМВС України, заперечно відповів на запи-тання: тобто, що не знає нічого про благодійні кошти, участі у вирішенні їх долі не бере, і його не запрошують, та про 50 тисяч нічого йому не

казали. Андрій Хомич, начальник Старосам-бірського управління по експлуатації газо-вого господарства, наголосив, що у фінансові справи Партії регіонів не вникає зовсім. До ре-шти регіоналів додзвонитися не вдалося.

При зустрічі з головою Старосамбір-ського осередку ПР Миколою Титухом ми дізналися, що на рахунок партії час від часу надходять благодійні пожертви. «Викорис-тання благодійних коштів контролює ревізія з обласної організації Партії регіонів. А на що їх використати – вирішуємо разом: є рада, котру обрали на зібранні. Потім звітують, як були потрачені кошти. В основному витрача-ємо кошти, якщо вони є, на допомогу людям із проблемами зі здоров’ям, якщо є тому під-твердження. 50 тисяч – це велика сума, але відносно людських проблем, із якими зверта-ються – мала», – каже пан Микола.

А що в сусідів?В інших партіях фінансова ситуація трохи

скромніша. Голова найчисельнішої в рай-раді партії «Народний Рух України» Воло-димир Горбовий розповів, що вони не мають рахунку для благодійності – це їх принципова позиція. «Народний Рух – єдина партія в Укра-їні, створена не на догоду якомусь панові. Усі решта партії – політпроекти. Я проти того, щоб

Щедра рука чи корупція?Чи допомагають політичним партіям Старосамбірщини благодійними коштами?

партія функціонувала на подачках. Старосам-бірський Народний Рух живе на членські вне-ски – ми збираємося, під конкретні акції, ви-рішуємо, тоді скидаємося, хто скільки зможе допомогти», – каже Володимир Іванович.

Голова районної «Свободи» Богдан Морохівський зізнався, що їм допомагають приватні підприємці: «Благодійне фінансу-вання отримати зараз важко, бо звичайні люди не хочуть давати гроші на політичні партії. Лише магнати, котрі бачать вигоду для себе, фінансують партії. Наша з одно-партійцями робота вже є благодійністю, бо тратимо свій час, кошти на її благо. Але нам трохи допомагають бізнесмени, особливо зараз, коли ми облаштовуємо в Добромилі офіс. Дають по тисячі гривень, але просять зберегти це в таємниці, бо бояться, щоб їх не пресували. Говорити про прозору допомогу опозиційним політичним силам важко – бо небезпечно».

Голова фракції «Батьківщина» в район-ній раді Ольга Пупа каже, що в них нема ні-якого рахунку для благодійності. Допомагає трохи один фермер. «Коли нас було більше, то було легше у фінансовому плані. Зараз усі бід-ні…» – каже Ольга Лук’янівна. На її погляд, 50 тисяч для партії – це просто величезна сума.

Марта Здоров

6 довідка

«КОЛОВОРОТ» РеКОМеНДУЄ

ПОДиВиТиСЯ:Кіт у Чоботях

Розумні й активні коти подобаються багатьом, а харизматичного Кота у Чобо-тях обожнює увесь світ, тим паче, якщо зовні він майже викапаний Антоніо Бан-дерас, та й розмовляє він голосом непе-ревершеного ловеласа, фехтувальника, і, зрозуміло, красеня.

За словами американських мультиплі-каторів, «Кіт у Чоботях» («Puss in Boots») – це блискучий екшн у кращих традиціях «Шрека», але в кілька разів перевершує його за якістю промальовування персо-нажів та враженнями. Утім, мультфільм не є банальним продовженням «Шрека». Сценарист «Кота у Чоботях» Девід Штейн-берг зазначив: «Ця історія абсолютно не збігається зі «Шреком». Ми хотіли лише розповісти оригінальну історію Кота».

Мисливці за головамиТрилер, знятий за однойменним детективним романом

норвежця Ю. Несбьо. Новий фільм став найуспішнішим за всю історію кіно в Скандинавії, значно випередивши за попу-лярністю «Дівчину з татуюванням дракона» і в два з полови-ною рази повернувши свій бюджет. Ще до прем’єри картина отримала позитивні відгуки титулованих кінодіячів Європи та Америки, а кіностудія Summit Entertainment уже купила права на ремейк трилера. Потрібно сказати, що фільм одразу ж при-вернув увагу до автора сюжету самого Мартіна Скорсезе, який буде екранізувати другий роман Ю. Несбьо (про серійного вбивцю) під назвою «Сніговик».

Головний герой фільму «Мисливці за головами» – профе-сійний мисливець за «інтелектом», тонкий психолог, холод-нокровний, хитрий та марнославний Роджер Браун підбирає топ-менеджерів для найбільших компаній. Авторитет Роджера незаперечний, і тому його клієнти без вагань приймають на ро-боту людей за його рекомендаціями. У Роджера є все: будинок за мільйони доларів, дорогі машини та красива дружина Діа-на, котра звикла жити так, що навіть високооплачувана робота чоловіка перестала покривати її потреби. Щоб не засмучувати дружину, Роджер витончено краде у претендентів на керівні посади, з якими працює, і продає дорогі картини. Одного разу Роджер приймає замовлення на першокласного спеціаліста й випадково на виставці знайомиться із голландцем Клаасом Граафом. Дізнавшись, що Клаас нібито володіє втраченим по-лотном Рубенса, Роджер вирішує за його рахунок забезпечити собі безбідне життя, не підозрюючи, що Клаас – реальний мис-ливець за головами, у прямому значенні цього слова.

Як часто ви серйозно замис-лювались над тим, наскільки залежні від мобільних теле-фонів?

Ці маленькі кишенькові засоби зв’язку практично прив’язують влас-ника до себе, оскільки перебирають на себе функції пам’яті і порадника. Ваш ранок починається уже не із дзеленчання будильника, а із добре зарядженого мобільного телефона та завантаженої в нього пісні-про-будження. Ваш розпорядок дня вміщується у розділі «Органайзер» – і кожен наступний крок залежить від того, чи вчасно задзвонить спо-віщувач. Коли вам нудно стояти на зупинці, або їхати у маршрутці, потя-зі, автобусі, або навіть дорога з дому до магазину, яка займає 3 хв, теж здається вам неймовірно довгою та нудною – на допомогу приходить мобільний телефон і його добре за-ряджена батарея. Таким розмовам часто властиве пустослів’я й обмін другорядною інформацією, без ко-трої ви прекрасно могли б обійтись, замінивши розмови по телефоні на читання книги або слухання музики. Але легшим способом розважитись ви вважаєте саме теревені за вигід-ним тарифом – 0 коп./хв…

Як відомо, вірогідність шкоди мобільного вашому здоров’ю за-лежить від того, як часто та як дов-го ви «висите на трубці». Нижче на-водимо приклади справжніх загроз здоров’ю й активних, і неактивних користувачів та корисні поради з ви-користання цього засобу зв’язку.

Учені Бристольського універ-ситету: «Мікрохвильове випроміню-вання впливає на роботу мозку».

Дослідники Шведського наці-онального інституту та Норвезь-кого управління із захисту від випромінювання: «При проведен-ні дослідження виявлено, що 84% користувачів мобільних телефонів відчувають нагрівання шкіри вуха

при розмові, а деякі стверджували, що у них спостерігаються опіки. У частини користувачів трапляються провали у пам’яті, запаморочення, головний біль та підвищена стомлю-ваність».

Науковці з Фрайбурга, Німеч-чина: «Під час роботи мобільні теле-фони підвищують артеріальний тиск людини».

Дослідник Роберт Хубер, Ні-меччина: «Якщо пити багато кави і довго говорити по телефоні – існує вірогідність того, що сон буде гір-ший, аніж у того, хто не вживає кофе-їну та не говорить по телефоні».

Дослідник Кієла Мільда, Шве-ція: «Для людей, котрі дуже часто користуються мобільним зв’язком, ризик розвитку пухлини головного мозку підвищується на 240%».

Доктор Ашот Агарвал: «У чоло-віків, котрі використовують мобільні телефони протягом більш ніж 4 го-дин на добу, спостерігалось скоро-чення властивостей сперматозоїдів, якості та кількості сперми».

Учені з Клівленда, Мумбаї (Ін-дія) та Нью-Йорка: «У чоловіків, ко-трі регулярно користуються мобіль-ним зв’язком і носять телефони у кишені або на поясі, спостерігається зниження кількості сперматозоїдів на 30%».

Це – тільки невелика частина усієї інформації про шкоду від мобільних телефонів. Основні негативи від час-того використання, довгого говорін-ня, носіння апарата на тілі (у кишені, на поясі, на шиї) ви знаєте самі. Вар-то тільки запитати себе: “А який дис-комфорт відчуваю я?” І ви зрозуміє-те, що поганий сон, головний біль, незібраність, часта непунктуаль-ність – можуть бути саме тими інди-відуальними побічними ефектами, які має цей безумовно необхідний, але в певній мірі небезпечний вина-хід ХХ сторіччя.

Наталя Бутенко-Семерова

Наскільки шкідливі мобільні?

ПОЧиТАТи:Михайло Бриних.

«Хліб із хрящами», Київ, «Ярославів

Вал», 2012Земля, задобрена людською плоттю,

рано чи пізно розродиться. «Радіо Живих Мерців» веде прямий репортаж про кі-нець світу з села Міцне на Київщині.

«Хліб із хрящами» – це роман про го-лод і непрощенність, про ген канібалізму та морок свідомості. Апокаліпсис не буде лагідним до тебе й триватиме він довше, ніж пульсація інстинкту виживання. Ко-лишній священик стоїть на порозі свого дому й молитва його проста: сокира чи таки автомат?

Мирослав Дочинець. «Многії літа. Благії літа».

Ужгород, «Карпатська вежа», 2011

Невеличке видання (усього 145 сторі-нок) – це заповіти сточотирилітнього кар-патського мудреця Андрія Ворона.

У дуже стислій формі – тезово він ді-литься своїми правилами життя. Вони про-сті й зрозумілі, перевірені часом і життям столітнього чоловіка. Андрій Ворон роз-повідає про те, як і що потрібно їсти; скіль-ки води необхідно вживати та як відпо-чивати; як ставитися до ближніх своїх і як боротися із неприємностями. Навряд чи карпатський мудрець чув про Стівена Кові та про його 7 навичок високоефективних людей. Але у Ворона також фігурує сімка: 7 благ; 7 головних речей, котрих треба на-вчитися; 7 заповітних страв та 7 заповітних рідин. Словом, якби Андрій Ворон жив не в Карпатах, а у США – його поради давно б уже принесли солідні статки. Хоча, як каже мудрець, грошей дається у житті стільки, скільки людині потрібно.

Поради

Використовуйте гарнітуру «вільні руки» не тільки при водінні авто, а й при годинних бесідах удома. Мобільний краще за все носити у сумці, дипломаті або рюкзаці. Не варто дуже притискати телефон до вуха під час бесіди. При покупці нового телефона, варто поцікавитись його показниками SAR і обрати той, що має

менше значення. Намагайтесь робити розмови якомога коротшими. Не довіряйте псевдозахисним речам: наклейкам на корпус телефона, спеціальним чохлам та

«амулетам». Жодна з цих речей не захистить вас від випромінювання.

Чи знаєте ви?Мікрохвильове випромінювання мобільного може підсмажити дощового черв’яка, зупинити серце

жаби та погіршити пам’ять щура.

72 лютого 2012№ 5 (059)

МиТНиКи ЗАТЯгУюТь КОНТРОЛь?

Зателефонуйте на гарячу лінію Держмитслужби!044-247-27-19

Або напишіть електронний листе-mail: dovira@customs.gov.ua

довідка

Попереджений – означає озброєний. Це стосу-ється також і водіїв приватних автомобілів, котрі доволі часто не перечать працівникам ДАІ, бо елементарно не можуть захистити самі себе. Саме тому «Коловорот» друкує перелік докумен-тів, що їх водій повинен мати при собі.

Отже, до цього списку входять:

• Посвідчення водія;• Реєстраційні та інші документи, котрі підтверджують

право на керування транспортним засобом;

А що у бардачку?Не все те, що в автомобілі – для інспектора!

Старосамбірщина закута у лід, а всі тротуари й дороги якісно посипати піском просто немож-ливо. Тому залишається одне – вивчити способи поведінки на слизькій дорозі та максималь-но підготувати власне взуття до зустрічі з ожеледицею.

Рятувальники МНС України радять кілька нехитрих способів того, як зробити взуття стійкішим до ковзан-ня. Отож, можна наклеїти на підошву смужку медичного пластиру або ж шматок наждачного паперу. Можна також перед виходом із дому натерти підошви взуття наждачним папером чи змастити їх міцним клеєм і поста-вити на пісок. Жінкам краще буде від-мовитися від улюблених підборів.

Падати теж потрібно вміти. Тому працівники МНС рекомендують ходити неспішно, ноги злегка роз-слабити в колінах та ступати на всю підошву. Руки повинні бути вільни-ми від сумок тощо. При порушенні рівноваги – швидко сядьте: це най-більш реальний шанс утриматися на ногах. У момент падіння згрупуйтеся, напружте м`язи, а доторкнувшись до землі – обов`язково перекотіть-ся: удар, направлений на вас, роз-тягнеться і втратить свою силу при обертанні.

Особливо уважними повинні бути старші люди, адже, як відомо, зла-мані кістки у літньому віці майже не зростаються. Під час ожеледиці їм краще без крайньої потреби не ви-ходити на вулицю зовсім.

Не слід перебігати проїжджу час-тину дороги під час снігопаду та в ожеледицю. У цей період значно збільшується гальмівний шлях ма-шини, і падіння перед автомобілем, який рухається, часто призводить до нещастя.

Та навіть коли ви надзвичайно пильні дивлячись під ноги – можна дочекатися біди згори. У кригу закуті не тільки дороги, а ще й дахи – тому можна отримати бурулькою по голо-ві. І якщо травми уникнути все ж не вдалося, і ви відчуваєте головний біль, нудоту, біль у суглобах, утвори-лися набряки – терміново зверніться до лікаря, адже наслідки падіння мо-жуть бути дуже серйозними.

Галина Антошик

Усерайонна ковзанкаЯк уберегтися від неприємностей на льоду

здоров’я

юридична консультація історія з перших уст

• Дорожні (маршрутні) листи і документ на вантаж, якщо він є. Проте це не стосується тих водіїв, котрі пере-возять вантаж у власних, приватних цілях, некомерцій-ного характеру;

• Ліцензійну картку, якщо водій здійснює пасажирське чи вантажне перевезення;

• Страховий поліс (проте подавати його інспекторові потрібно лише у випадках, передбачених законом. Тоб-то тоді, коли складається протокол стосовно порушення правил дорожнього руху або протокол щодо ДТП).

Тетяна Михаць

Як зазирнути у душу на-родові? Послухати його музику, поспостерігати за традиціями та звичаями... А ще? А ще – скуштувати його страви. Бойківська культура, утім як і гуцуль-ська, лемківська та інші, є неповторною, зокрема й у кулінарному плані.

На Бойківщині не бракує автен-тичних страв. Багато з них уже за-булися, адже зараз селяни вже не відчувають значної скрути у про-дуктах. Колись основними на столі були різні крупи, картопля, горох, квасоля, капуста. А тепер усе про-сто – вибирай на полицях супер-маркету, що тільки душа бажає.

На Старосамбірщині, у гірській частині, є село Тисовиця. Що ці-каво: тут добре пам’ятають про страву, без якої не обходилося жодне місцеве весілля. Це бульбя-ники з душениною. Бульбяники, або ж книші, чи книшенята (якщо невеличкі за розмірами) – це такі картопляні пироги на дріжджово-му тісті. Потрібно тоненько роз-качати тісто, поставити на нього м’яту картоплю і загорнути так, щоб у центрі картоплю було ви-дно. Словом, має скидатися на ватрушку. Змащені яйцем книші на лопаті садили до печі та пекли, доки не зарум’яняться.

«Душенина – це щось схоже на м’ясну підливу. Для її приготуван-ня варили бульйон на курячому м’ясі чи свинині. Окремо відварю-вали нутрощі – легені, печінку, ін-коли язик. Готові нутрощі та м’ясо з бульйону нарізали соломкою. Бульйон підбивали підсмаженим до золотистого кольору борош-ном і додавали нутрощі та м’ясо. До душенини сипали досить ба-гато перцю, щоб була гострою. Заправляли смаженою на олії цибулею. Їли душенину гарячою – ложкою з полумиска разом із холодними, нарізаними на шмат-ки бульбяниками», – розповідає Ганна Малиш із села Топільниця. Популярними стравами по всій Старосамбірщині були колочена фасоля (квасоля) та колочений горох. Колочений – це означає лише трохи потовчений, але не до вигляду пюре.

У низинних селах району, на-приклад у селі Чаплі, готували за-тирку та чир. Для першої страви вибивали на борошно яйце, соли-ли і розтирали на грудочки. Кида-ли їх у кипляче молоко і знімали з вогню. Для смаку діти додавали цукру, а дорослі полюбляли соле-ну страву. Для того, щоб приготу-вати чир – потрібне було борош-но грубого помелу. Його всипали до окропу і швидко мішали, щоб страва була однорідною. До гаря-чого чиру додавали холодне мо-локо і також додавали за смаком або сіль, або цукор.

У Чаплях, та не лише, ще го-тували логазу (перлову крупу) із квасолею. Для цього окремо го-тували перлову крупу і квасолю. Тоді змішували та заливали хо-лодним молоком.

Популярною стравою були терчані або трені пироги. Брали потерту сиру картоплю, відтиска-ли сік, додавали трішки борошна, солі. У цю суміш загортали готове картопляне пюре і варили так, як вареники. Заправляли смажкою зі сметани (смажена цибуля, до якої додавали сметану та ще трохи підсмажували на сковорідці).

Для приготування киселиці або, як ще казали, кисельованого, потрібно було заквасити житнє чи вівсяне борошно. Для цього його заливали водою і ставили на кілька днів у тепле місце, поки не почне бродити. Тоді варили бу-ряк та підбивали тим борошном, заправляли часником і кмином. Подавали страву холодною у час посту.

На Свят-вечір у Чаплях готува-ли голий квас. Брали сік із бочки з квашеною капустою (його нази-вають тут квасом), варили в ньому гриби, буряк, квашені крижавки (розрізані на кілька частин голо-вки капусти, котрі квасили разом із нашаткованою у дерев’яних бочках) й трохи гречки. Подавали як першу страву.

У багатьох читачів такі «ви-шукані» страви, мабуть, апетит не пробудять. Але у ті часи вони були буденними, їх готували чи не щодня з того, що росло на горо-дах, полях.

Марта Здоров

Смачного, бойку!Чим колись смакували на Старосамбірщині

8

* * *Янукович пообіцяв, що незабаром дороги в Україні стануть та-

кими ж, як у Німеччині. Із цією метою до Німеччини уже відправ-лено перші 200 бульдозерів.

* * *Рецепт борщу по-чоловічому: береш 55 кг жінки і ставиш біля

плити на 40 хвилин – до повної готовності борщу.

* * *У львівського туриста, котрий сів у автобус, щоб дістатися до

аеропорту, в дорозі збiг термiн дiї вiзи.

* * *Кажуть, освітлювати темний провулок дорогим телефоном –

погана прикмета.

* * *Приходить чоловік із хлопчиком у перукарню. Постригся,потім каже:– А поки мого сина стригти будете – я до магазину зайду.Хлопчика постригли, а чоловіка усе немає та й немає. Запиту-

ють хлопчика:– Коли ж твій тато прийде?– А це не мій тато.– Як так?– А, просто цей дядечко на вулиці до мене підійшов і запитав:«Хлопчику, хочеш постригтися безкоштовно?»

Головний редактор: Роман РакНад номером працювали:

Адреса редакції:

Всеволод ПоліщукТетяна МихацьГалина Антошикм. Старий Самбір, вул. Л. Галицького 25/11

Дизайн:Верстка:

Літературне редагування: Художнє оформлення:

Рекламний відділ:Відділ збуту:

Всеволод Деревацький Олег ПеленичкаГалина МушеникРостислав Лужецький067 67-307-18Богдан Гурин – 067 67-55-426

Львівське обласне видання газета «Коловорот»передплатний індекс: 89033

cвідоцтво серія ЛВ № 992245-Р від 29.11.2010 р.Друк: ТзОВ «Друк Волині»

Засновники: ГФ «Дністер», ПП «Екобескид»

Видавець: ТзОВ «Редакція газети«Коловорот»

Наклад: 2000 примірниківПеріодичність: тижневик

Підписано до друку: 01.02.2012 р.

анекдоти

притча

старосамбірщина

понеділок, 6 лютого

вівторок, 7 лютого

середа, 8 лютого

четвер, 9 лютого

п’ятниця, 10 лютого

субота, 4 лютого

неділя, 5 лютого

день -16°/-12°ніч -16°/-15°

день -14°/-9°ніч -15°/-13°

день -13°/-10°ніч -13°/-11°

день -15°/-8°ніч -13°/-12°

день -15°/-8°ніч -16°/-11°

день -12°/-4°ніч -16°/-10°

день -16°/-13°ніч -15°/-13°

ВІТАННЯ

чтиво

© Усі права на матеріали, надруковані у газеті, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матерiалiв видання дозволяється за умови посилання на газету «Коловорот». Матеріали, позначені символом , друкуються на правах реклами.

Зоряна та Анатолій Крачковські вітають свою маму Дарію з Днем народження! Бажають життєвої сили, радості, побільше приємних моментів у житті, душевного спо-кою, здоров’я і побільше хороших людей на шляху! Ми любимо Вас! Турботи, клопоти, робота, діти – Усе встигали Ви зробити, А ми, чого гріха таїти, Не вміли все це оцінити. І ось сьогодні, в день цей урочистий, Ми просим Вас за це нас всіх простити, Хоч знаємо, що слів цих буде мало. Якби зібрати всі слова землі, Ми вибрали прості і невисокі, Щоб ваші дні трояндами цвіли І не приходила ніколи одинокість. Хай тільки радість прикрашає дім, Хай ладиться і на роботі, й вдома, Хай вам завжди щастить в усім, І обминають горе, сум та втома...

Газета «Коловорот» пропонує кожному мешканцю Старосам-бірщини привітати друзів, колег чи близьких Вам людей з Днем народження чи іншим святом.

Це можна зробити за тел.: (067) 673-07-18.

В одному місті у Парку відпочинку з’явився новий атракціон – “Чарівне Колесо Щастя”. Черга на нього ви-шиковувалася з самого ранку і не зникала аж до вечора. Люди стояли збуджені, нервово тупцювали на місці, нама-гаючись дізнатися, що ж там буде. Але ніхто не знав. У черзі не було людей, котрі уже каталися на колесі.

“О, напевно, щастя таке велике, що його вистачає надовго, якщо люди більше не приходять сюди”, – думали ті, що стояли в очікуванні. А черга просувалася надзвичайно повільно.

Квитки на атракціон продавав старий чоловік. Він був серйозним та мовчазним. На питання:

– Ну, як там, на “Колесі Щастя”?Завжди відповідав:

– Кожному – своє.І цим ще більше розпалював цікавість та бажання скорі-

ше потрапити на атракціон.А старий, досвідчений роками, побілений сивиною,

відривав квиточки й думав: “Дивні люди. Стоять у черзі за щастям, не здогадуючись, що воно може чекати на них за рогом. А що “Колесо”? “Колесо” воно і є колесо. За підйо-мом обов’язково буде спуск. Побував на вершині блажен-ства – страшно опускатися вниз. Адже ніхто не знає, що там його чекає”.

Ось тому в черзі немає тих, хто вже побував на “Коле-сі Щастя”. І ось тому мудрий старий чоловік сам ніколи не сяде на цей атракціон.

Колесо щастя

РОбОТА Газета «Коловорот» прийме на роботу розповсюджувачів у Добромилі, Хирові, Нижанковичах та інших населених пунк-тах району. Оплата за домовленістю. Тел.: 067 67 55 426 – Богдан.

ОРеНДАЗдаються в оренду приміщення площею від 10 до 100 кв. м. у місті Старий Самбір (будівля колишнього ресторану). Звертатися за телефоном: 098 10 99 866.

Фахову безкоштовну правову допомогу Ви отримаєте в юридичній приймальні «Народний адвокат», що реалізо-вується Благодійним фондомАндрія ЛОПУШАНСЬКОГО спільно з Миколою Катеринчу-ком за адресами:

м. Старий Самбір, вул. Лева Галицького, 98, тел.: (032 38) 2-11-84;м. Добромиль, пл. Ринок, 1.

оголошення

Áåçêîøòîâíà þðèäè÷íà äîïîìîãà

Худнемо взимкуУзимку можна легко схуднути без дієт і спортивної зали. Свіже повітря та хороший настрій – усе, що треба для підтримання форми

© Ukrainian Media Service

Ковзани/лижі

Cноуборд

Прибирання снігу

Катання на санках

Ліплення сніговика

Піша прогулянка

Гра у сніжки

Чищення килима *ваги/год на 1 кг

Скільки калорій «коштують» зимові розваги

6,4

4,6

3,6

2,9

2,8

8,7*

7,8

7,2

джерело http://www.meteoprog.ua